Інтернет: благо чи зло?
Сьогодні своє існування без інтернету не можуть уявити більшість людей. В наше життя він увійшов дуже міцно і давно вже став не просто розвагою, а необхідністю, сучасною реальністю, від якої вже нікуди не дітися.
Якщо вірити даним статистики, то:
- в Америці інтернетом користуються близько 95% відсотків підлітків і 85% дорослих.
- Кожна сьома людина використовує facebook.
- до 2016 року, за прогнозами, кількість інтернет-користувачів складе близько трьох мільярдів, а це – практично половина всіх людей, що населяють Землю.
- якщо б інтернет був країною, за рівнем економіки він посів би 5 місце і тим самим випередив би Німеччину.
Користь інтернету для людини
Більшість людей, особливо користувачів мережі, погодяться з твердженням, що інтернет – це величезне досягнення людства. Він є невичерпним джерелом інформації, що допомагає отримати необхідні знання та вирішити складні завдання.
Всесвітня павутина допоможе стати розумнішим, ерудованішим, навчить багатьом цікавим речам.
Крім цього, користь інтернету полягає в тому, що він ніби стирає кордони між країнами або навіть континентами. Люди без проблем можуть спілкуватися, навіть якщо вони знаходяться один від одного на відстані тисяч кілометрів.
Всесвітня павутина дає можливість відшукати нових друзів або навіть любов.
Час в інтернеті з користю можна провести, переглядаючи передачі, отримуючи нові знання, освоюючи іноземні мови. Деяким навіть вдається з його допомогою отримати нову професію або влаштуватися на хорошу роботу.
Шкода інтернету для здоров’я
Звичайно, користь мережі величезна, і з цим не посперечаєшся. Проте шкода від інтернету є чималою. Коли заходить мова про згубний вплив всесвітньої павутини, в першу чергу, говоримо про інтернет-залежність. Та це не просто якийсь міфічний термін.
Науково доведено, що близько 10% користувачів інтернету залежні від нього, причому третина з них вважають інтернет таким же важливим, як дім, їжа і вода. У Південній Кореї, Китаї і Тайвані інтернет-залежність вже розцінюють як проблему національного масштабу.
Однак не тільки цим може нашкодити інтернет. Занадто довге перебування за монітором не кращим чином впливає на зір, перебування тривалий час в неправильних позах згубно позначається на опорно-руховому апараті.
До недоліків інтернету можна віднести наявність у ньому інформації, здатної зашкодити психіці. За допомогою мережі шахраї можуть роздобути особисту інформацію про людину і використовувати її в своїх цілях.
Інтернет для дітей
В наш час підростаюче покоління користується інтернетом навіть більше, ніж дорослі. Користь інтернету для дітей теж велика. Це - доступ до потрібної інформації, можливість розвиватися, вчитися, спілкуватися і знаходити нових друзів.
Багато хто з тінейджерів проводять в мережі більшу частину часу, причому не тільки вільного. Ні для кого не секрет, що інтернет істотно спрощує виконання домашніх завдань.
Вирішуючи багато завдань і знаходячи необхідну інформацію з допомогою інтернету, діти не тільки вчаться новому, але й все менше навантажують свій мозок.
Навіщо годинами ламати голову над складним прикладом або згадувати потрібну формулу або правило, якщо відповідь можна знайти у всесвітній павутині?
Проте шкода інтернету для дітей більше виявляється зовсім не в цьому. Всесвітня мережа переповнена інформацією (порнографією, сценами насильства), здатною зашкодити незміцнілій дитячій психіці.
Крім цього, постійно перебуваючи у віртуальному світі, діти втрачають як потребу, так і здатність спілкуватися з реальними людьми.
Дитина має більше шансів стати залежним від інтернету. Постійне перебування в мережі призводить до того, що діти мало рухаються, майже не бувають на свіжому повітрі.
Це може стати причиною ожиріння, захворювань хребта, погіршення зору, безсоння, а ще, що не мало важливо, призвести до проблем неврологічного характеру.
l
Приблизно 30 років тому, коли батьки декого з нас були підлітками, то основними електронними засобами масової інформації вважалися телевізор і радіо. А телефони, які в ті часи, зазвичай, були стаціонарними, використовували лише для розмов.
Тож, як бачимо, своє повсякденне життя вони вважали цілком комфортним і без всіляких гаджетів, які в прямому значенні цього слова заполонили наше життя.
Нині дехто, сам того не розуміючи, вже давно став рабом електронних «іграшок», не підозрюючи, що страшна залежність щоденно «косить» ряди українців.
«Якийсь час я не могла вийти з дому, не глянувши на свою веб-сторінку – раптом там з’явилось щось новеньке. Нерідко бувало, що, прокинувшись серед ночі, «лізла в Інтернет», оновлювала свій блог», - говорить дев’ятикласниця Богдана.
Дівчина ще нещодавно абсолютно не реагувала на вмовляння батьків поберегти своє здоров’я (бо й так зір до цього був поганий). Лише візит до лікаря переконав юнку в тому, що батьки мали рацію.
І таких прикладів, на превеликий жаль, немало…
В повсякденному житті можна побачити багато «плюсів» і «мінусів» інтернету, який в буквальному значенні цього слова присутній скрізь та всюди. Почнемо, як-то кажуть, з малого – з самого початку.
Прокинувшись вранці, більшість із нас відразу вмикають комп’ютер. Це, свого роду, стало вже звичкою. Тут можна переглянути свіжі новини, фільм, який не бачили вчора чи просто почитати якусь корисну інформацію.
Маля уважно спостерігає за мамою і татом, тому й саме, як не дивно, з раннього віку починає рученятами перебирати по клавіатурі, уважно «вивчати» чудо-техніку, яка згодом стане для неї «забавлянкою». А батьки так і не розуміють, чим це може в майбутньому обернутися для їхнього чада.
А потім виходить так, що дитина просто «не може» без мультиків на планшеті, чоловік – без електронних ігор, годинами сидячи перед ноутбуком, а господиня дому – без улюблених соціальних мереж.
Тож, як радять психологи, аби не стати залежним, потрібно вчити себе (дітей) обходитися без соцмереж: користуватися Інтернетом в разі нагальної необхідності, а не так, заради розваги, або, щоб просто «вбити» час. Мовляв, раніше ви ж якось жили без цього…
l
Ми відволікаємось на повідомлення під час обіду з друзями чи романтичного побачення, заповнюємо хвилини очікування переглядом стрічки новин у Facebook, або перевіряємо пошту, коли нам нудно.
Такі тенденції породжують нові терміни та поняття. Наприклад, номофобія – страх опинитися без мобільного телефона.
Приміром, в одній із американських шкіл директорка зобов’язалася виплатити 100 доларів кожному своєму учню, який зможе відмовитися від гаджетів щовівторка протягом усього літа. Загалом – 11 днів.
З’явилося навіть поняття “цифровий детокс”. Тобто період, коли людина свідомо відмовляється від гаджетів, аби відпочити, зануритися у себе, попрацювати або поринути у творчість.
Так, до цього руху, зокрема, долучилися працівники компанії Apple: колишній виконавчий директор компанії Тоні Фаделл заявив, що людство має детальніше вивчити наслідки цифрової залежності та пом’якшити шкідливий вплив цього явища.
На всьому цьому починають заробляти найбільш винахідливі: автори жіночих журналів та сайтів на лайфстайл-тематику готують матеріали з порадами, як відмовитися від смартфонів та планшетів і пояснюють, навіщо це потрібно.
Створюються спільноти, де можна проводити час поза інтернетом разом із однодумцями, які також “сидять” на цифровому детоксі: йога-табори, туристичні поїздки у гори, танцювальні чи театральні гуртки або корпоративні вечори, де заборонено використовувати цифрові девайси.
Зловживання гаджетами також призводить до проблем із пам’яттю. Раніше, до появи мобільних телефонів, чи не кожна людина могла без проблем запам’ятати з десяток телефонних номерів своїх близьких та рідних, аби у разі необхідності подзвонити з телефона-автомата.
Сьогодні більшість з нас покладається на інтернет та смартфон. Потрібну адресу легше знайти завдяки Google Maps, номери збереже телефонна книга, а про дні народження нагадає сповіщення у Facebook.
Замість того, аби порахувати числа в голові, тепер легше просто відкрити калькулятор, а потрібну інформацію легше загуглити, аніж напружитися та згадати самотужки.
«Соцмережа вже встигла наламати таких дров, що все більше і більше людей, які навіть самі з нею працюють, тим чи іншим чином радикально обмежують кількість фастфуд-контенту, який їм підсовують…
За інфо, розвагами, відео, новинами – куди завгодно, тільки далі від безкінечної стрічки-жувачки, що грає на найпростіших людських слабкостях. І не хвилюйтеся, нічого ви не пропустите. А якщо і пропустите, то й що?”, — підсумовує один із психологів своє дослідження з приводу так званої технологічної залежності.
Тож робімо і ми правильні висновки!
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Сьогодні своє існування без інтернету не можуть уявити більшість людей. В наше життя він увійшов дуже міцно і давно вже став не просто розвагою, а необхідністю, сучасною реальністю, від якої вже нікуди не дітися.
Якщо вірити даним статистики, то:
- в Америці інтернетом користуються близько 95% відсотків підлітків і 85% дорослих.
- Кожна сьома людина використовує facebook.
- до 2016 року, за прогнозами, кількість інтернет-користувачів складе близько трьох мільярдів, а це – практично половина всіх людей, що населяють Землю.
- якщо б інтернет був країною, за рівнем економіки він посів би 5 місце і тим самим випередив би Німеччину.
Користь інтернету для людини
Більшість людей, особливо користувачів мережі, погодяться з твердженням, що інтернет – це величезне досягнення людства. Він є невичерпним джерелом інформації, що допомагає отримати необхідні знання та вирішити складні завдання.
Всесвітня павутина допоможе стати розумнішим, ерудованішим, навчить багатьом цікавим речам.
Крім цього, користь інтернету полягає в тому, що він ніби стирає кордони між країнами або навіть континентами. Люди без проблем можуть спілкуватися, навіть якщо вони знаходяться один від одного на відстані тисяч кілометрів.
Всесвітня павутина дає можливість відшукати нових друзів або навіть любов.
Час в інтернеті з користю можна провести, переглядаючи передачі, отримуючи нові знання, освоюючи іноземні мови. Деяким навіть вдається з його допомогою отримати нову професію або влаштуватися на хорошу роботу.
Шкода інтернету для здоров’я
Звичайно, користь мережі величезна, і з цим не посперечаєшся. Проте шкода від інтернету є чималою. Коли заходить мова про згубний вплив всесвітньої павутини, в першу чергу, говоримо про інтернет-залежність. Та це не просто якийсь міфічний термін.
Науково доведено, що близько 10% користувачів інтернету залежні від нього, причому третина з них вважають інтернет таким же важливим, як дім, їжа і вода. У Південній Кореї, Китаї і Тайвані інтернет-залежність вже розцінюють як проблему національного масштабу.
Однак не тільки цим може нашкодити інтернет. Занадто довге перебування за монітором не кращим чином впливає на зір, перебування тривалий час в неправильних позах згубно позначається на опорно-руховому апараті.
До недоліків інтернету можна віднести наявність у ньому інформації, здатної зашкодити психіці. За допомогою мережі шахраї можуть роздобути особисту інформацію про людину і використовувати її в своїх цілях.
Інтернет для дітей
В наш час підростаюче покоління користується інтернетом навіть більше, ніж дорослі. Користь інтернету для дітей теж велика. Це - доступ до потрібної інформації, можливість розвиватися, вчитися, спілкуватися і знаходити нових друзів.
Багато хто з тінейджерів проводять в мережі більшу частину часу, причому не тільки вільного. Ні для кого не секрет, що інтернет істотно спрощує виконання домашніх завдань.
Вирішуючи багато завдань і знаходячи необхідну інформацію з допомогою інтернету, діти не тільки вчаться новому, але й все менше навантажують свій мозок.
Навіщо годинами ламати голову над складним прикладом або згадувати потрібну формулу або правило, якщо відповідь можна знайти у всесвітній павутині?
Проте шкода інтернету для дітей більше виявляється зовсім не в цьому. Всесвітня мережа переповнена інформацією (порнографією, сценами насильства), здатною зашкодити незміцнілій дитячій психіці.
Крім цього, постійно перебуваючи у віртуальному світі, діти втрачають як потребу, так і здатність спілкуватися з реальними людьми.
Дитина має більше шансів стати залежним від інтернету. Постійне перебування в мережі призводить до того, що діти мало рухаються, майже не бувають на свіжому повітрі.
Це може стати причиною ожиріння, захворювань хребта, погіршення зору, безсоння, а ще, що не мало важливо, призвести до проблем неврологічного характеру.
ххх
Приблизно 30 років тому, коли батьки декого з нас були підлітками, то основними електронними засобами масової інформації вважалися телевізор і радіо. А телефони, які в ті часи, зазвичай, були стаціонарними, використовували лише для розмов.
Тож, як бачимо, своє повсякденне життя вони вважали цілком комфортним і без всіляких гаджетів, які в прямому значенні цього слова заполонили наше життя.
Нині дехто, сам того не розуміючи, вже давно став рабом електронних «іграшок», не підозрюючи, що страшна залежність щоденно «косить» ряди українців.
«Якийсь час я не могла вийти з дому, не глянувши на свою веб-сторінку – раптом там з’явилось щось новеньке. Нерідко бувало, що, прокинувшись серед ночі, «лізла в Інтернет», оновлювала свій блог», - говорить дев’ятикласниця Богдана.
Дівчина ще нещодавно абсолютно не реагувала на вмовляння батьків поберегти своє здоров’я (бо й так зір до цього був поганий). Лише візит до лікаря переконав юнку в тому, що батьки мали рацію.
І таких прикладів, на превеликий жаль, немало…
В повсякденному житті можна побачити багато «плюсів» і «мінусів» інтернету, який в буквальному значенні цього слова присутній скрізь та всюди. Почнемо, як-то кажуть, з малого – з самого початку.
Прокинувшись вранці, більшість із нас відразу вмикають комп’ютер. Це, свого роду, стало вже звичкою. Тут можна переглянути свіжі новини, фільм, який не бачили вчора чи просто почитати якусь корисну інформацію.
Маля уважно спостерігає за мамою і татом, тому й саме, як не дивно, з раннього віку починає рученятами перебирати по клавіатурі, уважно «вивчати» чудо-техніку, яка згодом стане для неї «забавлянкою». А батьки так і не розуміють, чим це може в майбутньому обернутися для їхнього чада.
А потім виходить так, що дитина просто «не може» без мультиків на планшеті, чоловік – без електронних ігор, годинами сидячи перед ноутбуком, а господиня дому – без улюблених соціальних мереж.
Тож, як радять психологи, аби не стати залежним, потрібно вчити себе (дітей) обходитися без соцмереж: користуватися Інтернетом в разі нагальної необхідності, а не так, заради розваги, або, щоб просто «вбити» час. Мовляв, раніше ви ж якось жили без цього…
ххх
Ми відволікаємось на повідомлення під час обіду з друзями чи романтичного побачення, заповнюємо хвилини очікування переглядом стрічки новин у Facebook, або перевіряємо пошту, коли нам нудно.
Такі тенденції породжують нові терміни та поняття. Наприклад, номофобія – страх опинитися без мобільного телефона.
Приміром, в одній із американських шкіл директорка зобов’язалася виплатити 100 доларів кожному своєму учню, який зможе відмовитися від гаджетів щовівторка протягом усього літа. Загалом – 11 днів.
З’явилося навіть поняття “цифровий детокс”. Тобто період, коли людина свідомо відмовляється від гаджетів, аби відпочити, зануритися у себе, попрацювати або поринути у творчість.
Так, до цього руху, зокрема, долучилися працівники компанії Apple: колишній виконавчий директор компанії Тоні Фаделл заявив, що людство має детальніше вивчити наслідки цифрової залежності та пом’якшити шкідливий вплив цього явища.
На всьому цьому починають заробляти найбільш винахідливі: автори жіночих журналів та сайтів на лайфстайл-тематику готують матеріали з порадами, як відмовитися від смартфонів та планшетів і пояснюють, навіщо це потрібно.
Створюються спільноти, де можна проводити час поза інтернетом разом із однодумцями, які також “сидять” на цифровому детоксі: йога-табори, туристичні поїздки у гори, танцювальні чи театральні гуртки або корпоративні вечори, де заборонено використовувати цифрові девайси.
Зловживання гаджетами також призводить до проблем із пам’яттю. Раніше, до появи мобільних телефонів, чи не кожна людина могла без проблем запам’ятати з десяток телефонних номерів своїх близьких та рідних, аби у разі необхідності подзвонити з телефона-автомата.
Сьогодні більшість з нас покладається на інтернет та смартфон. Потрібну адресу легше знайти завдяки Google Maps, номери збереже телефонна книга, а про дні народження нагадає сповіщення у Facebook.
Замість того, аби порахувати числа в голові, тепер легше просто відкрити калькулятор, а потрібну інформацію легше загуглити, аніж напружитися та згадати самотужки.
«Соцмережа вже встигла наламати таких дров, що все більше і більше людей, які навіть самі з нею працюють, тим чи іншим чином радикально обмежують кількість фастфуд-контенту, який їм підсовують…
За інфо, розвагами, відео, новинами – куди завгодно, тільки далі від безкінечної стрічки-жувачки, що грає на найпростіших людських слабкостях. І не хвилюйтеся, нічого ви не пропустите. А якщо і пропустите, то й що?”, — підсумовує один із психологів своє дослідження з приводу так званої технологічної залежності.
Тож робімо і ми правильні висновки!
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Інтернет: благо чи зло?
Залишити коментар