Репортаж

Обряди та духмяні калачі: як гуляли найбільше на Волині весілля

Обряди та духмяні калачі: як гуляли найбільше на Волині весілля

14/06/2018 0

Обряди та духмяні калачі: як гуляли найбільше на Волині весілля

У селищі Голобах Ковельського району зібралися десятки ряджених наречених, свах та молодиць. Тут вперше розгулявся фестиваль "Весільні обряди", який зібрав людей з усієї Волині. Дійство відбулося 2 червня 2018 року.
Місцевий стадіон у Голобах наче перетворився на старовинне українське село. Хто пішки, хто на велосипеді, а хто й автобусом діставалися на фестиваль, охочі долучитися до свята. 
До центру села тяглися вервечки молодиць у хустках, заквітчаних дівчат та парубків у вишиваних сорочках. Годі й казати – навіть коням, запряженим в підводи, заплели в гриви прикраси.
Вхід на стадіон прикрасили, як справжню весільну браму – його обрамили гіллям молодої берези та яскравими квітами. На вході усім гостям чіпляли букетики із зелені, а музики вигравали запальних пісень.
Коли глядачі повсідалися на місця на стадіоні та колоритні тюки сіна, розпочалася концертна частина. До сцени на красивій бричці під'їхали наречений та наречена. Тоді швиденько обрали старосту та перейшли до "офіційної" частини. 
Гостями фестивалю стали голова Волинської ОДА Олександр Савченко, керманич Ковельської РДА Віктор Козак та очільник райради Андрій Броїло (на знімку). Посадовці вітали учасників дійства та тих, хто прийшов насолодитися видовищем, та бажали гарних розваг.
Олександр Савченко пригадав, що традиції завжди оберігали українців. 
"На сьогодні, на жаль, гострота та глибина весільних традицій відійшла на другий план… Сьогодні головний – тамада, а хороший обід називають весіллям – воно не нагадує те, справжнє весілля, яке завжди було в Україні. Тут якраз є ознаки народження української сім'ї. Адже вона починається саме з весілля", – мовив очільник ОДА. Він додав, що всі обряди, які заведені нашими пращурами, враховували кожен крок – хто де стоїть, що бажає, що відповідають наречені. 
"Це було народне кодування майбутньої сім'ї в доброму сенсі цього слова, – зауважив посадовець. – Тому відродження традицій надзвичайно важливе, а традиційне весілля – справжнє таїнство і складна робота”.
"Те, що сьогодні прибуло багато делегацій від громад і районів, свідчить про те, що вони хочуть перейняти гарний досвід. Звичайно, ми будемо це розвивати. Такі фестивалі мають бути щонайменше в кожному районі, бо кожен має свої особливості у традиціях. Але скрізь це душевно, епохально та сакрально", – додав Олександр Савченко. 
Посадовець зауважив, що приємно бачити стільки усміхнених облич у вишиванках. Гарне враження лишив і рівень організації свята. Мовляв, громада, хоч і молода, змогла досягти успіхів.
"У них дуже багато перемог… Децентралізація на прикладі цієї громади показує, що якщо люди вірять в себе, а не чекають, що все дасть держава, то можуть мати дуже гарні успіхи – вони самі навчилися це робити і гостей навчають", – підсумував губернатор.
Тим часом навколо сцени метушився ярмарок. Тут можна було знайти і традиційні для волинського весілля смаколики, і прикраси для наречених, і паперові квіти, і іграшки із трави і дерева, і вироби майстрів народних промислів.
Поки господині розставляли макітри із варениками та розкладали пухкі паляниці, поруч замотувалися в хустини молодиці та плели коси дівчата, які нині приїхали демонструвати старовинні весільні обряди із різних місцевостей.
Цікаво, що на реквізиті тут аж ніяк не економили. На сцену винесли справжню піч, поруч на старих скринях порозкладали вишивані пухові подушки, а на столі стояли духмяна наливка та миски з домашніми ковбасами.
"Просимо на хліб, на сіль і на наше весілля", – лунало з різних боків. 
"Коли добрі люди з добрим словом, то просимо до господи", – припрошували інші господині. Поруч голосно вигравали музики, а коли й переривалися, то голосисті жіночки швиденько виспівували їм коломийки - "як маєте грати, то грайте, а як ні, то зі сцени тікайте".
"Нас дуже зацікавила пропозиція Голобської селищної ради, бо, дійсно, це дуже цікавий фестиваль. На жаль, із часом втрачаються наші обряди, традиції та звичаї. Дуже приємно, коли організовують подібні дійства для того, щоб передати нашому майбутньому те, що було колись у минулому", – розповіла директор КЗ "Центр культури, мистецтв та естетичного виховання і спорту" Вишнівської сільради Вишнівської ОТГ Ірина Зінчук. Її громада, а саме гурт "Перевесло" села Радехів, підготувала для презентації обряд садіння молодої на посаг.
"Коли до нареченої їде наречений, батько з матір'ю і коровайниці, які привозять святий хліб до хати, вони водять її кругом стола 3 рази, примовляючи слова та благословляючи її на добру долю в майбутньому", – додала пані Ірина. Тим часом, у наметі з Вишнева частували салом та розповідали про інші традиції.
На ярмарку представили також великий вибір прикрас та подарунків для наречених. Траплялися серед них і вельми оригінальні. 
"Ось яйце із трипільським розписом і голубами для наречених, щоб завжди були в парі. Щоб між ними був мир, злагода і любов", – розповіла майстер народного мистецтва, кераміст Тетяна Вегера з Луцька. Голобчани, які нині називалися не інакше, як “веселяни” (бо ж усі завітали на велике весілля), з цікавістю приміряли віночки та солом'яні брилі. 
"На превеликий жаль, напрямок весільних фестивалів десь призабутий, десь ми їх втратили, втрачаємо автентичність української нації. Тому ми зголосилися стати ініціаторами такого фестивалю і маю надію, що він вдасться і дасть поштовх для збереження і розвитку тих кращих традицій українського народу, які існували в нас в Україні", – розповів голова Голобської ОТГ Сергій Гарбарук. 
На свято запрошували гостей із всіх громад Волині. 12 громад зголосилися взяти участь та продемонструвати один з весільних обрядів 100-літньої давнини. Окрім цього, у програмі свята передбачили концерт із виступами гурту "Чачка", дитячих та народних колективів.
"Це знову ж таки повертає нас у минуле. А якщо ми пам'ятаємо минуле, то в нашого народу і в нашої громади є майбутнє", – підсумував Сергій Гарбарук.
Катерина Данилюк.
У селищі Голобах Ковельського району зібралися десятки ряджених наречених, свах та молодиць. Тут вперше розгулявся фестиваль "Весільні обряди", який зібрав людей з усієї Волині. Дійство відбулося 2 червня 2018 року.
Місцевий стадіон у Голобах наче перетворився на старовинне українське село. Хто пішки, хто на велосипеді, а хто й автобусом діставалися на фестиваль, охочі долучитися до свята. 
Катерина ДАНИЛЮК.


Повідомлення в номер

17 червня — День медичного працівника

17 червня — День медичного працівника

14/06/2018 0

17 червня — День медичного працівника

За дверима приймальні його приватного кабінету — завжди черга, люди з різних куточків не лише Ковельщини, а й сусідніх районів Волині записуються до нього на прийом за кілька місяців наперед. "Ця людина — лікар від Бога", — кажуть вдячні пацієни. 
Воно й не дивно, адже, не зважаючи на свій молодий вік, Андрій Войтюк — знаний лікар-травматолог, котрий лікує людей з різноманітними хворобами: від нескладних до найважчих.  Запорука успіху в лікуванні, як він запевняє, — правильне визначення діагнозу, хворого, з чим досвідчений лікар завжди справляється на "відмінно". 
Робити здоровими, а, значить, і щасливими своїх пацієнтів стало справою життя. Вибір професії медика не був для Андрія Володимировича випадковим — він є гідним продовжувачем славних традицій  відомої не лише на Ковельщині, а й далеко за її межами лікарської династії Войтюків. Любов до медицини ще з дитинства йому прищепили рідні — батько Володимир Васильович, Заслужений лікар України, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора та мама Неля Іванівна, лікар-педіатр залізничної лікарні (нині, на жаль, покійні).
Тож щиро вітаємо Андрія Войтюка та усіх медичних працівників Ковельщини з професійним святом! Вдячних Вам пацієнтів та подальших успіхів у такій нелегкій, але дуже потрібній людям справі!
Галина ЦЮРА.
НА ЗНІМКУ: лікар-травматолог Андрій ВОЙТЮК.
Фото 
Мирослава ДАНИЛЮКА.
За дверима приймальні його приватного кабінету — завжди черга, люди з різних куточків не лише Ковельщини, а й сусідніх районів Волині записуються до нього на прийом за кілька місяців наперед. "Ця людина — лікар від Бога", — кажуть вдячні пацієни. 
Воно й не дивно, адже, не зважаючи на свій молодий вік, Андрій Войтюк — знаний лікар-травматолог, котрий лікує людей з різноманітними хворобами: від нескладних до найважчих.  Запорука успіху в лікуванні, як він запевняє, — правильне визначення діагнозу, хворого, з чим досвідчений лікар завжди справляється на "відмінно". 


Репортаж

Відзначили День журналіста

Відзначили День журналіста

14/06/2018 0

Відзначили День журналіста

Щороку 6 червня працівники вітчизняних засобів масової інформації відзначають своє традиційне свято – День журналіста. І хоч підстав для надмірних веселощів в силу відомих причин сьогодні немає, наші колеги вірять у зміни на краще, а тому щиро вітали з професійним святом один одного, раділи з приводу поздоровлень з боку своїх шанувальників.
5 червня представники медійної спільноти області зібралися в актовій залі редакції незалежної громадсько-політичної газети "Волинь-нова", де їх приязно зустрів  головний редактор видання Олександр Згоранець, голова обласної журналістської організації Михайло Савчак, працівники творчого колективу. 
Прибули на зустріч майстри пера, мікрофона й телеефіру Святослав Пирожко, Василь Федчук, Ольга Куліш, Євген Хотимчук, Микола Якименко, Андрій Бондарчук та інші волинські знаменитості. Не почувалися сиротами і їх колеги з місцевих газет, в тому числі ковельської. Було й чимало молодих облич – отже, росте надійна зміна тим, хто присвятив кращі роки свого життя журналістиці.
До честі  нового голови облдержадміністрації Олександра Савченка, він теж прибув на свято, що засвідчило його повагу до винуватців урочистості. В  числі гостей – перший заступник голови облради Олександр Пирожик, котрий багато років трудився у пресі, а також голова Рівненської організації НСЖУ Дмитро  Тарасюк, народна артистка України Людмила Приходько, директор Волинського академічного обласного театру Данило  Поштарук.
Зустріч вступним коротким словом розпочав Михайло Савчак. Нетривалим, але щирим був виступ губернатора Олександра Савченка, який заявив, що дуже поважає журналістів і закликав до ефективної співпраці на благо Волині й України.
Велика група працівників друкованих і електронних ЗМІ відзначена нагородами. Так Почесна грамота  Волинської обласної державної адміністрації вручена директору ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" Миколі Вельмі, Диплом Волинської організації НСЖУ за перемогу в обласному творчому конкурсу професійної майстерності (номінація "Фотожурналіст року") одержав Мирослав Данилюк, фотокореспондент "Вістей Ковельщини".
Олександр Згоранець вручив  іменні премії Полікарпа Шафети редактору відділу економіки "Волині-нової" Аллі Лісовій, Феодосія Мандзюка – ветерану преси Валентині Штинько (Хмельовській), Степана Сачука – Данилу Поштаруку, який став шостим лауреатом цієї почесної премії. Були й інші нагороди, про які всі й не розповісти у короткому фоторепортажі.
Скориставшись приїздом до Луцька, журналісти з різних куточків Волині не відмовили собі в задоволенні поспілкуватися з колегами у неформальній обстановці, висловивши  сподівання на те, що й наступного року, не зважаючи на різноманітні труднощі й негаразди, така зустріч знову відбудеться…
Як кажуть, дай, Боже!
l
6 липня на своїх робочих місцях (а, як відомо, середа - у "Вістях Ковельщини" так званий "газетний" день, коли не до відпочинку) журналістів привітали помічник народного депутата України Степана Івахіва Наталія Маленецька, тележурналіст Ігор Чайка, представники благодійного фонду "Патріоти Волині".
Із гарними побажаннями й щирими віншуваннями прибули до газетярів міський голова Олег Кіндер, його заступник Ігор Прокопів, голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло. Олег Олексійович вручив колективу редакції Подяку за високий професіоналізм, співпрацю, творчу майстерність, об'єктивне, різнопланове висвітлення життя Ковеля й міської громади. Сувеніром відзначена завідуюча відділом Вікторія Зінчук.
Почесну грамоту Ковельської районної державної адміністрації і Ковельської районної ради директору ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини", Заслуженому журналісту України Миколі Вельмі вручили Віктор Козак і Андрій Броїло.
l
У той день Подяку  журналістам вручили й від імені директора Волинського обласного центру зайнятості Романа Романюка. Свої вітання висловили депутати міської ради, директор ПТМ "Ковельтепло" Володимир Бойко, Президент ТзОВ "ВО "Ковельсільмаш" Микола Заікін, голова Ковельської філії "Союзу Українок" Олена Місюра, працівники ТзОВ "Ковельська міська друкарня" на чолі з Тетяною Заболотною і Віктором Дричиком, начальник управління освіти міськвиконкому Віктор Бичковський, депутат районної ради Георгій Корнієвський, голова правління обласної організації Дитячого фонду України Олена Грінченко, начальник центру № 4 Волинської філії ПАТ "Укрпошта" Лариса Філіпчук та багато інших добрих і щирих людей. Велике Вам "спасибі" і доземний уклін!
l
Адміністрація і трудовий колектив ТзОВ "Редакція газети "Вісті Ковельщини" щиро вдячні за допомогу в організації відзначення Дня журналіста, надання спонсорської допомоги  для передплати газети голові правління ПрАТ "Волинське обласне об'єднання пасажирських автобусних  станцій” Івану Потапчуку, Президенту ТзОВ "ВО "Ковельсільмаш" Миколі Заікіну, директору ТОВ "Моноліт" Андрію Кур'яну, підприємцям Аллі Унізі, Юрію Рахлінському, Анні Лисаковій, очільникам хлібокомбінату, меценатам і благодійникам Івану Смітюху і Василю Римарчуку.
Наш кор.
НА ЗНІМКАХ: під час зустрічі і вручення нагород в редакції газети "Волинь-нова"; ковельських журналістів вітають очільники органів міської та районної влади, міської друкарні.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА і Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.
Щороку 6 червня працівники вітчизняних засобів масової інформації відзначають своє традиційне свято – День журналіста. І хоч підстав для надмірних веселощів в силу відомих причин сьогодні немає, наші колеги вірять у зміни на краще, а тому щиро вітали з професійним святом один одного, раділи з приводу поздоровлень з боку своїх шанувальників.
5 червня представники медійної спільноти області зібралися в актовій залі редакції незалежної громадсько-політичної газети "Волинь-нова", де їх приязно зустрів  головний редактор видання Олександр Згоранець, голова обласної журналістської організації Михайло Савчак, працівники творчого колективу. 
Наш кор.


Спорт, природа і здоров’я

Червень в саду і на городі

Червень в саду і на городі

14/06/2018 0

Червень в саду і на городі

У червні особливої актуальності набувають боротьба з бур'янами та шкідниками,  висадка в ґрунт розсади теплолюбних однорічників, посів насіння двохрічників, розмноження клематисів, установка опор під ліани і багато іншого.
У червні формуються зав'язі плодів майбутнього врожаю, в цей період особливо важливо дати деревам і кущам достатньо вологи, щоб запобігти осипанню зав'язі. У посушливу погоду сад поливають, приблизна норма – 2-4 відра для молодого деревця і більше 10 відер для дорослого плодоносного дерева. Грунт має промокнути на глибину не менше 50 см. Поливна вода повинна бути теплою. Холодна вода призводить до стресів, погіршення росту рослин і захворювань. 
Визначити, чи вистачає дереву води, можна по молодому приросту: якщо до кінця червня молоді пагони виросли не більше, ніж на 20 см, значить, дереву явно не вистачає вологи та харчування. У нормі за перший літній місяць вони повинні виростати довжиною близько 50 см. У червні підгодовують сад рідкими розчинами органічних або мінеральних добрив, регулярно вирізують молоду поросль,що з'являється біля основи стовбурів.
В незамульчованих пристовбурних кругах регулярно видаляють бур'яни, щоб вони не встигли зав'язати насіння. Їх можна там же і залишати до повного розкладання – буде і мульча, і органіка. Запам'ятайте: найбільш вологолюбною культурою серед ягідних кущів є чорна смородина, в посуху її обов'язково поливають, інакше плоди будуть дрібними і не такими смачними. Дуже корисно замульчувати грунт навколо ягідних кущів товстим шаром перегною: це запобіжить швидкому випаровуванню вологи і послужить додатковою підгодівлею.
В червні  дозріває садова суниця. У цей час у неї активно відростають і батоги з дочірніми розетками. Їх потрібно обрізати, залишаючи тільки необхідну кількість для розмноження. Як правило, залишають найбільш сильні - першу і другу розетки. Під плодоносними кущами грунт можна замульчувати соломою, тирсою або покрити чорною плівкою. Ці заходи допоможуть запобігти появі бур'янів і допоможуть отримати чисті та здорові ягоди суниці. 
Малину перед цвітінням підгодовують розчинами добрив. До середини місяця прищипують у неї верхівки молодих пагонів, які досягли висоти не нижче 70 см, щоб викликати розгалуження. В результаті цього на верхівці з'являється кілька бічних пагонів, що посприяє збільшенню врожаю майбутнього року.
Протягом усього місяця треба стежити за станом саду - чи не з'явилися шкідники та хвороби, треба перевіряти ловчі пояси на штамбах плодових дерев. Опадаючі зав'язі треба обов'язково збирати і знищувати: вони зазвичай вражені плодожеркою. Уражені борошнистою росою гілки смородини та агрусу потрібно відразу ж зрізати і знищити. Але якщо захворювання сильно поширилося, то застосовують відповідні препарати (вибір в магазинах зараз досить широкий).
Боротьба 
з шкідниками 
та догляд за деревами
Одна з головних турбот в червні – боротьба з шкідниками. Ловчі пояси з мішковини або клоччя на штамбах дерев, що плодоносять, будуть перешкоджати підніманню шкідника в крону або спуску до землі для утворення лялечок. Роблять їх шириною 15 см і закріплюють в 20 см від ґрунту.
Пагони, які з'явилися в 15-18 см від щеплення у переприщеплених у весняний час плодових дерев, видаляють. Підрослу на задерніння до 8-10 см траву косять.
Після цвітіння агрус і смородину проти пильщиків і вогнівки обприскують водою, настояною з гірчицею або деревною золою. З молодих кущів пошкоджені ягоди збирають вручну. Зав'язі ягід малини від жука обприскують содовим розчином (на відро води – 2 ст. л.).
Проти кліщів і тлі використовують такий настій: подрібнений часник (250 г) залити гарячою водою (2-2,5 л). На другий день в розчин без віджатої маси додати води 8 л і 30 г мила (господарського). 2 л складу долити водою до повного відра і обприскувати смородину, грушу і яблуню.
Плодові дерева підгодовують після опадання зав'язі, а ягідні чагарники – після цвітіння. Можна значно розведеною гнойовою рідиною, можна пташиним послідом. Ґрунт під деревами та чагарниками і міжряддя суниці продовжують рихлити і чистити від бур'янів.
Потім з'являється час для не настільки термінових, але не менш важливих справ. Це очищення від відмерлої кори штамба і головних гілок у плодових дерев. Видаляють мокнучу в результаті сонячних опіків в березні кору. Очищені в обох випадках місця необхідно промити розчином мідного купоросу, розчином марганцівки (слабким), потім замазувати садовим варом.
При зростанні плодів у яблуні та груші під навантажені скелетні гілки ставлять підпори з торцем у вигляді ластівчин хвіст, обвитим смужкою гуми.
На задернілих ділянках важко вносити добрива, не пошкодивши горизонтальних коренів. Альтернатива - зробити поживні колодязі у вигляді лунки глибиною до півметра по лінії проекції крони дерева, де знаходиться основна кількість дрібних коренів. Колодязі заповнюють щебенем або галькою з піском. Добрива вносять в розчині. Свердловина добре діє 4-5 років.
Техніка боротьби 
з бур'янами 
Основне правило в боротьбі з бур'янами – своєчасні прополки і розпушування ґрунту. Не чекайте, поки бур'яни підростуть. Як тільки помітили їх проростки, просапайте ґрунт навколо рослин – і бур'янів не буде, і рослинам користь. Коли ж не встежили і бур'яни підросли, намагайтеся виполювати їх з коренем, захоплюючи якомога нижче.
Добре ще, коли на ділянці ростуть тільки однорічні бур'яни – лобода, сурепка, грицики, ромашка, щириця. Від них звільнитися легко. І навіть з багаторічниками зі стрижневою кореневою системою – кульбабою, кінським щавлем, будяками – боротися не так складно, потрібно тільки постаратися глибше підкопати і висмикнути корінь.
Справжня біда, коли ділянка засмічена кореневищними бур'янами – такими, як пирій, снить, хвощ польовий. Скільки їх не висмикують і не перекопують ґрунт, ростуть ще сильніше. Справа в тому, що на їх підземних кореневищах знаходяться сплячі бруньки, і якщо при прополюванні відривають рослину лише з частиною кореневища, то бруньки, що залишилися, прокидаються. В результаті з однієї рослини виходить декілька. Те ж відбувається при перекопуванні ґрунту: чим дрібніше поріже кореневища лопатою, тим більше "садивного матеріалу" утворюється – з кожного шматочка проросте один або кілька бур'янів. Вихід один - при перекопуванні ґрунту ретельніше вибирати кореневища бур'янів, навіть найдрібніші. Якщо на ділянці окремі кореневищні бур'яни все ж проростуть, постарайтеся трохи розкопати ґрунт і видалити все кореневище, що залишилося.
Часто буває, що такі бур'яни вростають в кущі багаторічників. Видалити прополкою їх не завжди вдається. Доводиться пересаджувати культурну рослину і ретельно вибирати сміттєві кореневища. Але пересаджувати рослини можна тільки в певний час, а деякі, наприклад, чагарники або квіти, що ростуть в каменях на гірці, взагалі неможливо. У цьому випадку доведеться застосувати гербіцид.
Після ретельного прополювання відвойовану у бур'янів територію можна замульчувати або висадити на ній рослини,що стеляться. В якості мульчі можуть бути використані вологий торф, компост, розкришена кора, гравій, перегній, в деяких випадках тирса. Рубану траву можна внести дуже тонким шаром, щоб виключити її гниття. Перед мульчуванням землю потрібно полити і удобрити. Мульчування зберігає вологу, покращує структуру і склад ґрунту.
Для “придушення” бур'янів використовується чорна плівка. Вкопані по периметру ділянки листи шиферу вбережуть сад від проникнення бур'янів сусідів.
Догляд за садовою ділянкою
Червень відрізняється від інших місяців активним ростом пагонів, зав'язі і листя.
Роботи по догляду, загальні для дерев, чагарників, газонів і  квітників такі:
n Проріджування сходів.
n Періодично розпушування грунту в квітниках, видалення бур'янів.
n Санітарна обрізка декоративних дерев і чагарників.
n У молодих яблунь і груш до плодоношення прищипування сильно зростаючих пагонів.
n Установка опор під гілки врожайних дерев.
n Формуюча обрізка хвойних рослин при необхідності.
n Полив залежно від сухості ґрунту.
n Дощування крон дерев і чагарників при недостатній кількості опадів.
n Мульчування рослин при нестачі опадів.
n Видалення бур'янів вручну або із застосуванням гербіцидів.
n Обробка декоративних чагарників від шкідників і хвороб.
n Підживлення літників і троянд мінеральними добривами (проводиться раз в 10 днів)
n Підживлення квітників мінеральними добривами. (2 рази на місяць)
n Розпушування і мульчування грунту.
n Висадження в грунт розсади теплолюбних рослин.
n Посів дворічників: братків, маргаритки, незабудки, гвоздики гренадін і турецької, мальви, наперстянки, дзвіночка.
n Посів багаторічних квітів, серед них: аквілегія, гіпсофіла, хризантема, ясколка, гвоздика перська, люпин, дзвіночок карпатський, рудбекія.
n Розмноження трав'янистих багаторічників поділом, до них відносяться: примула, астра альпійська, флокс, чистець хвилястий, очиток чудовий.
n Живцювання багаторічників: флокси волотистої, рододендронів, геленіума.
n Зріз квітів з півонії, гіпсофіли, троянди, бородатих ірисів.
n Збір насіння дворічників і багаторічників
n Викопування і просушування цибулин тюльпанів.
n Прочищення та видалення бур'янів з доріжок і майданчиків.
Підготувала 
Орися ФІЛІПЧУК.
У червні особливої актуальності набувають боротьба з бур'янами та шкідниками,  висадка в ґрунт розсади теплолюбних однорічників, посів насіння двохрічників, розмноження клематисів, установка опор під ліани і багато іншого.
У червні формуються зав'язі плодів майбутнього врожаю, в цей період особливо важливо дати деревам і кущам достатньо вологи, щоб запобігти осипанню зав'язі. У посушливу погоду сад поливають, приблизна норма – 2-4 відра для молодого деревця і більше 10 відер для дорослого плодоносного дерева. Грунт має промокнути на глибину не менше 50 см. Поливна вода повинна бути теплою. Холодна вода призводить до стресів, погіршення росту рослин і захворювань. 
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.


Повідомлення в номер

"Автобусна" реформа: чи всі готові розпрощатися з ерою "маршруток"

"Автобусна" реформа: чи всі готові розпрощатися з ерою "маршруток"

"Автобусна" реформа: чи всі готові розпрощатися з ерою "маршруток"?

У лютому 2018-го в Міністерстві інфраструктури анонсували реформу пасажирських перевезень. В Кабміні впевнені, що затверджені зміни  поліпшать життя пасажирів. Вони стосуються покращення безпеки та якості перевезень, створення належних умов для людей з інвалідністю. 
Обіцянка серйозна, адже чого варта хоча б доля "маршруток"? Ці незмінні "герої" наших доріг мають зникнути, а натомість будуть тільки автобуси. Держава обіцяє, що на маршрутах залишаться лише легальні перевізники.
"Мільйони людей в Україні будуть користуватися не морально і фізично зношеними "маршрутками", часто нелегально переробленими з вантажних мікроавтобусів, а сучасними, комфортними, безпечними автобусами", – пообіцяв глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян, на думку якого, реформа завершиться через три – п'ять років, але перші зміни ми відчуємо незабаром. 
Вже з 2019 року перевізник буде зобов'язаний на міських і приміських маршрутах мати в автопарку не менше 35 відсотків транспортних засобів, які відповідатимуть вказаним стандартам. А після 2020 року – 50 відсотків. 
Перевізники ставляться до таких змін скептично. На їх думку, така "автобусна" реформа призведе до збільшення ДТП, зростання цін на проїзд і навряд чи позитивно вплине на їхні прибутки, а, отже, ті, що поки обслуговують й без того нерентабельні маршрути, від цього відмовляться. Тож у результаті програють і перевізники, і пасажири.
У Ковелі вже на початку цього року окремі перевізники почали відмовлятися від неприбуткових маршрутів. Своє небажання продовжувати терміни укладених угод вони пояснюють низьким пасажиропотоком, зростанням різного роду витрат – на пальне, запчастини, заробітну плату водіям, податки тощо.
Зараз у місті здійснюють перевезення 16 підприємців-перевізників на 35 автобусних маршрутах загального користування.
Аби не спричинити соціальної напруги у Ковелі, міська влада розривати договори з перевізниками не планує. Термін дії укладених угод ще не завершився.
Як розповіли у відділі економічного розвитку та торгівлі міськвиконкому, деякі маршрути у Ковелі завжди були неприбутковими. Та багато років поспіль міській владі вдавалося вирішувати цю проблему завдяки домовленості з перевізниками про соціальну відповідальність обох сторін. Адже ковельчанам, які живуть у віддалених мікрорайонах, також потрібен громадський транспорт.
Нагадаємо, що в місті діє Програма розвитку пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах загального користування в м. Ковелі на 2017-2018 роки, яка й покликана сприяти якісному та безпечному обслуговуванню населення автотранспортом загального користування, виконанню соціально значущих перевезень, доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями до послуг громадського транспорту. 
Органи виконавчої влади міста працюють над залученням на прозорих умовах до здійснення перевезень суб'єктів господарювання, які мають бажання та можливості для оновлення рухомого складу та придбання автобусів більшої пасажиромісткості (сьогодні на міських маршрутах курсує 7 автобусів марки "Еталон"), здійснюють постійний контроль за рухом з допомогою сучасних засобів – GPS-навігації.
А от жителі Ковеля й сусідніх населених пунктів по-різному оцінюють "маршрутки", хоч дехто і не проти замінити їх на середні та великі автобуси.
Валентина, медсестра (37 років):
– Загалом, міський громадський транспорт не те, щоб не влаштовував. Мені не принципово, великогабаритний він чи ні. Головне, щоб водії дотримувались свого графіка, не пропускали рейсів, тоді не доведеться тіснитися в "маршрутці", як у "собачій будці". 
Я мешкаю на "Сільмаші", користуюся громадським автотранспортом щодня. Їжджу на роботу і звідти додому, хоч і у "годину-пік", але з комфортом, рідко коли стоячи (у цьому плані менше пощастило пасажирам, котрі заходять на наступних зупинках). 
Хоча покритикувати є за що. Сьогодні, наприклад, попалася "маршрутка", в якій хоч і було багато вільних місць, але сидіння в якихось крихтах, обшарпані і неохайні. На це потрібно звертати увагу водіям і власникам цих транспортних засобів.
Оксана, домогосподарка (33 роки):
– Проживаю в Люблинці. В нас їздять "маршрутки" кожні 10 – 15 хвилин. Якщо пропускають рейс (а це у нас трапляється нерідко), то й на півгодини можна "застрягнути" на зупинці. Десь до 9-ї ранку майже кожна з них переповнена людьми вже з першої зупинки. Дивно, що, зупиняючись на вимогу в Ковелі, туди стараються "пробитися" й містяни, хоч за цим напрямком по місту "маршрутки" їздять одна за одною.
Олександр, пенсіонер (69 років):
– Я працюю, тому плачу за проїзд в автобусі. Звісно, що хочеться їхати з комфортом. І це майже завжди вдається. Якщо й постояти інколи доведеться, то не бачу у цьому ніякого страху. Але хочу сказати інше. Сам водій і знаю, що дорога помилок не прощає, тому за кермом слід бути уважним. А в наших "маршрутках" водій, буває, то зі знайомими розтеревениться, то "мобілку"  з рук не випускає, то, вирушивши, решту пасажирам роздає. 
Артем, старшокласник (16 років):
– Оскільки я високий, то мені в "маршрутках" некомфортно. Доводиться пригинатися. Ще й, буває, не завжди зручно всістися, бо важко просунути ноги між вузькими сидіннями. Хотілося б, щоб буси замінили на більші автобуси.
Анна, вихователька (40 років):
– "Маршрутки" не такі вже й погані. Принаймні, вони швидко їздять. Живу на Володимирській. Щодня ними користуюсь і не боюся запізнитися, бо тільки-но з зупинки відправилась одна, як відразу під'їжджає інша. Думаю, якби натомість їздили великі автобуси, то не було б такого "жвавого" руху.
Олег, будівельник (48 років):
– Я не їжджу "маршрутками", маю власний транспорт. Тому мені однаково, але, думаю, ковельчани, котрі ними користуються, не проти, щоб їх замінили на габаритніші автобуси.
Олена, продавець (57 років):
– Думаю, тим, хто приймає рішення на державному рівні, потрібно перед цим зважувати всі моменти, враховувати всі деталі. А то поговорять, зайвий раз по телевізору попіаряться, мовляв, бачте, як дбає влада про людей. А насправді нічого там "вгорі" не знають про наші реалії. От, наприклад, я проживаю в районі "другого" Ковеля. Якось не уявляю, як тутешніми дорогами мали б їздити великогабаритні автобуси.    
Володимир, будівельник (40 років): 
– Думаю, місту не можна відмовлятися від більш маневрених і компактних "маршруток", бо з ними було б важко "конкурувати" автобусам на наших вузьких дорогах з крутими та різкими поворотами, особливо у віддалених мікрорайонах. І взагалі, навіщо великі автобуси на тих маршрутах, де пасажирів мало? Дореформуємось до того, що жителям міських околиць доведеться в центр ходити пішки чи їхати на таксі.   
Наталія, перукар (29 років):
– Не подобається, що "маршрутки" у "годину-пік" бувають битком-набиті. Але транспорту вистачає, "маршрутки" добре їздять. Замінити їх на великі автобуси? Я – "за", бо це для пасажирів зручніше і для міста солідніше. Зрештою, ми ж у Євросоюз ідемо. А в якій його країні перевозять пасажирів в бусах, та ще й переобладнаних з вантажних? А в нас часом  (що всередині, що зовні) не "маршрутка", а консервна банка.
l
Важко не погодитись, адже 80 відсотків українських "маршруток" знаходиться в незадовільному технічному стані, про що інформує Державна служба України з  безпеки на транспорті –відомство, яке має здійснювати нагляд за дотриманням автомобільними перевізниками вимог транспортного законодавства.  Але, виявляється,  на це ніяк не вплинути: зараз служба позбавлена права на перевірку перевізників через мораторій. Тобто завітати в автопарк перевізника, перевірити його і в разі порушення покарати її представники не можуть. Тому й виходить, що і в цьому плані Україні заглядатись на Європу, як курці на небо.    
Вікторія ЗІНЧУК.
У лютому 2018-го в Міністерстві інфраструктури анонсували реформу пасажирських перевезень. В Кабміні впевнені, що затверджені зміни  поліпшать життя пасажирів. Вони стосуються покращення безпеки та якості перевезень, створення належних умов для людей з інвалідністю. 
Обіцянка серйозна, адже чого варта хоча б доля "маршруток"? Ці незмінні "герої" наших доріг мають зникнути, а натомість будуть тільки автобуси. Держава обіцяє, що на маршрутах залишаться лише легальні перевізники.
"Мільйони людей в Україні будуть користуватися не морально і фізично зношеними "маршрутками", часто нелегально переробленими з вантажних мікроавтобусів, а сучасними, комфортними, безпечними автобусами", – пообіцяв глава Міністерства інфраструктури Володимир Омелян, на думку якого, реформа завершиться через три – п'ять років, але перші зміни ми відчуємо незабаром. 
Вікторія ЗІНЧУК.


З неопублікованого

«Все життя - один політ»

22/12/2016 / / 0

«Все життя  - один політ»

З нагоди 55-ти річчя від дня народження волинського поета зібралися шанувальники творчості Василя Слапчука на годину поезії в актовій залі гуртожитку Ковельського професійного  ліцею. Слапчук Василь Дмитрович – сучасний вітчизняний поет, драматург, літературний критик.

Надія Дятел.

Семінар для педагогів у Люблинці

16/12/2016 / / 0

Семінар для педагогів у Люблинці

Нещодавно на базі ДНЗ смт Люблинець відбувся семінар для педагогів дошкільних навчальних закладів «Національно-патріотичне виховання в дошкільному закладі на традиціях українського народу». Його метою було ознайомлення та практичний показ слухачам форм та методів  організації патріотичного виховання у дошкільному закладі.

 

 

Знайшов зброю – повідом поліцію

16/12/2016 / / 0

Знайшов зброю – повідом поліцію

Звичайно, більшість зброї є зареєстрованою та перебуває у законному користуванні, але багато є й таких, хто якимось чином заволодів вогнепальною зброєю і забув або просто не забажав повідомити про неї відповідні органи.

 

Скажи моїй мамі, що я хочу жити

04/11/2016 / / 0

«Скажи моїй мамі, що я хочу жити!» 

1 листопада ц.р. в кімнаті відпочинку в гуртожитку Ковельського професійного ліцею відбулася бесіда «Скажи моїй мамі, що я хочу жити!». В цей день учні, що проживають в гуртожитку під керівництвом вихователів В. П. Рощук та В. П. Остапука намагались розкрити перед молоддю суть духовного життя людини, розширити їх знання про цінність життя і особливо про життя ще ненародженої дитини...

 Катерина  Яцина.

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

04/11/2016 / / 0

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

Нещодавно  на базі Ковельського професійного ліцею у майстерні перукарів відбувся майстер-клас з основних форм базових жіночих стрижок.

Ірина Кузьмик.