Повідомлення в номер

Проведено трансплантацію нирки

Проведено трансплантацію нирки

05/12/2019 0

Проведено трансплантацію нирки

У Ковельському МТМО  успішно проведено  трансплантацію нирки. Вперше таку операцію здійснено в Україні у лікарні районного рівня.
Новий орган отримала 34-річна пацієнтка з хронічною хворобою нирок V ст., яка 6 років отримувала сеанси гемодіалізу та 3 роки перебувала в черзі на трансплантацію нирки у Запоріжжі. Донором став її чоловік, який віддав свою нирку задля порятунку дружини. 
Трансплантація від живого донора – це подвійна відповідальність, адже забирається орган в абсолютно здорової людини, тому не можна допустити, щоб її здоров'я постраждало. Наразі подружжя почувається добре та вже будує плани на майбутнє.
19 вересня Ковельське МТМО (міське територіальне медичне об'єднання) отримало ліцензію для здійснення трансплантації органів. 
До сьогодні в Україні було лише п'ять центрів трансплантації, в яких у 2018 та 2019 роках було проведено лише невелику кількість трансплантацій нирок при потребі близько 3 тисяч подібних операцій на рік. 
Історія Ковельської лікарні доводить, що трансплантацію можна робити і у регіональних центрах, потужність яких потрібно розвивати спільно з місцевими органами влади.  
Ця трансплантація – результат великої і злагодженої роботи мультидисциплінарної команди: лікарів урологів, анестезіологів, хірургів, трансплант-координатора та юристів.
l
НА ЗНІМКУ: частина бригади медичних спеціалістів у складі Максима ОВЕЧКО, завідувача центру ендоурології, Михайла КАЛЕНІКОВА, завідувача відділу гемодіалізу, та Олександра ГОЛУБА, завідувача відділення ангіографії, котрі брали участь в операції з пересадки нирки. 
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
У Ковельському МТМО  успішно проведено  трансплантацію нирки. Вперше таку операцію здійснено в Україні у лікарні районного рівня.
Новий орган отримала 34-річна пацієнтка з хронічною хворобою нирок V ст., яка 6 років отримувала сеанси гемодіалізу та 3 роки перебувала в черзі на трансплантацію нирки у Запоріжжі. Донором став її чоловік, який віддав свою нирку задля порятунку дружини. 
Трансплантація від живого донора – це подвійна відповідальність, адже забирається орган в абсолютно здорової людини, тому не можна допустити, щоб її здоров'я постраждало. Наразі подружжя почувається добре та вже будує плани на майбутнє.
 


Повідомлення в номер

Погода в Ковелі 5 - 11 грудня

Погода в Ковелі 5 - 11 грудня

05/12/2019 0

Погода в Ковелі 
5 - 11 грудня

Погода в Ковелі  5 - 11 грудня

Четвер.  Ясно.  Температура: 2оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
В ніч на п'ятницю. Ясно.  Температура: -2оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
П'ятниця. Ясно. Температура: 4оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
В ніч на суботу. Ясно.  Температура:  -1оС. Вітер південно-західний помірно сильний.
Субота. Мінлива хмарність, дощ.  Температура: 5оС. Вітер  південно-західний помірно сильний.
В ніч на неділю.  Хмарно, можливий  дощ.   Температура: 3оС. Вітер західний помірно сильний.
 


Повідомлення в номер

Місцеве самоврядування – основа народовладдя

Місцеве самоврядування – основа народовладдя

05/12/2019 0

Місцеве самоврядування – основа народовладдя

Наш співрозмовник – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.
– Андрію Петровичу! Що у Вашому розумінні місцеве самоврядування?
– Щороку в Україні, 7 грудня, відзначають День місцевого самоврядування. Територіальні громади були осередками громадського самоврядування в Київській Русі. На праві громад було засновано Магдебурзьке право в містах середньовічної України. Історичні відомості про Січ, розповідаючи про внутрішній устрій козацької республіки, зазначають: щороку на Різдво скликали козаки, за звичаєм, Велику Раду. Там обирали старшину. Коли можна було, когось залишали, ні – міняли всіх. На цій Раді щорічно заново ділили землі, річки для риболовлі, луги для полювання. 
Громади входили в систему місцевого самоврядування, передбачену Конституцією УНР від 29 квітня 1918 року.
Згадки про Віче, Коло, Велику Раду на землях прабатьків є і в історичних романах В. Малика, Г. Колісника, С. Скляренка, П. Куліша. "... Вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри", – пише Іван Якович Франко у повісті "Захар Беркут", розповідаючи про життя і самоврядування тухольської громади, яка жила ще в ХІІІ столітті. 
Добре також розумівся на симбіозі державної  і місцевої влади Богдан Хмельницький, який у Березневих статтях зазначав:
"Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, будуть вони  підданими царського величества правити, і всякі доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода царського величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і було б (українцям) прикро; а як будуть старшими місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місцевими правами".
Подібні положення містилися також і в Конституції Пилипа Орлика: "Силою цього Виборчого Акта ухвалюється, щоб столичне місто Русі Київ та інші міста України зберігали недоторканними й непорушними всі справедливо отримані закони та привілеї, й це мусить у відповідний час обов'язково підтверджуватися гетьманською владою".
Після підписання в 1654 р. договору між Україною та Москвою почався процес поступової ліквідації українських форм місцевого самоврядування на територіях, що відійшли до Московської держави.
Так, одразу ж після смерті гетьмана І. Скоропадського 3 липня 1722 р. в Україні запровадили комендантську систему управління, що передбачала адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку призначених російських комендантів.
Якщо згадувати гасло, яке було за часів існування СРСР  ("Вся влада радам"), то його реальний зміст зводився до принципу "демократичного централізму". Всі місцеві ради були вбудовані в єдину систему органів державної влади, яка лише формально допускала  самостійність та ініціативу  місцевих рад. Тобто, абсолютно ніяких питань місцевого значення, з врахуванням  думки громади чи місцевих депутатів, такі ради не вирішували. Натомість, тотально насаджувався принцип дотримання пріоритету "загальнодержавних" інтересів, а насправді рішень, продиктованих місцевими партійними органами КПРС.   
Маючи найяскравішу і  водночас  нелегку, навіть драматичну історію становлення місцевого самоврядування серед усіх слов'янських народів, Україна все-таки  7 грудня 1990 року першою серед колишніх радянських республік ухвалила Закон "Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування". 
Це було першим кроком до відродження самобутньої системи місцевого самоврядування в Україні, Конституційні основи якого були конкретизовані ухваленим  у 1997 році Законом "Про місцеве самоврядування в Україні".   
Сьогодні місцеве самоврядування стало основою народовладдя, одним з головних чинників розвитку громадянського суспільства, дійовим інструментом вирішення не лише регіональних, а й загальнодержавних завдань.
Самоврядування – це невід'ємна частина демократичної держави, але разом з цим це не засіб перекладення обов'язків на когось. 
Це, насамперед, можливість саморганізації громади. Скажімо, ще сьогодні, більшість жителів сіл і селищ району не усвідомлюють, що вони є власниками  комунального майна. Байдуже ставляться до того, що хтось небережно відноситься до спільного надбання: Будинку культури, дитячого майданчика, огорожі біля пам'ятного місця, тощо. Мало того,  сам не задумуючись може у цих місцях кинути папірець, недопалок, чи видряпати "послання майбутнім поколінням". А згодом, у недбалості звинувачувати владу, в першу чергу – місцеву. 
Нещодавно, мені на очі натрапили  рядки однієї вчительки української мови Петрівської ЗОШ, які були використані одним із учасників конкурсу "Місцеве самоврядування – це ми"  із циклу "Очима дитини", який проводив журнал "Місцеве самоврядування":
Врядування самостійне –
  дуже-дуже непросте:
Із активності усіх воно, друже
           мій, росте!
Надто легко говорити: "Ось
    поганий керівник!"
Адже сам ти від проблеми
  дуже швидко якось втік.
Тож не ремствуй, що погано,
  і добробут не росте:
Що посіяв і доглянув, те у
          тебе й зацвіте.
"Хата скраю", пам'ятаймо, тільки, друже, для байдужих.
Не ховайсь в "кущі життєві". Стань активним, чесним,
             дужим! –
І я цілком поділяю її думку.
– Вас   обирали  Доротищенським сільським головою, працювали на посаді керуючого справами виконавчого апарату районної ради, а у 2015 році Вас депутати обрали головою ради.  Звичайно, є різниця в роботі. У чому вона виявляється?
– Різницю в роботі відчув відразу. Це підвищення відповідальності, адже робота в органах місцевого самоврядування  ніколи не була спокійною, розміреною, передбачуваною. Важливим першочергово для мене було забезпечити ділові стосунки з депутатськими фракціями,  сільськими, селищними   головами району, керівниками бюджетних установ, підприємств, спрямувати роботу органів місцевого самоврядування на реалізацію державної політики на місцях,посилення їх ролі у розв'язанні соціально-економічних проблем, забезпеченні суспільно-політичної стабільності і комплексного розвитку територій.
Водночас, якогось страху не було, адже, на вибори  я йшов з командою. Хочу згадати й те, що значну роль у налагодженні партнерських відносин між районною радою і органами виконавчої влади відіграв колишній голова Ковельської РДА Віктор Козак, за що йому й сьогодні висловлюю подяку.  Завдяки такій співпраці районна рада стала учасником багатьох реалізованих  соціально-важливих проєктів. 
Але сьогодні уже вся районна рада є однією командою. У мене гарні товариські і ділові стосунки з усіма депутатами та, зокрема, головами депутатських фракцій та постійних комісій: Аркадієм Степанюком (голова депутатської  фракції "Європейська Солідарність"  та голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів, контролю за використанням майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району), Володимиром Андросюком (голова депутатської фракції Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"), Георгієм Корнієвським (голова депутатської фракції Українське  об'єднання  патріотів "УКРОП" та голова постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, забезпечення законності і правопорядку, захисту прав людини, адміністративно – територіальної реформи), В'ячеславом Швораком (голова депутатської фракції "Радикальна партія Олега Ляшка"), Андрієм Мигулею (головою депутатської фракції "Аграрна партія  України"), Дмитром Матвіюком (голова депутатської фракції "Всеукраїнське об'єднання "СВОБОДА"), Василем Олексюком ( голова постійної  комісії з  питань  духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального  захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства і дитинства, фізичної культури і спорту), В'ячеславом Оксенюком (голова постійної  комісії з  питань сільського господарства, економічного розвитку, підприємництва, інфраструктури, інвестиційної діяльності та регуляторної політики, земельних відносин, екології та використання природних ресурсів). Так, з кимось із депутатів у мене є різнобачення, є гострі дискусії (інколи навіть емоційні), але в підсумку ми завжди доходимо   спільної згоди. 
–   Ви уже чотири роки  працюєте на посаді голови районної ради. Чим цей рік відрізняється від попереднього?
– Якщо я відповім, що цей рік був дуже непростим в економічному, соціальному і політичному плані, то у багатьох це викличе іронічну посмішку. В Україні ніколи не було простих років, а особливо в період війни, і Ковельщина тому не виняток. Тому сьогодні говорити, що перед нами стоять якість особливі виклики, не варто. У кожного скликання райради  були свої і "вершини" і "западини", а тому і ми працюємо в умовах реального часу. Розуміємо, що допоки є районна рада, люди чекають від нас рішень, які сприяють розвитку життєдіяльності громади. Натепер, у нас склалась непроста ситуація з утриманням комунальних установ та закріпленого за ними майна спільної власності територіальних громад сіл і селищ району. В першу чергу, це стосується Централізованої бібліотечної системи та, зокрема, функціонування бібліотек, які розміщені у місті Ковелі. До відома жителів Ковельщини доведу інформацію про те, що з числа громадян, яких обслуговують наші бібліотеки, 95 % є міськими жителями. Тому   цілком логічно, що в попередні роки саме 95 % бюджету цих установ формувалося за рахунок міської казни. 
На сьогодні у міської влади позиція змінилась, позаяк керівництво міської ради звернулося до районної ради з пропозицією передати приміщення ЦБС в комунальну власність міста. Нещодавно, відбулась позачергова сесія райради, але депутати не  ухвалили жодного рішення щодо пропозиції міського голови. Наразі  питання відкрите… 
Водночас, користуючись нагодою, хочу зазначити, що у жодного з депутатів Ковельської районної ради немає намірів щодо закриття бібліотек, а є лишень бажання вирішити їх фінансування та функціонування  в законний спосіб. Сподіваюсь, швидшим часом ми все таки досягнемо домовленостей з цього питання з Ковельською міською радою та її керівництвом. 
– Через рік закінчується каденція  депутатів сьомого скликання. А чим відзначилася робота депутатського корпусу за цей час?
– Всі ці роки я говорив, що депутатський корпус нинішнього скликання представлений професіоналами практично з усіх галузей життєдіяльності громади. Це і педагоги, і медики, і будівельники, і представники галузі сільського господарства,  культури, підприємці, члени громадських організацій і т. д. 
Мені надзвичайно приємно, що в районну раду прийшли саме ті депутати, які хочуть і можуть працювати. На сьогодні депутатський корпус районної ради сьомого скликання складається з 34 депутатів. Завдяки цим людям районна рада працювала досить ефективно. Цифри свідчать самі за себе. Адже, за період з жовтня 2015 року  по грудень 2019 року уже відбулося 29 сесій районної ради, ухвалено  621 рішення, затверджено понад 25 програм, що стосуються динамічного розвитку різних галузей економіки, малого і середнього бізнесу, інвестиційної та інноваційної політики, агропромислового виробництва, освіти, культури, охорони здоров'я тощо.
Я дякую усім представникам депутатського корпусу, які брали активну участь в обговоренні районних програм, внесенні до них відповідних конструктивних змін, голосуванням підтримували ініціативи колег. 
– Всі ми знаємо, що добрі справи знаходять належну оцінку людей.   А як депутати рад виправдовують довіру виборців?
– Сподіваюся, що наші виборці бачать всі добрі справи, зроблені депутатами. Немало про це було сказано на загальних зборах громадян, часто писали про них на сторінках  газети “Вісті Ковельщини”.
В першу чергу, хотілося б назвати   тих депутатів, які у найскладніші для нашої країни та держави часи зі зброєю в руках захищали її територіальну цілісність на Сході України, а саме: капітан ЗСУ, офіцер відділення комплектування Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату Волинської області Іван Абрамчук, старший сержант, молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії Тарас Оніжук.
Більшість з депутатів досить активні в своїй діяльності. Вони ж надають допомогу і у вирішенні питань з благоустрою територій, і в проведенні ремонтних робіт приміщень шкіл, закладів медицини, культури, виділяють спонсорську допомогу для проведення святкових заходів і матеріальну допомогу тим, хто опинився в біді.
Відзначаються благодійною діяльністю депутати-керівники сільгосппідприємств, депутати-підприємці: Тетяна Зінчук, В’ячеслав Шворак, Юрій Хороших, Анатолій Корнійчук, Олександр Титомир. 
Засвідчують  свою активність у всіх питаннях життєдіяльності Ковельщини депутати: Володимир Андросюк, Валерій Миронюк, Микола Чуль, Святослав Волошук.
Завжди переймаються долею розвитку особистих селянських і фермерських господарств депутати: Микола Кудацький, Володимир Хомік, Олег Шкоропад, В'ячеслав Оксенюк.
Пропагандою здорового способу життя, збереженням національних  та культурних традицій, займаються з особливим ентузіазмом такі депутати, як Георгій Корнієвський, Андрій Мигуля, Федір Вишневський. 
Питання духовного та національного відродження завжди в полі зору    депутатів  Василя Мичка,  Дмитра Матвіюка, Наталії Шайнюк, Віктора Сидорчука. 
Помічниками у вирішенні нагальних проблем територіальних громад є депутати районної ради Василь Олексюк, Наталія Лисковець, Ольга Чепенюк, які опікуються медичними закладами та депутати Валентина Саковська, Олена Оришкевич, Іван Сорока  –  освітніми закладами.
Завжди  відгукуються на проблеми виборців депутати Аркадій Степанюк, Григорій Рудюк, Сергій Кондратюк, В'ячеслав Сидорук.
Піклування про людей – основне  завдання влади, яке було головним у всі часи.  Сьогодні з вдячністю згадуємо наших ветеранів, які віддали багато сил та здоров'я  вирішенню нагальних проблем нашого району.
Також      завдячую тим, хто забезпечував безперебійну роботу апарату районної ради: заступнику голови районної ради Олександру Пасенковському, начальнику відділу організаційного забезпечення виконавчого апарату районної ради Олені Ждань, начальнику відділу обліку та звітності, головному бухгалтеру Валентині Лукашук, консультанту голови ради з питань юридичного забезпечення Володимиру Клімчуку. 
Сьогодні хочу також зазначити, що всі депутати районної ради і сільські, селищні голови, без винятку, переймаються не тільки проблематикою місцевого самоврядування, а й загальнодержавними інтересами. Адже, щоразу, коли Волонтерський центр при Ковельській районній раді формував  за ці роки гуманітарну допомогу для наших бійців-захисників в зону АТО чи ООС, ми знаходили необхідну підтримку серед депутатів та голів місцевих громад.
–   Пройшло чотири роки з початку створення перших 5-ти об'єднаних територіальних громад на Волині і, зокрема, на Ковельщині. Ми знаємо, що Ви з попереднім головою Ковельської РДА Віктором Козаком були активними  учасниками цього процесу. Сьогодні, кладучи руку на серце, скажіть, чи є успішною децентралізація на Ковельщині?
– По-перше, найактивнішими учасниками цього процесу були саме громади і їх очільники, які вирішили об'єднатися в Голобську та Велицьку ОТГ у 2015 році, в Люблинецьку, Поворську та Дубівську у 2016 році та  в Колодяжненську у 2017 році. А ми з Віктором Козаком лише допомагали громадам у їхньому виборі, бо були єдині в думці, що триматись за повноваження, які треба передати в об'єднані громади, не варто. 
По-друге,  судіть самі: за час децентралізації ОТГ Ковельського району  отримали 52,5 млн. субвенції з Державного бюджету на формування  інфраструктури, в результаті чого реалізовано 98 проєктів та програм; понад 60 млн. грн. Державного фонду регіонального розвитку, понад 20 млн. субвенції на здійснення заходів соціально-економічного розвитку. А це – нове будівництво та капітально відремонтовані школи, дитячі садочки, будинки культури, спортивні споруди тощо. Цих проєктів та коштів просто не було б у місцевих бюджетах, якби  не децентралізація. 
Я з приємністю дякую селищним головам Сергію Гарбаруку та Наталії Сіховській, сільським головам Віктору Ковальчуку, Сергію Семенюку, Роману Троцюку, Віталію Кашику за справу наповнення місцевого самоврядування на Ковельщині реальним змістом. Чи є недоліки?   Так. Але, дорогу долає той, хто йде, а не помиляється  той, хто нічого не робить. 
По-третє, районна рада і сьогодні не стоїть осторонь процесу децентралізації. Уже зараз  ми з колегами, а саме із  Володимиром Андросюком, Аркадієм Степанюком, Іваном Сорокою, Миколою Чулем, Георгієм Корнієвським та іншими депутатами працюємо над приєднанням наших сільських рад до міста Ковеля. Активну позицію в цьому питанні зайняли депутати Білинської, Доротищенської та Тойкутської сільських рад. На жаль, не вдало завершилась спроба створити Зеленську ОТГ, до якої, окрім Зеленської сільської ради, мали увійти Білашівська, Любитівська та Дрозднівська сільські ради.  
 Звісно, зробити хочеться набагато більше. Я переконаний:  з часом місцеві громади досягатимуть все кращих результатів.
Сподіваюсь, що невдовзі місцеве самоврядування в Україні стане тією реальною силою, яка буде головним елементом державної влади.
Весь цивілізований світ давно вже йде шляхом максимальної децентралізації влади, вважаючи саме цей шлях пріоритетним. Там зрозуміли, що акумулювати в центрі усі ресурси – фінансові, кадрові, інтелектуальні – не тільки неправильно і несправедливо, а й не раціонально. Моя особиста думка: якби у нас реформа децентралізації відбулась значно раніше, в країні могло й не бути анексованого Криму, окупованої частини Донецької та Луганської областей.
– Андрію Петровичу, якими будуть Ваші особисті побажання мешканцям краю?
– Від щирого серця вітаю всіх Вас, дорогі мої земляки, з нашим спільних святом місцевої демократії. Хай  Ваші домівки завжди будуть сповнені тепла, радості, любові і взаємоповаги! 
Зичу всім жителям Ковельщини миру, добра, злагоди і достатку. Бажаю знайти своє покликання, знайти себе, відчути свою необхідність іншим. У цьому сенс життя. Бажаю мати свою справу, виплекати сад, бачити здоровими  рідних, дітей, читати щастя в очах коханих – це ж радість!  Нехай ця радість тільки примножується. Головне для нас усіх – плекати в собі трепетне бажання до життя, до місця, де працюєш, до людей, які поряд. Міцного здоров'я та Божого благословення всім нам, рідній Ковельщині та Україні.
Розмову вела 
Марія ПРИЙМАЧУК.
Наш співрозмовник – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло.
– Андрію Петровичу! Що у Вашому розумінні місцеве самоврядування?
– Щороку в Україні, 7 грудня, відзначають День місцевого самоврядування. Територіальні громади були осередками громадського самоврядування в Київській Русі. На праві громад було засновано Магдебурзьке право в містах середньовічної України. Історичні відомості про Січ, розповідаючи про внутрішній устрій козацької республіки, зазначають: щороку на Різдво скликали козаки, за звичаєм, Велику Раду. Там обирали старшину. Коли можна було, когось залишали, ні – міняли всіх. На цій Раді щорічно заново ділили землі, річки для риболовлі, луги для полювання. 
Громади входили в систему місцевого самоврядування, передбачену Конституцією УНР від 29 квітня 1918 року.
Згадки про Віче, Коло, Велику Раду на землях прабатьків є і в історичних романах В. Малика, Г. Колісника, С. Скляренка, П. Куліша. "... Вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри", – пише Іван Якович Франко у повісті "Захар Беркут", розповідаючи про життя і самоврядування тухольської громади, яка жила ще в ХІІІ столітті. 
 


Повідомлення в номер

Наталія Сеник: "Щоб бути успішним, треба постійно рухатись вперед"

Наталія Сеник: "Щоб бути успішним, треба постійно рухатись вперед"

Наталія Сеник: "Щоб 
бути успішним, треба 
постійно рухатись вперед"

Наталія Сеник: "Щоб бути успішним, треба  постійно рухатись вперед"

В домі ковельчанки Наталії Сеник часто звучить музика. Фортепіано — улюблений інструмент доньки Олі. А коли клавіш торкається господиня дому,  лунають акорди, котрі створили генії  Людвіг ван Бетховен та Йоганн Себастьян Бах. Твори цих композиторів найбільше імпонують нашій співрозмовниці. "Сонати, симфонії, інструментальні концерти митців надзвичайно енергетичні, чуттєві, життєствердні, — ділиться емоціями з журналістом Наталія Андріївна.  —  Вони допомагають долати труднощі, дарують натхнення, нові ідеї, плани та сили для їх втілення". 
Я не вперше беру інтерв'ю в Наталії Андріївни, але щоразу відкриваю для себе нові грані її особистості, багатство  духовного світу.
Наталія Сеник — дерматовенеролог Ковельської районної поліклініки, лікар вищої кваліфікаційної категорії, веде приватну практику в медичному кабінеті "Sana". А ще Наталія Андріївна займає активну громадянську позицію, обрана депутатом Ковельської міської ради від ПП "Українське об'єднання патріотів "УКРОП", очолює депутатську групу "Рідний "Сільмаш". 
— Наталіє Андріївно, читачам буде цікаво ближче познайомитися з Вами.  Коли народилася мрія про медицину?
— Народилася я у Ковелі. Закінчила тоді середню школу № 11 із "срібною" медаллю. Мама, вчитель за фахом, змалку виховувала мене відповідальною, цілеспрямованою. Уже в старших класах я серйозно задумалась над тим, щоб стати лікарем. Хоч тоді ще не до кінця усвідомлювала, наскільки це важка і відповідальна професія, який тернистий шлях до неї. 
Після здобуття середньої освіти вступила до Чернівецького медичного інституту. Трудовий шлях лікаря розпочала  і продовжую у Ковельському міськрайонному територіальному медичному об'єднанні. 
 


Повідомлення в номер

Розглянуті важливі питання життєдіяльності Ковеля

Розглянуті важливі питання життєдіяльності Ковеля

Розглянуті важливі питання життєдіяльності Ковеля

Засідання п'ятдесят дев'ятої  сесії міської ради, яке відбулося 28 листопада ц. р., розпочалося з приємних моментів.
Заступник міського голови Ігор Прокопів ознайомив присутніх з рішенням виконавчого комітету від 14.11.2019 р. за № 382. Керуючись частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про житловий фонд соціального призначення", на виконання міської цільової соціальної програми щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і осіб з їх числа  на 2017-2021 р. р., затверджений рішенням Ковельської міської ради від 24.11.2016 р., розглянувши рішення комісії з питань захисту прав дітей, враховуючи рекомендації громадської комісії з житлових питань, виконавчий комітет Ковельської міської ради вирішив: включити в житловий фонд соціального призначення однокімнатну квартиру, що знаходиться по вул. Відродження, 22, житловою площею — 19,2 кв. м., загальною площею — 28, 6  кв. м. та надати в користування особі з числа дітей-сиріт Кучеренку Денису Руслановичу 2000 р. н. Ремонтно-житловому комунальному підприємству № 2 прийняти на баланс вищезгадану квартиру та укласти договір найму соціального житла. 
Міський голова Олег Кіндер  та його заступник Ігор Прокопів вручили ковельчанину ключі та ордер на помешкання.
В міжсесійний період відзначили свої дні народження депутати Олександр Місяць та Галина Стасюк. Їх привітали оплесками.
Депутат Валерій Кубай повідомив про те, що перестало битися серце Володимира Осіюка — колишнього депутата Ковельської міської ради, палкого борця за волю і незалежність України. Світлу пам'ять колеги депутати вшанували хвилиною мовчання.
Під час сесійного засідання до міського голови та народних обранців мали можливість звернутись звичайні громадяни. Таким правом їм надавали скористатись самі ж депутати, які передали їм  свій час для виступів.
Ковельчанин Анатолій Ліщук звернувся до міської влади та депутатського корпусу  з проханням посприяти у зниженні тарифних ставок на оплату комунальних послуг, адже вони надто завищені. Звичайні пенсіонери не в змозі оплачувати такі суми. 
Депутат Ігор Пініс попросив надати слово представниці Ковельської міської філії "Союзу Українок" Аллі Поляковій щодо подальшої долі Ковельського історичного музею.
Пані Алла озвучила прохання ковельських  "союзянок", які написали письмове звернення на ім'я Ковельського міського голови, депутатів, в основу якого покладено прохання щодо збереження Ковельського історичного музею, внесення його до державного реєстру  нерухомих пам'яток України, виділення коштів на ремонт та добудову.
Окремий пункт звернення стосувався  проведення реставрації будівлі колишнього РАЦСу по вул. Степана Бандери,18 з метою збереження пам'ятки архітектури місцевого значення з можливою передачею Ковельській художній школі.
Мала нагоду звернутися до влади та депутатів представниця, яку делегували на сесійне засідання жителі військового містечка-25, що знаходиться по вул. Кутузова. Дехто  з активістів  прибув на сесію, аби звернутися до міського голови з проханням не передавати містечко на баланс Дубівської ОТГ, адже це спричиняє багато проблем. Потрібно переробляти значну кількість документів, аби перереєструватись з міста у село, в зв'язку з чим військові пенсіонери, "чорнобильці", "афганці" не мають можливості отримувати пільги, переоформити спадщину, скористатись безоплатним проїздом, отримувати субсидії і т. д. 
Міський голова уважно вислухав прохання жителів військового містечка,  протокольно доручив своєму першому заступнику Михайлу Гетьману  підготувати звернення до голови та депутатів Дубівської ОТГ щодо передачі земельної ділянки м. Ковеля під час наступної позачергової сесії, що відбудеться 19 грудня ц.р. Відповідно до прийнятих рішень міський голова  пообіцяв всіляко сприяти поліпшенню  життя мешканців згаданого містечка. Якщо воно належатиме місту, то відповідно ремонтуватимуться дороги, буде зроблено освітлення.
Під час сесійного засідання народні обранці розглянули майже 100 питань порядку денного.
Депутати внесли зміни до рішення міської ради від 13.12.2018 р., №45/7 "Про міський бюджет міста Ковеля на 2019 рік". Додаткові кошти отримають комунальники, заклади охорони здоров'я, культури, освіти, фізичної культури та спорту, компенсацію фізичні та юридичні особи, які здійснюють пільгові перевезення окремих категорій громадян у міському транспорті загального користування.
У кошторисі здійснено перерозподіл фінансів за пропозиціями їх розпорядників, яким встановлюються асигнування по певних видатках Обранці громади дали згоду на розширення комунального закладу "Ковельський історичний музей". Мова йде про будівлю на вулиці Степана Бандери, 18. Прийняте  рішення дозволяє замовити проєктно-кошторисну документацію на реконструкцію приміщення, яке є пам'яткою архітектури місцевого значення.бюджету за рахунок власних резервів, створених завдяки економії.
Депутати підтримали проєкти рішень щодо затвердження місцевих Програм на 2020-2022 роки - щодо запобігання та ліквідації наслідків підтоплення окремих територій міста Ковеля; організації рятування людей на водних об'єктах міста Ковеля; охорони навколишнього природного середовища в місті Ковелі; з проведення заходів по локалізації та ліквідації небезпечного виду рослин — борщівника Сосновського на окремих територіях міста; захисту населення і територій м. Ковеля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; поводження з безпритульними тваринами в місті Ковелі.
Затверджено на сесії проєкт рішення про припинення діяльності вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступеня №1 шляхом приєднання до закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5. Це зумовлено процесами реформування галузі. У новому Законі "Про освіту" не передбачено такого навчального закладу як вечірня школа. Уже є відповідний наказ Міністерства освіти і науки України.
Разом з тим, зазначено, що заклади загальної середньої освіти можуть створювати у своєму складі класи з вечірньою формою навчання. У Ковелі це буде здійснено на базі п'ятої школи.
Також погоджено внесення змін до Програм — соціального захисту окремих категорій мешканців міста Ковеля, висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування на 2019-2021 роки. 
Підтримали обранці громади Положення про порядок надання депутатами міської ради матеріальної допомоги.
Взято до відома інформації про співпрацю з містами-партнерами, про роботу виконавчого комітету у ІІІ кварталі 2019 року, про роботу відділу економічного розвитку та торгівлі за звітний період.
Було розглянуто понад 50 питань, що стосуються регулювання земельних відносин та містобудування.
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКУ: міський голова Олег КІНДЕР та його заступник Ігор ПРОКОПІВ вручають ключі та ордер на квартиру Денису КУЧЕРЕНКУ.
Фото з офіційного сайту міськради.
Засідання п'ятдесят дев'ятої  сесії міської ради, яке відбулося 28 листопада ц. р., розпочалося з приємних моментів.
Заступник міського голови Ігор Прокопів ознайомив присутніх з рішенням виконавчого комітету від 14.11.2019 р. за № 382. Керуючись частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про житловий фонд соціального призначення", на виконання міської цільової соціальної програми щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування і осіб з їх числа  на 2017-2021 р. р., затверджений рішенням Ковельської міської ради від 24.11.2016 р., розглянувши рішення комісії з питань захисту прав дітей, враховуючи рекомендації громадської комісії з житлових питань, виконавчий комітет Ковельської міської ради вирішив: включити в житловий фонд соціального призначення однокімнатну квартиру, що знаходиться по вул. Відродження, 22, житловою площею — 19,2 кв. м., загальною площею — 28, 6  кв. м. та надати в користування особі з числа дітей-сиріт Кучеренку Денису Руслановичу 2000 р. н.  


З неопублікованого

«Все життя - один політ»

22/12/2016 / / 0

«Все життя  - один політ»

З нагоди 55-ти річчя від дня народження волинського поета зібралися шанувальники творчості Василя Слапчука на годину поезії в актовій залі гуртожитку Ковельського професійного  ліцею. Слапчук Василь Дмитрович – сучасний вітчизняний поет, драматург, літературний критик.

Надія Дятел.

Семінар для педагогів у Люблинці

16/12/2016 / / 0

Семінар для педагогів у Люблинці

Нещодавно на базі ДНЗ смт Люблинець відбувся семінар для педагогів дошкільних навчальних закладів «Національно-патріотичне виховання в дошкільному закладі на традиціях українського народу». Його метою було ознайомлення та практичний показ слухачам форм та методів  організації патріотичного виховання у дошкільному закладі.

 

 

Знайшов зброю – повідом поліцію

16/12/2016 / / 0

Знайшов зброю – повідом поліцію

Звичайно, більшість зброї є зареєстрованою та перебуває у законному користуванні, але багато є й таких, хто якимось чином заволодів вогнепальною зброєю і забув або просто не забажав повідомити про неї відповідні органи.

 

Скажи моїй мамі, що я хочу жити

04/11/2016 / / 0

«Скажи моїй мамі, що я хочу жити!» 

1 листопада ц.р. в кімнаті відпочинку в гуртожитку Ковельського професійного ліцею відбулася бесіда «Скажи моїй мамі, що я хочу жити!». В цей день учні, що проживають в гуртожитку під керівництвом вихователів В. П. Рощук та В. П. Остапука намагались розкрити перед молоддю суть духовного життя людини, розширити їх знання про цінність життя і особливо про життя ще ненародженої дитини...

 Катерина  Яцина.

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

04/11/2016 / / 0

У ліцеї – майстер-клас для перукарів

Нещодавно  на базі Ковельського професійного ліцею у майстерні перукарів відбувся майстер-клас з основних форм базових жіночих стрижок.

Ірина Кузьмик.