Блискавкою летить час. Не встигли ми зоглядітися, як до кінця добіг травень. Вже за кілька днів – літо! І хоч воно у зв’язку з війною не зовсім передбачуване і прогнозоване, але кожному з нас ніби нагадує: поспішаймо робити те, що запланували, бо хоч дні стали довшими, справ до вирішення багато.

Серед цих справ далеко не другорядна – не забути продовжити передплату газети «Вісті Ковельщини» на ІІ півріччя 2026 року.

Передплатна ціна разом із доставкою така:

– 1 місяць – 91 грн.;

– 3 місяці – 233 грн.;

– 6 місяців – 446 грн.

На перший погляд, не зовсім дешево. Але, по-перше, дешевою буває лише неякісна річ, чого аж ніяк не можна сказати про «міськрайонку». Наше видання – справді європейського рівня, де є високоякісна інформація, глибока аналітика, чудове поліграфічне оформлення, справжня свобода слова, чітка проукраїнська  позиція.

По-друге, передплатна ціна набагато менша за більшість інших періодичних видань. І це – незважаючи на інфляційні процеси в Україні і зростання вартості поштових, поліграфічних, комунальних та інших видів послуг,  які впливають на собівартість періодики. 

Нагадаємо, що серед тих, хто передплатить “Вісті Ковельщини” на 6 місяців (тобто з 1 липня по 31 грудня), будуть розіграні призи. Для участі в конкурсі «Передплатіть і виграйте!» необхідно надіслати або принести до редакції копії передплатних квитанцій за адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3, контактний телефон 5-01-27.

«Вісті Ковельщини» слід  передплатити у найближчому відділенні поштового зв’язку або у пересувному ВЗ та в листоноші, який Вас обслуговує, до 25 червня ц. р. Можна це зробити  і безпосередньо в редакції – так вийде навіть дешевше. 

Передплачуйте і читайте «Вісті  Ковельщини» — газету для Вас і про Вас! 

Блискавкою летить час. Не встигли ми зоглядітися, як до кінця добіг травень. Вже за кілька днів – літо! І хоч воно у зв’язку з війною не зовсім передбачуване і прогнозоване, але кожному з нас ніби нагадує: поспішаймо робити те, що запланували, бо хоч дні стали довшими, справ до вирішення багато.

Серед цих справ далеко не другорядна – не забути продовжити передплату газети «Вісті Ковельщини» на ІІ півріччя 2026 року.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 14

Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-західний  сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 10оС. Вітер північно-західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-західний   сильний.

В ніч на суботу. Переважно ясно. Температура: 11оС. Вітер північно-західний помірний.

Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 22оС. Вітер північно-західний з переходом на північний помірно сильний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер південний слабкий.

Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 21оС. Вітер східний помірний.

В ніч на понеділок. Переважно ясно. Температура: 12оС. Вітер  південний слабкий.

Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер південний  помірно сильний. 

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 15оС. Вітер південний помірний.

Вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 25оС. Вітер південний помірно сильний.

В ніч на середу. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 16оС. Вітер південно-західний  помірний. 

Середа. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 25оС. Вітер  західний сильний.

Четвер. Мінлива хмарність, невеликий дощ. Температура: 17^оС. Вітер північно-західний  сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 10^оС. Вітер північно-західний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 19

ОВЕН. Сприятливий тиждень, що обiцяє пiдтримку вищих сил, покровителiв, партнерiв. Зростуть життєвий потенцiал, везiння, дiловитiсть багатьох представникiв цього знаку.

ТЕЛЕЦЬ. Зiрки готовi допомогти у спробi досягти найбiльш честолюбних цiлей. Вони можуть одержати пiдбадьорюючу звiстку i почати вигiдну справу. Цей тиждень пройде пiд знаком концентрацiї сил. Тельцi можуть з успiхом реалiзувати себе в пiдприємницькiй, фiнансовiй дiяльностi.

БЛИЗНЮКИ. Перша половина тижня сприятлива для оформлення нотарiальних документiв, звернення до начальства. Головне – стримати свої очікування і не покладати всі надії на одну людину. Не зазирайте занадто далеко в майбутнє.

РАК. У другiй половинi тижня можливi вiзити гостей, якi не будуть для вас обтяжливими. Вiрогiднi приємнi сюрпризи, подарунки.  Залишайтеся відкритими і спостерігайте за розвитком подій. Не відкладайте вирішення фінансових проблем – тиждень ідеально підходить. 

ЛЕВ. Вдалий в усьому тиждень. Зiрки обiцяють сприятливу ситуацiю для фiнансового злету. Можна дещо змiцнити своє службове становище. Деякi вчинки Левiв важко буде пояснити або однозначно оцiнити. Посилюються життєвий потенцiал, особиста чарiвнiсть, магнетизм. 

ДIВА.  Варто замислитись над зміною місця роботи чи професії, щоб реалізувати свій потенціал. Підприємцям слід розширювати свій бізнес. Креативним людям зірки рекомендують роботу у сфері медіа, публічних виступів, інформаційних технологій.

ТЕРЕЗИ. Цей тиждень пов’язаний з милосердям, допомогою. Можливо, що вiд Скорпiонiв чекають допомоги колеги, друзi, близькi або незнайомi люди. Перiод збагнення вiчних iстин, вивчення ремесел. Зiрки готовi допомогти вам у спробi реалiзувати найбiльш честолюбнi задуми та iдеї. Новi люди, які ввiйшли до вашого життя, можуть стати джерелом радостi й щастя. 

СКОРПIОН. Більше відпочивайте, не нервуйте, подумайте про те, що вам справді потрібно для щастя і рухайтеся в цьому напрямі. Сімейні пари щасливі успіхам дітей, молоді активно вибудовують спільне майбутнє з коханою людиною. 

СТРIЛЕЦЬ. Успiшнi торгова дiяльнiсть, комерцiйнi операцiї.  Цілком можливе знайомство з цiкавою людиною, яка на якийсь час займе вашi думки. Фортуна на вашому боці, однак це стосується винятково кар’єрної сфери – саме тут на вас чекає те, про що давно мріяли. 

КОЗЕРIГ. Можливі нові цікаві пропозиції, які слід обміркувати та обговорити – час покаже, що за ними майбутнє.  Співпраця з колегами з інших міст чи країн розвивається загалом вдало, але у цьому напрямі не варто розслаблятися. Фінансова ситуація буде непоганою.

ВОДОЛIЙ. Активний тиждень, що вимагає вiд Водолiїв великих енергетичних витрат. Багатьом представникам цього знаку навантаження здасться надмiрним. Це помилкова думка. У Водолiїв вистачить сил для органiзацiї нової справи. Вiрогiднi емоцiйна нестiйкiсть, невiрна оцiнка ситуацiї, необачнi обiцянки i споживацьке ставлення до близьких. 

РИБИ. Вам щастить в особистому житті, у взаєминах із людьми, кар’єрі, грошових питаннях. У цей період дуже ймовірне зміцнення зв’язків з надійними союзниками.  Однак деякі питання потребують вашої пильної уваги, і, насамперед, це пов’язано з фінансовими потоками та матеріальною базою підприємства.

Підготував 

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Сприятливий тиждень, що обiцяє пiдтримку вищих сил, покровителiв, партнерiв. Зростуть життєвий потенцiал, везiння, дiловитiсть багатьох представникiв цього знаку.

ТЕЛЕЦЬ. Зiрки готовi допомогти у спробi досягти найбiльш честолюбних цiлей. Вони можуть одержати пiдбадьорюючу звiстку i почати вигiдну справу. Цей тиждень пройде пiд знаком концентрацiї сил. Тельцi можуть з успiхом реалiзувати себе в пiдприємницькiй, фiнансовiй дiяльностi.

БЛИЗНЮКИ. Перша половина тижня сприятлива для оформлення нотарiальних документiв, звернення до начальства. Головне – стримати свої очікування і не покладати всі надії на одну людину. Не зазирайте занадто далеко в майбутнє.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 33

Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північний сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 16оС. Вітер північно-західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північно-західний   сильний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 12оС. Вітер північно-західний помірний.

Субота. Мінлива хмарність.  Температура: 22оС. Вітер північно-західний  сильний.

В ніч на неділю. Ясно. Температура: 13оС. Вітер північно-західний помірний.

Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 25оС. Вітер  північно-західний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Ясно. Температура: 16оС. Вітер  західний помірний.

Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 22оС. Вітер північно-західний помірно сильний. 

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність.  Температура: 14оС. Вітер північно-західний слабкий.

Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер північний помірно сильний.

В ніч на середу. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північно-західний  помірний. 

Середа. Переважно ясно. Температура: 22оС. Вітер північний помірно сильний.

Четвер. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22^оС. Вітер північний сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 16^оС. Вітер північно-західний помірний.

П’ятниця. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22^оС. Вітер північно-західний   сильний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 35

День вишиванки 21 травня для кожного має свій сенс. Для когось це просто гарна сорочка, а для родини ковельчанки Тетяни Кладько — це фізичний зв’язок із минулим, який сьогодні зберігається в селі Воля. 

У селі Заріччя Ковельського району прабабуся Тетяни у 1949 році створила свої вишиванки, які збереглися дотепер. Це дві унікальні речі: перша — вишита сукня, яка дійшла до нашого часу у первісному вигляді, друга — має куди складнішу та драматичнішу історію. Колись вона теж була довгою святковою сукнею, але часи були надто важкими — тканина тоді була дефіцитом, і для того, щоб мати клаптик полотна для нагальних потреб, нижню частину сукні довелося відрізати, відтак сукня стала сорочкою. 

Цей «шрам» на полотні сьогодні є чи не головним свідченням того, через що пройшли наші предки, аби зберегти свою ідентичність. 

Зараз ці вишиванки — сімейна реліквія. Вони не припадають пилом у шафі, а зберігаються в будинку бабусі у селі Воля. Це місце, куди родина приїздить за силою та пам’яттю. 

Коли ми одягаємо сучасні вишиванки, варто пам’ятати, що за кожним орнаментом колись стояла реальна людина. Історія про «вкорочену» сукню вчить нас цінувати те, що ми маємо сьогодні, оскільки вишиванка — це не лише про красу, це про здатність берегти своє навіть у найтемніші часи.

Катерина ШЕПШЕЛЕЙ,

студентка ІІ курсу Національного університету “Львівська політехніка”.

День вишиванки 21 травня для кожного має свій сенс. Для когось це просто гарна сорочка, а для родини ковельчанки Тетяни Кладько — це фізичний зв’язок із минулим, який сьогодні зберігається в селі Воля. 

У селі Заріччя Ковельського району прабабуся Тетяни у 1949 році створила свої вишиванки, які збереглися дотепер. Це дві унікальні речі: перша — вишита сукня, яка дійшла до нашого часу у первісному вигляді, друга — має куди складнішу та драматичнішу історію.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 37

Батьки й діти разом

у Ковелі відбувся «Сімейний турнір» з мініволейболу

 З нагоди Міжнародного дня сім’ї 15 травня секція волейболу спортивного клубу «Аперкот» провела змагання з мініволейболу під назвою «Сімейний турнір». Захід відбувся в Ліцеї імені Олени Пчілки за підтримки директорки Олени Вальчук. 

Турнір проходив у форматі 2 на 2. Команди складалися з вихованця секції волейболу та одного з членів його сім’ї. Організатори зазначають, що головною метою змагань було не лише спортивне суперництво, а й спільне сімейне дозвілля, розвиток командного духу, взаємопідтримки та психологічної єдності між рідними. 

Протягом турніру у спортивній залі панувала дружня атмосфера. Учасники підтримували одне одного, раділи вдалим подачам та щиро вболівали за свої команди. Для багатьох сімей це стала можливість провести час разом попри щоденні справи та робочий графік. 

— Найбільше подобається згуртованість і підтримка для дітей. Навіть попри робочий день, кожен знайшов вільну хвилинку, щоб прийти та пограти разом, — розповіла мама однієї з учасниць Аліна. 

Усі учасники змагань отримали пам’ятні подарунки, надані мережею магазинів Чисто Shop. Організатори також висловили вдячність українським військовим за можливість проводити спортивні заходи та займатися улюбленою справою під мирним небом.

Катерина ШЕПШЕЛЕЙ, 

студентка ІІ курсу Національного університету 

«Львівська політехніка».

 З нагоди Міжнародного дня сім’ї 15 травня секція волейболу спортивного клубу «Аперкот» провела змагання з мініволейболу під назвою «Сімейний турнір». Захід відбувся в Ліцеї імені Олени Пчілки за підтримки директорки Олени Вальчук. 

Турнір проходив у форматі 2 на 2. Команди складалися з вихованця секції волейболу та одного з членів його сім’ї. Організатори зазначають, що головною метою змагань було не лише спортивне суперництво, а й спільне сімейне дозвілля, розвиток командного духу, взаємопідтримки та психологічної єдності між рідними. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 40

«ДизельШоу»: всерйоз і жартома

У залі Палацу культури імені Тараса Шевченка у Ковелі відбулася гумористична вистава «Дизель Шоу». 

Уже з перших хвилин вистави зал вибухав сміхом та оплесками. Глядачі активно реагували на жарти, підтримували ведучого та не приховували емоцій під час виступу акторів «Дизель Шоу» – атмосфера більше нагадувала дружню зустріч, аніж звичайний концерт. 

Перед початком вистави глядачі піднялися зі своїх місць і гучними оплесками подякували Збройним силам України. Цей момент став одним із найемоційніших за вечір. Уже тоді було зрозуміло: попри гумористичний формат, шоу матиме не лише розважальний, а й важливий людський зміст. 

У програмі поєднали як політичну сатиру, так і знайомі багатьом побутові ситуації. Особливо бурхливо зал реагував на пародію на самопроголошеного президента Білорусі, де для нього шукали «першу леді». Не менш гучний сміх викликали й номери про сімейне життя. В одній із сценок пари емоційно з’ясовували стосунки, а кожна суперечка завершувалася жартівливою фразою: «Я все зрозумів/ла і буду над цим працювати». Чимало глядачів легко впізнавало себе, тому реагували особливо щиро. 

Усі виступи оголошував Дмитро Танкович. Він постійно підтримував контакт із залом: ставив запитання, жартував із глядачами та миттєво отримував відповідь від аудиторії. Люди активно відповідали ведучому та навіть продовжували окремі жарти вже зі своїх місць. 

«Після останніх обстрілів українцям необхідні такі вистави, де можна хоча б на кілька годин відволіктися, посміятися й просто побути серед людей», – поділився глядач із залу Андрій. 

Окрім сміху й розваг, наприкінці вечора організатори нагадали про підтримку українських військових. На великому екрані сцени з’явилося посилання на благодійний фонд «Дизель Шоу», через який охочі могли задонатити для ЗСУ. 

Так концерт завершився не лише оплесками, а й важливим нагадуванням про те, завдяки кому українці сьогодні мають можливість збиратися на подібні події, сміятися та хоча б ненадовго відволікатися від реальності війни.

Катерина ШЕПШЕЛЕЙ, 

студентка ІІ курсу Національного університету 

«Львівська політехніка».

У залі Палацу культури імені Тараса Шевченка у Ковелі відбулася гумористична вистава «Дизель Шоу». 

Уже з перших хвилин вистави зал вибухав сміхом та оплесками. Глядачі активно реагували на жарти, підтримували ведучого та не приховували емоцій під час виступу акторів «Дизель Шоу» – атмосфера більше нагадувала дружню зустріч, аніж звичайний концерт. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 75

Слова, які тепер звучать інакше

Війна повністю змінила наше життя. Якщо раніше були речі, на які ми навіть не звертали уваги, то тепер вони набули зовсім іншого значення. «Ти як?», «Ти вдома?» — сьогодні це не просто звичайні ввічливі запитання, а прояв турботи й переживання за близьких. За ними — тривога, звичка постійно хвилюватися та чекати новин. 

Колись люди часто писали одне одному просто для розмови чи через нудьгу. Тепер повідомлення нерідко починаються зі слів «У тебе все добре?» або «Як минула ніч?». Коли країна майже щодня живе під звуки сирен і обстрілів, навіть коротке повідомлення набуває зовсім іншої ваги. 

Через постійний стрес люди стали більш мовчазними й втомленими. Багато хто звик відповідати «нормально», навіть коли всередині накопичується тривога й виснаження. Водночас саме зараз людська увага цінується найбільше, адже іноді кілька щирих слів можуть підтримати сильніше, ніж довгі розмови. 

Можливо, війна навчила нас більше цінувати прості речі: можливість почути голос рідної людини, написати комусь без приводу чи просто знати, що тебе чекають удома.

Катерина ШЕПШЕЛЕЙ, 

студентка ІІ курсу Національного університету 

«Львівська політехніка».

Війна повністю змінила наше життя. Якщо раніше були речі, на які ми навіть не звертали уваги, то тепер вони набули зовсім іншого значення. «Ти як?», «Ти вдома?» — сьогодні це не просто звичайні ввічливі запитання, а прояв турботи й переживання за близьких. За ними — тривога, звичка постійно хвилюватися та чекати новин. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 32

Ковельчанка Валерія Вавринюк здобула бронзову нагороду на чемпіонаті світу з волейболу. Турнір «IVVA World Veteran Championship» проходив в іспанському Бенідормі з 6 до 12 жовтня 2025 року та об’єднав сотні спортсменів із різних країн.

 — Чемпіонат світу в Бенідормі зібрав команди з багатьох країн. Наскільки відчувалася масштабність турніру вже з перших днів? 

— Оскільки звання найсильніших виборювали 52 команди з класичного волейболу і 118 команд з пляжного   з 28 країн світу, то масштаб чемпіонату відчувався вже з перших днів. На кожній локації панувала дуже активна атмосфера: постійні матчі, велика кількість спортсменів, уболівальників і представників різних країн. Було приємно стати частиною такого міжнародного спортивного форуму та представляти Україну на такому рівні. 

— Україну на цих змаганнях представляли одразу кілька команд. Чи відчувалася підтримка й особлива атмосфера всередині української делегації? 

— Атмосфера всередині української делегації була надзвичайно дружня, підтримка відчувалась не тільки на спортивних майданчиках, але й   у побуті (допомагали одне одному з маршрутами доїзду до спортивних локацій та місць проживання тощо).  Одним словом,  справжній командний дух у всіх його проявах! Особлива подяка  — українцям,які приїхали з інших країн, підтримати наші команди. Приємно бачити,   як майорять синьо-жовті   прапори в руках наших вболівальників на кожному матчі українських команд.

— Бенідорм став місцем зустрічі спортсменів із 28 країн. Чи вдалося поспілкуватися з учасниками з інших держав, обмінятися досвідом? 

— Спілкування з учасниками команд інших країн, звісно, було не тільки на волейбольних майданчиках, але й  поза ними. Вітальна вечірка знайомства була сповнена посмішок та дивовижної енергії гравців з усього світу. Це було об’єднання команд та святкування дружби! Усі команди національних збірних були укомплектовані професійними волейболістами — як активними гравцями, так і професійними в минулому. Рівень команд був рівним, тому обміну досвідом  не було, а радше відчувався дух боротьби і майстерності. Але це тільки на майданчиках. Після гри: рукостискання, подяки і посмішки. 

— Наскільки складно сьогодні готуватися до турнірів в умовах війни? 

— В умовах війни не тільки готуватись до змагань складно, складно в принципі все. Але ми — нація сильних людей, з усім справимось, усе і усіх поборемо.  Тому спорт — це напевно одне з небагатьох,що може хоч на трохи переключити тебе, «підзарядити» далі для життя, місце де можна виплеснути свої емоції та біль від втрат щоденних людських українських уже протягом більш 4-х років війни. 

— Як, на Вашу думку, участь українських спортсменів у міжнародних турнірах під час війни впливає на сприйняття України у світі? 

— Не  передати те почуття гордості за нашу країну,  коли чуєш гімн України під час виходу українських команд на п’єдестал для нагородження і з різним акцентом чути фразу: «Слава Україні!» та у відповідь – «Героям Слава!». 

Під час нагородження дівчат уся наша делегація заспівала пісню «Ой,у лузі червона калина»,  і увесь зал співав разом з українцями, як міг, через слово, але співав. Україна в світі звучить гордо!З багатьох команд підходили спортсмени і висловлювали слова співчуття через війну в нашій країні, слова підтримки, що вірять в нашу перемогу і подальший розквіт України. Кожен ділився тим, як і чим саме від допоміг Україні і українцям. 

Хтось волонтерив, хтось безпосередньо допоміг українській сім’ї, адже багато українців роз’їхалися по усьому світу. Участь українських команд на різних турнірах міжнародних рівнях з переможними результатами   є свідченням незламного духу та демонстрацією волі до перемоги. І це не тільки про спорт….Це бачать і відчувають інші учасники змагань, наші суперники.Але суперники ми тільки на спортивному полі, а в житті вони нам висловлюють свою повагу і підтримку   як нації сильних і незламних людей. 

— Після таких турнірів що залишається найціннішим: медаль, атмосфера змагань чи люди, з якими проходиш цей шлях?

— На турнірах світового рівня, де всі команди сильні і всі ігри дуже складні, віддача задля перемоги теж велика.  Тому цінно все: і медалі, як спогад про запеклу боротьбу на майданчику, і вир емоцій, переживання уболівальників, хвилювання та його опанування; і незабутня атмосфера турніру. Але все-таки, найціннішою або, я навіть сказала б, безцінною нагородоюдля мене є команда. 

Це — люди, даровані долею для спільного проживання  незабутніх емоцій і вражень, це докладання спільних зусиль заради перемоги.  Турніри закінчуються, кожен повертається до свого буденного життя, а спілкування залишається назавжди. І приходять нові запрошення і нові виклики на змагання. І ти знаєш, що зустрінешся знову —  зі своєю сильною командою, зі своїми людьми і знову – у «спортивний бій». І будеш вдячний всім за чудову гру та позитивні емоції. І будеш вдячний Силам Оборони Україниза те, що ми можемо грати в нашу улюблену гру!

Катерина ШЕПШЕЛЕЙ, 

студентка ІІ курсу Національного університету “Львівська політехніка”.

Ковельчанка Валерія Вавринюк здобула бронзову нагороду на чемпіонаті світу з волейболу. Турнір «IVVA World Veteran Championship» проходив в іспанському Бенідормі з 6 до 12 жовтня 2025 року та об’єднав сотні спортсменів із різних країн.

— Оскільки звання найсильніших виборювали 52 команди з класичного волейболу і 118 команд з пляжного   з 28 країн світу, то масштаб чемпіонату відчувався вже з перших днів. На кожній локації панувала дуже активна атмосфера: постійні матчі, велика кількість спортсменів, уболівальників і представників різних країн. Було приємно стати частиною такого міжнародного спортивного форуму та представляти Україну на такому рівні. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 59

Світлана Пащенко стала однією з двадцяти учасниць виставки «ДНК любові», що діє у Галереї мистецтв. А у книзі «ДНК любові. Код незламності та життя» написано детальніше про шлях, який довелося подолати сім’ї, до того, як вони потрапили в Ковель. Далі публікуємо цей текст. Вдячні авторам за те, що змогли словами описати жах пережитого і велику силу Любові.

«Це не просто історія виживання – це літопис незламного материнського серця, що проросло крізь бетон окупації, крізь холод чужих кордонів і крізь невимовний біль втрати.

Світлана Пащенко – жінка, чия доля стала дзеркалом української трагедії та водночас гімном непереможної любові. Дев’ятнадцять років щасливого шлюбу з Володимиром були схожі на міцний і затишний дім у рідному Сватовому. Але в один день цей дім став пасткою, а небо над ним – джерелом смерті. 

Коли чоловік-військовий став на захист країни у лавах Сумської ТРО. Світлана залишилася віч-на-віч із ворогом. Бути дружиною захисника в окупації – це щохвилини відчувати холодний подих небезпеки. Коли шлях через Україну було закрито вогнем, вона зважилася на відчайдушний крок – виїзд через територію ворога. «Якщо мене заберуть – ви маєте їхати далі з бабусею», – ці слова матері були завітом і молитвою водночас.

Польща, українське Дніпро, Фінляндія, Латвія... Світ обіймав їх знижками на квитки та волонтерською допомогою, але серце запишалося там, де в окопах перебував коханий Володимир. Навіть спокійна Фінляндія не змогла вилікувати панічні атаки від дніпровських сирен, бо душа Світлани рвалася додому. Маленький Вітя ще довго засинав, накручуючи пасмо материнського волосся на пальчик – так він перевіряв, чи вона тут, чи не зникла, чи не пішла в той страшний туман війни.

У рідному Сватовому батько Світлани залишився один на один не лише з голодом, а й зі страхом, що паралізував місто. Бути родиною українського військового в окупації – це жити з невидимим тавром, яке бачили всі навколо.

Там, у вимушеній еміграції, за тисячі кілометрів, Світлана відчула, як світ навколо занімів. Потім було прохання до тітки, дорога з Луганська до Сватового і страшне підтвердження: батько пішов, а разом із ним – вірний пес і двоє котів, які до останнього подиху ділили з господарем його самотність і голод. Це була тиха, німа трагедія одного будинку, яка розірвала душу Світлани на шматки. «Цей біль міг би зламати будь-кого, міг би стати останньою краплею, але Світлана вистояла. Вона навчилася дихати крізь цей біль, бо знала: за її плечима – двоє синів, які дивляться на неї, як на єдиний орієнтир у цьому понівеченому світі».

Сьогодні, коли Світлана згадує ті повідомлення в телефоні, вона міцніше стискає руки синів. Її життя – це перемога світла над темрявою, що забрала батька. Кожна хвилина проведена з Максимом та Віктором, кожна спільна гра чи малюнок – це її відповідь війні. Вона зберегла в собі здатність любити, мріяти, що колись вони знову матимуть власний дім, мирне небо і тата, який повернеться з фронту назавжди.

Сьогодні Світлана у Ковелі. Її рятують діти. Вони – її янголи-охоронці.

«Я залишаю ці рядки як щиру материнську молитву. Нехай ніхто не дізнається ваги материнського страху, коли твоє місто стає згарищем. Ми втікали від сирен, але не втекли від любові того, хто стоїть там, де найтемніше. Бережіть свої родини. Цінуйте мить, коли можна просто обійняти рідну людину, не чекаючи днями на коротке «Я живий». Нехай ваші діти вимірюють життя сміхом, а не місяцями в окупації. Нехай небо над вами завжди буде чистим».

Світлана Пащенко – донька Героя, дружина Героя і мати майбутніх героїв. Її світло не згасло, воно просто стало загартованим, як сталь».

l

Поспілкуватись із цією дивовижною жінкою вдалось і мені. Її відкритість і щирість вражають, а історія, пронизана болем і тривогою, вразила і розчулила присутніх. Ми дякуємо Вам, пані Світлано, що не зламались і несете Любов крізь життя. Так може тільки світла душею людина. «А як інакше?» – каже жінка, яка отримала ключі він нового помешкання, у будинку для тимчасово переміщених осіб в Ковелі на свій день народження, і вважає це знаковою подією. 

Адже нова квартира – це не просто квадратні метри, а шанс на новий початок, як для Пащенків, так і для багатьох інших сімей. Це віра, що незабаром так само легко відчиняться двері рідних домівок на визволених територіях, де зберуться рідні й повернуться назавжди захисники з фронту.

Аліна РОМАНЮК.

l

На світлинАХ: Світлана Пащенко із синами  Максимом та Віктором; Віктор ПАЩЕНКО з Катаріною МАТЕРНОВОЮ, посолкою Європейського Союзу в Україні.

Фото автора та із сімейного архіву Пащенків.

Світлана Пащенко стала однією з двадцяти учасниць виставки «ДНК любові», що діє у Галереї мистецтв. А у книзі «ДНК любові. Код незламності та життя» написано детальніше про шлях, який довелося подолати сім’ї, до того, як вони потрапили в Ковель. Далі публікуємо цей текст. Вдячні авторам за те, що змогли словами описати жах пережитого і велику силу Любові.

«Це не просто історія виживання – це літопис незламного материнського серця, що проросло крізь бетон окупації, крізь холод чужих кордонів і крізь невимовний біль втрати.

Світлана Пащенко – жінка, чия доля стала дзеркалом української трагедії та водночас гімном непереможної любові. Дев’ятнадцять років щасливого шлюбу з Володимиром були схожі на міцний і затишний дім у рідному Сватовому. Але в один день цей дім став пасткою, а небо над ним – джерелом смерті. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 43