Коли об’єктивно і неупереджено проаналізували суспільно-політичну ситуацію у сучасному світі, то сміливо можна зробити висновок: Україна поволі, але неухильно стає лідером нового світопорядку.
І хоча очільники США, Китаю і московії з цим твердженням не погодяться, вважаючи їхні країни головними у цьому процесі, факти свідчать про протилежне. Мобілізувавшись і оволодівши мистецтвом сучасної війни, яка сьогодні є вирішальним фактором при розв’язанні політичних, економічних і соціальних проблем, українці, їх Збройні Сили «диктують моду» на міжнародній арені, щоразу демонструючи переконливі успіхи в оволодінні науково-технічними, воєнними та іншими важливими «Еверестами» стратегії і тактики як на полях боїв, так і на полях дипломатії.
Звернемося до деяких подій і фактів останнього часу. Хто міг би подумати у 2022 році, що Україна не тільки вистоїть у двобої з «другою армією світу», а й визолить значну частину окупованих агресором територій, перейде у контрнаступ і не дасть змоги рашистам прорвати лінію оборони?
За даними аналітичних центрів, за чотири з лишком років Великої війни ерефія не зуміла кардинально забезпечити свою стратегічну перевагу на полі бою. Просування московії призупинилося, Україна стабілізувала фронт, мужньо тримає оборону. На морі Чорноморський флот ворога або знищений, або нейтралізований морськими дронами.
У небі вітчизняні БПЛА нейтралізують значну частину російських бойових безпілотників. В економіці далекобійні «санкції» України ефективно підривають воєнну машину росії шляхом щоденних ударів по легітимних військових цілях на відстані до 3 тисяч кілометрів углиб країни, де безпечних місць більше немає.
Досить відчутні зміни на краще в енергетиці, у цифровій сфері. Як заявив нещодавно міністр закордонних справ Андрій Сибіга, «ми запропонували усьому світу нову роль України як надійного безпекового партнера. Ми поглиблюємо зв’язки з країнами Латинської Америки, Центральної Азії й Індо-Тихоокеанського регіону».
Можна наводити й інші приклади зростання ролі нашої держави у сферах політики, економіки, оборони. І якщо декілька років тому мешканці цілого ряду країн навіть не знали, де знаходиться Україна, то нині таких людей залишилися одиниці. Завдяки нашим Збройним Силам, Героям-захисникам українське військо стало одним з кращих не тільки в Європі, а й на планеті.
Що означає сказане вище для кожного українця зокрема та міжнародної спільноти загалом?
Перш за все, все більше є впевненості у тому, що в України є реальний шанс вистояти і навіть перемогти ворога у війні.
По-друге, наша держава має право сміливо претендувати на лідерство у суспільно-політичних процесах на міжнародній арені і навіть ставити вимоги до тих, хто ще недавно скептично дивився на Україну та українців. Час підтвердив, що це помилка, і Захід, і Схід, і Південь мають рахуватися з такою позицією. На щастя, Північ (Балтія, Швеція, Норвегія та ін..) це вже зрозуміли.
По-третє, добре помітне зростання воєнної потуги України, яка надалі буде лише посилюватися, що вимагає від зарубіжних партнерів бути надзвичайно обережними й тактовними у ставленні до українців. Навіть відсутність у нас ядерної зброї ніякою мірою не означає, що з Києвом можна розмовляти з позицій сили й диктату, бо такі спроби приречені на поразку. Наші Збройні Сили володіють такими засобами ураження, які декому й не снилися.
І доки в московії зайняті гарячковим пошуком «еліксиру безсмертя» для біснуватого путіна, а у США – широко розгорнутою пропагандою «сталевого здоров’я» Дональда Трампа і його феноменальних успіхів на всіх «фронтах», в Україні молоді й ініціативні «хлопці» у різних сферах наполегливо шукають шляхи, засоби, можливості підвищення оборонної потуги держави. І хто знає, чи завтра або післязавтра вони не доведуть, що Україна – сила, яку не збороти нікому й ніколи. Бо їх досвід, знання, енергія не слабші, аніж енергія ядерного (не дай, Боже!) удару ворога, який може отримати таку відповідь, що мало не здасться.
Тому зарубіжжю (далекому і близькому) треба жити в мирі і злагоді з Україною, допомагати в міру своїх сил та можливостей, бо майбутнє належить саме їй. Не впевнений, що якась інша держава, якийсь інший народ вистояли б у тому пекельному поєдинку з московією, в якому вистояли Україна, її Збройні Сили, весь народ.
Тож слава Україні! Смерть ворогам!
Ярема ГОЯН.
l
P. S. На жаль, далеко не всім подобається лідерство Української держави, яке стає все помітнішим. Навіть у сусідній Польщі ультраправі сили активно роздмухують антиукраїнські настрої і вже відкрито заявляють, що сильна Україна для них гірше, аніж агресивна московія.
Однак, як кажуть, нам своє робити: якщо й не бити недругів, то не прощати їм, а в разі загрози – гідно відповісти. А це наші Герої вміють.
Я. Г.

Коли об’єктивно і неупереджено проаналізували суспільно-політичну ситуацію у сучасному світі, то сміливо можна зробити висновок: Україна поволі, але неухильно стає лідером нового світопорядку.
І хоча очільники США, Китаю і московії з цим твердженням не погодяться, вважаючи їхні країни головними у цьому процесі, факти свідчать про протилежне. Мобілізувавшись і оволодівши мистецтвом сучасної війни, яка сьогодні є вирішальним фактором при розв’язанні політичних, економічних і соціальних проблем, українці, їх Збройні Сили «диктують моду» на міжнародній арені, щоразу демонструючи переконливі успіхи в оволодінні науково-технічними, воєнними та іншими важливими «Еверестами» стратегії і тактики як на полях боїв, так і на полях дипломатії.
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 30