Четвер. Хмарно. Температура: 5оС. Вітер північний сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура:  7оС. Вітер північний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер північний помірний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер західний слабкий.

Субота. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 14оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер західний помірний.

Неділя. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура: 15оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 8оС. Вітер північно-західний слабкий.

Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 18оС. Вітер північний з переходом на південний помірно сильний. 

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний помірний.

Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північний з переходом на східний.

В ніч на середу. Ясно. Температура: 6оС. Вітер південно-східний помірний.

Середа. Мінлива хмарність. Температура: 17оС. Вітер південно-східний помірно сильний.

Четвер. Хмарно. Температура: 5^оС. Вітер північний сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура:  7^оС. Вітер північний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 13^оС. Вітер північний помірний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 6^оС. Вітер західний слабкий.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 28

Під час російської агресії проти України, за кордоном  активізували благодійну роботу церкви та релігійні організації по наданню допомоги жертвам нападу. 

Щотижня тут лунають  молитви за Україну, її Збройні Сили. Протестантська церква з цього приводу в 2022 році видала молитовник українця. В яскраво  оформленій книжечці,  з державним прапором на обкладинці,  вміщено молитви за Україну, її мужнє військо, владу, перемогу над злом, про біженців тощо. Неодмінно щоразу звучить молитва за армію:

«Господь Небесного війська, що перемагає зло і смерть у цьому світі. Я прошу Тебе, щоб Ти захистив своїм Щитом наших воїнів та дав їм перемогу над загарбником. Наділи їх силою та мужністю безстрашно наступати на сили ворога та відбивати усі його атаки. Твоє Слово є наша зброя духовна, проте зміцни наших воїнів і на боротьбу фізичну. Нехай в Україні буде достатньо засобів для захисту наших територій. Нехай жодна зброя ворога, зроблена проти нас, не матиме успіху. Підкріпи бойовий дух наших воїнів і посели страх у серце наших ворогів. Хто пішов на нас з мечем одним шляхом, нехай тікає сімома! І нехай Тобі буде слава за нашу перемогу!». 

Не стоїть осторонь  святої справи й Українська греко-католицька Церква. Вона теж багато зробила й надалі робить по підтримці  українців, які борються за волю і незалежність своєї Вітчизни. 

Про це емоційно говорив на зустрічах у Республіці Польща настоятель Львівського гарнізонного храму та голова Центру військового капеланства отець Тарас Михальчук: «Ми повинні за будь-яких обставин залишатися людьми надії. Коли надія перемагає страх, вона породжує сміливість. Люди, які надіються, вірять і люблять, – а це ми, християни, – насправді є тими, кого ніхто ніколи не здолає». 

Гість прибув, зокрема, і в Ольштин, де вручив заохочувальні відзнаки «Королівська лілія» від командира 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської ЗСУ. Їх  отримали владика Аркадій Трохановський, протоієрей Іван Галушка, голова Ольштинського  банку продуктів Марек Боровський, волонтер Стефан Мельник. Пан Марек заявив, що, попри ослаблення суспільної активності, банк і надалі реагуватиме на потреби України доти, доки триватиме війна. Допомога має бути ефективною та відповідати реальним потребам на фронті.

А Стефан Мельник на своєму рахунку вже має  40 гуманітарних конвоїв до України. За його словами, велику роль відіграє співпраця з людьми, які добре знають реальні потреби на фронті.

У зустрічі також взяв участь Марцін Надольський. Він як польський волонтер, наголошував, що приєднався до цієї справи з потреби допомагати людям, котрі постраждали від російської війни, незалежно від національності. Почав помагати з перших днів агресії. Тоді їздив на кордон й забирав жінок з дітьми, перевозив гуманітарку. Пан Марцін наголосив: «Людям, які перебувають у скруті,  потрібно допомагати, й  немає значення, чи це поляки, українці, чи будь-хто інший».

Слова щирої людини – приклад впевненості, що, попри дезінформацію та мову ворожнечі, що з’являється вряди-годи в реальному житті й надалі переважатиме готовність допомагати та віра в перемогу добра. Волонтер Андрій Франчук, він вже заступник голови Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі, зауважив, що в них нема поділу між поляками та українцями. Є лише  спільна ідея – допомагати Україні. Згадалися ще всі волонтерські ініціативи,  які разом започатковували – від невеликих гуманітарних конвоїв до групи прокурорів, яка взялася допомагати шпиталям в Україні. Творять потрібну справу скромні та щирі люди – без пафосу і галасу, а спокійно і знаюче. 

Дякував за допомогу та підтримку України під час війни і ще один український гість – Володимир Мороз: «Це наш обов’язок приїхати з вдячністю, подяками та нагородами». 

– У нас немає кількох шляхів, немає альтернативи, є лише один вибір – вистояти і перемогти. Це боротьба зі злом, і сусідом, який у певний час підступно почав окуповувати нашу Україну.

Насправді в нас немає іншого варіанту, як стояти до кінця. І ми це будемо робити. Нас надихають наші воїни, їхня велика жертовність. Адже вони щодня віддають своє життя заради нас, – мовив на прощання отець Тарас Михальчук.

При формуванні  вантажів гуманітарної допомоги польські друзі надалі демонструють винахідливість. Так, жіночий клуб у місті Старгороді наприкінці минулого року організував гаражний розпродаж уживаних речей. Люди мали можливість  придбати книги, одяг, прикраси, намиста, а також солодощі, гарячу випічку тощо. Сформований транспорт із лікарняними меблями та реабілітаційним обладнанням, придбаними за рахунок зібраних коштів, уже відправили в  Україну. Це була 15-я акція з допомоги українцям Запорізької області. До слова,  протягом 2022-2023 років на допомогу Україні й українським мігрантам Польща витратила 106 млрд. злотих.

Представниця української громади у Польщі (перекладачка, співзасновниця фонду «Магія Карпат») Ольга Соляр  давно їздить з допомогою українським військовим. Від початку російської війни (2022 р.) пані Ольга підтримує 128-у окрему важку механізовану бригаду територіальної громади «Дике поле». Про це написала навіть книгу «Дике поле. Воєнна історія». Крім допомоги нашим бійцям, здійснює гуманітарні місії на сході України, документуючи життя україномовного населення.

Ольга Соляр є серед кандидатів на цьогорічну польсько-українську премію «Портрети сестринства», заснованої міжнародним виданням «Sestry». Претендують на відзнаку 13 жінок. Імена лауреаток  стануть відомі в березні. 

У розмовах поляки наголошують, що співпраця з українцями є тривалим процесом, який вимагає часу, відкритості  та бажання до взаємодії. Такі відносини, природно проходять через «підйоми та спади». Незважаючи на труднощі, їх варто підтримувати, плекати.

І поляки дедалі частіше вчаться в українців, особливо у питанні суспільної стійкості, організації життя під безперервними ворожими обстрілами. На превеликий жаль, досвід у цих сферах українські партнери здобувають через кровопролитну війну.

Олександр Хоменчук,

м. Варшава.

Під час російської агресії проти України, за кордоном  активізували благодійну роботу церкви та релігійні організації по наданню допомоги жертвам нападу. 

Щотижня тут лунають  молитви за Україну, її Збройні Сили. Протестантська церква з цього приводу в 2022 році видала молитовник українця. В яскраво  оформленій книжечці,  з державним прапором на обкладинці,  вміщено молитви за Україну, її мужнє військо, владу, перемогу над злом, про біженців тощо. Неодмінно щоразу звучить молитва за армію:

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 29

Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Але більшість із нас дізнається про це запізно…

Усе життя він соромився своєї матері. У неї не було одного ока, і вона здавалася йому потворною. Жили вони бідно. Батька Петро не пам’ятає, а мати, як мати – про це мовчала. На роботі працювала мало, часто міняла її. Але все-таки турбувалася про сина, старалася, щоб він не гірше інших  був одягнутий.

У школі Петро особливо не вирізнявся серед  однокласників. То вона в порівнянні з іншими матерями, які були охайними, гарними, здавалася для хлопця  поганою. Він, як міг, приховував її від друзів. 

Але одного дня вона взяла і прийшла до школи – просто скучила. І підійшла до сина при всіх. Він із сорому трохи крізь землю не провалився…  А наступного дня уся школа тільки й говорила про те, яка в нього потворна мати. І хлопець зненавидів її. 

Найбільше він хотів швидше піти з дому від матері. Хлопець старанно вчився  в школі, і потім, щоб продовжити освіту, переїхав у столицю. Почав працювати, одружився, придбав будинок.

З часом з’явилися діти, підросли, пішли до школи. Життя посміхнулося вже дорослому Петру. Він пишався тим, що всього досяг сам. Про матір і не згадував.

Але одного дня вона приїхала в столицю і прийшла до будинку сина. Діти не знали, що це їхня бабуся. І почали сміятися з неї. Батько не розповідав про свою родину. 

 «Що тобі тут потрібно? Вирішила налякати моїх дітей?», — голосно кричав, виштовхуючи за двері. Вона знову промовчала. Взявши в руки сумку, яка була чимось заповнена, вийшла із квартири.

l

Пройшло декілька років. Петро досяг ще більших успіхів. Займав престижну посаду, був шанований на роботі. І коли зі школи, у якій вчився, прийшло запрошення на зустріч випускників, вирішив поїхати. Тепер у нього не було причин соромитися.

Зустріч пройшла весело. Перед від’їздом подумав побродити   вулицями міста. І так вийшло, що дістався до старого дому. Як поїхав у столицю, більше сюди не приїжджав, бо  жахався  того, що залишилося ще у дитячій пам’яті. 

Сусіди теж постаріли, але упізнали Петра Павловича, сказали, що мати Уляна померла. Вже майже рік пройшов. «Ось тобі лист написала, просила передати, якщо колись приїдеш до хати», – повідомили. Але чоловік особливо не засмутився. І листа спочатку хотів викинути,  але все-таки розкрив. І почав читати:

«Здрастуй, сину! Пробач мене за все. За те, що не змогла забезпечити тобі щасливе дитинство.  За те, що тобі доводилося соромитися  мене. За те, що без дозволу приїхала у твій дім. У тебе красиві діти, дружина, і я зовсім не хотіла їх налякати. Вони так схожі на тебе.  Бережи їх! 

Я привезла їм тоді смаколики, пироги, які спекла сама. Побачила, як ти живеш, в достатку, при роботі… Я дуже рада за  тебе. 

Ти, звичайно, не пам’ятаєш цього, але коли ти був зовсім маленьким, з тобою сталося нещастя, і ти  втратив око.  Я віддала тобі своє. Більше я нічим не могла тобі допомогти.

Ти всього добився сам. А я просто любила тебе, раділа твоїм успіхам і пишалася тобою. І була дуже щаслива.

Твоя мама».

l

Немає нічого  сильнішого, ніж материнська любов. Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Немає нічого безціннішого, ніж материнське тепло. 

Можливо, якби жінка розповіла про це синові раніше, то й  ставлення його до неї було б інше. 

Запізно призналася. Але хто його знає, як у такому випадку вчинили б ми. Хоча в нашому житті багато дивного. Невідомо, як складеться подальша доля Петра. Чи не доведеться відповідати і страждати за свої гріховні вчинки?

Бережіть своїх матусь, приїжджайте частіше до них, говоріть з ними, доки не стало надто пізно…

Ольга ЛІЩУК.

  

Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Але більшість із нас дізнається про це запізно…

Усе життя він соромився своєї матері. У неї не було одного ока, і вона здавалася йому потворною. Жили вони бідно. Батька Петро не пам’ятає, а мати, як мати – про це мовчала. На роботі працювала мало, часто міняла її. Але все-таки турбувалася про сина, старалася, щоб він не гірше інших  був одягнутий.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 26

Паска-панеттоне

Для цього рецепту не треба шукати ніяких особливих продуктів. Єдине, на що звертаю увагу, – потрібне сильне борошно. Сильне – тобто таке, яке містить від 13 г білка. Саме воно робить таку бажану волокнисту структуру тіста. Таке борошно є на прилавках великих супермаркетів.

Інгредієнти (на 3 паски, діаметром 13 см):

Для опари:

28 г живих дріжджів, 100 мл молока, 2 ст. л. борошна (від загальної кількості),  2 ст. л. цукру (від загальної кількості). 

Для тіста:

100 мл молока, 5 курячих жовтків + 1 жовток змастити верхівки, 100 г цукру, 30 г меду, ваніль, 480 г борошна з підвищеним вмістом білка, 140 г вершкового масла, родзинки, цукати чи шоколад за бажанням.

Приготування:

Підготуйте продукти: розважте в окремі посудини усі інгредієнти. Масло має бути м’яким, молоко – теплим, жовтки – кімнатної температури. Білки зберіть в лоток і відставте в холодильник.

Цукати, родзинки чи сушену журавлину промийте кип’ятком і залийте ложкою чи двома міцного алкоголю (ром, лікер, коньяк тощо, добре підходить ароматизований). Алкоголь додавати не обов’язково, можна лише промити окропом.

Готуємо опару. Дріжджі розімніть, додайте цукор і розітріть їх виделкою. Поступово додавайте молоко та борошно і розмішуйте, аби не було грудочок. Накрийте харчовою плівкою та залиште підходити десь на годинку.

Далі до опари додаємо тепле молоко, жовтки, цукор, мед, ваніль. Легенько перемішуйте до однорідності, не збиваючи.

Далі поступово додавайте борошно і починайте вимішувати – спершу ложкою, а далі руками. Поступово вмішуйте м’яке масло: беріть рукою чи ложкою, втирайте його в тісто і місіть. Робочу поверхню при цьому можна зовсім трохи припорошувати борошном.  Місити треба принаймні хвилин 20. Тісто має бути еластичним, пружним, воно майже не буде липнути до рук.

Коли тісто буде майже вимішане, треба вмісити родзинки. Злийте рідину, промокніть їх паперовим рушничком і злегка обваляйте в борошні. Розтягніть тісто та висипте на нього родзинки. Згорніть вдвоє і місіть знову, аби рівномірно їх розподілити.

Викладіть замішене тісто у миску, накрийте плівкою чи рушничком та поставте на годину підрости.

Коли тісто виросло, обімніть його та розділіть ножем або руками у форми на третину висоти. Форми змастіть м’яким вершковим маслом. Я використала паперові форми 130х85 мм. У дві виклала по 350 г тіста, в третю – 400.

Відставте форми з тістом підростати на годину-півтори у тепле місце. Коли пасочки піднялися, збийте один жовток, змастіть ним верхівки. Зверху посипте цукром.

Розігрійте духовку на 170°С та випікайте паски 30-40 хвилин (мої пеклися 30 хвилин, якщо будете робити більші паски – печіть трохи довше). Я використала режим верхній + нижній нагрів без конвекції. Приблизно через 20 хвилин накрила верхівки пергаментом, аби не перепеклися.

Обережно дістаньте спечені паски з духовки та проколіть просто над картонним дном дерев’яними шпажками. Оскільки у мене був невеликий діаметр форми, я зробила це злегка навхрест, якщо діаметр буде більший, проколюйте з боків. 

Переверніть пасочки та підвісьте їх вершками донизу. Нехай повисять аж поки повністю не охолонуть.

Паска 

від бабусі

Паска волога, солодка  і довго не черствіє. Спробувавши один раз приготувати цю паску, ви більше не захочете готувати інші – перевірено чотирма поколіннями.

На 1 порцію потрібно: 

молоко – 1 л (добре напарене: 1,5 л сирого випарити до 1 л, щоб воно було як топлене);  дріжджі – 100 г; яйця – 10 шт.;  масло вершкове – 200 г (розтопити);  маргарин – 100 г (розтопити);  олія – 100 г;  цукор – 3-3,5 ст.( стакани по 200 г);  сіль – 0,5 ч. л.;   борошно – 2 кг;  родзинки – 200 г; ванільний цукор – 5 пачок.

Готуємо опару: 

До дріжджів додайте тепле молоко, 2 ст. л цукру + 2-3 ст. л борошна – все перемішайте, ретельно розчиніть та поставте в тепле місце на 30 хв. 

В готову опару додайте збиті яйця з цукром, розтоплене масло та маргарин, олію, сіль – перемішайте та почніть додавати просіяне борошно (частинами) і замішуйте ложкою доки це буде можливо. Далі вимішуйте руками витягуючи тісто по 5-7 хв. 

Накрийте тісто та поставте сходити в теплому місті на 1 годину. 

Далі знову вимішуйте витягуючи. Таких кола потрібно зробити три рази. Після третього разу як тісто підійшло додайте промиті та просушені родзинки, вмішайте їх в тісто. Розкладіть тісто у форми на 1/3, і знову залиште відпочити на 40 хв. 

Випікайте паски 40 хвилин при 180°С. Перевіряйте паски на готовність шпажкою (вона має бути сухою). Якщо бачите що верх підгорає, то прикрийте фольгою або пергаментом при випіканні.

Підготувала 

Аліна РОМАНЮК.

Для цього рецепту не треба шукати ніяких особливих продуктів. Єдине, на що звертаю увагу, – потрібне сильне борошно. Сильне – тобто таке, яке містить від 13 г білка. Саме воно робить таку бажану волокнисту структуру тіста. Таке борошно є на прилавках великих супермаркетів.

28 г живих дріжджів, 100 мл молока, 2 ст. л. борошна (від загальної кількості),  2 ст. л. цукру (від загальної кількості). 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 26

3 квітня, п’ятниця

Схід Сонця – 06.53; захід – 19.57. 

Місяць – у Терезах, Скорпіоні. 

Прп. Микити, спов. Мц. Феодосії. 

4 квітня, субота

Схід Сонця – 06.51; захід – 19. 59.

Місяць – у Скорпіоні. 

Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. 

Міжнародний день інтернету і професійне свято web-майстрів.

Лазарева субота. Воскрешення прав. Лазаря.

5 квітня, неділя

Схід Сонця – 06.48; захід – 20.01. 

Місяць – у Скорпіоні.

День геолога України. 

6-та неділя Великого посту, вербна. ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ. Прпп. Марка Афінського, Платона, спов., Феодори.

6 квітня, понеділок

Схід Сонця – 06.46; захід – 20.02.

Місяць – у Скорпіоні, Стрільці. 

День працівника слідчих органів України. 

Страсний тиждень. Великий понеділок. Свт. Мефодія Моравського.

7 квітня, вівторок

Схід Сонця – 06.44; захід – 20.04. 

Місяць – у Стрільці. 

Всесвітній день здоров’я. 

Вел. вівторок. Прп. Георгія Мітиленського. Мц. Акилини.

8 квітня, середа 

Схід Сонця – 06.42; захід – 20.06.

Місяць – у Стрільці, Козерозі. 

День працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). 

Міжнародний день ромів. 

Вел. середа.  Свт. Нифонта Києво-Печер.

9 квітня, четвер

Схід Сонця – 06.40; захід – 20.07.

Місяць – у Козерозі. 

Вел. четвер  Спомин Таємної вечері. Прмч. Вадима.

Місячні фази 

у квітні

Спадаючий  Місяць – 3-16 квітня;

Новий  Місяць – 17 квітня;

Зростаючий Місяць – 18-30 квітня.

Підготувала 

Марія Сукач.

Схід Сонця – 06.53; захід – 19.57. 

Місяць – у Терезах, Скорпіоні. 

Прп. Микити, спов. Мц. Феодосії. 

Схід Сонця – 06.51; захід – 19. 59.

Місяць – у Скорпіоні. 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 12

ОВЕН. Тиждень сприятливий для рішучих кроків і нових починань. На початку періоду можливі цікаві ділові пропозиції, які варто розглянути без поспіху. У середу не перевантажуйте себе зайвими обов’язками — це може призвести до втоми. Наприкінці тижня приділіть час особистому життю.

ТЕЛЕЦЬ. Вас очікує динамічний, але продуктивний тиждень. Доведеться вирішувати кілька питань одночасно, проте результат порадує. У середині тижня можливі фінансові надходження або вигідні пропозиції. Уникайте впертості у спілкуванні — компроміс стане ключем до гармонії. 

БЛИЗНЮКИ. Ваші ідеї будуть особливо цінними, тому не соромтеся їх озвучувати. У понеділок і вівторок можливі важливі зустрічі, які вплинуть на майбутнє. У четвер зірки радять не поспішати з рішеннями — краще все ретельно перевірити. Наприкінці тижня з’явиться шанс покращити особисте життя.

РАК. Тиждень вимагатиме гнучкості й уміння підлаштовуватися під обставини. Деякі плани можуть змінитися, але це відкриє нові можливості. У середині тижня вдасться завершити справи, які довго відкладали. Вихідні сприятливі для домашніх справ і внутрішнього оновлення.

ЛЕВ. Вам варто зосередитися на головному і не розпорошуватися. У першій половині тижня можливі успіхи в роботі або навчанні. У середу не вступайте в суперечки — вони не принесуть користі. Наприкінці тижня можливі приємні новини або несподівані зустрічі.

ДІВА. Тиждень сприятливий для аналізу та планування майбутнього. У вівторок і середу з’явиться можливість проявити свої професійні якості. Не варто довіряти чуткам — перевіряйте інформацію. У вихідні займіться тим, що приносить спокій і задоволення.

ТЕРЕЗИ. Краще не поспішати з висновками і дати подіям розвиватися природно. У середині тижня можливі важливі переговори або зустрічі. Намагайтеся зберігати емоційну рівновагу. У неділю приділіть увагу близьким — це зміцнить ваші зв’язки.

СКОРПІОН. Енергії буде достатньо для реалізації навіть складних завдань. У вівторок можливий прорив у важливій справі. Головне — діяти впевнено і не сумніватися у своїх силах. У другій половині тижня можливі цікаві знайомства або нові перспективи.

СТРІЛЕЦЬ. Тиждень сприятливий для підбиття підсумків і планування. У першій половині не варто поспішати — краще завершити старі справи. У четвер і п’ятницю можливі приємні події або новини. Вихідні добре підійдуть для подорожей або зміни обстановки.

КОЗЕРІГ. Доведеться проявити наполегливість, щоб досягти бажаного. У середині тижня можливі важливі ділові контакти. Не бійтеся брати на себе відповідальність — це принесе результат. У вихідні варто відпочити й відновити сили.

ВОДОЛІЙ. Тиждень принесе нові ідеї та можливості. У першій половині краще зосередитися на роботі й уникати ризиків. У другій половині з’явиться шанс налагодити важливі стосунки. Вихідні присвятіть родині або друзям.

РИБИ. Вас очікує гармонійний і продуктивний період. Багато справ вирішуватимуться легко, якщо збережете спокій. У середині тижня можливі приємні сюрпризи або романтичні моменти. Вихідні ідеальні для відпочинку і внутрішнього балансу.

Підготував 

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Тиждень сприятливий для рішучих кроків і нових починань. На початку періоду можливі цікаві ділові пропозиції, які варто розглянути без поспіху. У середу не перевантажуйте себе зайвими обов’язками — це може призвести до втоми. Наприкінці тижня приділіть час особистому життю.

ТЕЛЕЦЬ. Вас очікує динамічний, але продуктивний тиждень. Доведеться вирішувати кілька питань одночасно, проте результат порадує. У середині тижня можливі фінансові надходження або вигідні пропозиції. Уникайте впертості у спілкуванні — компроміс стане ключем до гармонії. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 87

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер південний помірний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 7оС. Вітер східний  слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер східний помірний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер південно-східний слабкий. 

Субота. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер східний помірний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 8оС. Вітер північно-східний  слабкий.

Неділя. Мінлива хмарність. Температура: 170С. Вітер північно-східний помірний.

В ніч на понеділок. Ясно.  Температура: 6оС. Вітер північний помірний.

Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер східний з переходом на західний сильний.

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність, часом дощ.  Температура:  6оС. Вітер західний сильний.

Вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 10оС. Вітер  західний сильний. 

В ніч на середу. Мінлива хмарність, часом  дощ. Температура: 5оС. Вітер західний помірно сильний.

Середа. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 9оС. Вітер західний сильний. 

Четвер. Мінлива хмарність. Температура: 15^оС. Вітер південний помірний.

В ніч на п’ятницю. Хмарно. Температура: 7^оС. Вітер східний  слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 15^оС. Вітер східний помірний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 6^оС. Вітер південно-східний слабкий. 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 24

Сьогодні, 26 березня, виповнюється 50 років від дня народження декану Свято-Благовіщенського округу Волинської єпархії ПЦУ, настоятелю храму Благовіщення Пресвятої Богородиці у Ковелі, протоієрею Василю Мичку.

З цієї нагоди парафіяни собору надсилають найщиріші вітання отцю Василю, засвідчуючи йому свою глибоку повагу і сердечну вдячність за багаторічну сумлінну працю на ниві просвітництва, вірне служіння Богу, Україні та Церкві.

Ми вдячні Господу за те, вельмишановний отче, що 2005 року Ви стали настоятелем нашої парафії, гідно продовживши традиції свого попередника Петра  Левочка, одного з найактивніших борців за утворення і становлення незалежної Української Церкви Київського патріархату в 90-их роках минулого століття. І тривалий  час пліч-о-пліч крокує з Вами, самовіддано несе службу Божу син о. Петра протоієрей Михайло Левочко, для якого Ви – приклад і зразок для наслідування.

Приємно усвідомлювати, що за роки Вашої служби у храмі парафія організаційно  зміцніла, стала одним з осередків духовного життя не лише міста, а й Ковельщини, всієї Волині. Ви зуміли об’єднати в одну монолітну церковну родину представників різних поколінь, професій, натхненних  головною метою – і надалі розбудовувати Православну Церкву України в ім’я утвердження української національної ідеї, перемоги  правди над  злом, світла над темрявою.

Важко переоцінити Вашу роль у підтримці і розвитку волонтерського руху в нашому краї, організації фінансової, матеріальної та технічної допомоги Збройним Силам України. Довкола Вас і всього духовенства храму об’єдналися люди, яким не байдужа подальша доля держави, майбутнє наших дітей та онуків, яке зі зброєю в руках захищають воїни-Герої на полях битв з москальською чумою.

Ви наснажуєте нас палкою вірою у Бога, відданістю християнству, беззавітним служінням інтересам церковної громади, любов’ю до рідної землі. Ми горді, що причетні до  великої   справи – підтримки ЗСУ,  сил   територіальної оборони. І листи, подяки від військовослужбовців за наші  спільні справи – це висока відзнака Вашої праці, шановний отче, всієї Свято-Благовіщенської парафії.

Вас шанують прихожани не тільки нашої церкви, а й вірні деканату, який очолюєте, патріотично налаштовані мешканці міста і району. Ви – активний учасник громадсько-політичного життя, культурно-освітніх заходів, підтримуєте тісний зв’язок з школами і навчальними закладами, маєте високий авторитет і повагу в міської та районної влади. Цінує Вашу жертовну працю  преосвященний Михаїл, митрополит Луцький і Волинський, свідченням чого є Ваші церковні нагороди.

Всечесний отче! В розквіті духовних і фізичних сил зустріли Ви свій «золотий» ювілей. Попереду у Вас ще багато добрих, корисних і потрібних людям справ. Народжений на Львівщині.  Ви за роки багаторічної праці у нашому краї воістину заслужили право називатися волинянином, якого люблять, шанують і яким гордяться земляки геніальної поетеси Лесі Українки.

Тож нехай милосердний Господь дарує Вам і надалі міцне здоров’я, оптимізм, велику силу духу у Вашій подвижницькій діяльності. Многих і благих Вам літ життя, Божої ласки Вам і родині, миру й Перемоги рідній Україні! 

З великою шаною і повагою – 

парафіяни храму Благовіщення Пресвятої Богородиці 

Волинської єпархії ПЦУ.

l

Адміністрація, трудовий колектив ТзОВ «Редакція газети «Вісті Ковельщини» щиросердно вітають о. Василя Мичка із «золотим» ювілеєм. Ви – один з вірних послідовників Христового вчення, що присвятив своє життя високій меті – сіяти розумне, добре, вічне, нести поміж людей слова миру й добра, надихати на розбудову незалежної Української Церкви, зміцнення Збройних Сил України в ім’я Перемоги над російськими окупантами.

Бажаємо, шановний Отче, ще багато років праці на благо Бога та України, міцного здоров’я, невтомності, невсипущої енергії, сповнення всіх мрій та задумів, родинного благополуччя!

Многії літа!   

Сьогодні, 26 березня, виповнюється 50 років від дня народження декану Свято-Благовіщенського округу Волинської єпархії ПЦУ, настоятелю храму Благовіщення Пресвятої Богородиці у Ковелі, протоієрею Василю Мичку.

З цієї нагоди парафіяни собору надсилають найщиріші вітання отцю Василю, засвідчуючи йому свою глибоку повагу і сердечну вдячність за багаторічну сумлінну працю на ниві просвітництва, вірне служіння Богу, Україні та Церкві.

Ми вдячні Господу за те, вельмишановний отче, що 2005 року Ви стали настоятелем нашої парафії, гідно продовживши традиції свого попередника Петра  Левочка, одного з найактивніших борців за утворення і становлення незалежної Української Церкви Київського патріархату в 90-их роках минулого століття. І тривалий  час пліч-о-пліч крокує з Вами, самовіддано несе службу Божу син о. Петра протоієрей Михайло Левочко, для якого Ви – приклад і зразок для наслідування.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 16

Вельмишановний Миколо Григоровичу!

За підсумками минулого року обласна газета «Волинь» звання «Людина 2025 року» присвоїла письменнику, журналісту, народному депутату України І скликання Андрію Бондарчуку за його книгу про Голодомор «Уклін ангелу» і Юлії Євтушик, його землячці, колишній вчительці м. Ковеля, яка переклала на італійську мову, видрукувала і розповсюджує цю книгу в далекій Італії, м. Форлі. Вона – громадянка двох держав. 

«Вісті Ковельщини» розповідали вже про діяльність цієї мужньої української жінки, з якою ми дружимо. Нині вона надіслала розповідь про те, що відбулося на головній площі міста, у день чотириріччя великомасштабної війни Росії з Україною. Підготувала  захід для вшанування Т. Г. Шевченка у церкві. Так і хочеться сказати «Юліє, ми гордимося тобою».

Зінаїда Воробей, 

уродженка Ковельщини, 

працівниця Музею історії Луцького братства.

Вельмишановний Миколо Григоровичу!

За підсумками минулого року обласна газета «Волинь» звання «Людина 2025 року» присвоїла письменнику, журналісту, народному депутату України І скликання Андрію Бондарчуку за його книгу про Голодомор «Уклін ангелу» і Юлії Євтушик, його землячці, колишній вчительці м. Ковеля, яка переклала на італійську мову, видрукувала і розповсюджує цю книгу в далекій Італії, м. Форлі. Вона – громадянка двох держав. 

«Вісті Ковельщини» розповідали вже про діяльність цієї мужньої української жінки, з якою ми дружимо. Нині вона надіслала розповідь про те, що відбулося на головній площі міста, у день чотириріччя великомасштабної війни Росії з Україною. Підготувала  захід для вшанування Т. Г. Шевченка у церкві. Так і хочеться сказати «Юліє, ми гордимося тобою».

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 20

Спостерігаючи за тим, що нині коїться на планеті Земля, нерідко думаєш: «Світ здурів».

Справді-бо, іншого пояснення конфліктним ситуаціям, які безперервно виникають у різних куточках планети, не  знаходиш. Здавалося б, причин для цього немає ніяких. Господь створив  людям всі умови для нормального життя, дав хліб і до хліба. Єдина вимога: сумлінно працюй, живи за законами Божими, не чини  зла ближньому своєму, і матимеш щастя й благополуччя.

Можливо, так би й було, якби світом правили закони моралі, а не закони наживи, а при владі знаходилися освічені, розумні, виховані люди. На жаль, про таке можемо лишень мріяти, бо переважно  високі посади займають особи обмежені, злостиві, а то й просто дурні. І було б пів біди, якби вони робили зло тільки собі або своїй родині. Аж ні: їм добре, коли погано ВСІМ.

От, наприклад, чого бракує путіну? Безмежні земельні простори, невичерпні запаси золота, алмазів, нафти  і газу, незліченні людські ресурси. Мудро керуй, дбай про народ, і він віддячить тобі сумлінною працею, турботою про своє благо  і благо держави.

Однак шизофренія чи якась інша недуга охопили єство кремлівського карлика. Він вбив собі в голову ідею про необхідність постійної «двіжухи», щоб тримати населення в покорі, а світ – у страху. Не зробивши ніяких висновків з уроків минулого, почав «переробляти» світ на свій манер. Доперероблявся до того, що втягнув   зомбований народ у кровопролитну війну з мирною, демократичною Україною, протиставивши себе усьому цивілізованому світу. Підозрюю, що тепер сам не знає, як розв’язати проблеми, котрі собі створив.

Це як у тій казці: вперед підеш – голову втратиш, наліво  повернеш – від хвороби помреш, направо рушиш – без рук і ніг залишишся. А назад повернути не можеш, бо твоє   стадо дебілів тут же тебе розіпне. Ти обіцяв їм Україну й її багатства за три дні, а тут і чотирьох років не вистачило. Та ще й тисячі, якщо не мільйони, людських життів загубив – і мокшанських, яких,  зрештою,  не жаль, бо знали, на що йшли, і українських, які мужньо боронили і боронять   рідну землю.

Під стать придурку путіну – його міжнародні дружбани із Сирії, Венесуели, Північної Кореї, Африки, Ірану. Правда, декого життя вже розуму навчило, але далеко не всіх. Щораз  яскравіше сяє глупота мадярського божка Орбана, який прагне виграти наступні вибори у квітні на здійнятій ним хвилі ненависті до України та українців, словацького інтригана  Фіца, котрий хоче того, чого й сам не знає, чеського прем’єра Бабіша, що все більше підіграє володарю кремля. Цікаво, що оці хлопці-молОдці вже забули, як їх  гнобила зовсім нещодавно москва, як деякі їх попередники  плазували  перед гітлером і до чого це призвело. 

Чим далі, тим більше мене  дивує американський президент Дональд Трамп. Я ніяк не можу збагнути: те, що він робить, — це гра,   ідіотизм чи могутній інтелект, котрий підказує йому  шлях у майбутнє, де не буде Китаю, Європи, росії та інших  конкурентів, а існуватимуть лише Сполучені Штати Америки на чолі із сонцесяйним Донні-імператором?

З другого боку, якщо він такий мудрий, то чому робить не зовсім розумні речі? Для чого йому була війна з Іраном, яка загрожує крахом  економічної стабільності  світу, в тому числі США? Чи, можливо, це гра «на пару» з путіним, якого таким чином хоче вивести з міжнародної ізоляції і врятувати від фінансового краху? Адже московія – це необмежені можливості для бізнесу Дональда Трампа та його сімейки. А все інше –  дрібниці, бо Америка – понад усе. 

Як би там не було, наразі від війни з Іраном виграє лише ерефія, попит  на енергоресурси якої останніми днями різко зріс. Не виключено, що в цих умовах Захід піде на майже смертельний  для себе і України крок – відміну санкцій проти московії.

Декому може здатися, що у цьому збуреному світі найспокійніше у Китаї, бо там політики і політика, як-то кажуть, на «своєму місці». Але то лише на перший погляд. Насправді ж Пекін теж переживає не найкращі часи. Там тривають бурхливі внутрішньополітичні процеси, відбуваються кадрові зміни, що призвели до відставки і арештів цілого ряду високого рангу  посадовців, непросто складаються стосунки з США, Японією, Європою. Дедалі відчутніша загроза силового захоплення Тайваню. Якщо подібне  собі можуть дозволити Москва і Вашингтон, то чому б не ризикнути Пекіну?

Коротше кажучи, світ внаслідок свідомих чи несвідомих дій деяких правителів з приходом весни-2026 вступив у зону високої  турбулентності. Чи є із неї вихід? Не впевнений, бо вихід є тоді, коли  його хочуть знайти. 

Якщо ж такого бажання немає, то фінал, як правило, буває дуже сумним. На превеликий жаль, кожного із нас.

Охрім СВИТКА.

P. S. Трагізму ситуації в Україні додають події, що відбуваються на Печерських пагорбах у Києві. Щоб не забирати багато часу у читачів, просто рекомендую прочитати статтю в «Українській правді» від 12 березня ц. р.  під досить промовистим заголовком: «Конвертний геноцид. Чому Рада саботує закони мвср після підозр від НАБУ».

Ознайомившись із нею, приходиш до висновку, який я сформулював на початку цих нотаток.

О. С. 

Спостерігаючи за тим, що нині коїться на планеті Земля, нерідко думаєш: «Світ здурів».

Справді-бо, іншого пояснення конфліктним ситуаціям, які безперервно виникають у різних куточках планети, не  знаходиш. Здавалося б, причин для цього немає ніяких. Господь створив  людям всі умови для нормального життя, дав хліб і до хліба. Єдина вимога: сумлінно працюй, живи за законами Божими, не чини  зла ближньому своєму, і матимеш щастя й благополуччя.

Можливо, так би й було, якби світом правили закони моралі, а не закони наживи, а при владі знаходилися освічені, розумні, виховані люди. На жаль, про таке можемо лишень мріяти, бо переважно  високі посади займають особи обмежені, злостиві, а то й просто дурні.  

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 14