Повідомлення в номер / Христос Воскрес! Воістину Воскрес

08.04.2026

Із Пасхального послання митрополита

Київського і всієї України ЕПІФАНІЯ

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Із Пасхального послання...

Весна кличе до праці...

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 99

Повідомлення в номер / Ворог продовжує кривавий розбій

08.04.2026 Романюк Аліна Петрівна

Ворог продовжує кривавий розбій

Вночі та зранку 1 квітня російські війська масовано атакували територію України. Вранці Луцьк ворог атакував дронами. Повітряна тривога у Луцькому районі тривала від 5:59 до 07:06 год. Перші вибухи пролунали о 6:17 год.

Президент України Володимир Зеленський повідомив: «Були влучання в суто цивільні об’єкти – росіяни знищили продовольчі склади й термінал «Нової пошти». Був пошкоджений і житловий будинок. Усі необхідні сили ДСНС України та комунальних служб залучені, щоб ліквідувати наслідки цієї атаки. Були під російськими ударами вночі ще Дніпровщина, Житомирщина, Полтавщина, Одеська область, Харківщина та Хмельницька область. Загалом тієї ночі росія застосувала проти України 339 безпілотників, і близько 200 із них – “шахеди”».

За повідомленнями Головного управління ДСНС України у Волинській області, на місці подій працювали рятувальники, сапери, пожежні автоцистерни, спецтехніка та два пожежних роботи ДСНС. На щастя, обійшлося без постраждалих.

Рятувальники ліквідували масштабні пожежі, які виникли на цивільних об’єктах через російські обстріли, у місті виникло сильне задимлення.

Зокрема, вогнеборці приборкали займання на території термінала «Нової пошти» на площі 3,6 тис. кв. м, не допустивши розповсюдження вогню на адмінбудівлю. Також локалізували пожежу в складській будівлі, площею 21 тис. кв. м. У діях наших рятувальників – відповідальність і витримка.

Унаслідок падіння уламка «Шахеда» горіла багатоповерхівка. Виконувачка обов’язків міського голови Луцька Катерина Шкльода повідомила: «Уламки шахедів потрапили на балкони багатоповерхівки, внаслідок чого відбулось займання, пожежа там була ліквідована доволі оперативно, фактично постраждало дві квартири. Ми уже сконтактували з мешканцями цих квартир, повідомили про усю допомогу, яка може бути надана від Луцької міської ради тим, хто постраждав від збройної агресії росії. Також після експертних висновків комісії від міської ради може бути надана допомога суб’єктам господарювання, які звернуться до нас». Пані Катерина подякувала силам ППО та усім екстреним службам, які працювали на місцях.

Крім цього, міська рада забезпечила харчування особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які були задіяні на гасінні пожежі й тривалий час працювали над ліквідацією наслідків ворожої атаки.

У Волинській обласній державній адміністрації висловили вдячність Раді волонтерів та благодійників при ОДА за згуртованість і допомогу рятувальникам. На прохання допомогти із забезпеченням вогнеборців водою, вони зробили набагато більше. Об’єдналися підприємці, які оперативно надали продукти, благодійні фонди й організації, волонтери.

«Приємно усвідомлювати, що завжди є кому підставити плече і ми лишаємось згуртованими, готовими допомогти й підтримати. Дякую кожному. Таку силу небайдужості – не перемогти», – зазначив т. в. о. начальника ОВА Роман Романюк.

У коментарях особливо щемливими були слова лучанки Віолети Фадеєвої: «Коли всі біжать від небезпеки, вони поспішають їй назустріч. ДСНС — це люди, чиї руки пахнуть димом, а серця випромінюють неймовірне світло. Кожна врятована душа, кожен погашений вогонь і кожен розібраний завал — це їхній тихий подвиг. Дякуємо за вашу мужність, за те, що ви стаєте щитом там, де здається, що надії вже немає! Ви — наші титани без зброї, але з незламною волею».

Варварський обстріл Луцька ворогом – ще одне нагадування усім нам про те, що війна все ближче. Вона загрожує небезпекою кожному населеному пункту України, його мешканцям. Про це особливо потрібно пам’ятати сьогодні, напередодні Великодніх свят. У такі дні рашисти активно обстрілюють територію нашої країни, несуть смерть, руйнування, пожежі. Тож будьмо пильними, не ігноруймо системи ППО, бережімо своє життя і життя рідних, друзів, сусідів!

Підготувала

Аліна Романюк.

На світлинах: вогнеборці приборкують вогонь.

Фото ДСНС України у Волинській області.

Підготувала Аліна Романюк.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 36

Повідомлення в номер / Час суворих викликів

08.04.2026

Час суворих викликів

Час нині важкий, якщо не сказати жорстокий.

Для всіх без винятку. В першу чергу, звісно, для тих, хто на «нулі».

Ось як про це у мережі Фейсбук написав нещодавно наш земляк Олександр ГОЛОВНИЦЬКИЙ:

«Місяць на позиції зараз – звичне явище, але це важко, бо не вистачає людей.

28 днів на позиції – це випробування, яке складно передати словами. Це – коли час перестає мати звичне значення, а кожен день зливається в один довгий, виснажливий відрізок твого життя.

Це 28 днів без нормального сну – коли засинаєш у формі, прокидаєшся в ній же, і навіть не пам’ятаєш, коли востаннє відчував себе по-справжньому відпочилим. Це – 28 днів без води для душу, коли чистота стає розкішшю, а просте бажання змити з себе пил, втому й напругу перетворюється на мрію.

Це – 28 днів одного й того самого сухого пайка. Спочатку їси, бо треба. Потім – бо інакше не можна. А згодом дивишся на нього й відчуваєш лише відразу. Голод є, але апетиту вже немає. Організм просить їжі, а свідомість відмовляється приймати те, що бачить щодня.

Це – не просто фізична втома. Це виснаження, яке накопичується всередині – в тілі, в думках, у відчуттях. І водночас – це про витривалість. Про те, як людина витримує більше, ніж сама від себе очікує».

Цей час жахливий і для рідних тих, хто на фронті. Щодня і щоночі їх мучить одне: «Чи живий? Чи не поранений? Чи не пропав безвісти?».

Ще важче батькам, дружинам, дітям загиблих на війні. Вони до останнього вірили у диво, якого не сталося. Тепер замість сина, чоловіка, батька – могили на кладовищах, де майорять синьо-жовті й червоно-чорні прапори.

Без болю у серці не можна спокійно сприймати страшну реальність нашого життя. Життя у ХХІ столітті, де замість торжества інтелекту, милосердя і добра – торжество зла, темряви і насильства.

Скрізь, на всіх рівнях, у всіх куточках планети. І в цій ситуації марне сподіватися на те, що біда омине тебе боком, що вдасться відокремитися, заховатися, перечекати.

На жаль, не вдасться. Нікому. Ні у глибокому «підпіллі», ні у далеких закордонах, ні на окупованих територіях України, де колись галасували: «путін, пріді!».

Прийшов. Приніс кров, смерть, тортури. Хто встиг і зміг, евакуювався. Хто ні – спробував на «смак» принад «руського міра»: терор, цензуру, право сили замість сили права.

І так – скрізь, де перемагає зло, що перейшло у наступ по всьому світу.

Хіба думали ті, що втекли на Близький Схід і вклали величезні гроші у маєтки, автомобілі, бізнес, що й на них впадуть бомби і ракети? Звичайно, ні. Але сталося так, як сталося. І не тільки там.

Сьогодні – під великою загрозою вся Європа, Азія, Південна і Північна Америки, інші частини світу і континенти. І дуже помиляються дурники-ідіоти типу орбана і фіца, що у випадку загрози їх порятують путін або Трамп.

Не порятують. Бо сьогодні на Землі один закон: влада у того, в кого сила і гроші. Все інше – «по барабану» власть імущим. Правда, і вони не застраховані від того, що завтра їх не «з’їсть» ще сильніший і нахабніший. Наприклад, Трамп путіна, а путін – орбана і фіца і т. д., і т. п.

Що ж робити нам, звичайним смертним і грішним? Сидіти, склавши руки? Приречено чекати, доки зло прийде туди, де його ніби немає?

Ні і ще раз ні! Для нас, українців, важливо продовжити боротьбу. Незважаючи на ультиматуми, погрози, провокації путіних і трампів, їх свідомих і несвідомих прихильників.

Як казав поет, «лиш боротись – значить жить». Жити нам, нашим дітям, онукам, а то й правнукам.

Звичайно, не всі можуть воювати зі зброєю в руках (хоча багато таких, що могли б, але не хочуть, з приводу чого колись, не дай Боже, пожалкують). Але всі можуть активніше і ще сильніше, ніж тепер, підтримувати Збройні Сили України, рух Опору. Всім – донатами, технікою, озброєнням, продовольством.

Чесно кажучи, якби не ця допомога, хтозна, де були б нині рашисти – в Києві чи Харкові, Вінниці чи Луцьку. Саме єдність армії і народу творить дива, яких не знало і не бачило людство. І це диво треба продовжувати, леліяти і оберігати, неначе найдорогоціннішу коштовність.

Безперечно, багато тут залежить від київської влади. Вона має нині демонструвати особливу стійкість, монолітність, єдність слова і діла. Так, її внесок є тому, що Україна за чотири з лишком роки не стала, образно кажучи, на коліна, не пустила рашистського звіра зайняти наш спільний дім повністю і остаточно.

Але час суворих викликів ставить на порядок денний нові завдання і вимоги. І найголовніше в цьому – бути об’єднаними однією метою Президенту, Уряду, Парламенту, працювати не тільки на задоволення особистих інтересів, а в ім’я спільного інтересу – збереження й порятунку Держави. Бо питання стоїть конкретно: БУТИ чи НЕ БУТИ? Вже зрозуміло, що трампівські США нам якщо не вороги, то й не друзі.

Європу розривають на шматки путінські проплачені агенти, а також мусульманські терористи. Годі чекати підтримки з боку країн-сусідів, окрім хіба що Балтії і Польщі, які вже відчувають холодний подих московської загрози.

Отож, порятунок – у нас самих. Як колись казали, свій до свого по своє. Доки цього не усвідомимо, ми приречені на поразку, якої майбутні покоління нам не пробачать. Але не видно цього усвідомлення з боку деяких чиновників, котрі поводяться так, ніби повсюди – рай благословенний і безтурботне майбутнє, де течуть молочні ріки в кисільних берегах. Не поменшало тривоги в окремих бізнесменів, які замість того, щоб допомагати ЗСУ, вкладають кошти у рухоме і нерухоме майно, не сплачують податків, заплющуючи очі на гіркий досвід своїх «колег» з Еміратів, Кувейту чи Дубаю.

Кожен з нас повинен бути, образно кажучи, воїном на своєму місці, незалежно від того, хто ти – керівник чи робітник, вчитель чи лікар, фермер чи одноосібник. Пам’ятаймо: не згуртуємося, не об’єднаємося – пропадемо поодинці.

Багато в цих умовах значить позиція українського духовенства. На превеликий жаль, воно далеко не єдине, на що є багато причин. Відсутність єдності – тільки на користь ворогам, особливо тим, що перебувають за так званим «поребриком».

Однак, на щастя, Православна Церква України мужньо «тримає удар», надійно стоїть на варті духовних цінностей української нації. Один з таких мужніх і сміливих борців за незалежну Церкву – протоієрей Анатолій Яцків. У свій час він полишив ряди священнослужителів УПЦ МП, повністю розчарувавшись у словах і ділах її духовенства. За це зазнав критики й осуду з боку своїх колишніх «колег» по вірі, але про свій вибір не шкодує.

Нещодавно з благословення високопреосвященнішого Михаїла, митрополита Луцького і Волинського, за підтримки спонсорів і меценатів вийшла четверта за ліком книга отця Анатолія під назвою «Історія вкраденого дитинства», присвячена дітям Анастасії і Тимофію. Можу з усією відповідальністю заявити: нова збірка – це голос переконаного патріота, вірного сина України, який не боїться казати правду просто в очі фарисеям і лицемірам, котрі служать не Богу, а мамоні, продали свою честь і гідність за російські рублі.

Водночас книга – то своєрідний гімн Героям, котрі полягли в боях за рідну землю. Серед них – багато земляків священника, дітей прихожан церковних громад, які він очолює, уродженців інших областей. Це, зокрема, Микола Костецький, Олександр Сілівончик, Юрій Царук, Ігор Тарасюк, Богдан Баховець, Вадим Панасюк, Євгеній Бахор, Володимир Підгайний, Євгеній Налапко, Михайло Мончук, Віктор Слободюк. Кожному з них отець Анатолій присвячує пронизані болем і щемом поетичні твори.

І коли їх читаєш, ще й ще раз переконуєшся: Україна – це земля титанів духу і сталевої волі, яких не зламати ані путіну, ані Трампу, ані іншим нашим ворогам. І ніколи їх бойові побратими не подарують благословенну українську землю, политу кров’ю Захисників і Захисниць, до чого нас закликають москва і Вашингтон, Братислава і Будапешт. Не бути цьому, бо за що тоді віддали життя Герої?

Закінчуючи ці нотатки, побажаю собі і вам, дорогі читачі, мужності, стійкості, оптимізму. Свято Воскресіння Христового, яке незабаром відзначатимемо, змушує згадати слово нашого Спасителя: «Не бійся, тільки віруй» (Мк. 5, 36). Так, нам пекельно важко. Але пам’ятаймо, що найважче тим, хто на фронті. Не забуваймо про них, допомагаймо їм, чим можемо. А водночас – робімо кожен на своєму робочому місці все, на що спроможні, в ім’я порятунку держави, не ховаймо голову в пісок і не сподіваймося, що «якось воно буде».

Буде ВСЕ, але тільки тоді, коли будемо ВСІ ЄДИНІ, як навчав Ісус Христос. Іншого просто не дано.

Михайло Кузьмук.

На світлинах: наш земляк, військовослужбовець ЗСУ Олександр ГОЛОВНИЦЬКИЙ; протоієрей Анатолій ЯЦКІВ.

Час нині важкий, якщо не сказати жорстокий.

Для всіх без винятку. В першу чергу, звісно, для тих, хто на «нулі»...

Михайло Кузьмук.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 37

Повідомлення в номер / Свято йде – добро несе

08.04.2026

Свято йде – добро несе

До Великодня наші предки готувалися завчасно й урочисто: у хатах вибілювали печі, натирали до блиску посуд, а на столах з’являлися страви, що готувалися лише раз на рік.

У давнину паска була священним хлібом — символом сонця, відродження і достатку. Її місили довго й ретельно, в тиші та з добрими думками. А в печі томилися м’ясні страви — домашні ковбаси, шпондер, полядвиця, — адже після тривалого посту великодній стіл мав бути щедрим. На ньому обов’язково стояли й холодець, і весняні салати з першої зелені, і смачні напої.

Кожна страва мала певне уособлення: м’ясо — силу, хліб — життя, зелень — оновлення, а солодкі паски, що згодом стали пишними й ароматними, — радість воскресіння. І хоч рецепти змінювалися, техніки вдосконалювалися, проте незмінним залишалося головне: Великдень — це час, коли родина збирається разом за святковим столом, шануючи традиції своїх предків. Саме для такого щедрого столу ми пропонуємо добірку перевірених традиційних і сучасних рецептів.

Підготувала Ірина ГОСПОДАРИК.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 31

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 2 – 8 квітня

03.04.2026

Четвер. Хмарно. Температура: 5оС. Вітер північний сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер північний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 13оС. Вітер північний помірний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер західний слабкий.

Субота. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 14оС. Вітер західний помірно сильний.

В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 6оС. Вітер західний помірний.

Неділя. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 15оС. Вітер північно-західний помірно сильний.

В ніч на понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 8оС. Вітер північно-західний слабкий.

Понеділок. Мінлива хмарність. Температура: 18оС. Вітер північний з переходом на південний помірно сильний.

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 7оС. Вітер західний помірний.

Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 16оС. Вітер північний з переходом на східний.

В ніч на середу. Ясно. Температура: 6оС. Вітер південно-східний помірний.

Середа. Мінлива хмарність. Температура: 17оС. Вітер південно-східний помірно сильний.

Четвер. Хмарно. Температура: 5^оС. Вітер північний сильний.

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність. Температура: 7^оС. Вітер північний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність. Температура: 13^оС. Вітер північний помірний.

В ніч на суботу. Мінлива хмарність. Температура: 6^оС. Вітер західний слабкий.

Коментарів до новини: 16
Переглядів новини: 64

Повідомлення в номер / Коли разом – ми, як одна родина

03.04.2026

Під час російської агресії проти України, за кордоном активізували благодійну роботу церкви та релігійні організації по наданню допомоги жертвам нападу.

Щотижня тут лунають молитви за Україну, її Збройні Сили. Протестантська церква з цього приводу в 2022 році видала молитовник українця. В яскраво оформленій книжечці, з державним прапором на обкладинці, вміщено молитви за Україну, її мужнє військо, владу, перемогу над злом, про біженців тощо. Неодмінно щоразу звучить молитва за армію:

«Господь Небесного війська, що перемагає зло і смерть у цьому світі. Я прошу Тебе, щоб Ти захистив своїм Щитом наших воїнів та дав їм перемогу над загарбником. Наділи їх силою та мужністю безстрашно наступати на сили ворога та відбивати усі його атаки. Твоє Слово є наша зброя духовна, проте зміцни наших воїнів і на боротьбу фізичну. Нехай в Україні буде достатньо засобів для захисту наших територій. Нехай жодна зброя ворога, зроблена проти нас, не матиме успіху. Підкріпи бойовий дух наших воїнів і посели страх у серце наших ворогів. Хто пішов на нас з мечем одним шляхом, нехай тікає сімома! І нехай Тобі буде слава за нашу перемогу!».

Не стоїть осторонь святої справи й Українська греко-католицька Церква. Вона теж багато зробила й надалі робить по підтримці українців, які борються за волю і незалежність своєї Вітчизни.

Про це емоційно говорив на зустрічах у Республіці Польща настоятель Львівського гарнізонного храму та голова Центру військового капеланства отець Тарас Михальчук: «Ми повинні за будь-яких обставин залишатися людьми надії. Коли надія перемагає страх, вона породжує сміливість. Люди, які надіються, вірять і люблять, – а це ми, християни, – насправді є тими, кого ніхто ніколи не здолає».

Гість прибув, зокрема, і в Ольштин, де вручив заохочувальні відзнаки «Королівська лілія» від командира 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської ЗСУ. Їх отримали владика Аркадій Трохановський, протоієрей Іван Галушка, голова Ольштинського банку продуктів Марек Боровський, волонтер Стефан Мельник. Пан Марек заявив, що, попри ослаблення суспільної активності, банк і надалі реагуватиме на потреби України доти, доки триватиме війна. Допомога має бути ефективною та відповідати реальним потребам на фронті.

А Стефан Мельник на своєму рахунку вже має 40 гуманітарних конвоїв до України. За його словами, велику роль відіграє співпраця з людьми, які добре знають реальні потреби на фронті.

У зустрічі також взяв участь Марцін Надольський. Він як польський волонтер, наголошував, що приєднався до цієї справи з потреби допомагати людям, котрі постраждали від російської війни, незалежно від національності. Почав помагати з перших днів агресії. Тоді їздив на кордон й забирав жінок з дітьми, перевозив гуманітарку. Пан Марцін наголосив: «Людям, які перебувають у скруті, потрібно допомагати, й немає значення, чи це поляки, українці, чи будь-хто інший».

Слова щирої людини – приклад впевненості, що, попри дезінформацію та мову ворожнечі, що з’являється вряди-годи в реальному житті й надалі переважатиме готовність допомагати та віра в перемогу добра. Волонтер Андрій Франчук, він вже заступник голови Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі, зауважив, що в них нема поділу між поляками та українцями. Є лише спільна ідея – допомагати Україні. Згадалися ще всі волонтерські ініціативи, які разом започатковували – від невеликих гуманітарних конвоїв до групи прокурорів, яка взялася допомагати шпиталям в Україні. Творять потрібну справу скромні та щирі люди – без пафосу і галасу, а спокійно і знаюче.

Дякував за допомогу та підтримку України під час війни і ще один український гість – Володимир Мороз: «Це наш обов’язок приїхати з вдячністю, подяками та нагородами».

– У нас немає кількох шляхів, немає альтернативи, є лише один вибір – вистояти і перемогти. Це боротьба зі злом, і сусідом, який у певний час підступно почав окуповувати нашу Україну.

Насправді в нас немає іншого варіанту, як стояти до кінця. І ми це будемо робити. Нас надихають наші воїни, їхня велика жертовність. Адже вони щодня віддають своє життя заради нас, – мовив на прощання отець Тарас Михальчук.

При формуванні вантажів гуманітарної допомоги польські друзі надалі демонструють винахідливість. Так, жіночий клуб у місті Старгороді наприкінці минулого року організував гаражний розпродаж уживаних речей. Люди мали можливість придбати книги, одяг, прикраси, намиста, а також солодощі, гарячу випічку тощо. Сформований транспорт із лікарняними меблями та реабілітаційним обладнанням, придбаними за рахунок зібраних коштів, уже відправили в Україну. Це була 15-я акція з допомоги українцям Запорізької області. До слова, протягом 2022-2023 років на допомогу Україні й українським мігрантам Польща витратила 106 млрд. злотих.

Представниця української громади у Польщі (перекладачка, співзасновниця фонду «Магія Карпат») Ольга Соляр давно їздить з допомогою українським військовим. Від початку російської війни (2022 р.) пані Ольга підтримує 128-у окрему важку механізовану бригаду територіальної громади «Дике поле». Про це написала навіть книгу «Дике поле. Воєнна історія». Крім допомоги нашим бійцям, здійснює гуманітарні місії на сході України, документуючи життя україномовного населення.

Ольга Соляр є серед кандидатів на цьогорічну польсько-українську премію «Портрети сестринства», заснованої міжнародним виданням «Sestry». Претендують на відзнаку 13 жінок. Імена лауреаток стануть відомі в березні.

У розмовах поляки наголошують, що співпраця з українцями є тривалим процесом, який вимагає часу, відкритості та бажання до взаємодії. Такі відносини, природно проходять через «підйоми та спади». Незважаючи на труднощі, їх варто підтримувати, плекати.

І поляки дедалі частіше вчаться в українців, особливо у питанні суспільної стійкості, організації життя під безперервними ворожими обстрілами. На превеликий жаль, досвід у цих сферах українські партнери здобувають через кровопролитну війну.

Олександр Хоменчук,

м. Варшава.

Коментарів до новини: 16
Переглядів новини: 57

Повідомлення в номер / «Я просто любила тебе»

03.04.2026

Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Але більшість із нас дізнається про це запізно…

Усе життя він соромився своєї матері. У неї не було одного ока, і вона здавалася йому потворною. Жили вони бідно. Батька Петро не пам’ятає, а мати, як мати – про це мовчала. На роботі працювала мало, часто міняла її. Але все-таки турбувалася про сина, старалася, щоб він не гірше інших був одягнутий.

У школі Петро особливо не вирізнявся серед однокласників. То вона в порівнянні з іншими матерями, які були охайними, гарними, здавалася для хлопця поганою. Він, як міг, приховував її від друзів.

Але одного дня вона взяла і прийшла до школи – просто скучила. І підійшла до сина при всіх. Він із сорому трохи крізь землю не провалився… А наступного дня уся школа тільки й говорила про те, яка в нього потворна мати. І хлопець зненавидів її.

Найбільше він хотів швидше піти з дому від матері. Хлопець старанно вчився в школі, і потім, щоб продовжити освіту, переїхав у столицю. Почав працювати, одружився, придбав будинок.

З часом з’явилися діти, підросли, пішли до школи. Життя посміхнулося вже дорослому Петру. Він пишався тим, що всього досяг сам. Про матір і не згадував.

Але одного дня вона приїхала в столицю і прийшла до будинку сина. Діти не знали, що це їхня бабуся. І почали сміятися з неї. Батько не розповідав про свою родину.

«Що тобі тут потрібно? Вирішила налякати моїх дітей?», — голосно кричав, виштовхуючи за двері. Вона знову промовчала. Взявши в руки сумку, яка була чимось заповнена, вийшла із квартири.

Пройшло декілька років. Петро досяг ще більших успіхів. Займав престижну посаду, був шанований на роботі. І коли зі школи, у якій вчився, прийшло запрошення на зустріч випускників, вирішив поїхати. Тепер у нього не було причин соромитися.

Зустріч пройшла весело. Перед від’їздом подумав побродити вулицями міста. І так вийшло, що дістався до старого дому. Як поїхав у столицю, більше сюди не приїжджав, бо жахався того, що залишилося ще у дитячій пам’яті.

Сусіди теж постаріли, але упізнали Петра Павловича, сказали, що мати Уляна померла. Вже майже рік пройшов. «Ось тобі лист написала, просила передати, якщо колись приїдеш до хати», – повідомили. Але чоловік особливо не засмутився. І листа спочатку хотів викинути, але все-таки розкрив. І почав читати:

«Здрастуй, сину! Пробач мене за все. За те, що не змогла забезпечити тобі щасливе дитинство. За те, що тобі доводилося соромитися мене. За те, що без дозволу приїхала у твій дім. У тебе красиві діти, дружина, і я зовсім не хотіла їх налякати. Вони так схожі на тебе. Бережи їх!

Я привезла їм тоді смаколики, пироги, які спекла сама. Побачила, як ти живеш, в достатку, при роботі… Я дуже рада за тебе.

Ти, звичайно, не пам’ятаєш цього, але коли ти був зовсім маленьким, з тобою сталося нещастя, і ти втратив око. Я віддала тобі своє. Більше я нічим не могла тобі допомогти.

Ти всього добився сам. А я просто любила тебе, раділа твоїм успіхам і пишалася тобою. І була дуже щаслива.

Твоя мама».

Немає нічого сильнішого, ніж материнська любов. Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Немає нічого безціннішого, ніж материнське тепло.

Можливо, якби жінка розповіла про це синові раніше, то й ставлення його до неї було б інше.

Запізно призналася. Але хто його знає, як у такому випадку вчинили б ми. Хоча в нашому житті багато дивного. Невідомо, як складеться подальша доля Петра. Чи не доведеться відповідати і страждати за свої гріховні вчинки?

Бережіть своїх матусь, приїжджайте частіше до них, говоріть з ними, доки не стало надто пізно…

Ольга ЛІЩУК.

Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Але більшість із нас дізнається про це запізно…

Коментарів до новини: 16
Переглядів новини: 57

Повідомлення в номер / Рецепти великодньої паски

03.04.2026

Паска-панеттоне

Для цього рецепту не треба шукати ніяких особливих продуктів. Єдине, на що звертаю увагу, – потрібне сильне борошно. Сильне – тобто таке, яке містить від 13 г білка. Саме воно робить таку бажану волокнисту структуру тіста. Таке борошно є на прилавках великих супермаркетів.

Інгредієнти (на 3 паски, діаметром 13 см):

Для опари:

28 г живих дріжджів, 100 мл молока, 2 ст. л. борошна (від загальної кількості), 2 ст. л. цукру (від загальної кількості).

Для тіста:

100 мл молока, 5 курячих жовтків + 1 жовток змастити верхівки, 100 г цукру, 30 г меду, ваніль, 480 г борошна з підвищеним вмістом білка, 140 г вершкового масла, родзинки, цукати чи шоколад за бажанням.

Приготування:

Підготуйте продукти: розважте в окремі посудини усі інгредієнти. Масло має бути м’яким, молоко – теплим, жовтки – кімнатної температури. Білки зберіть в лоток і відставте в холодильник.

Цукати, родзинки чи сушену журавлину промийте кип’ятком і залийте ложкою чи двома міцного алкоголю (ром, лікер, коньяк тощо, добре підходить ароматизований). Алкоголь додавати не обов’язково, можна лише промити окропом.

Готуємо опару. Дріжджі розімніть, додайте цукор і розітріть їх виделкою. Поступово додавайте молоко та борошно і розмішуйте, аби не було грудочок. Накрийте харчовою плівкою та залиште підходити десь на годинку.

Далі до опари додаємо тепле молоко, жовтки, цукор, мед, ваніль. Легенько перемішуйте до однорідності, не збиваючи.

Далі поступово додавайте борошно і починайте вимішувати – спершу ложкою, а далі руками. Поступово вмішуйте м’яке масло: беріть рукою чи ложкою, втирайте його в тісто і місіть. Робочу поверхню при цьому можна зовсім трохи припорошувати борошном. Місити треба принаймні хвилин 20. Тісто має бути еластичним, пружним, воно майже не буде липнути до рук.

Коли тісто буде майже вимішане, треба вмісити родзинки. Злийте рідину, промокніть їх паперовим рушничком і злегка обваляйте в борошні. Розтягніть тісто та висипте на нього родзинки. Згорніть вдвоє і місіть знову, аби рівномірно їх розподілити.

Викладіть замішене тісто у миску, накрийте плівкою чи рушничком та поставте на годину підрости.

Коли тісто виросло, обімніть його та розділіть ножем або руками у форми на третину висоти. Форми змастіть м’яким вершковим маслом. Я використала паперові форми 130х85 мм. У дві виклала по 350 г тіста, в третю – 400.

Відставте форми з тістом підростати на годину-півтори у тепле місце. Коли пасочки піднялися, збийте один жовток, змастіть ним верхівки. Зверху посипте цукром.

Розігрійте духовку на 170°С та випікайте паски 30-40 хвилин (мої пеклися 30 хвилин, якщо будете робити більші паски – печіть трохи довше). Я використала режим верхній + нижній нагрів без конвекції. Приблизно через 20 хвилин накрила верхівки пергаментом, аби не перепеклися.

Обережно дістаньте спечені паски з духовки та проколіть просто над картонним дном дерев’яними шпажками. Оскільки у мене був невеликий діаметр форми, я зробила це злегка навхрест, якщо діаметр буде більший, проколюйте з боків.

Переверніть пасочки та підвісьте їх вершками донизу. Нехай повисять аж поки повністю не охолонуть.

Паска

від бабусі

Паска волога, солодка і довго не черствіє. Спробувавши один раз приготувати цю паску, ви більше не захочете готувати інші – перевірено чотирма поколіннями.

На 1 порцію потрібно:

молоко – 1 л (добре напарене: 1,5 л сирого випарити до 1 л, щоб воно було як топлене); дріжджі – 100 г; яйця – 10 шт.; масло вершкове – 200 г (розтопити); маргарин – 100 г (розтопити); олія – 100 г; цукор – 3-3,5 ст.( стакани по 200 г); сіль – 0,5 ч. л.; борошно – 2 кг; родзинки – 200 г; ванільний цукор – 5 пачок.

Готуємо опару:

До дріжджів додайте тепле молоко, 2 ст. л цукру + 2-3 ст. л борошна – все перемішайте, ретельно розчиніть та поставте в тепле місце на 30 хв.

В готову опару додайте збиті яйця з цукром, розтоплене масло та маргарин, олію, сіль – перемішайте та почніть додавати просіяне борошно (частинами) і замішуйте ложкою доки це буде можливо. Далі вимішуйте руками витягуючи тісто по 5-7 хв.

Накрийте тісто та поставте сходити в теплому місті на 1 годину.

Далі знову вимішуйте витягуючи. Таких кола потрібно зробити три рази. Після третього разу як тісто підійшло додайте промиті та просушені родзинки, вмішайте їх в тісто. Розкладіть тісто у форми на 1/3, і знову залиште відпочити на 40 хв.

Випікайте паски 40 хвилин при 180°С. Перевіряйте паски на готовність шпажкою (вона має бути сухою). Якщо бачите що верх підгорає, то прикрийте фольгою або пергаментом при випіканні.

Підготувала

Аліна РОМАНЮК.

Паска-панеттоне

Інгредієнти (на 3 паски, діаметром 13 см):

Для опари:

Коментарів до новини: 16
Переглядів новини: 56

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

03.04.2026

3 квітня, п’ятниця

Схід Сонця – 06.53; захід – 19.57.

Місяць – у Терезах, Скорпіоні.

Прп. Микити, спов. Мц. Феодосії.

4 квітня, субота

Схід Сонця – 06.51; захід – 19. 59.

Місяць – у Скорпіоні.

Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням.

Міжнародний день інтернету і професійне свято web-майстрів.

Лазарева субота. Воскрешення прав. Лазаря.

5 квітня, неділя

Схід Сонця – 06.48; захід – 20.01.

Місяць – у Скорпіоні.

День геолога України.

6-та неділя Великого посту, вербна. ВХІД ГОСПОДНІЙ У ЄРУСАЛИМ. Прпп. Марка Афінського, Платона, спов., Феодори.

6 квітня, понеділок

Схід Сонця – 06.46; захід – 20.02.

Місяць – у Скорпіоні, Стрільці.

День працівника слідчих органів України.

Страсний тиждень. Великий понеділок. Свт. Мефодія Моравського.

7 квітня, вівторок

Схід Сонця – 06.44; захід – 20.04.

Місяць – у Стрільці.

Всесвітній день здоров’я.

Вел. вівторок. Прп. Георгія Мітиленського. Мц. Акилини.

8 квітня, середа

Схід Сонця – 06.42; захід – 20.06.

Місяць – у Стрільці, Козерозі.

День працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Міжнародний день ромів.

Вел. середа. Свт. Нифонта Києво-Печер.

9 квітня, четвер

Схід Сонця – 06.40; захід – 20.07.

Місяць – у Козерозі.

Вел. четвер Спомин Таємної вечері. Прмч. Вадима.

Місячні фази

у квітні

Спадаючий Місяць – 3-16 квітня;

Новий Місяць – 17 квітня;

Зростаючий Місяць – 18-30 квітня.

Підготувала

Марія Сукач.

3 квітня, п’ятниця

Схід Сонця – 06.53; захід – 19.57.

Місяць – у Терезах, Скорпіоні.

Прп. Микити, спов. Мц. Феодосії.

4 квітня, субота

Схід Сонця – 06.51; захід – 19. 59.

Місяць – у Скорпіоні.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 23

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 6 по 12 квітня

03.04.2026

ОВЕН. Тиждень сприятливий для рішучих кроків і нових починань. На початку періоду можливі цікаві ділові пропозиції, які варто розглянути без поспіху. У середу не перевантажуйте себе зайвими обов’язками — це може призвести до втоми. Наприкінці тижня приділіть час особистому життю.

ТЕЛЕЦЬ. Вас очікує динамічний, але продуктивний тиждень. Доведеться вирішувати кілька питань одночасно, проте результат порадує. У середині тижня можливі фінансові надходження або вигідні пропозиції. Уникайте впертості у спілкуванні — компроміс стане ключем до гармонії.

БЛИЗНЮКИ. Ваші ідеї будуть особливо цінними, тому не соромтеся їх озвучувати. У понеділок і вівторок можливі важливі зустрічі, які вплинуть на майбутнє. У четвер зірки радять не поспішати з рішеннями — краще все ретельно перевірити. Наприкінці тижня з’явиться шанс покращити особисте життя.

РАК. Тиждень вимагатиме гнучкості й уміння підлаштовуватися під обставини. Деякі плани можуть змінитися, але це відкриє нові можливості. У середині тижня вдасться завершити справи, які довго відкладали. Вихідні сприятливі для домашніх справ і внутрішнього оновлення.

ЛЕВ. Вам варто зосередитися на головному і не розпорошуватися. У першій половині тижня можливі успіхи в роботі або навчанні. У середу не вступайте в суперечки — вони не принесуть користі. Наприкінці тижня можливі приємні новини або несподівані зустрічі.

ДІВА. Тиждень сприятливий для аналізу та планування майбутнього. У вівторок і середу з’явиться можливість проявити свої професійні якості. Не варто довіряти чуткам — перевіряйте інформацію. У вихідні займіться тим, що приносить спокій і задоволення.

ТЕРЕЗИ. Краще не поспішати з висновками і дати подіям розвиватися природно. У середині тижня можливі важливі переговори або зустрічі. Намагайтеся зберігати емоційну рівновагу. У неділю приділіть увагу близьким — це зміцнить ваші зв’язки.

СКОРПІОН. Енергії буде достатньо для реалізації навіть складних завдань. У вівторок можливий прорив у важливій справі. Головне — діяти впевнено і не сумніватися у своїх силах. У другій половині тижня можливі цікаві знайомства або нові перспективи.

СТРІЛЕЦЬ. Тиждень сприятливий для підбиття підсумків і планування. У першій половині не варто поспішати — краще завершити старі справи. У четвер і п’ятницю можливі приємні події або новини. Вихідні добре підійдуть для подорожей або зміни обстановки.

КОЗЕРІГ. Доведеться проявити наполегливість, щоб досягти бажаного. У середині тижня можливі важливі ділові контакти. Не бійтеся брати на себе відповідальність — це принесе результат. У вихідні варто відпочити й відновити сили.

ВОДОЛІЙ. Тиждень принесе нові ідеї та можливості. У першій половині краще зосередитися на роботі й уникати ризиків. У другій половині з’явиться шанс налагодити важливі стосунки. Вихідні присвятіть родині або друзям.

РИБИ. Вас очікує гармонійний і продуктивний період. Багато справ вирішуватимуться легко, якщо збережете спокій. У середині тижня можливі приємні сюрпризи або романтичні моменти. Вихідні ідеальні для відпочинку і внутрішнього балансу.

Підготував

Степан ЗОРЕПАД.

ОВЕН. Тиждень сприятливий для рішучих кроків і нових починань. На початку періоду можливі цікаві ділові пропозиції, які варто розглянути без поспіху. У середу не перевантажуйте себе зайвими обов’язками — це може призвести до втоми. Наприкінці тижня приділіть час особистому життю.

ТЕЛЕЦЬ. Вас очікує динамічний, але продуктивний тиждень. Доведеться вирішувати кілька питань одночасно, проте результат порадує. У середині тижня можливі фінансові надходження або вигідні пропозиції. Уникайте впертості у спілкуванні — компроміс стане ключем до гармонії.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 105