Раді вітати Вас!
  • Головна
  • Контакти
  • Реклама
Весь архів випусків
  • Головна
  • Категорії
    • Повідомлення в номер
    • Місцева влада
    • Репортаж
    • Політика
    • Погода
    • Редакційна пошта
    • Духовність
    • Закон і ми
    • Благодійність
    • Пам’ять
    • Спорт, природа і здоров’я
    • Всяка всячина
    • Реклама і оголошення
    • З неопублікованого
  • Галерея
  • Про нас
  • Відгуки читачів
  • Передплата
  • Контакти
  • Четвер, 16 липня 2026 року № 29 (13038)

Повідомлення в номер / Від піхотинця до оператора дронів:бойовий шлях прикордонника з Ковеля

29.07.2026

728544143_1037303305929078_4704232682674275087_n Від піхотинця до оператора дронів:бойовий шлях прикордонника з Ковеля

37-річний Володимир із Ковеля на псевдо «Дубік» – військовослужбовець прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону. До липня 2023 року чоловік жив цивільним життям, але одного дня ухвалив рішення стати на захист країни. Свій бойовий шлях старший солдат розпочав у піхоті, згодом опанував саперну справу, а нині служить навідником-оператором безпілотних авіаційних комплексів.
– Я не просто керую дронами, а й сам їх збираю, готую до вильотів та споряджаю боєприпасами. Практично кожен наш виліт завершується ураженням ворожої цілі, – розповідає  прикордонник.
За плечима захисника – вже дві важкі бойові ротації. Перша у складі Луганського прикордонного загону тривала дев’ять місяців. Тоді підрозділ виконував завдання на найгарячіших напрямках: поблизу Борової, на Куп’янському та Лиманському напрямках, зокрема й у Серебрянському лісі. Саме там Володимир отримав поранення.
Однак це його не зупинило. Після реабілітації прикордонник приєднався до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону та в його складі вирушив у другу ротацію на Харківщину.
Військовий згадує, що на фронті доводилося виконувати різні завдання, часто під щільними обстрілами. Одним із моментів, які найбільше закарбувалися в пам’яті, стала допомога побратимам із Національної гвардії під час ворожого штурму, коли «Дубік» разом із товаришем евакуйовували поранених і загиблих бійців.
Сьогодні ж його головна зброя в небі – це FPV-дрони та «Вампіри». Однією з найуспішніших операцій Володимир називає знищення великого складу боєприпасів окупантів на Лиманському напрямку.
– Ми вирахували хату і сарай, куди ворог звозив БК. Чекали дві доби, поки вони закінчать підвозити. А потім прилетіли «Вампіром». Бабахнуло так добре, що наш дрон у повітрі набік нахилило від вибухової хвилі. Знищили тоді все.
Також серед «жирних»  цілей підрозділу – скупчення живої сили противника, ворожі антени та техніка.
Прикордонник переконаний, що сучасна війна потребує максимальної професійності, а за дронарями – майбутнє. Тим, хто ще вагається щодо долучення до Сил оборони України, військовослужбовець дає пораду:
– Потрібно йти і захищати своє. Тим, хто долучається, бажаю потрапляти на посади близькі по духу, а ще, звичайно, йти в дронщики, на FPV. Ми всього навчимо. Кожен наш бойовий вихід вдалий завдяки попередньому навчанню та постійній підготовці – каже він.
Якщо ви готові долучитися до команди 6-го прикордонного Волинського загону, вас чекають у відділі рекрутингу за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6. Також можете телефонувати за номером +380 96 905 13 01 (у робочі дні з 08:00 до 17:00 год.).
Текст і фото Західного 
регіонального управління Держприкордонслужби України.

37-річний Володимир із Ковеля на псевдо «Дубік» – військовослужбовець прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону. До липня 2023 року чоловік жив цивільним життям, але одного дня ухвалив рішення стати на захист країни. Свій бойовий шлях старший солдат розпочав у піхоті, згодом опанував саперну справу, а нині служить навідником-оператором безпілотних авіаційних комплексів...

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 10
Читати далі

Повідомлення в номер / Правда у вогні не горить і у воді не тоне..

29.07.2026

Казімєж Вуйціцький Правда у вогні не горить і у воді не тоне..

У Варшаві розгорівся черговий  скандал. Цього разу його спричинив польський історик. Казімєж Вуйціцький (на світлині)  у масмедіа спробував пояснити своїм співвітчизникам, чому українці дивляться на УПА інакше, ніж поляки. Під час дискусії про УПА він заявив: «Армія Крайова та УПА були двома національно-визвольними арміями».
На його думку, незалежно від оцінки окремих сторінок історії, обидві структури бачили себе як сили, що боролися за незалежність своїх народів.
Пан Вуйціцький також нагадав про факт, який рідко згадують у публічних дискусіях: «Ветерани 27-ої Волинської дивізії Армії Крайової зустрічалися з ветеранами УПА і подавали одне одному руку». Коли його опонент почав говорити про Волинську трагедію, історик зауважив: «Вас характеризує ганебне незнання України».
Після згадки про злочини УПА проти польського цивільного населення нагадав, що жертвами польсько-українського конфлікту були не лише поляки. Бо українці також ставали жертвами поляків. Їх православні храми знищували, робили набіги на українські села.
Наступного дня історик пояснив свою позицію в інтерв’ю газеті Rzeczpos-polita: «Значна частина польської реакції на УПА ґрунтується на незнанні української історії». На його думку, більшість поляків сприймає УПА виключно через Волинську трагедію.
Водночас для багатьох українців пам’ять про УПА пов’язана насамперед із багаторічною боротьбою проти радянської влади, репресіями, засланнями та опором срср уже після завершення Другої світової війни.
Історик також зауважив: «Кожна національна держава створює власний пантеон героїв». Саме так він пояснив ставлення частини українського суспільства до УПА та рішення української влади, пов’язані з політикою історичної пам’яті.
Ще одна його теза викликала особливо гостру реакцію: «Ототожнення бандерівського руху з нацизмом є результатом впливу російської пропаганди».
У Польщі ці слова сприйняли вкрай болісно. Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Агнєшка Гляпяк заявила, що тема історичної пам’яті потребує особливої відповідальності та зажадала пояснень від TVP Info.
А заступник директора каналу Ян Юзефовський відреагував ще емоційніше: «Його прирівнювання АК до УПА є не лише історичною брехнею і просто дурницею, а й тезою, яка викликає мій спротив як польського журналіста».
Після цього TVP Info припинило співпрацю з істориком. Його більше не запрошують на дискусії.
l
Ця історія цікава не лише через чергову суперечку навколо Волині. Вона показала дещо більше, як зазначається  у відгуках в соцмережі. У Польщі, де десятиліттями говорять про необхідність польсько-українського примирення, спроба пояснити український погляд на УПА може виявитися марною. І схоже, що сьогодні головна проблема вже не в тому, що поляки й українці мають різні оцінки минулого. А в небажанні справді порозумітися, а «Волинську карту кривд» передати історикам.
Тішить, що пан Казімєж Вуйціцький не одинокий воїн, що б’ється за правду.
У запалі полеміки, яка досі лунає по обидва боки кордону щодо наслідків кривавого українсько-польського протистояння на Волині у роки війни, якось призабулося, що у вогні ненависті були й спалахи милосердя, людської жертовності задля порятунку ближнього. 
Зокрема, по-братськи і по-християнськи вчиняли окремі українські родини, коли розпалилося кровопролиття невинних людей в селі  Острівки колишнього Любомльського повіту. Так, сім’я Семена Зелінського, яка мешкала неподалік Острівків на хуторі Задубовець, дала прихисток польці Гелені Ковалик  та двом її донькам. А Гелені Приступі, яка, рятуючись від розправи, прибігла в село Перекірку (тепер Борова), руку помочі простягнув українець Макар Романюк. 
Два тижні переховував на своєму обійсті аж поки не прийшов за родиною її глава Болеслав Приступа й не забрав до Польщі. Багато хто знав у селі, що в Романюків переховується польська сім’я, але не видав на поталу вбивцям. Помагав відвернути лихо й сусід Нестор Зелінський. «Поляки з Волі Острівецької тікали до села Сокіл під час нападу на їхнє село. Ми жили на хуторі, як до нас приїхав поляк Міколай Муха зі своєю сім’єю. П’ять душ їх було. Жили в нас тиждень. Ми ховали їх в клуні, сіном прикривали, в корчах неподалік хати. Я їм їсти носив... Потім поляки благополучно переправилися через Буг», – згадував 83-річний Дмитро Карпович Демчук з Сокола, що на Любомльщині.
До речі, в цьому селі мешкала й змішана родина. Полька Стефанія вийшла заміж за українського селянина Олексія Гандзюка, нажили двох діток. Коли почалася трагедія, то Олексій посадив свою сім’ю на потяг у Любомлі й відправив углиб Польщі. Та потяг ніби потрапив під бомбардування. Чоловік навіть після війни не зміг відшукати слідів своєї родини. 
Та в польських масмедіа цей факт чомусь подається в перекрученому вигляді. Недобросовісні автори пишуть, що Олексій Гандзюк у ті трагічні дні... закатував власноруч Софію, бо вона була полькою. 
Ще приклади. Брати Олександр і Трохим Кушніри з сусіднього від Острівок села Полапи, на своєму обійсті переховували неповнолітнього хлопця і двох польських дівчаток, які дивом врятувалися від розправи.
За словами мешканця села Чмикос Юлія Йосиповича Забокрицького, 1930 року народження, в 43-му році їхня сім’я врятувала поляка Антоні Татиса, який жив в колонії Королівська. З дочкою і двома внучками він переховувався в клуні: 
«Після війни Татис приїздив до нас, місяць був». Згодом поляк Казимир Свігонь рятував й самого Юлія Забокрицького, коли польська боївка напала на Чмикос. «І батька нашого врятував»,  – згадував ветеран праці. Це трапилося в лютому 1944-го.
Мешканець Варшави, 85-річний Владислав Толиш якось при зустрічі розповів мені, що їхню родину (було восьмеро душ), коли запалали польські поселення на Любомльщині, врятував українець Іван  Корнелюк із села Запілля. Його зять Федір служив в УПА, певне, проговорився тестю, що заплановано чергову операцію. Толиші мешкали в Новому Ягодині (це була винятково польська колонія з 131 садиби, яка розміщувалася поблизу кордону). Сюди й прибіг одного ранку Іван Корнелюк до Яна Толиша, з яким дружив, з попередженням про лихо, яке насувається.  
l
Жорстокий принцип «око за око», «зуб за зуб» не всі українці підтримували й розділяли. Було, Божа заповідь «Не убий» брала гору над наказами.  
Про це теж слід пам’ятати. 

У Варшаві розгорівся черговий  скандал. Цього разу його спричинив польський історик. Казімєж Вуйціцький (на світлині)  у масмедіа спробував пояснити своїм співвітчизникам, чому українці дивляться на УПА інакше, ніж поляки. Під час дискусії про УПА він заявив: «Армія Крайова та УПА були двома національно-визвольними арміями».

Олександр Хоменчук.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 10
Читати далі

Повідомлення в номер / Перестань жити так, ніби в кишені лежить ще одне, запасне життя

29.07.2026

зубчук Роздуми волинської журналістки 

«Перестань жити так, ніби в кишені лежить ще одне, запасне життя»

Нема «пізніше», нема «якось потім», є тільки «зараз», бо, «що проллєш, – те вже не вип’єш, а не налите – не сьорбнеш, за минулим ти не встигнеш, а майбутнє не пригорнеш». 
Коли тобі стільки років, що вже свої паспортні дані не приховуєш (власне, що приховувати: відбиток їх – на обличчі!), а тихо дякуєш Господу, що дарував поважні літа, то ця філософська думка: «Запасного життя нема» – особливо близька. І все, що її доповнює, розкриває, – так само. Хоч-не-хоч, а «зачеплять» фрази на Фейсбук-сторінці «Мудрість душі» на зразок ось цієї: «Є три пастки, які крадуть щастя. Це – жаль за минулим, тривога за майбутнім і невдячність за сьогодення».
Наразі думка про одну з цих «пасток» – жаль за минулим (про це в геніальної Ліни Костенко є поетичні рядки, зокрема, такі слова: «І за минулим плакати не варт...». І думка ця така: «А якщо це зовсім не жаль, а лише бажання не відірватися від свого минулого, зберегти його в пам’яті?». Бо ж, якщо ми говоримо, що без минулого нема майбутнього, коли йдеться про глобальне (будівля не може стояти без міцного фундаменту, а суспільство не здатне розвиватися без розуміння свого коріння та традицій), то цю істину так само варто перенести й на те, чим є минуле конкретної людини – для її як сьогодення, так і майбутнього.
І найкраще (найпростіше) говорити про те, що сама пережила в дитинстві, юності, а потім – уже в зрілому віці. Це ж не треба щось вигадувати, а просто вернутися спогадом у своє непросте минуле й подивитися на нього з висоти прожитих літ. До речі, лише з часом приходить усвідомлення того, що дитинство, юність були нелегкими. А тоді, в повоєння, всі в селі жили приблизно однаково: є на столі хліб – і добре.
 Одна кімнатка, кухня – і шестеро нас (батьки й четверо дітей) на тих метрах. Батько-фронтовик у двадцять літ став інвалідом на все життя. Достатком, а тим більше – якоюсь розкішшю і не пахло. Ніколи не забуду, як одного дня мама сказала: «Сьогодні в нас буде суп із... вітром». Слова мене, малу, заінтригували: «Що ж це таке, той «вітер»? А воно он що: мама бере жменьку насіння льону, кладе його на папірець і роздушує качалкою. А потім висипає в каструлю, де кипить вода з картоплинами й, мабуть, морквиною, цибулиною, й на воді з’являються зірочки видушеної олії. Ось такий він, суп із вітром, спогад про який залишився зі мною назавжди.
А як хотілося мати для наступного класу новенькі книжки! Та про це треба було самій подбати. Принаймні, коли йдеться вже не про початкові класи, а середні, а тим більше – старші. Тож ціле літо заготовляла лікарські трави в окрузі рідного села Переспа тодішнього Рожищенського району, – звіробій, чебрець, липовий цвіт. Сушила  його на горищі й здавала в місцеву аптеку (цікаво, чи зараз тамтешня аптека дає дітям можливість от так заробляти, й чи багато було б охочих мати таку, свою копійку?) Згадую це щоразу, коли тепер  заготовляю трави, щоб узимку готувати духмяний і, головне, – цілющий чай для своєї сім’ї.
З повоєнного дитинства багато що можна згадати з думкою, яке воно було непросте. Але якщо вже мова про те, що «запасного життя нема», то хочеться повернутися до студентських літ із прив’язкою до слів-афоризму: «Якби молодість знала, якби старість могла». Власне, – до першої його частини. Вже в дорослому, а тим більше – в поважному віці ловила (ловлю!) себе на думці, що, мабуть, не сповна скористалася неоціненною можливістю навчатися, яку дає виш і якої більше ніколи не буде, бо почнуться інші етапи життя – робота, сім’я з відповідними обов’язками, пріоритетами. А з іншого боку – це ж була якраз та романтична пора, коли хотілося пізнавати світ не лише з книжок – відкривати для себе те, що зветься життям з його радощами і стражданнями. То який може бути докір?.. 
Багато що можна пригадати за стільки літ. Наприклад, як на початку 1990-их ми були мільйонерами. Як гроші знецінювалися буквально за добу. Тож у день зарплати бігла в універмаг із думкою: «Може, щось викинуть?» І тоді в квартирі, бувало, з’являлися зовсім непотрібні речі. Чи можна жаліти за таким минулим? Звичайно, що ні. Але це те, що не забулося й ніколи не забудеться. Бо воно тобою прожите. Якщо це навіть душевний біль, то він, як зараз психологи кажуть, може бути трансформований на користь дня сьогоднішнього й майбутнього. Його не зміниш, але з нього можна зробити висновки. Ну, а хороші спогади, які, звичайно, є (це ж була МОЛОДІСТЬ!) – це ресурс, який завжди може підтримувати у складні часи. 
Катерина ЗУБЧУК.

Нема «пізніше», нема «якось потім», є тільки «зараз», бо, «що проллєш, – те вже не вип’єш, а не налите – не сьорбнеш, за минулим ти не встигнеш, а майбутнє не пригорнеш». 

Катерина ЗУБЧУК.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 10
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 20 по 26 липня

29.07.2026

fghjui12555-e1785046218427 ГОРОСКОП з  20 по 26 липня

Овен. Присвятіть час дому та родині. Чекайте на успіх у справах, пов’язаних із творчістю, проте не забувайте про чітку стратегію на роботі. Довіряйте своїй інтуїції, але уникайте імпульсивних рішень, пов’язаних із фінансами.
Телець. Зірки радять переглянути фінансові пріоритети та бути обережнішими з витратами. У другій половині тижня очікуйте на нові цікаві знайомства. Відчуєте потужний кар’єрний прорив.
Близнюки. Очікуються фінансові зрушення, проте тримайте фокус і уникайте імпульсивних покупок. Тиждень сприятливий для навчання та нових проєктів.
Рак. Ви відчуєте внутрішнє оновлення та ясність. вдалий час для укладання важливих угод. Інтуїція стане вашим найкращим помічником, особливо при вирішенні давніх суперечок.
Лев. На початку тижня відчуєте приплив сил та впевненості. Емоційно завершаться старі історії, відкриваючи шлях до кар’єрного росту та визнання. Аналіз минулих подій допоможе вдало і успішно побудувати плани на майбутнє. 
Діва. Очікуються позитивні зміни, проте вони вимагатимуть певних зусиль із вашого боку. Ваші комунікативні навички допоможуть легко знаходити спільну мову з колегами та близькими. Не бійтеся звернутися за порадою до перевіреного друга.
Терези. Тиждень принесе гармонію у стосунках. Зірки пророкують новий емоційний чи романтичний етап, особливо для самотніх представників знаку. Попри це, будьте уважні та  зосереджені в роботі.
Скорпіон. Можливі цікаві кар’єрні пропозиції або зміни в роботі. Відчуєте потребу розібратися у власних почуттях. Уникайте поспішних висновків і довіряйте перевіреним фактам.
Стрілець. Чудовий період для завершення розпочатих справ та підписання довгострокових контрактів, планування майбутніх подорожей чи розширення світогляду.
Козеріг. Відкрийтеся новим можливостям та не бійтеся делегувати завдання. Інтуїція підкаже правильні рішення у складних ситуаціях. У вихідні можливі приємні сюрпризи в особистому житті. 
Водолій. Зосередьтеся на своєму внутрішньому ресурсі та турботи про здоров’я. Чудовий час, щоб переглянути свої щоденні звички та розпорядок дня.
Риби. Ви будете на висоті у справах, що вимагають творчого підходу. Приділіть час дітям, коханим або своєму головному хобі.
Підготував 
Степан Зорепад.

Овен. Присвятіть час дому та родині. Чекайте на успіх у справах, пов’язаних із творчістю, проте не забувайте про чітку стратегію на роботі. Довіряйте своїй інтуїції, але уникайте імпульсивних рішень, пов’язаних із фінансами.

Телець. Зірки радять переглянути фінансові пріоритети та бути обережнішими з витратами. У другій половині тижня очікуйте на нові цікаві знайомства. Відчуєте потужний кар’єрний прорив...

 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 13
Читати далі

Повідомлення в номер / Погода в Ковелі 9–15 липня

08.07.2026
Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер західний сильний. 
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ.  Температура: 13оС. Вітер  західний сильний.
П’ятниця. Хмарно, дощ. Температура: 17оС. Вітер західний  сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 13оС. Вітер північний слабкий.
Субота. Мінлива хмарність. Температура: 20оС. Вітер північний помірний.
В ніч на неділю. Мінлива хмарність. Температура: 14оС. Вітер  західний слабкий.  
Неділя. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 22оС. Вітер північний помірно сильний.
В ніч на понеділок. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 16оС. Вітер північний помірний.
Понеділок. Мінлива хмарність, можливий  дощ. Температура: 25оС. Вітер  північний помірно сильний.
В ніч на вівторок. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 17оС. Вітер північно-східний помірний.
Вівторок. Мінлива хмарність, дощ, гроза. Температура: 24оС. Вітер північно-східний  помірно сильний.
В ніч на середу. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер південно-східний помірний.
Середа. Мінлива хмарність. Температура: 23оС. Вітер  південно-східний  помірно сильний.
літо1Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер західний сильний. 
В ніч на п’ятницю. Хмарно, дощ.  Температура: 13оС. Вітер  західний сильний.
П’ятниця. Хмарно, дощ. Температура: 17оС. Вітер західний  сильний.
В ніч на суботу. Мінлива хмарність, дощ. Температура: 13оС. Вітер північний слабкий.
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 58
Читати далі

Повідомлення в номер / Невмирущий ген нації

08.07.2026 Семенюк Анатолій Володимирович
Шановний друже українцю! Ти, як і я, кожен день чуєш, бачиш і відчуваєш душею «подих»» героїчної і водночас трагічної битви за Незалежність і Волю України. А чи запитував ти себе, звідки сили беруться у наших незламних воїнів, щоб іти мужньо крізь вогонь і воду, під безкінечними атаками ракет і дронів. І не просто іти, а перемагати і навіть жертвувати своїм життям?  
І чи дивуєшся тому, що на місце загиблих стають у стрій нові лицарі світла? Здавалось би, що після тих масованих атак рашистів все знищено, поруйновано, спалено. 
Аж ні! Не згасає вогонь мужності. Воскресають жарини і запалюють нове багаття. Ідуть воїни в бій проти десятикратно більшого війська московії, маючи на озброєнні сильний український дух. Саме це дозволяє вистояти у нерівній борні. 
Задумаймося, звідки ця незламність? Переконаний, що в той далекий, древній час, коли Бог заселяв цю благодатну землю, він в серця і душі українців вдихнув ген незламності – той, що не вмирає, той, що у віках був, є і буде вічним кодом української нації. Просвітімо світовим рентгеном близьке нам тисячоліття, і ми побачимо обраних творцем першопрохідців, носіїв генетичного коду. 
В цьому ряду – Святослав і Володимир Великий, Ярослав Мудрий і Данило Галицький, Северин Наливайко і Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко і Тарас Бульба, Михайло Грушевський і Павло Скоропадський, Герої Крут і воїни УПА. Сьогодні естафета – у наших героїчних лицарів ЗСУ. 
Шановний мій читачу! До твоєї уваги пропоную поетичний твір, який розкриває історичну боротьбу повстанської армії (УПА) за вільну Незалежну Україну. Сюжетна лінія твору побудована на подіях лютого 1954 року в с. Буцинь, що на Ковельщині. Позивні (псевдо) героїв цього бою запозичені із книги Володимира Сергійчука «Український здвиг. Волинь. 1939-1955». Особливий акцент зроблено на подвигу і самопожертві зв’язкової УПА «Христі», що якоюсь мірою співзвучна із самопожертвою Тараса Бульби і теперішніх захисників, воїнів-побратимів на полях сучасних битв за волю і незалежність.
Нехай святиться наша Перемога та героїзм в ім’я миру і життєвого блага кожного українця!
«Христя»
(балада)
ручкаШановний друже українцю! Ти, як і я, кожен день чуєш, бачиш і відчуваєш душею «подих»» героїчної і водночас трагічної битви за Незалежність і Волю України. А чи запитував ти себе, звідки сили беруться у наших незламних воїнів, щоб іти мужньо крізь вогонь і воду, під безкінечними атаками ракет і дронів. І не просто іти, а перемагати і навіть жертвувати своїм життям?  
І чи дивуєшся тому, що на місце загиблих стають у стрій нові лицарі світла? Здавалось би, що після тих масованих атак рашистів все знищено, поруйновано, спалено.  
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 49
Читати далі

Повідомлення в номер / Антиукраїнська риторика не знає меж...

08.07.2026

Мітинг4Як погасити ненависть по обидва боки кордону?

“Заштормувало” в стосунках із Польщею  після 26 травня 2026-го року, коли Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування імені «Героїв УПА» окремому центру спецоперацій «Північ» ССО. В указі мовиться: «Мета – відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України». 
Наступного дня з’явилися гостра реакція з боку польських політиків, особливо тих, що представляють опозицію – партію «Право і справедливість». Колишній міністр освіти, кандидат на посаду прем’єр-міністра від «ПІС»  Пшемислав Чарнек,  заявив: «Важко назвати це інакше, ніж демонстрацією крайньої невдячності щодо народу, який  від першого дня війни відкрив перед Україною свої кордони».
Колишній прем’єр Лешек Міллер (2001-2004), відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями,  хоч і на пенсії,  але швидко «осідлав хвилю»,  звернувшись до президента Кароля Навроцького з пропозицією позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої польської державної нагороди, яку той отримав від тодішнього глави Анджея Дуди в 2023 році. Ідея була підхоплена миттєво. У розмові з журналістами 29 травня Кароль Навроцький додав: «Це також доказ того, що ті, хто говорив, що Україна повинна входити в Європейський Союз без жодних умов, дуже помилялися...».
До критики України і президента долучився і колишній очільник ПР Лех Валенса.
Зі свого боку експосол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький розіслав ЗМІ  лист, в якому пише, що у зв’язку з цією ситуацією повернув орден «За заслуги»,  який він отримав від Президента України в 2022 році...
Емоційно відгукнувся на кроки з польського боку в соцмережі мер  Львова Андрій Садовий: «Отримуючи найвищу нагороду Польщі – орден  Білого Орла у 2023 році, Президент України заявив,  що приймає його від імені українського народу та Української армії...».
Два червневих тижні ця подія домінувала у публічному просторі наших сусідів. Їй присвятили свої перші сторінки всі без винятку тижневики і щоденні газети. 
А телевізійні канали новини починали з повідомлень про суперечки політиків щодо героїв УПА. Причому, телевізійники змагалися, хто подасть емоційніше. Подавали різнопланово: верхній ряд відео, що демонструє момент вручання нагород воїнам ЗСУ Володимиром Зеленським, а нижній ряд –  жертви воєнних часів. Голос за кадром звучав пафосно: «Ось такі герої УПА. Це справа їх рук...». Виходило, нагороди ніби вручаються сьогоднішнім ворогам Польщі...
l
Ненависть  штовхає до блюзнірства. По суті, з 2023 року тут триває дійство під назвою «Невдячна Україна».
Об’єднання українців у Польщі в травні організувало онлайн-зустріч «Що таке антиукраїнська мова ненависті й що з цим робити». Її провів адвокат Петро Федусьо, який багато років займається протидією випадкам мови ненависті проти українців у РП. Монітор охопив мас-медіа та соцмережі. За 10 років, за словами юриста, з 2016 р. подано понад 500 заяв про злочини цієї категорії. Оголошено 140 судових рішень й вироків.  
З початку російської  агресії в Україні  було зафіксовано десятки тисяч  антиукраїнських публікацій щомісяця. Зокрема,  до 99 тисяч  у жовтні та 73 тисячі у листопаді першого року війни з  потенційним  охопленням  до 33 мільйонів профілів. Це все робилося і робиться заради дегуманізації, створення ворожнечі та підриву суспільної довіри. Тому і нова хвиля ненависті, що рве береги, народилася за відомими лекалами.
Зазвучали голоси, що в урядових структурах працюють проукраїнські службовці, які «ображають поляків». Звинувачення висунув уже  згадуваний  депутат Пшемислав Чарнек. Інший  депутат Януш Ковальський заявив про потребу термінової перевірки щодо роботи українців у польській державній адміністрації. У Кельцях  депутати заблокували передачу Вінниці 15 вживаних  автобусів. У Катовіцах зчинилася сварка довкола фінансування літнього відпочинку  українських дітей з Бучі. Міська влада Любліна демонстративно прибрала український прапор зі своєї будівлі. 
На Вармії та Мазурах політики партії «ПІС»  вимагають перевірки українських шкіл в Бартошицях та Гурово-Ілавецькому через нібито можливе поширення ідеології ОУН-УПА. З’явилася резонансна ініціатива з боку депутатів «Конфедерації». Один з них запропонував запровадити «податок солідарності» для громадян України, які працюють у Польщі,  пояснюючи це необхідністю компенсувати витрати на допомогу, надану Україні після російської агресії. Словом, пішло й поїхало. Рот – не город, не загородиш. Дискусії вирують, як вода в киплячому казані.
Виступаючи в Сеймі, глава уряду РП Дональд Туск застеріг від зростання ксенофобії та спроб здобути політичні дивіденди на антипатіях до українців і України. Наголосив, що окремі інциденти та антиукраїнські випадки можуть формувати небезпечну суспільну атмосферу. «Сьогодні ви підживлюєте  цю хвилю, але самі станете її жертвою,  якщо не зупинитися...».
l
Торік польський Сейм прийняв закон про встановлення 11 липня Днем пам’яті про поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних теренах II  Речі Посполитої. Потім це зробив Сенат. Постанова щодо подій на Волині була і в 2013 році з нагоди 70-річчя Волинської трагедії. В документі йшлося про “етнічну чистку з ознаками геноциду”. Термін «геноцид»  є юридичною нормою, котру повинен визначати Гаазький трибунал. Однак, уже з цих формулювань видно, що Варшава надзвичайно чутливо реагує на будь-яку згадку про ОУН -УПА   на офіційному рівні. Тому не зайвим було б добре подумати,  у що обернеться для України указ.
«Не подумавши і кілочка не затешеш» – народна приповідка саме про цей випадок. Дуже просто з друга зробити ворога, куди важче вчинити навпаки. Хтось у високих кабінетах Києва подумав про долю українських біженців, яких у РП десятки тисяч? Що буде з ними, коли «Волинська карта» несподівано лягла на столі? 
Тим часом експрезиденти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко, Петро Порошенко  відмовилися від польського ордена Білого Орла, яким їх було нагороджено в свій час. Такий жест зробили й інші наші урядовці.  Володимир Зеленський, не чекаючи остаточного рішення, сам повернув орден Каролю Навроцькому.
...Естафета ненависті передалася і на вулиці. Серед білого дня 23 червня в Варшаві одна полька побила білоруску, спринявши її за українку. Коли лупцювала, то крикнула: «Їдь назад у свою Україну!». Далі буде?
Олександр Хоменчук, громадський 
кореспондент газети 
«Вісті Ковельщини». 
 Варшава.
“Заштормувало” в стосунках із Польщею  після 26 травня 2026-го року, коли Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування імені «Героїв УПА» окремому центру спецоперацій «Північ» ССО. В указі мовиться: «Мета – відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України». 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 48
Читати далі

Повідомлення в номер / “Легких шляхів я не шукала...”

08.07.2026
В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
На захід прийшли читачі бібліотеки, друзі, знайомі пані Антоніни, шанувальники її таланту. Багато років ми знали її як талановиту художницю, тепер же читаємо не менш талановито написані книги під псевдонімом   “Антонія”.
Антоніна Миколаївна закінчила металургійний інститут, здобула професію інженера-технолога. Пізніше самотужки опанувала професію швеї і, як сказала сама, більше двадцяти років заробляла цим на життя. Все життя мріяла малювати. І хист до малювання мала з дитинства. Ходила на гурток малювання,    писала невеликі картини для себе та дітей. Та вже у зрілому віці серйозно зайнялась написанням картин, відвідавши майстер- клас у художника професіонала в Домініканській республіці, на іспанській мові. Потім вчилась у відомої луцької художниці Світлани Костукевич. 
Виставки її картин проходили у рідному селищі, в Ковелі, Луцьку. Про те, що Антоніна Миколаївна талановита художниця, у селищі знали всі. А от коли вона почала писати і видала дві книги, це стало несподіванкою. 
Пані Антоніна не була присутньою на презентації книг, вона зараз знаходиться у далекій Америці, в Нью- Йорку, але записала відео і звернулась з вітальним словом до присутніх.
Дуже сподобалось, як про Антоніну говорила її подруга дитинства Зоя Власюк. Вона розповіла про її дитячі роки, юність. 
Валентина Остапчук однією   з перших прочитала обидві книги Антоніни Байди, написала відгуки, які друкувались у газеті “Вісті Ковельщини” та на бібліотечній сторінці у Фейсбуці. Вона гарно відгукнулась про пані Антоніну та про її книги. Світлана Кібич також писала відгуки на її книги і зачитала один із них. Вона високо оцінила  Антоніну  Миколаївну, як чудову людину і талановиту художницю та письменницю.
Наша громада має справжній скарб – талановиту жінку, яка об’єднала в собі дари письменниці та художниці. Через свої твори та полотна вона прославляє нашу малу батьківщину далеко за її межами. Наша шановна Антоніна Миколаївна довела, що у творчості немає вікових обмежень, а є лише зрілість душі, яка готова ділитися своїм теплом. 
Творчий шлях, який розпочався у зрілому віці, – це особливий дар. Це час, коли людина має глибоку мудрість, життєвий досвід і особливий погляд на світ, яким тепер може насолоджуватися кожен із нас через сторінки цих книг. 
Жіночий талант – це завжди дивовижне поєднання сили, ніжності та натхнення. Для таланту немає вікових меж чи “правильного” часу. Наша шановна пані Антоніна відкрила перед нами свій багатий внутрішній світ через щире слово та яскраві барви. Кажуть, що талановита людина – талановита у всьому. І її книги та картини є найкращим тому підтвердженням, яскравий  приклад того, що починати творити і здійснювати мрії ніколи не пізно. 
Щиро бажаємо, щоб натхнення не згасало, а кожен день приносив сюжети для нових книг та полотен! 
Валентина Мельничук.
на 4В Голобській публічній бібліотеці відбулась презентація книг Антоніни Байди: “Не бійся мріяти” та “Реальні зимові історії” – “Легких шляхів я не шукала”.
На захід прийшли читачі бібліотеки, друзі, знайомі пані Антоніни, шанувальники її таланту. Багато років ми знали її як талановиту художницю, тепер же читаємо не менш талановито написані книги під псевдонімом   “Антонія”.
Антоніна Миколаївна закінчила металургійний інститут, здобула професію інженера-технолога. Пізніше самотужки опанувала професію швеї і, як сказала сама, більше двадцяти років заробляла цим на життя. Все життя мріяла малювати. І хист до малювання мала з дитинства. Ходила на гурток малювання,    писала невеликі картини для себе та дітей. Та вже у зрілому віці серйозно зайнялась написанням картин, відвідавши майстер- клас у художника професіонала в Домініканській республіці, на іспанській мові. Потім вчилась у відомої луцької художниці Світлани Костукевич. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 45
Читати далі

Повідомлення в номер / Від четверга до четверга

08.07.2026
10 липня, п’ятниця
Схід Сонця – 05.17; захід – 21.35. 
Місяць – у Тельці. 
Прп. Антонія Києво-Печер.
11 липня, субота
Схід Сонця – 05.18; захід – 21. 34.
Місяць – у Тельці, Близнюках. 
Всесвітній день шоколаду. 
Рівноап. кн. Ольги Київської.
12 липня, неділя
Схід Сонця – 05.19; захід – 21. 33. 
Місяць – у Близнюках. 
Всесвітній день бортпровідника. 
День рибалки в Україні.
6-та неділя після П’ятдесятниці.  Прп. Паїсія Святогорця.
13 липня, понеділок
Схід Сонця – 05.20; захід – 21.32.
Місяць – у Близнюках, Раці. 
Собор архангела Гавриїла. Мч. Маркіана.
14 липня, вівторок
Схід Сонця – 05.22; захід – 21. 31. 
Місяць – у Раці. 
Блгв. Оскольда Київського.
15 липня, середа 
Схід Сонця – 05.23; захід – 21. 30.
Місяць – у Раці, Леві. 
День хрещення Київської Русі — України.
День Української Державності. 
День українських миротворців.
Рівноап. кн. Володимира. 
16 липня, четвер
Схід Сонця – 05.24; захід – 21.29.
Місяць – у Леві. 
День ухвали Декларації про суверенітет України.
День бухгалтера в Україні. 
Мчч. Павла, Алентини (Валентини), Юлії.
Місячні фази у липні
Спадаючий Місяць – до 13 липня. 
Новий  Місяць – 14 липня.
Зростаючий Місяць – 15-28 липня.
Повний Місяць – 29 липня.
Спадаючий  Місяць – 30, 31 липня.
Підготувала Марія Сукач.
літо10 липня, п’ятниця
Схід Сонця – 05.17; захід – 21.35. 
Місяць – у Тельці. 
Прп. Антонія Києво-Печер.
11 липня, субота
Схід Сонця – 05.18; захід – 21. 34.
Місяць – у Тельці, Близнюках. 
Всесвітній день шоколаду. 
Рівноап. кн. Ольги Київської.
 

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 45
Читати далі

Повідомлення в номер / ГОРОСКОП з 13 по 19 липня

08.07.2026
Овен – час переглянути свої цілі. Якщо якісь стосунки вас виснажують або не приносять радості, варто зробити крок назад. Сприятливі дні для фінансової стабільності та активного відпочинку на природі.
Телець – відпустіть образи минулого та старі страхи. Слухайте свою інтуїцію та не бійтеся обговорювати свої бажання відкрито. Астрологічні транзити допомагають вам закрити кармічні борги, налаштовуючи на спокійний відпочинок та відновлення. 
Близнюки – настав етап, коли варто відпустити застарілі зв’язки. Відпочиньте від зайвої інформації та робочого галасу. Це найкращий час для догляду за собою та розбудови внутрішньої гармонії. Присвятіть вихідні творчості та спілкуванню з близькими.
Рак – ви знаходитеся в центрі уваги, тож ваш час сяяти. Ви відчуєте емоційне піднесення, інтуїція працюватиме на найвищому рівні. Успіх супроводжуватиме в особистих справах, навчанні та розвитку нових навичок. Не бійтеся відстоювати свої інтереси.
Лев – зірки радять проаналізувати свої вчинки, трохи відпочити від суспільної активності й спрямувати енергію на вирішення побутових питань. Сприятливі дні для догляду за собою та зміцнення здоров’я.
Діва – сприятливий період для наведення ладу в житті та роздумів про майбутнє. Не поспішайте кардинально змінювати інтер’єр, уникайте імпульсивних витрат. Не беріть на себе забагато додаткових обов’язків. Ділові питання вирішуватимуться на вашу користь, можливі цікаві пропозиції.
Терези – ваша головна зброя — вміння домовлятися. Уникайте конфліктів та суперечок, намагайтеся знайти компроміс у спілкуванні з близькими. Зірки радять вам знайти баланс між кар’єрою та особистим життям, уникаючи конфліктів.
Скорпіон – відкриваються нові кар’єрні та фінансові перспективи, але не поспішайте з прийняттям рішень. Звертайте більше уваги на свої внутрішні відчуття. Присвятіть час духовному відновленню.
Стрілець – тиждень емоційного відновлення. Відкрийтеся для щирих розмов і розберіться з накопиченими справами. У особистому житті можуть відбутися важливі зміни, ви можете вийти на новий етап стосунків. 
Козеріг – зосередьтеся на довгострокових цілях та результатах. Терпіння — ваш головний союзник зараз. Обставини у важливих справах почнуть стрімко покращуватися. Вдалий час для початку нових ділових угод або переговорів.
Водолій – головна сила цього тижня — це комунікація, вміння домовлятися та креативність. Техніка може підводити, тому важливі завдання краще перевіряти двічі. Будьте готові до нових змін у партнерстві.
Риби – сонце освітлює ваш дім, тому питання родини вийдуть на передній план. Слухайте свою інтуїцію і не відмовляйтеся від підтримки найближчих людей. Уникайте необдуманих покупок. Вдалий час для емоційного відновлення та відпочинку. 
Підготував 
Степан Зорепад.
 
гороОвен – час переглянути свої цілі. Якщо якісь стосунки вас виснажують або не приносять радості, варто зробити крок назад. Сприятливі дні для фінансової стабільності та активного відпочинку на природі.
Телець – відпустіть образи минулого та старі страхи. Слухайте свою інтуїцію та не бійтеся обговорювати свої бажання відкрито. Астрологічні транзити допомагають вам закрити кармічні борги, налаштовуючи на спокійний відпочинок та відновлення. 
 
Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 90
Читати далі
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

ВІСТІ КОВЕЛЬЩИНИ

  • Редактор
    Вельма Микола Григорович
  • Перший заступник редактора
    Ляшук Світлана Олександрівна
  • Головний бухгалтер
    Шостацька Ірина Іванівна

Громадсько-політична газета "Вісті Ковельщини" 2012-2026