Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 26оС. Вітер північно-західний  сильний. 

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 18оС. Вітер північний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність.  Температура: 28оС. Вітер північний  помірно сильний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 18оС. Вітер північно-східний слабкий.

Субота. Мінлива хмарність. Температура: 28оС. Вітер північно-східний помірний.

В ніч на неділю. Ясно. Температура: 19оС. Вітер південний  слабкий.

Неділя. Ясно. Температура: 32оС. Вітер змінний помірний. 

В ніч на понеділок. Ясно. Температура: 22оС. Вітер західний слабкий.

Понеділок. Переважно сонячно. Температура: 31оС. Вітер північний   помірний.

В ніч на вівторок. Ясно. Температура: 21оС. Вітер південно-східний помірний.

Вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 29оС. Вітер південно-східний помірно  сильний.

В ніч на середу. Ясно.  Температура: 20оС. Вітер південний слабкий.

Середа. Мінлива хмарність. Температура: 27оС. Вітер  південний  помірний.

Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 26^оС. Вітер північно-західний  сильний. 

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 18^оС. Вітер північний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність.  Температура: 28^оС. Вітер північний  помірно сильний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 18^оС. Вітер північно-східний слабкий.

Субота. Мінлива хмарність. Температура: 28^оС. Вітер північно-східний помірний.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 32

Коли об’єктивно і неупереджено проаналізували суспільно-політичну ситуацію у сучасному світі, то сміливо можна зробити висновок: Україна поволі, але неухильно стає лідером нового світопорядку.

І  хоча очільники США, Китаю і московії з цим твердженням не погодяться, вважаючи їхні країни головними у цьому процесі, факти свідчать про протилежне. Мобілізувавшись і оволодівши мистецтвом сучасної війни, яка сьогодні є вирішальним фактором при розв’язанні політичних, економічних і соціальних  проблем, українці, їх Збройні Сили   «диктують моду» на міжнародній арені, щоразу демонструючи переконливі успіхи в оволодінні науково-технічними, воєнними та іншими важливими «Еверестами» стратегії і тактики як на полях боїв, так і на полях дипломатії.

Звернемося до   деяких подій і фактів останнього часу. Хто міг би подумати у 2022 році, що Україна не тільки вистоїть у двобої з «другою армією світу», а й визолить значну частину окупованих агресором територій, перейде у  контрнаступ і не дасть змоги рашистам прорвати лінію оборони? 

За даними аналітичних центрів, за чотири з лишком років Великої війни  ерефія не зуміла кардинально забезпечити свою стратегічну перевагу на полі бою. Просування московії призупинилося, Україна стабілізувала фронт, мужньо  тримає оборону. На морі Чорноморський флот ворога або знищений, або нейтралізований морськими дронами.

У небі вітчизняні БПЛА нейтралізують значну частину російських бойових безпілотників. В економіці далекобійні «санкції» України ефективно підривають воєнну машину росії шляхом щоденних ударів по легітимних військових цілях на відстані до 3 тисяч кілометрів углиб країни, де безпечних місць більше немає.

Досить відчутні зміни на краще в енергетиці, у цифровій сфері. Як заявив нещодавно міністр закордонних справ Андрій Сибіга, «ми запропонували  усьому  світу нову роль України як надійного безпекового партнера. Ми поглиблюємо зв’язки  з країнами Латинської Америки, Центральної Азії й Індо-Тихоокеанського регіону».

Можна наводити й інші приклади зростання ролі нашої держави у сферах політики, економіки, оборони. І якщо декілька років тому мешканці цілого ряду країн навіть не знали, де знаходиться Україна, то нині таких людей залишилися одиниці. Завдяки нашим Збройним Силам, Героям-захисникам українське військо стало одним з кращих не тільки в Європі, а й на планеті.

Що означає сказане вище для кожного українця зокрема  та міжнародної спільноти загалом?

Перш за все, все більше є впевненості у тому, що в України є реальний шанс вистояти і навіть перемогти ворога  у війні.

По-друге, наша держава має право сміливо претендувати на лідерство у суспільно-політичних процесах на міжнародній арені і навіть ставити вимоги до тих, хто ще недавно скептично дивився на Україну та українців. Час підтвердив, що це помилка, і Захід, і Схід, і Південь мають рахуватися з такою позицією. На щастя, Північ (Балтія, Швеція, Норвегія та ін..) це вже зрозуміли.

По-третє, добре помітне  зростання воєнної потуги України, яка надалі буде лише посилюватися, що вимагає від зарубіжних партнерів бути надзвичайно обережними й тактовними у ставленні до українців. Навіть відсутність у нас ядерної зброї ніякою мірою не означає, що з Києвом можна розмовляти з позицій сили й диктату, бо такі спроби приречені на поразку.  Наші Збройні Сили володіють такими засобами ураження, які декому й не снилися. 

І доки в московії зайняті гарячковим пошуком «еліксиру безсмертя» для біснуватого путіна, а у США – широко розгорнутою пропагандою «сталевого здоров’я» Дональда Трампа і його   феноменальних успіхів на всіх «фронтах»,  в Україні молоді й ініціативні «хлопці» у різних сферах наполегливо шукають шляхи, засоби, можливості підвищення оборонної потуги держави. І хто знає, чи завтра або  післязавтра вони не доведуть, що Україна – сила, яку не збороти нікому й ніколи. Бо їх досвід, знання, енергія не слабші, аніж енергія ядерного (не дай, Боже!) удару ворога, який може отримати таку відповідь, що мало не здасться. 

Тому зарубіжжю (далекому і близькому) треба жити в мирі і злагоді з Україною, допомагати в міру своїх сил та можливостей, бо майбутнє належить саме їй. Не впевнений, що якась інша держава, якийсь інший народ вистояли б у тому пекельному поєдинку з московією, в якому вистояли Україна, її Збройні Сили, весь народ.

Тож слава Україні! Смерть ворогам!

Ярема ГОЯН.

l

P. S. На жаль, далеко не всім подобається лідерство Української держави, яке стає все помітнішим. Навіть у сусідній Польщі ультраправі сили активно роздмухують антиукраїнські настрої і вже відкрито заявляють, що сильна Україна для них гірше, аніж агресивна московія.  

Однак,  як кажуть, нам своє робити: якщо й не бити недругів, то   не прощати їм, а в  разі загрози – гідно  відповісти. А це наші Герої вміють.

Я. Г.

Коли об’єктивно і неупереджено проаналізували суспільно-політичну ситуацію у сучасному світі, то сміливо можна зробити висновок: Україна поволі, але неухильно стає лідером нового світопорядку.

І  хоча очільники США, Китаю і московії з цим твердженням не погодяться, вважаючи їхні країни головними у цьому процесі, факти свідчать про протилежне. Мобілізувавшись і оволодівши мистецтвом сучасної війни, яка сьогодні є вирішальним фактором при розв’язанні політичних, економічних і соціальних  проблем, українці, їх Збройні Сили   «диктують моду» на міжнародній арені, щоразу демонструючи переконливі успіхи в оволодінні науково-технічними, воєнними та іншими важливими «Еверестами» стратегії і тактики як на полях боїв, так і на полях дипломатії.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 16

Я – жінка із того волинського краю,

Де чапля болото крилом своїм крає.

Де з прадіда-діда орали, косили

Й земля життєдайна давала всім сили.

Я – з того простого, селянського роду,

Де дід із джерельця пив жменями воду.

Де крик журавлів серце тугою крає...

Я – жінка із того поліського краю.

Ніколи й ніхто не не цуравсь мого роду...

Он ходить лелека, шукаючи броду,

Де вітер у вербах розлогих ночує,

А спів соловейка серденько чарує.

Де сонечко кожного ранку купалось

У Світязьких хвилях. А потім ховалось.

У хованки гралось в густім очереті

Із селезнем диким, що грав на кларнеті. 

Я – жінка із тої поліської хати, 

В якій народила колись мене мати. 

Де стріха насуплено в землю дивилась, 

Де тік під ногами... І димом димилась...

Там ненька не спала – удосвіта ткала,

В лозовій колисці мене колихала.

Я білі ромашки вплітала у коси,

Коли ворушив буслик дзьобом покоси.

Я – жінка із того селянського роду, 

Де носить веселка коромислом воду.

Де сосну стару коронують лелеки

Гніздом-решетом із гіллячок маленьких.

У жилах моїх замість крові – водиця

Із шацьких озер. Та, що сріблом

  іскриться.

Я – жінка полів, де волошки у житі

І маки червоні, росою умиті.

Де мед із вощини так солодко ллється, 

А сонях горбатий до сонця сміється.

Де в білих сорочках хати похилились

І тугою-болем до Бога молились.

Я –  жінка лісів, де багато чорниці,

Де воду бере журавель із криниці.

Де стежка до хати біжить споришева,

І цвітом всміхається гілка вишнева.

...Я – Мавка Волинська, проста Українка,

З душею поета, ім'я якій – Жінка.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 13

Баба  Мотря ледь не плаче — вночі хтось зрізав у дворі півонію. Білу. Такої ні в кого на кутку не було.

— Жодної квітки на залишили іроди, — бідкається баба. — А там же пуп’янків було багацько, ще цвів би довго.

Тому кущу півонії років та років. Іще Мотрина мати розповідала, що колись виміняла хустку на картоплю, щоб було чим дотягнути до нового врожаю. Хустка була гарна, вся в білих квітках на світло-зеленому полі. Нею матері під час вінчання священник руки зв’язував у церкві. Берегла ту хустку, одягала разів зо два: раз, як дитя хрестила своє, а вдруге вже й не пам’ятала, коли. Чи то як Гапка Омелькова заміж ішла, чи як Олена Костюкова померла...

Так-от виміняла Мотрина мати, шкодувала дуже, але картоплини на суп щодня мала. І пах той суп смачно-смачно, а юшка аж густа від крохмалю, що виділявся з дорідних картоплин. Це не голий суп із кропиви та кульбаб, а смачнющий і поживний!

Ото брала щодня картоплю з мішечка і щодня про хустку згадувала. Зітхне тяжко та й до плити — варити немудру їжу. А одного разу взяла картоплину, а вона якась не така. Придивилася, а то корінчик розтовстілий і рожева цяточка паростка на кінчику ледь видніється.

Посадила того корінця Мотрина мати. Проріс. Наступного року зміцнів, розпушився кущ. А вже на третій рік викинув три квітки. Білі, з рожевою серединкою. Майже такі, як були на тій хустці, що мусила обміняти на картоплю.

Мотрина мати називала це даром Божим. Знаком, що вчинила правильно, бо їжа для родини головне. Хоч хустку ту забути так і не змогла.

Як не могла пояснити, де взявся той корінчик півонії серед картоплі. І як він прийнявся, проріс, бо ж зазвичай півонію на зиму не викопують, розсаджують у серпні.

Той кущ з роками розрісся. Його оберігали особливо. Бо ж Мотря знала його історію. Ото подивиться на білі квіти і наче маму бачить. Молоду і гарну, у великій кашеміровій хустці з білими квітами на зеленому полі.

А вдихне запах півоній і наче обняла маму, припала щокою до її щоки, відчула запах її волосся... І щаслива була Мотря від того запаху, як тоді в дитинстві, коли малою їла картопляний суп. А мама дивилася на неї, малу, щасливо всміхалася, а очі в неї були мокрі, аж блищали так гарно, що мала аж зачаровувалася тими митями!

З роками Мотря ще сентиментальнішою ставала. Щоранку ходила до півонії, ніби вітати. Ото нахилиться, мов вклониться кущу, вдихне аромату, і як силу якусь в себе всмокче з тим запахом. Вже й голова не болить, і робити щось хочеться своїми натрудженими руками з покрученими суглобами.

Та цього ранку замість оберемка білих квіток поміж зеленого листя на неї чекало якесь чорно-зелене місиво. Вчора пройшов дощ, тож у мокру землю було втоптано чимало зелених листків, інші сиротливо стирчали поруч, наче розгублено озираючись по боках, — де, ну де квіти?

«Добре, що хоч коріння залишили, наступного року зацвіте», — заспокоювала себе Мотря.

—  То, видно, хтось із школярів зірвав, це ж у них іспити. Мабуть, вчителю подарувати вирішили, щоб двійки не поставив, — це вже сусідка Клава тут як тут, заспокоює.

—  От чи посадило воно в своєму житті хоч рослину? — бідкалася Мотря. — Отак потоптати, потрощити живе могла лише безжальна людина.

—  От анцихристи, не бояться ні гріха, нічого, — вела далі сусідка.

Вона прийшла до Мотрі попросити яєць. Онуки з міста приїхали, то хоче дати яєць із собою, як вертатимуться. А своїх малувато, дві квочки цього тижня підсадила. Тож майже всі яйця туди пішли.

Мотря побрала яйця, сполохнувши в курнику свою зозулясту. Мабуть, скоро заквокче, бо щось коло сідала крутиться.

—  Моя зозуляста теж, мабуть, заквокче не сьогодні-завтра. То кілька десятків залишу, а те віддам, — винесла із сіней кошика з яйцями.

Клава наставила фартуха, зробивши з нього кульок. Мотря поділилася курячим добром, наклавши десятків зо три чималих яєць.

І Клава почимчикувала додому з повною пеленою через хвіртку, бо городами, як ходила зазвичай, було мокро.

Мотря посиділа на лавці, подивилася на зозулясту, що щось там вигрібала посеред двору. Он знайшла якусь поживу, та клюнула не одразу. Оглянулася навсібіч і лише потім схопила дзьобом того черв’ячка чи мошкарину — не видно було з лавки.

—  Та ні, ще кілька днів не заквокче. А там кури нанесуть яєць. А Клавині хай з’їдять домашніх, справжніх, —  вирішила Мотря.

Підвелася, взяла відкладені два десятки яєць. Та й пішла городом до Клави. В калошах пройду якось, вирішила.

Прийшла вчасно. Клавині внуки закінчували завантажувати сумки до машини. Побачивши здаля Мотрю, якось дивно поспішили сісти в неї. Зазвичай вітались, обіймалися навіть.

—  Клаво, ось іще яєць принесла, хай діточки їдя...

—  Мотря завмерла на пів слові.

Біля дверцят автівки лежала купка білих пелюсток. Півонії. Якої на кутку точно ні в кого не було....

Євдокія ГАЛУШКІНА.

Баба  Мотря ледь не плаче — вночі хтось зрізав у дворі півонію. Білу. Такої ні в кого на кутку не було.

— Жодної квітки на залишили іроди, — бідкається баба. — А там же пуп’янків було багацько, ще цвів би довго.

Тому кущу півонії років та років. Іще Мотрина мати розповідала, що колись виміняла хустку на картоплю, щоб було чим дотягнути до нового врожаю. Хустка була гарна, вся в білих квітках на світло-зеленому полі. Нею матері під час вінчання священник руки зв’язував у церкві. Берегла ту хустку, одягала разів зо два: раз, як дитя хрестила своє, а вдруге вже й не пам’ятала, коли. Чи то як Гапка Омелькова заміж ішла, чи як Олена Костюкова померла...

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 16

У Луцьку відкрився новий проект «Світ у мініатюрі», який пропонує відвідувачам здійснити навколосвітню подорож за один день.

Проєкт працює в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки з 5 червня до 9 серпня. На одній локації можна побачити найвідоміші пам’ятки світу у форматі деталізованих 3D-фігур. Серед них Ейфелева вежа, Тадж-Махал, Сіднейський оперний театр, Тауерськии міст, Статуя Свободи, Пізанська вежа, Єгипетські піраміди та Бурдж-Халіфа.

Проєкт озвучили українські актори театру, кіно та дубляжу, відомі за роботами у проектах Netflix  і Disney. Головні експонати «заговорили» голосами персонажів із «Шерлока», «Сімпсонів», «Доктора Хауса», «Величного століття» та всесвіту Міккі Мауса.

Окрім цього, біля кожної тематичної зони встановлені VR-точки та відеоборди з анімацією і короткими відеороликами.

Особливістю проекту є те, що гостей зустрічають актори-аніматори в образах історичних і літературних персонажів, які проводять групові екскурсії територією парку. Також на локації облаштовані тематичні зони відпочинку та фудкорти.

Квитки можна придбати на офіційному сайті парку або у касі. Подробиці – в Instagram  та facebook  заходу.

Безкоштовний вхід: дітям до 3 років та людям з інвалідністю  І груп. Години роботи: будні з 12:00 до 20:00, вихідні з 10:00 до 20:00. Адреса: місто Луцьк, парк імені Лесі Українки.

ФОТО за посиланням

http://driver.google.com/drive/u/foldex/E57fjnhnie-xrCv_NJzBC0MaAeflgaMZ&hl=ru

У Луцьку відкрився новий проект «Світ у мініатюрі», який пропонує відвідувачам здійснити навколосвітню подорож за один день.

Проєкт працює в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки з 5 червня до 9 серпня. На одній локації можна побачити найвідоміші пам’ятки світу у форматі деталізованих 3D-фігур. Серед них Ейфелева вежа, Тадж-Махал, Сіднейський оперний театр, Тауерськии міст, Статуя Свободи, Пізанська вежа, Єгипетські піраміди та Бурдж-Халіфа.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 13

26 червня, п’ятниця

Схід Сонця – 05.07; захід – 21.41. 

Місяць – у Скорпіоні, Стрільці. 

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом. 

Свт. Дионисія Києво-Печер.

27 червня, субота

Схід Сонця – 05.07; захід – 21. 41.

Місяць – у Стрільці.

Всесвітній день рибальства.

Прп. Самсона, гостинного. Прп. Мартина Турівського.

28 червня, неділя

Схід Сонця – 05.08;  захід – 21. 41. 

Місяць – у Стрільці. 

День Конституції України. 

День молодіжних і дитячих громадських організацій України.

4-та неділя після П’ятдесятниці. Безсрр. і чудотв. Кира та Йоана.

29 червня, понеділок

Схід Сонця – 05.08; захід – 21.40.

Місяць – у Стрільці, Козерозі. 

Первоверховних апп. Петра і Павла.

30 червня, вівторок

Схід Сонця – 05.09; захід – 21.40. 

Місяць – у Козерозі. 

День арбітражного керуючого.

Собор 12-ти апп. Волинської ікони Богоматері.

1 липня, середа 

Схід Сонця – 05.10; захід – 21.40.

Місяць – у Козерозі, Водолії.

Міжнародний день кооперативів. 

День архітектури України.

Безсрр. Косми та Даміана. Прп. Никодима Святогорця.

2 липня, четвер

Схід Сонця – 05.10; захід – 21.39.

Місяць – у Водолії. 

Міжнародний день спортивного журналіста. 

День податківця України.

Свт. Фотія Київського.

Місячні фази у червні-липні

Зростаючий Місяць – до 29 червня. 

Повний Місяць – 30 червня.

Спадаючий Місяць – 1-13 липня.  

Підготувала Марія Сукач.

Схід Сонця – 05.07; захід – 21.41. 

Місяць – у Скорпіоні, Стрільці. 

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом. 

Свт. Дионисія Києво-Печер.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 17

Овен – ваш настрій поліпшився, чому сприяли гарна літня погода, а також увага і турбота рідних.

Телець – більше оптимізму та впевненості! Все складається найкраще, намічені плани втілюються  в життя, здоров’я поліпшується. 

Близнюки – будьте обачні. Дехто не проти підставити вам «підніжку». Але ви не з тих, хто так просто здасться. Перевага і перемога – на вашому боці.

Рак – один з кращих періодів у вашому житті. Якщо труднощі є, то вони тимчасові. Частіше бувайте на свіжому повітрі.

Лев – у стосунках з начальством поводьтесь тактовно і ввічливо. Не виключено, що це сприятливо позначиться на вашій професійній кар’єрі.

Діва – завдяки літній порі ваше здоров’я зміцніло. Але не витрачайте його даремно. Бережіться від застуди, частіше бувайте на свіжому повітрі.

Терези – те, про що ви мріяли, поступово збувається. Стане згодом ще краще – зірки на вашому боці.

Скорпіон – не занурюйтеся занадто у свої переживання, тримайте нерви в «руках». Поліпшення справ не за горами. 

Стрілець – більше спілкуйтеся з друзями. Це підніме ваш настрій і додасть енергії. Можлива поїздка на природу найближчих вихідних. 

Козеріг – кінець місяця може принесе вам гарні новини. Але не поспішайте ділитися ними з іншими. До пори-до часу краще  тримати їх в таємниці.

Водолій – будьте доброзичливими до колег по роботі, сусідів, знайомих. Добро завжди повернеться сторицею. 

Риби – літо завше багате на хороші події. Ви це відчуєте найближчим часом. Потішать рідні, а особливо діти й онуки.

Підготував 

Степан Зорепад.Овен – ваш настрій поліпшився, чому сприяли гарна літня погода, а також увага і турбота рідних.

Телець – більше оптимізму та впевненості! Все складається найкраще, намічені плани втілюються  в життя, здоров’я поліпшується. 

Близнюки – будьте обачні. Дехто не проти підставити вам «підніжку». Але ви не з тих, хто так просто здасться. Перевага і перемога – на вашому боці.

Рак – один з кращих періодів у вашому житті. Якщо труднощі є, то вони тимчасові. Частіше бувайте на свіжому повітрі.

Лев – у стосунках з начальством поводьтесь тактовно і ввічливо. Не виключено, що це сприятливо позначиться на вашій професійній кар’єрі.

Діва – завдяки літній порі ваше здоров’я зміцніло. Але не витрачайте його даремно. Бережіться від застуди, частіше бувайте на свіжому повітрі.

Терези – те, про що ви мріяли, поступово збувається. Стане згодом ще краще – зірки на вашому боці.

Скорпіон – не занурюйтеся занадто у свої переживання, тримайте нерви в «руках». Поліпшення справ не за горами. 

Стрілець – більше спілкуйтеся з друзями. Це підніме ваш настрій і додасть енергії. Можлива поїздка на природу найближчих вихідних. 

Козеріг – кінець місяця може принесе вам гарні новини. Але не поспішайте ділитися ними з іншими. До пори-до часу краще  тримати їх в таємниці.

Водолій – будьте доброзичливими до колег по роботі, сусідів, знайомих. Добро завжди повернеться сторицею. 

Риби – літо завше багате на хороші події. Ви це відчуєте найближчим часом. Потішать рідні, а особливо діти й онуки.

Підготував 

Степан Зорепад.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 17

Блискавкою летить час. Не встигли ми зоглядітися, як до кінця добіг травень. На дворі  – літо! І хоч воно у зв’язку з війною не зовсім передбачуване і прогнозоване, але кожному з нас ніби нагадує: поспішаймо робити те, що запланували, бо хоч дні стали довшими, справ до вирішення багато.

Серед цих справ далеко не другорядна – не забути продовжити передплату газети «Вісті Ковельщини» на ІІ півріччя 2026 року.

Передплатна ціна разом із доставкою така:

– 1 місяць – 91 грн.;

– 3 місяці – 233 грн.;

– 6 місяців – 446 грн.

На перший погляд, не зовсім дешево. Але, по-перше, дешевою буває лише неякісна річ, чого аж ніяк не можна сказати про «міськрайонку». Наше видання – справді європейського рівня, де є високоякісна інформація, глибока аналітика, чудове поліграфічне оформлення, справжня свобода слова, чітка проукраїнська  позиція.

По-друге, передплатна ціна набагато менша за більшість інших періодичних видань. І це – незважаючи на інфляційні процеси в Україні і зростання вартості поштових, поліграфічних, комунальних та інших видів послуг,  які впливають на собівартість періодики. 

Нагадаємо, що серед тих, хто передплатить “Вісті Ковельщини” на 6 місяців (тобто з 1 липня по 31 грудня), будуть розіграні призи. Для участі в конкурсі «Передплатіть і виграйте!» необхідно надіслати або принести до редакції копії передплатних квитанцій за адресою: м. Ковель, вул. Міцкевича, 3, контактний телефон 5-01-27.

«Вісті Ковельщини» слід  передплатити у найближчому відділенні поштового зв’язку або у пересувному ВЗ та в листоноші, який Вас обслуговує, до 25 червня ц. р. Можна це зробити  і безпосередньо в редакції – так вийде навіть дешевше. 

Передплачуйте і читайте «Вісті  Ковельщини» — газету для Вас і про Вас! 

Блискавкою летить час. Не встигли ми зоглядітися, як до кінця добіг травень. На дворі  – літо! І хоч воно у зв’язку з війною не зовсім передбачуване і прогнозоване, але кожному з нас ніби нагадує: поспішаймо робити те, що запланували, бо хоч дні стали довшими, справ до вирішення багато.

Серед цих справ далеко не другорядна – не забути продовжити передплату газети «Вісті Ковельщини» на ІІ півріччя 2026 року.

Передплатна ціна разом із доставкою така:

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 32

Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 24оС. Вітер західний  помірний. 

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 17оС. Вітер західний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність.  Температура: 27оС. Вітер північно-західний  помірний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 17оС. Вітер північний слабкий.

Субота. Ясно. Температура: 28оС. Вітер північний помірний.

В ніч на неділю. Ясно. Температура: 19оС. Вітер південний  слабкий.

Неділя. Мінлива хмарність, часом дощ. Температура: 29оС. Вітер північно-західний помірний. 

В ніч на понеділок. Ясно. Температура: 19оС. Вітер північний слабкий.

Понеділок. Переважно сонячно. Температура: 28оС. Вітер південний  помірний.

В ніч на вівторок. Мінлива хмарність. Температура: 15оС. Вітер північний слабкий.

Вівторок. Мінлива хмарність, можливий  дощ. Температура: 22оС. Вітер південно-західний  сильний.

В ніч на середу. Мінлива хмарність.  Температура: 14оС. Вітер північно-західний  помірний.

Середа. Мінлива хмарність, можливий дощ. Температура: 22оС. Вітер  північно-західний  помірно сильний.

Четвер. Мінлива хмарність.  Температура: 24^оС. Вітер західний  помірний. 

В ніч на п’ятницю. Мінлива хмарність.  Температура: 17^оС. Вітер західний слабкий.

П’ятниця. Мінлива хмарність.  Температура: 27^оС. Вітер північно-західний  помірний.

В ніч на суботу. Ясно. Температура: 17^оС. Вітер північний слабкий.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 35

...У Польщі зустрічаються з читачами українські поетеси: Ганна Осадко та Юлія Броварна. Окрім Ольштиня, де були гостями культурно-громадського товариства «Боруссія», обидві побували на зустрічах з прихильниками української поезії у Варшаві,  Любліні та Гданську.

Тернополянка Ганна Осадко має ступінь доктора філософії та є автором п’яти збірок поезій, десяти дитячих книжок, ілюстрацій до 60 видань, переклади з англійської. Російська агресія в Україні забрала її коханого чоловіка Сергія... На фронт пішов син.

Вінничанка Юлія Броварна – поетеса, журналістка, ілюстраторка, графічна дизайнерка. Вона організаторка таких заходів, як фестиваль Редьярда Кіплінга, поетичний фестиваль «Підкова Пегаса» й конкурс одного вірша «Малахітовий носоріг». Її книги, як і Ганни Осадко,  з’явилися в серії «Перед лицем війни. Бібліотека української поезії». 

На сьогодні в Польщі представлено п’ять випусків двомовних (написаних українською та польською мовами) поетичних збірок, які видає Міжнародний діалоговий центр імені Чеслава Мілоша у рамках програми «Прикордоння України». Це – спільна ініціатива  видавництв «Джезва» (Dzhezva)  зі Львова та «Пограниччя» (Pogranicze) з Сейнів/Красногруди.

Ініціатива народилася після нападу російських загарбників на чолі із світовим авантюристом путіним на незалежну Україну. Основна мета проекту – видання української поезії, написаної від часу нападу Росії у 2014 році. Кошти від продажу двомовних  книг йдуть на підтримку українських митців.

У цій серії вийшли й твори Вікторії Амеліної, написані після вторгнення російської орди в Україну, та зібрані нею факти додвомовної книги «Свідчення». Ще одним автором, представленим у проєкті «Пограниччя», став Максим Кривцов зі збіркою «Ток-шоу «Війна». Обох письменників присутні на заходах часто згадують і говорять про них з великим сумом. Вікторію Амеліну, львів’янку і Максима Кривцова, рівнянина, поета-воїна,  забрала жорстока війна. Збірки видані після  їхньої загибелі.

Твори Максима Кривцова опубліковані в кількох антологіях воєнної поезії. Першу книгу «Вірші з бійниці», видану 2023 року, визнано однією з книжок року за версією Українського ПЕН. Загинув поет-солдат разом зі своїм рудим котом Дарвіном. На честь письменника названо новий сорт фіалки. Було йому 34 роки.

Варто згадати і про внесок польського журналіста, військового репортера Павла Пєньонжка. Він уже видав три книги про  війну в Україні. Дві побачило світ у 2015 і 2017 роках,  а третя – в цьому році. Її назва – «Спротив українців  проти російської навали». 

Молодий журналіст був учасником революції Гідності (2013–2014 рр.) у Києві. Під час  розгону демонстрантів силовиками – псами Януковича, отримав поранення. Після одужання взявся за перо. Книга «Спротив...» висунута на здобуття престижної премії Ришарда Капусцінського. У ній Павел показує, що за збройним опором російським варварам стоїть не лише військова сила, а  й низові, часом скромні дії мільйонів громадян України.

Цікавими є також номінанти ВВС- Україна на звання «Книга року 2025». Це різні за жанром твори, але всі вони – про війну, складну історію та пам’ять. Це, зокрема, праця військового медика Богдана Журавля – «Букурія». Його розповідь щира, подекуди іронічна. Вона  про фронтові будні, де страх і відчай часто поєднуються з чорним гумором. Книга Мирослави Кирильчук «Микольцьове щастя» показує, коли особисті мрії стикаються з жорстокою історією. А книга Євгенії Кузнєцової «Вівці цілі» – чутлива проза про крихкість життя і людяність  у часи війни. 

Книга Ольги Соляр «Дике поле» (Dzike Pole) написана польською мовою. Це документально-художня проза, присвячена першому рокові війни росії в Україні, побаченому очима військових і цивільних. Авторка багато років активно працює для розвитку української культури в Польщі.

«Слово, чому ти не твердая криця?» – писала Леся Українка в похмуру добу царизму. У наші  дні воно стало зброю, його боїться ворог.

За правдиве слово загарбники переслідують і навіть вбивають. Так, зокрема, вчинили з поетом на Харківщині Володимиром Вакуленком. На захоплених тимчасових теренах, путінці носяться із списками, в яких значаться імена колишніх учасників АТО, правоохоронців,  вчителів та журналістів і письменників. Їх  хапають в першу чергу та й люто катують. Багатьох із затриманих уже немає в живих...

...Захлинаються кров’ю і

      димом світанки.

Вигинає імперія хижий

  хребет.

По дорогах повзуть

      розчепірені танки.

Причаїлася свастика в

      літері Zet.

Так писала про початок російської війни у лютому 2022 року славетна українська  поетеса Ліна Костенко. 

Олександр Хоменчук.

м. Варшава. 

...У Польщі зустрічаються з читачами українські поетеси: Ганна Осадко та Юлія Броварна. Окрім Ольштиня, де були гостями культурно-громадського товариства «Боруссія», обидві побували на зустрічах з прихильниками української поезії у Варшаві,  Любліні та Гданську.

Тернополянка Ганна Осадко має ступінь доктора філософії та є автором п’яти збірок поезій, десяти дитячих книжок, ілюстрацій до 60 видань, переклади з англійської. Російська агресія в Україні забрала її коханого чоловіка Сергія... На фронт пішов син.

 

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 28