10.07.2019 15:00:09 Оксана Мизовець, завідувач клубу-бібліотекар ДУ "Ковельська виховна колонія"
5 липня 2019 року в ДУ «Ковельська виховна колонія» відбувся XXVIII фестиваль самодіяльної художньої творчості засуджених «Червона калина». Цьогорічна програма була спрямована на розкриття сакраментальної теми: «Традиції об’єднують окремих людей в єдиний народ».
Пролог розпочався театралізованим обрядом «На Купала нічка мала…», де воєдино сплелися язичницькі вірування й легенди. Дівчата (учасниці Ковельського аматорського експериментального театру-студії «10 ряд 10 місце», керівник та режисер Альона Малюга-Мельникова) плели вінки й разом з вихованцями співали пісень, прикрашали Марену і Купало, жартували, водили хороводи, стрибали через імпровізоване багаття… Містичний Мольфар «зачарував» вогонь, «щоб поганця спалило й молодого віку не в’ялило», а міфічна граційна Купайлиця розповіла про пошуки квітки папороті. Усі опинилися в особливому просторі, де реальність здавалася казкою й поринули в в одну з найпотаємніших наших традицій – купальську.
Згодом зі сцени лунали вітальні слова поважних гостей – заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань дотримання прав засуджених та осіб, взятих під варту Міністерства юстиції України - Тетяни Кушнір, начальника виховної установи, підполковника внутрішньої служби - Івана Абрамчука, котрий презентував символ фестивалю – корогву і фотоальбом. Благочинний Ковельсько-Введенського благочиння протоїєрей Василій Сергійчук поблагословив присутніх та учасників на початок доброї справи.
Далі перед глядачами поставали картини побуту козаків у цікавих сценках, розкривалася значущість та невмирущість українського слова у літературно-музичній композиції «О, слово рідне!», представили інсценізацію «Різні мови», в котрій прозвучало оповідання «Перший поцілунок», де усі слова починалися з літери «П». Торкнулися семантики українських рушників й показали їх красу в хореографічній композиції «На білих крилах рушників» (за участі Зразкового аматорського ансамблю народного танцю «Дзвіночок», керівник Інна Темрук).
Апофеозом основної частини стали колоритні українські вечорниці з гучними й запальними піснями, танцями, жартами і смачними варениками. Глядачі насолодилися атмосферою стародавньої української хати з традиційними обрядами вишивання, ворожінням, суперечок між дівчатами й парубками. Гучні овації отримали вихованці установи та учасники Зразкового аматорського ансамблю народного танцю «Дзвіночок», (керівник Інна Темрук) під час виконання хореографічної композиції «Ой, у вишневому садочку».
Наступна сюжетна лінія фестивалю мала назву «Творимо життя», що розпочалася інсценізацією «Два персонажі у пошуках автора», співавтором якої є вихованець Віталій Соцький. У тандемі з Ольгою Сатіною йому вдалося пояснити, що «все буде добре…, і все буде просто…». Узгодити універсальні людські цінності з конкретними життєвими ситуаціями спробували вихованці у виставі «Доки не зійде сонце» (за мотивами п’єси Івана Буковчана «Перш ніж проспіває півень», режисер-постановник Олексій Криворучко). Притча «Життя» продовжила тематику пошуку сенсу життєвих цінностей, а інсценізовані тези Матері Терези «Це твоє життя. Борони його…» заставили замислитися кожного із присутніх на святі.
Фінальна частина фестивалю межувалася із проникливою поезією «Рідний краю, моя Україна» (у виконанні майора внутрішньої служби, вихователя відділу СВПР Сергія Кедича) з гумористичною інтерпретацією «Козаки пишуть листа турецькому готелю», з вокальними композиціями учасників студії естрадного співу «Зорепад» (керівник Руслана Шацька). Літературна інсталяція «Традицій древо життєдайне» (автор А. Малюга-Мельникова) підсумувала усі вищезазначені архаїчні традиції, не проминувши увагою покоління могутніх правителів й князів, козаків й гетьманів, символізм верби й калини, пісні, долі в рушниках, діаманту-мови, зазначивши: «Людей окремих міцно поєднає традицій сила у один народ!» Бутафорні серця, які вихованці прикріплювали до імпровізованої карти України, в єдиному ритмі запульсували під безсмертну «Мелодію» Мирослава Скорика.
Завершилася насичена фестивальна програма флешмобом «Нас єднає традицій сила» під запальну й ритмічну композицію української виконавиці ILLARIA. Вихованці уособлювали силу та міць народу, а яскраве танцювальне solo Альони Малюги-Мельникової довершувало танець й зірвало шквал гучних овацій залу.
А далі були найприємніші моменти – вручення довідок про звільнення, паспортів, ідентифікаційних номерів, нагородження згідно номінацій. Усі почувалися щасливими, багато гарних слів було сказано членами високоповажного журі – Тетяною Кушнір (заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань дотримання прав засуджених та осіб, взятих під варту Міністерства юстиції України), начальником відділу культури Ковельської районної державної адміністрації Тетяною Матяшук, головою громадської організації «Найщасливіша» Наталією Наконечною. Почесними грамотами й подяками відзначили усіх, хто сприяв підготовці та проведенню фестивалю. Традиційно запросили до виступу маму одного із вихованців установи, колишнього вихованця Олексія Бондаренка.
Окремі слова вдячності за співпрацю та допомогу в проведенні фестивалю хотілося б висловити КЗ «Народний дім «Просвіта» (в особі директора Михайла Пірожика), костюмеру Лілії Літвін, Ковельському аматорському експериментальному театру-студії «10 ряд 10 місце» (керівник та режисер Альона Малюга-Мельникова), Зразковому аматорському ансамблю народного танцю «Дзвіночок» (керівник Інна Темрук), Ользі Середі (викладачу класу бандури КЗ «Ковельська школа мистецтв», директор А. Мигуля), студії естрадного співу «Зорепад» (керівник Руслана Шацька), інструментальному тріо «ELITE MUSIC» (керівник Олександр Середа).
Цьогорічний фестиваль самодіяльної художньої творчості засуджених «Червона калина» вкотре довів, що саме завдяки впливу мистецтва особистості вихованців здатні самостверджуватися, виявляючи свою оригінальність й самобутність.
Залишити коментар