Повідомлення в номер / Газета потрібна людям. І це – найголовніше

Сьогодні досить часто можна почути розмови про те, що друковані ЗМІ приречені, що у них немає майбутнього, що телебачення й інтернет рано чи пізно витіснять газети повністю.

Безперечно,  частка правди у цих твердженнях є, бо з цілого ряду причин нині роль і значення українського друкованого Слова  істотно зменшилися. Але, на щастя, попри бурхливий розвиток новітніх інформаційних технологій, газети живуть. І хоч більшості їх редакцій доводиться  скрутно, рук вони  не опускають і наполегливо долають труднощі. Бо як сказала нещодавно одна із старожилок Ковеля, «я не уявляю свого життя без місцевої газети. Вона потрібна, як хліб щоденний».

Про те, що це дійсно так, свідчить і неслабнучий інтерес до «Вістей Ковельщини» з боку наших читачів, котрі передплачують їх з року в рік, постійно надсилають дописи і повідомлення про події, що відбуваються на теренах міста і району, а заодно прохаючи допомоги у вирішенні тих чи інших питань. І хоч не завжди журналісти можуть оперативно посприяти у розв’язанні назрілих проблем, вони принаймні намагаються отримати роз’яснення з боку відповідальних осіб, вплинути на тих, хто допускає промахи й упущення в роботі.

Так, деякий час тому до редакції «міськрайонки» звернулася інвалід першої групи по зору, батько якої загинув під час Другої світової війни, мешканка Голоб Онисія Володимирівна Ількевич. Вона поскаржилася на те, що всупереч існуючому законодавству їй продали квиток на автобус  сполученням «Світязь–Луцьк» за повну вартість. Читачка попросила роз’яснити, чи правильно це і на які пільги вона та подібні їй можуть сьогодні розраховувати?

За коментарем ми звернулися до першого заступника голови РДА Романа Кульцмана. Ось що він повідомив:

– На звернення жительки смт Голоб Ількевич Онисії Володимирівни, особи з інвалідністю по зору першої групи, управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації повідомляє, що згідно із статтею 38-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю І та II груп, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного    транспорту    в    період    з     1     жовтня     по     15 травня.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України “Про транспорт”.

l

Ряд важливих  питань, що стосуються, зокрема, зовнішнього оформлення колишнього магазину «Фокстрот» (нині – «АТБ») у центрі міста, а також можливості висадження пірамідальних тополь, які дуже любив і оспівав у своїх поезіях Тарас Шевченко, у парку його імені на березі річки Турії, порушила у зверненні до редакції Почесна голова Ковельської філії «Союзу Українок» Алла Полякова.

З приводу цього роз’яснення дав Ковельський  міський голова Олег Кіндер:

– На    звернення почесної голови Ковельської філії «Союзу Українок» Алли Михайлівни Полякової повідомляємо наступне.

1. До 2011 року дозвільні документи на будівництво об’єктів містобудування видавалися виконавчим комітетом міської ради. Після набуття чинності Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” ці норми змінилися. Відповідно до п. 5. ст. 26 цього Закону проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2)    розроблення   проектної   документації   та   проведення   у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування. 

Усім   суб’єктам   містобудування       видаються   містобудівні   умови   та обмеження для проектування об’єктів будівництва, уповноваженими органами містобудування та архітектури. Проте є Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Перелік затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року, №289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2017 р. за №1437/31305). 

Відповідно до п. 25 цього Переліку містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва не надаються на реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. 

Зокрема, до таких об’єктів належить приміщення магазину по вул. Незалежності, 83 в м. Ковелі. Незважаючи на це, замовник зобов’язаний замовити в сертифікованій організації проектно-кошторисну документацію, зареєструвати декларацію (дозвіл) про початок виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК та ввести об’єкт в експлуатацію. Відповідальність за виконання будівельних робіт покладено на замовника, автора проекту, представника технічного нагляду та виконроба.

На звернення мешканців будинку по вул. Незалежності, 83, працівники відділу містобудування та архітектури звернулися до дирекції «АТБ –ІНВЕСТ» щодо надання проектно-кошторисної документації на реконструкцію магазину з підвалом по вул. Незалежності, 83. Розглянувши надані матеріали, було встановлено, що в Проекті передбачено додатковий — евакуаційний вихід, який запроектовано згідно з пожежними вимогами на територію подвір’я багатоквартирного житлового будинку по вул. Незалежності, 83. Через прибудинкову територію будинку підвезення та розвантаження товарів не проводитиметься. Ці роботи передбачено проводити з торця будинку від стоматполіклініки.

Проектно-кошторисна документація отримала позитивний експертний висновок від експертної організації та дозвіл на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля», в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області.

У зв’язку з тим, що об’єкт розміщений в центральній частині міста, відповідно до вимог ч. 6 ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектурне рішення фасаду необхідно погоджувати з органами архітектури. На клопотання дирекції «АТБ-ІНВЕСТ» щодо погодження фасаду магазину, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради було відхилено надане проектне рішення та рекомендовано відновити конструкції віконних прорізів головного фасаду будівлі та заповнити їх скляними конструкціями. Як альтернативний варіант, запропоновано доповнити фасад затемненими дзеркальними елементами.

2. Висадження пірамідальних тополь в парку імені Тараса Шевченка є не доцільним, так як тополя є найбільш швидкоросла рослина, висота якої може сягати до 40 м. Ці дерева, як правило, висаджують вздовж доріг, як «зелений фільтр» та для очищення забрудненого повітря в містах та в санітарно –захисних зонах підприємств, які   виділяють   в   атмосферу   забруднюючі речовини”.

l

Учасник Другої світової війни Микола Никифорович Гладишук у телефонній розмові зауважив, що у Ковелі немає чітких розміток на проїжджій частині окремих вулиць, подекуди погано працюють світлофори, однак новостворена поліцейська служба за цим належного контролю не веде.

Із нашим читачем важко не погодитися, бо, справді, у місті подекуди розмітка стерлася і її майже не видно. По-новому її стали наносити лише останнім часом (зокрема, по вулиці Володимирській). Хочеться вірити, що працівники комунальних служб скористаються погожими літніми днями, щоб навести лад на проїжджій частині вулиць. Не завадило б підмалювати і розмітку на «лежачих поліцейських», яких видно досить погано у вечірню пору або дощову погоду.

l

На жаль, не всі заяви і скарги редакція може прийняти до розгляду, бо дуже вже вони іноді «заплутані» і суперечливі. Так, один із «потерпілих», як він себе називає, пан Віктор (прізвища з етичних міркувань не вказуємо) у листі поскаржився на родичку, яка «продала мою хату у селі Дубовому громадянам (прізвища названі), а гроші забрала собі». При цьому були присутні інші особи, в т. ч. нотаріуси.

Далі пан Віктор зазначає: «Я в кабінеті нотаріуса випив 250 грамів горілки з горла та закусив салом. Я пропонував випити нотаріусу і покупцю хати. Вони відмовилися. Дайте мені відповідь, чи мав право нотаріус використовувати мене п’яного?».

В листі наведено багато інших важливих, на думку заявника, фактів і прізвищ, однак редакція не вправі розголошувати їх. Єдине, що можемо сказати: не варто пити навіть 250 грамів спиртного під час підписання важливих документів, що стосуються майнових прав. А тепер, очевидно, лише суд може встановити істину, куди ми й радимо звернутися пану Віктору.

l

Як бачимо, звернення і заяви до редакції, яких надходить досить багато, засвідчують: газета потрібна людям. А це – найголовніше. 

Свідченням такої  потрібності був і телефонний дзвінок від мешканки села Вербки, яка поцікавилася, яка причина того, що з неї у відділенні поштового зв’язку «Ковель-5» взяли за передплату «Вістей Ковельщини» на ІІ півріччя ц. р. не 117 грн. 50 коп., як про це повідомлялось неодноразово на шпальтах «міськрайонки», а 124 грн. з «копійками»?

– Я вашу газету, звичайно, передплатила, бо звикла до неї, як до рідної, але чому поштовики так себе поводять? І чи мали вони право змінювати передплатну ціну без погодження з редакцією? – запитала жінка.

Коли ми стали з’ясовувати це питання, то виявилося, що «Укрпошта» в односторонньому  порядку підвищила тарифи на свої послуги (!!!), не поставивши до відома журналістів. Отак-то в нас дбають про місцеву пресу і її передплатників київські пани, які встановили собі місячну зарплатню під 300 тисяч гривень, а листонош кинули напризволяще. Де вже тут думати про читачів і газетярів? Не стане їх – буде, як у тій приказці: «Баба з воза – коням легше!».

Тож давайте, шановні земляки, зробимо все, щоб різного роду  Смілянські та його компаньйони не знищили найближче до Вас видання!

Передплачуйте і читайте «Вісті Ковельщини» – газету для Вас і про Вас!

Микола ВЕЛЬМА.

Сьогодні досить часто можна почути розмови про те, що друковані ЗМІ приречені, що у них немає майбутнього, що телебачення й інтернет рано чи пізно витіснять газети повністю.

Безперечно,  частка правди у цих твердженнях є, бо з цілого ряду причин нині роль і значення українського друкованого Слова  істотно зменшилися. Але, на щастя, попри бурхливий розвиток новітніх інформаційних технологій, газети живуть. І хоч більшості їх редакцій доводиться  скрутно, рук вони  не опускають і наполегливо долають труднощі. Бо як сказала нещодавно одна із старожилок Ковеля, «я не уявляю свого життя без місцевої газети. Вона потрібна, як хліб щоденний».

Про те, що це дійсно так, свідчить і неслабнучий інтерес до «Вістей Ковельщини» з боку наших читачів, котрі передплачують їх з року в рік, постійно надсилають дописи і повідомлення про події, що відбуваються на теренах міста і району, а заодно прохаючи допомоги у вирішенні тих чи інших питань. І хоч не завжди журналісти можуть оперативно посприяти у розв’язанні назрілих проблем, вони принаймні намагаються отримати роз’яснення з боку відповідальних осіб, вплинути на тих, хто допускає промахи й упущення в роботі.

Так, деякий час тому до редакції «міськрайонки» звернулася інвалід першої групи по зору, батько якої загинув під час Другої світової війни, мешканка Голоб Онисія Володимирівна Ількевич. Вона поскаржилася на те, що всупереч існуючому законодавству їй продали квиток на автобус  сполученням «Світязь–Луцьк» за повну вартість. Читачка попросила роз’яснити, чи правильно це і на які пільги вона та подібні їй можуть сьогодні розраховувати?

За коментарем ми звернулися до першого заступника голови РДА Романа Кульцмана. Ось що він повідомив:

– На звернення жительки смт Голоб Ількевич Онисії Володимирівни, особи з інвалідністю по зору першої групи, управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації повідомляє, що згідно із статтею 38-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” особи з інвалідністю І та II груп, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю І групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного    транспорту    в    період    з     1     жовтня     по     15 травня.

Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України “Про транспорт”.

ххх

Ряд важливих  питань, що стосуються, зокрема, зовнішнього оформлення колишнього магазину «Фокстрот» (нині – «АТБ») у центрі міста, а також можливості висадження пірамідальних тополь, які дуже любив і оспівав у своїх поезіях Тарас Шевченко, у парку його імені на березі річки Турії, порушила у зверненні до редакції Почесна голова Ковельської філії «Союзу Українок» Алла Полякова.

З приводу цього роз’яснення дав Ковельський  міський голова Олег Кіндер:

– На    звернення почесної голови Ковельської філії «Союзу Українок» Алли Михайлівни Полякової повідомляємо наступне.

1. До 2011 року дозвільні документи на будівництво об’єктів містобудування видавалися виконавчим комітетом міської ради. Після набуття чинності Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” ці норми змінилися. Відповідно до п. 5. ст. 26 цього Закону проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2)    розроблення   проектної   документації   та   проведення   у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування. 

Усім   суб’єктам   містобудування       видаються   містобудівні   умови   та обмеження для проектування об’єктів будівництва, уповноваженими органами містобудування та архітектури. Проте є Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (Перелік затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 року, №289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2017 р. за №1437/31305). 

Відповідно до п. 25 цього Переліку містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва не надаються на реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення. 

Зокрема, до таких об’єктів належить приміщення магазину по вул. Незалежності, 83 в м. Ковелі. Незважаючи на це, замовник зобов’язаний замовити в сертифікованій організації проектно-кошторисну документацію, зареєструвати декларацію (дозвіл) про початок виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК та ввести об’єкт в експлуатацію. Відповідальність за виконання будівельних робіт покладено на замовника, автора проекту, представника технічного нагляду та виконроба.

На звернення мешканців будинку по вул. Незалежності, 83, працівники відділу містобудування та архітектури звернулися до дирекції «АТБ –ІНВЕСТ» щодо надання проектно-кошторисної документації на реконструкцію магазину з підвалом по вул. Незалежності, 83. Розглянувши надані матеріали, було встановлено, що в Проекті передбачено додатковий — евакуаційний вихід, який запроектовано згідно з пожежними вимогами на територію подвір’я багатоквартирного житлового будинку по вул. Незалежності, 83. Через прибудинкову територію будинку підвезення та розвантаження товарів не проводитиметься. Ці роботи передбачено проводити з торця будинку від стоматполіклініки.

Проектно-кошторисна документація отримала позитивний експертний висновок від експертної організації та дозвіл на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України “Про оцінку впливу на довкілля», в управлінні державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області.

У зв’язку з тим, що об’єкт розміщений в центральній частині міста, відповідно до вимог ч. 6 ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектурне рішення фасаду необхідно погоджувати з органами архітектури. На клопотання дирекції «АТБ-ІНВЕСТ» щодо погодження фасаду магазину, відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради було відхилено надане проектне рішення та рекомендовано відновити конструкції віконних прорізів головного фасаду будівлі та заповнити їх скляними конструкціями. Як альтернативний варіант, запропоновано доповнити фасад затемненими дзеркальними елементами.

2. Висадження пірамідальних тополь в парку імені Тараса Шевченка є не доцільним, так як тополя є найбільш швидкоросла рослина, висота якої може сягати до 40 м. Ці дерева, як правило, висаджують вздовж доріг, як «зелений фільтр» та для очищення забрудненого хххх

Учасник Другої світової війни Микола Никифорович Гладишук у телефонній розмові зауважив, що у Ковелі немає чітких розміток на проїжджій частині окремих вулиць, подекуди погано працюють світлофори, однак новостворена поліцейська служба за цим належного контролю не веде.

Із нашим читачем важко не погодитися, бо, справді, у місті подекуди розмітка стерлася і її майже не видно. По-новому її стали наносити лише останнім часом (зокрема, по вулиці Володимирській). Хочеться вірити, що працівники комунальних служб скористаються погожими літніми днями, щоб навести лад на проїжджій частині вулиць. Не завадило б підмалювати і розмітку на «лежачих поліцейських», яких видно досить погано у вечірню пору або дощову погоду.

ххх

На жаль, не всі заяви і скарги редакція може прийняти до розгляду, бо дуже вже вони іноді «заплутані» і суперечливі. Так, один із «потерпілих», як він себе називає, пан Віктор (прізвища з етичних міркувань не вказуємо) у листі поскаржився на родичку, яка «продала мою хату у селі Дубовому громадянам (прізвища названі), а гроші забрала собі». При цьому були присутні інші особи, в т. ч. нотаріуси.

Далі пан Віктор зазначає: «Я в кабінеті нотаріуса випив 250 грамів горілки з горла та закусив салом. Я пропонував випити нотаріусу і покупцю хати. Вони відмовилися. Дайте мені відповідь, чи мав право нотаріус використовувати мене п’яного?».

В листі наведено багато інших важливих, на думку заявника, фактів і прізвищ, однак редакція не вправі розголошувати їх. Єдине, що можемо сказати: не варто пити навіть 250 грамів спиртного під час підписання важливих документів, що стосуються майнових прав. А тепер, очевидно, лише суд може встановити істину, куди ми й радимо звернутися пану Віктору.

ххх

Як бачимо, звернення і заяви до редакції, яких надходить досить багато, засвідчують: газета потрібна людям. А це – найголовніше. 

Свідченням такої  потрібності був і телефонний дзвінок від мешканки села Вербки, яка поцікавилася, яка причина того, що з неї у відділенні поштового зв’язку «Ковель-5» взяли за передплату «Вістей Ковельщини» на ІІ півріччя ц. р. не 117 грн. 50 коп., як про це повідомлялось неодноразово на шпальтах «міськрайонки», а 124 грн. з «копійками»?

– Я вашу газету, звичайно, передплатила, бо звикла до неї, як до рідної, але чому поштовики так себе поводять? І чи мали вони право змінювати передплатну ціну без погодження з редакцією? – запитала жінка.

Коли ми стали з’ясовувати це питання, то виявилося, що «Укрпошта» в односторонньому  порядку підвищила тарифи на свої послуги (!!!), не поставивши до відома журналістів. Отак-то в нас дбають про місцеву пресу і її передплатників київські пани, які встановили собі місячну зарплатню під 300 тисяч гривень, а листонош кинули напризволяще. Де вже тут думати про читачів і газетярів? Не стане їх – буде, як у тій приказці: «Баба з воза – коням легше!».

Тож давайте, шановні земляки, зробимо все, щоб різного роду  Смілянські та його компаньйони не знищили найближче до Вас видання!