Багато хто досі не довіряє банківським карткам, надаючи перевагу паперовим грошам. А втім, уже понад рік українці можуть розплачуватись за проїзд у транспорті чи за товари в магазинах за допомогою лише смартфона. Незабаром і продавці зможуть позбутися касових апаратів і видаватимуть електронні чеки. Як технології змінили традиційні розрахунки і як не заплутатись у новинках, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Жодних папірців
Закон зобов'язує всіх підприємців у сфері торгівлі, послуг, громадського харчування, купівлі-продажу валюти тощо застосовувати реєстратори розрахункових операцій – касові апарати. За даними уряду, наразі їх зареєстровано 286 тисяч, і вони друкують в середньому 18 млн. чеків у день. Але вже з 2020 року вони можуть повністю зникнути з ужитку. 13 червня уряд дозволив застосовувати замість касового апарату будь-який електронний ґаджет – комп'ютер, планшет, смартфон – зі спеціальним програмним забезпеченням, розробленим Державною фіскальною службою.
Програма проводитиме всі розрахункові операції й генеруватиме електронний чек, який реєструватиметься у системі ДФС. Чек матиме QR-код, через який покупець за допомогою смартфону зможе отримати всю інформацію про покупку. У держслужбі запевняють, що електронний чек буде прирівнюватись до звичайного, і з ним так само можна буде повернути товар чи оскаржити надані послуги.
У Мінфіні переконані, що така система спростить ведення бізнесу та виведе його з тіні. Адже тепер не потрібно буде витрачати кошти на придбання касового апарату (5-20 тис. грн. залежно від виробника) та його обслуговування (200 грн. на міс.). До того ж, зареєструвати електронний відповідник буде значно простіше. Це можна буде зробити впродовж одного дня, подавши заяву до ДФС онлайн. Тим часом реєстрація традиційного касового апарату передбачає особисту присутність у ДФС і Центрі сервісного обслуговування та заповненні багатьох паперових документів.
"Новий програмний продукт матиме коннект з Електронним кабінетом платника податків. Реєстрація буде відбуватися за рахунок електронного цифрового підпису в кабінеті. Це відбувається в один крок, фактично в режимі "онлайн", –зазначив в.о. голови ДФС Мирослав Продан.
В уряді вважають, що це збільшить податкові надходження до бюджету, оскільки допоможе боротись із сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею. Зокрема, у випадку онлайн магазинів. За підрахунками урядовців, це дозволить державі отримати додатково 27 млрд. грн.
"Три мети ми досягаємо прийняттям нової схеми. Перше – спрощення ведення бізнесу, і це найголовніше. Друге – поліпшення обміну в самій фіскальній службі між територіальними відділеннями. Третє – це зменшення тіньового сектора", – розповіла виконувач обов'язків міністра фінансів Оксана Маркарова.
За даними уряду, пілотна система запрацює орієнтовно через 3 місяці. Програмне забезпечення буде безкоштовним, а технічну підтримку забезпечуватимуть два дата-центри. Перехід на електронні чеки буде добровільний, експеримент триватиме до 31 грудня 2019 року.
У Європі цифрові технології застосовуються дуже активно. Наприклад, в Естонії 99% адміністративних послуг надаються онлайн, заощаджуючи таким чином 2% ВВП щороку. За словами Президента України Петра Порошенка, Україна прагне інтегруватися у єдиний цифровий ринок ЄС. І розширення доступу до інтернету й цифрові розрахунки – один із кроків до цього.
Лише зі смартфоном
Цифрові зміни відбулися і в способі оплати з боку покупців. У листопаді минулого року "ПриватБанк", а слідом за ним ще 9 українських банків надали можливість власникам телефонів з операційною системою Android4.4 і вище оплачувати покупки за допомогою безконтактного сервісу GooglePay.
GooglePay працює на ґаджетах із вбудованим чіпом NFC, що забезпечує зв'язок малого радіуса дії. Щоб розрахуватися за допомогою GooglePay, потрібно завантажити додаток у свій смартфон, ввести номер картки Visa чи Mastercard, а потім просто піднести екран телефону до безконтактного терміналу VISA payWave або MastercardPaypass (детальну інструкцію можна знайти на сайтах банків). Так можна оплачувати товари в магазинах чи сплачувати послуги у кав'ярнях, чи платити за проїзд у київському метро.
У травні цього року можливість розплачуватись віртуальною карткою отримали також власники продукції Apple -iPhone, AppleWatch, iPad і Mac. Платіжну систему ApplePay запустив "ПриватБанк", а незабаром вона запрацює і для клієнтів "Ощадбанку". Принцип її роботи аналогічний до GooglePay.
Більше того, "Ощадбанк" анонсував випуск prepaid-карток, які дозволяють здійснювати оплату за допомогою смартфону, навіть не відкриваючи рахунок в банку. Щоб оформити картку, потрібно зателефонувати до банку та встановити пін-код за допомогою чат-бота. За інформацією "Ощадбанку", цю цифрову картку неможливо втратити або вкрасти, а поповнювати рахунок можна у терміналах банку або ж переказами з інших карток.
Переваги обох способів оплати, наголошують експерти, у їхній безпечності. Вони не передають терміналу дані картки та інформацію про її власника, а ключі для оплати не зберігаються в пам'яті ґаджета. Більше того, GooglePay та ApplePay працюють лише за активної функції блокування екрану. Для покупок вище 100 грн. з карткою Mastercard і більше 500 грн. з Visa власник повинен обов'язково розблоковувати пристрій. Якщо телефон буде втрачено, вимкнути додаток і стерти всю платіжну інформацію можна дистанційно.
"За минулі чотири роки кількість і обсяги безготівкових розрахунків у цілому, з використанням будь-яких карток, зі смугою магнітною, з чіпом, з безконтактом, збільшувалися в рази – у чотири-п'ять разів за останні чотири роки", – розповів директор міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександр Карпов.
Тож економісти переконані, що популярність цифрових розрахунків тільки зростатиме, й успішне їхнє використання скоро відчують як власники бізнесу, так і клієнти.
Що нового у Законі про нацбезпеку?
21 червня Верховна Рада ухвалила президентський законопроект "Про національну безпеку України". За це рішення проголосували 248 народних депутатів. Закон є основоположним у царині безпеки та оборони, оскільки окреслює національні інтереси і механізми захисту нашої держави. Також він визначає розвиток ключових безпекових напрямків та стратегії розвитку українського оборонно-промислового комплексу.
Документ розробляли українські та міжнародні експерти, враховуючи рекомендації представників ЄС та НАТО. Адже, як стверджують автори, основна мета цього Закону – наблизити Україну до стандартів Північноатлантичного альянсу.
"Це не тільки реформування українського сектора безпеки, це також приведення його у відповідність до стандартів НАТО, тому для українського парламенту було вкрай важливо, щоб ми до другого читання змогли врахувати всі пропозиції та поправки НАТО. Цей законопроект запроваджує в українській оборонній і безпековій сфері нові процеси, як це було в законопроекті, схваленому в першому читанні, які наближають нас до стандартів НАТО", – заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій.
У законі є багато нововведень та доповнень щодо обов'язків міністра оборони і командувачів різних родів військ, ролей Президента, уряду та парламенту, громадського та парламентського контролю над оборонним сектором, прозорого фінансування тощо. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав основні новації законопроекту.
Оптимізація національних інтересів
Закон увиразнив фундаментальні національні інтереси України. Найважливішими є забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та недопущення втручання у внутрішні справи України. Крім того, серед пріоритетів – сталий розвиток національної економіки, громадянського суспільства і держави. Державна політика спрямовується на гарантування воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, кібербезпеки тощо.
Рух до ЄС і НАТО
Серед національних інтересів зафіксовано також прагнення України до інтеграції в європейський політичний, економічний, безпековий та правовий простори, а також до членства в ЄС та НАТО.
"…у липні місяці у нас відбудуться дві важливі події – це саміт Україна-ЄС і саміт НАТО, де, я впевнений, питання України буде стояти дуже високо. Закон про національну безпеку – це буде план нашої співпраці з країнами НАТО", – наголосив перед ухваленням закону Президент України Петро Порошенко.
Демократичний цивільний контроль
Закон надає українцям можливість здійснювати цивільний контроль за сектором безпеки і оборони через громадські об'єднання та народних депутатів. Зокрема, у питаннях дотримання вимог Конституції і Законів України, порушення прав і свобод людини, ефективності використання ресурсів і бюджетних коштів, стану виконання стратегій та програм, оснащеності армії тощо. Відтепер силовики зобов'язані видавати періодичні "Білі книги" про стан сектору безпеки і оборони.
"Щодо доступу про інформацію щодо державного фінансування сектору безпеки та оборони, вона буде доступною у двох напрямках. Вона буде доступна громадськості – щодо 90% оборонного бюджету, що не є держтаємницею. А 10% буде реалізовуватись через парламентський контроль", – заявив народний депутат Іван Вінник.
Прозоре фінансове забезпечення
Закон запроваджує планування оборонного бюджету на основі спроможностей. Тепер він прив'язаний до обсягів ВВП. Згідно з документом, обсяг видатків повинен складати "не менше п'яти відсотків запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше трьох відсотків – на фінансування сил оборони". При цьому матеріальне забезпечення армії повинно відбуватися через електронну систему закупівель Prozorro.
Цивільний міністр оборони
З 1 січня 2019 року міністр оборони України призначатиметься Верховною Радою за поданням Президента України з-поміж цивільних осіб. Цивільними також будуть заступники очільника Міноборони. За словами експертів, ця зміна наближає структуру українських оборонних органів до принципів НАТО.
"Міністр займається більше політичними питаннями. У цьому є сенс у тому плані, що в рамках Кабміну міністр лобіює виділення коштів на армію, займається стратегічними питаннями розвитку, представляє країну на міжнародній арені", – пояснив політолог Олександр Леонов.
Чітка ієрархія
Закон розділяє посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ, які зараз суміщає Віктор Муженко. На думку експертів, це дозволить ефективніше управляти армією під час військових дій.
"Він (закон, – ред.) ламає теперішню систему, змінює систему воєнного управління, тому що з'являється головнокомандувач. Розділяються посади начальника штабу, головнокомандувача і верховного головнокомандувача. Вибудовується чітка ієрархія", – зазначив політичний експерт Олександр Мусієнко.
Національна розвідувальна програма
Одна з важливих новацій закону полягає у створенні національної розвідувальної програми. Вона передбачає формування єдиної стратегії щодо розвідувальної діяльності силовиків – їхні повноваження, особливості фінансування та взаємодії.
За словами експертів, основна перевага ухваленого закону – законодавче наближення сектору нацбезпеки і оборони до стандартів НАТО. Наразі це скоріше рамковий документ. Аби він запрацював, депутати повинні адаптувати під нього ще низку законів.
Як легалізувати самобуд
У квітні Президент України Петро Порошенко підписав Закон, який дозволяє легалізацію так званих самобудів. Документ вже прозвали Законом про "будівельну амністію". Відтепер власники приватних і дачних будинків, побудованих без дозволу, зможуть оформити документи на право власності. Хто і як зможе узаконити будівництво, дізнались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Які об'єкти можна легалізувати? Згідно з документом, легалізувати можна побудовані в період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року житлові, садові та дачні будинки загальною площею до 300 кв. м, господарські будівлі і споруди загальною площею до 300 кв. м, а також побудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Важливо, що право на легалізацію не поширюється на об'єкти, побудовані всупереч будівельним стандартам, а також на багатоповерхові житлові будинки.
Кого стосується Закон? Насамперед "будівельна амністія" торкнеться жителів сільської місцевості, які через незнання або територіальну недоступність органів будівельного контролю не оформили своє будівництво або перебудову під час минулої хвилі легалізації три роки тому. Також законодавчі зміни стосуватимуться малого бізнесу – власників фермерських господарств.
"У 2015 році власники приватних і дачних будинків, побудованих без дозволу, мали можливість завершити всі необхідні процедури протягом року. Проте багато хто так і не встиг це зробити. Сподіваюся, що громадяни поставляться до цього відповідально й отримають право власності на таку нерухомість", – зауважує заступник очільника Мінрегіону Лев Парцхаладзе.
Як узаконити самобуд? Аби узаконити будівництво, потрібно зробити декілька простих кроків.
По-перше, зібрати документи про право власності на землю та технічний паспорт БТІ (Бюро технічної інвентаризації), який містить параметри споруди. У разі відсутності таких документів потрібно звернутись до БТІ за оформленням. Фахівці повинні переконатись, що будинок побудований без порушень будівельних норм.
По-друге, з урахуванням зазначених у техпаспорті даних зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Для цього потрібно звернутись до місцевої будівельної інспекції. Крім того, з березня минулого року цю процедуру можна здійснити онлайн. Електронні послуги доступні через портал Держархбудінспекції e-dabi.gov.ua, а також на єдиному державному порталі адміністративних послуг my.gov.ua.
По-третє, звернутись у місцеві органи ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції), які в подальшому передадуть документи в центральний апарат.
Останній крок – отримати свідоцтво про право власності. Якщо у Державної архітектурно-будівельної інспекції не буде зауважень, документ буде готовий через 14 днів.
На думку архітектора Тараса Годованця, закон значно спрощує та прискорює процедуру узаконення самобудів.
Важливо пам'ятати, що без легалізації самобуд неможливо продати або подарувати, залишити у спадок чи провести комунікації. Тож новий закон дає можливість ввести об'єкт у правове поле України.
У квітні Президент України Петро Порошенко підписав Закон, який дозволяє легалізацію так званих самобудів. Документ вже прозвали Законом про "будівельну амністію". Відтепер власники приватних і дачних будинків, побудованих без дозволу, зможуть оформити документи на право власності. Хто і як зможе узаконити будівництво, дізнались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Які об'єкти можна легалізувати? Згідно з документом, легалізувати можна побудовані в період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року житлові, садові та дачні будинки загальною площею до 300 кв. м, господарські будівлі і споруди загальною площею до 300 кв. м, а також побудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення. Важливо, що право на легалізацію не поширюється на об'єкти, побудовані всупереч будівельним стандартам, а також на багатоповерхові житлові будинки.
Кого стосується Закон? Насамперед "будівельна амністія" торкнеться жителів сільської місцевості, які через незнання або територіальну недоступність органів будівельного контролю не оформили своє будівництво або перебудову під час минулої хвилі легалізації три роки тому. Також законодавчі зміни стосуватимуться малого бізнесу – власників фермерських господарств.
"У 2015 році власники приватних і дачних будинків, побудованих без дозволу, мали можливість завершити всі необхідні процедури протягом року. Проте багато хто так і не встиг це зробити. Сподіваюся, що громадяни поставляться до цього відповідально й отримають право власності на таку нерухомість", – зауважує заступник очільника Мінрегіону Лев Парцхаладзе.
Як узаконити самобуд? Аби узаконити будівництво, потрібно зробити декілька простих кроків.
По-перше, зібрати документи про право власності на землю та технічний паспорт БТІ (Бюро технічної інвентаризації), який містить параметри споруди. У разі відсутності таких документів потрібно звернутись до БТІ за оформленням. Фахівці повинні переконатись, що будинок побудований без порушень будівельних норм.
По-друге, з урахуванням зазначених у техпаспорті даних зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Для цього потрібно звернутись до місцевої будівельної інспекції. Крім того, з березня минулого року цю процедуру можна здійснити онлайн. Електронні послуги доступні через портал Держархбудінспекції e-dabi.gov.ua, а також на єдиному державному порталі адміністративних послуг my.gov.ua.
По-третє, звернутись у місцеві органи ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції), які в подальшому передадуть документи в центральний апарат.
Останній крок – отримати свідоцтво про право власності. Якщо у Державної архітектурно-будівельної інспекції не буде зауважень, документ буде готовий через 14 днів.
На думку архітектора Тараса Годованця, закон значно спрощує та прискорює процедуру узаконення самобудів.
Важливо пам'ятати, що без легалізації самобуд неможливо продати або подарувати, залишити у спадок чи провести комунікації. Тож новий закон дає можливість ввести об'єкт у правове поле України.
Матеріали підготовлені Цетром громадського моніторингу та контролю.
Цифровий чек та картки. Як технології змінили розрахунки?
Залишити коментар