Повідомлення в номер / Горіх – корисний для всіх

Наприкінці квітня – в травні горіх зацвітає, а з кінця серпня по жовтень дозрівають його плоди. В цей період слід запастися ліками на майбутнє, що їх містять листя, оплодні й самі плоди.

Листя починають збирати в травні-червні, коли воно досягло нормальних розмірів і набуло специфічного бальзамічного аромату. Його обламують з центрального черешка, обов’язково в суху погоду і після того, як зникне роса. Розстеляють тонким шаром на полотнині чи цупкому папері, час від часу перегортають, вибираючи і видаляючи почорнілі. З кілограма свіжо зірваного виходить близько чверті сухого листя.

Чай з нього п’ють при різних захворюваннях шкіри, діабеті, катарах шлунково-кишкова тракту. Для цього 50 г листя заливають 1 л окропу. Рекомендують також у його відварах чи напарах купати дітей при рахіті й золотусі.

Жінки, щоб волосся мало темніший колір, миють його у міцному відварі з листя волоського горіха. Це робили ще наші прабабусі, аби мати модний колір та зміцнити корені волосся.

Працюючи в саду, поранили руку чи ногу – нарвіть листя, подрібніть і прикладіть до місця порізу. Воно також прискорює загоювання виразок. Здавна народна медицина рекомендує й мазь проти сверблячки. Препарати з листя горіха мають протизапальні, ранозагоювальні, в’яжучі й глистогінні властивості. Після консультації зі спеціалістом  їх застосовують для зниження рівня цукру в крові, збудження апетиту, поліпшення травлення і обміну речовин, при захворюванні шкіри.

Внутрішньо настій з листя вживають при золотусі, атеросклерозі, гастроентеритах, проносах тощо. Як загальнозміцнюючий засіб – при знесиленні, авітамінозі, скрофульозі й рахіті, як допоміжний – при цукровому діабеті, при шкірних захворюваннях, що виникли внаслідок порушення обміну речовин (хронічна екзема, подагра). Відвар або настій допомагає від ангіни (полоскання), стоматиту, гінгівіту, пародонтозу тощо.

Туберкульоз шкіри, гортані, стригучий лишай, екземи, певні види алергії, стрептококові та стафілококові захворювання шкіри лікують за допомогою препаратів карнону і юглону, що їх отримують з плодів волоського горіха. Горіхова олія добре допомагає загоєнню ран,  при ураженнях  шкіри,  від кон’юнктивіту та запалення середнього вуха. Кора коренів, зібрана восени, здавна відома в народній медицині як ніжне послаблююче (проносне).

Препарати з молодих плодів допомагають при хронічному ртутному отруєнні, рихлості ясен, золотушному запаленні очей. Розжований горіх, наче пластир, нерідко накладають на нарив. Так само лікують нігтьоїду.

Хороші ліки – спиртовий настій та лікер з молодих плодів. Для цього горіхи заливають спиртом і дають два тижні побути на Сонці. Після цього запашний чорний настій готовий до вживання. Горіхи, які лишаються після проціджування, – засипають цукром, добре перемішуючи, залишають на місячну витримку. Після матимете смачний лікер.

І його, і настій приймають по 30-40 г тричі на день при болях шлунка, кишечника. Для приготування настою треба 30 молодих горіхів, які ще легко ріжуться ножем, і 1 л спирту. До лікеру можна додати трохи гвоздики й кориці, імбиру.

Хворим з підвищеною кислотністю шлункового соку необхідно щодня з’їдати 25-100 г ядер плодів.

Підготував 

Ігор Вижовець.

Наприкінці квітня – в травні горіх зацвітає, а з кінця серпня по жовтень дозрівають його плоди. В цей період слід запастися ліками на майбутнє, що їх містять листя, оплодні й самі плоди.

Листя починають збирати в травні-червні, коли воно досягло нормальних розмірів і набуло специфічного бальзамічного аромату. Його обламують з центрального черешка, обов’язково в суху погоду і після того, як зникне роса. Розстеляють тонким шаром на полотнині чи цупкому папері, час від часу перегортають, вибираючи і видаляючи почорнілі. З кілограма свіжо зірваного виходить близько чверті сухого листя.

Чай з нього п’ють при різних захворюваннях шкіри, діабеті, катарах шлунково-кишкова тракту. Для цього 50 г листя заливають 1 л окропу. Рекомендують також у його відварах чи напарах купати дітей при рахіті й золотусі.

Жінки, щоб волосся мало темніший колір, миють його у міцному відварі з листя волоського горіха. Це робили ще наші прабабусі, аби мати модний колір та зміцнити корені волосся.

Працюючи в саду, поранили руку чи ногу – нарвіть листя, подрібніть і прикладіть до місця порізу. Воно також прискорює загоювання виразок. Здавна народна медицина рекомендує й мазь проти сверблячки. Препарати з листя горіха мають протизапальні, ранозагоювальні, в’яжучі й глистогінні властивості. Після консультації зі спеціалістом  їх застосовують для зниження рівня цукру в крові, збудження апетиту, поліпшення травлення і обміну речовин, при захворюванні шкіри.

Внутрішньо настій з листя вживають при золотусі, атеросклерозі, гастроентеритах, проносах тощо. Як загальнозміцнюючий засіб – при знесиленні, авітамінозі, скрофульозі й рахіті, як допоміжний – при цукровому діабеті, при шкірних захворюваннях, що виникли внаслідок порушення обміну речовин (хронічна екзема, подагра). Відвар або настій допомагає від ангіни (полоскання), стоматиту, гінгівіту, пародонтозу тощо.

Туберкульоз шкіри, гортані, стригучий лишай, екземи, певні види алергії, стрептококові та стафілококові захворювання шкіри лікують за допомогою препаратів карнону і юглону, що їх отримують з плодів волоського горіха. Горіхова олія добре допомагає загоєнню ран,  при ураженнях  шкіри,  від кон’юнктивіту та запалення середнього вуха. Кора коренів, зібрана восени, здавна відома в народній медицині як ніжне послаблююче (проносне).

Препарати з молодих плодів допомагають при хронічному ртутному отруєнні, рихлості ясен, золотушному запаленні очей. Розжований горіх, наче пластир, нерідко накладають на нарив. Так само лікують нігтьоїду.

Хороші ліки – спиртовий настій та лікер з молодих плодів. Для цього горіхи заливають спиртом і дають два тижні побути на Сонці. Після цього запашний чорний настій готовий до вживання. Горіхи, які лишаються після проціджування, – засипають цукром, добре перемішуючи, залишають на місячну витримку. Після матимете смачний лікер.

І його, і настій приймають по 30-40 г тричі на день при болях шлунка, кишечника. Для приготування настою треба 30 молодих горіхів, які ще легко ріжуться ножем, і 1 л спирту. До лікеру можна додати трохи гвоздики й кориці, імбиру.

Хворим з підвищеною кислотністю шлункового соку необхідно щодня з’їдати 25-100 г ядер плодів.