4 листопада відійшла у Вічність активістка, волонтер, політик Катерина ГАНЗЮК на 34-му році життя. Щиро співчуваю рідним, близьким! Наша країна втратила ще одного патріота.
Її пам'яті присвячую ці поетичні рядки.
Любила Україну, мов дитя,
Леліяла у серці рідну мову.
Волошкою росла, де скрізь стерня,
Щодня долаючи полову.
Цвіла десь на Херсоні квітка та,
У снах лиш марилась їй воля.
Ніколи на колінах не була,
Та мало їй вділила доля.
Ти іскра тут з яскравого вогню,
Де аж півсотні вас палають.
Тебе здолали в цім страшнім бою,
Та нашу гідність не здолають!
Олена ВОЛЧУК.
Вся влада – в бандитів?
Події, що останнім часом відбуваються в Україні, у кожної тверезо мислячої людини викликають запитання: "Чи є у нас влада? Чи спроможна вона навести лад в країні, забезпечити громадський спокій і дотримання Закону членами суспільства?”.
На жаль, позитивних відповідей особисто я на ці запитання дати не можу. Ось тільки деякі факти останнього часу, які наводжу на підтвердження свого невтішного висновку.
Київ. Всеукраїнського розголосу набрала драматична історія Катерини Гандзюк, яку три місяці тому облили кислотою, спаливши третину її тіла. Після неймовірних страждань молода дівчина померла в лікарні. За цей час ані прокуратура, ані поліція замовника вбивства не встановили. Смерть активістки з Херсона викликала спалах протестних акцій по всій Україні. Під тиском громадськості Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка має на меті, образно кажучи, розставити всі крапки над "і". Але справа в тому, що вбивство Катерини Гандзюк – не єдиний трагічний випадок розправи з активними громадянами. Це вже система, коли вбивають громадських діячів, журналістів, політиків, але відповідальності за це ніхто не несе. В кожному окремому випадку не вистачить фахівців для створення такої великої кількості ТСК, та й хто їх створюватиме?
Луцьк. Цими днями в обласному центрі Волині на території автомийки по вулиці Набережній виник конфлікт і стрілянина між двома групами осіб. В результаті одна людина загинула, ще двох поранено. Як повідомив начальник Головного управління Нацполіції у Волинській області Петро Шпига, стрілянина відбувалася між двома угруповуваннями і була спланована заздалегідь.
Глава обласного поліцейського відомства також сказав, що в дію введено план "Сирена", задіяні всі необхідні підрозділи з інших областей. Попередня інформація про те, хто стріляв і був учасником кривавої "розбірки", є. Відомо, що зловмисники втекли з місця події на автомобілях "Volkswagen Tоureg", "Audi" та "Skoda". Також пан Шпига висловив впевненість у тому, що незабаром бандитів буде затримано.
Однак не так сталося, як гадалося: озброєних бандитів так і не знайшли – їх сліди загубилися десь у Рівненській області.
Ковельщина. Тут зареєстровано серію пограбувань приватного житла. Як повідомляють місцеві інтернет-видання (зокрема, "Ковель-район"), про це стало відомо із судових ухвал Ковельського міськрайонного суду, які нещодавно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, 16 жовтня в період часу з 16-ої до 20-ої години невстановлена особа підібрала ключ до вхідних дверей квартири ковельчанина, звідки викрала гроші та ювелірні вироби із золота на загальну суму 970 тисяч гривень.
28 жовтня з 5-ої години 30 хвилин до 21-ої години злодій потрапив до будинку 37-річного жителя села Колодяжного шляхом віджиму пластикового вікна і виніс 7 тисяч польських злотих, 810 доларів США, дві гладкоствольні мисливські рушниці "BERETTA " (вартістю 80 тисяч гривень) та "WINCHESTER" (44 тисячі 800 гривень), карабін " MARLIN XL7" (21 тисяча гривень).
Того ж дня у Ковелі в межах від 14-ої до 20-ої години невідомий пошкодив вхідні двері будинку та поцупив 3 тисячі гривень, 1400 доларів США, золоті вироби на суму 15 тисяч гривень.
Наступного дня у Волі-Любитівській крадій проник до житлового будинку через вікно спальної кімнати, вкравши 1700 доларів США, гладкоствольну мисливську рушницю "HATSAN ESKORT" (вартістю 7 тисяч гривень), ювелірні вироби із золота на суму 20 тисяч гривень.
Але це далеко не все. Згідно із повідомленнями Ковельського відділу поліції, у результаті оперативно-розшукових заходів встановлено причетність 34 – та 30-річного мешканців Ковельського району до вчинення семи (!) крадіжок із залізниці.
Зловмисники викрадали деталі верхньої будови колії та костилі на різних перегонах залізничного полотна у Любомльському, Ратнівському, Камінь-Каширському та Ковельському районах.
Викрадене волиняни перевозили автомобілем " Fiat Doblo" та здавали на брухт. Уже відомо, що правопорушники причетні до скоєння семи таких крадіжок. Сума завданих матеріальних збитків встановлюється.
Транспортний засіб, яким перевозили крадене, вилучили та помістили на арештмайданчик Ковельського відділу поліції.
Остання інформація мала б налаштувати на позитивний лад, бо, виявляється, не все погано у роботі поліцейських, котрі можуть, якщо захочуть. Однак є одне "але": виявити беззбройних крадіїв, які "заготовляли" металобрухт на залізниці простіше, аніж затримати злочинця з автоматом чи пістолетом в руках. Тому не можу не погодитися з автором допису на інтернет-сайті телеканалу "24" Віталієм Шабуніним під заголовком "Кожен українець в небезпеці: як влада стимулює криміналітет", котрий, згадавши про вбивство Катерини Гандзюк, пише:
"Замість того, щоб розслідувати цей жахливий злочин, Нацполіція та прокуратура спробували повісити його на першого ліпшого цапа-відбувайла. Тож немає нічого дивного, що замовники злочину досі не встановлені.
А тепер давайте поговоримо, що це означає для кожного з нас і наших родин. Якщо прокурори і поліція не розслідують злочин, про який розповіли всі національні медіа, то чи розслідують вони злочини, не висвітлені журналістами? Відповідь очевидна – не розслідують.
Якщо прокурори і поліція не розслідують злочин, "начхавши" на послів найбільших країн світу та їхні публічні заяви, то чи розслідують вони злочини, про які дипломати навіть не знають? Звичайно – не розслідують.
Якщо прокурори і поліція не розслідують злочин, через який кількасот активістів проводять ніч під Адміністрацією Президента, то чи розслідують вони злочини, справедливості в яких потерпілі добиваються самотужки? Ні, не розслідують.
Тобто, якщо не розслідується аж настільки жахливий і відомий злочин, то нульовою є вірогідність того, що прокурори і поліція розслідують тисячі менш публічних справ. У тому числі – не менш жахливих.
І якщо ми з вами знаємо, що нічого правоохоронці не розслідують, то, як ви думаєте, чи знає про це криміналітет? Навіть не сумнівайтеся – знає. А, на вашу думку, до чого це знання криміналітет спонукає? Правильно. До нових, ще більше зухвалих і жахливих злочинів. Якщо бандити не несуть відповідальності за вже скоєні злочини, чому вони мають не вчиняти нових?
Якщо, наприклад, вбивця знає, що "купить" слідчого, чи прокурора, чи суддю, то що, скажіть мені на милість, зупинить його від вбивства? Чи що відлякає грабіжника від наших домів? Чи наркоторговця – від шкільного подвір'я з нашими дітьми?
Нічого їх не зупинить. Бо злочинці точно знають про вільну касу, у яку перетворилися наші правоохоронні органи. Знаєте, як в Макдональдсі: "Вільна каса! Від якого злочину відмазати вас сьогодні"? Чому раптом бандити мають зупинитися?
Злочинів проти нас усіх буде більшати. Безкарність завжди породжує ще більше злочинів. І, як ви розумієте, йдеться не лише про злочини проти громадських діячів чи журналістів.
Бандитові все одно, кого калічити за гроші: активіста, якого замовила влада, чи бізнесмена, якого замовили конкуренти, чи просто власника помешкання, який невчасно повернувся додому.
Жахливе вбивство Катерини Гандзюк має відкрити очі кожному з нас. В Україні не існує правоохоронної системи. Ніхто не захистить наші родини. І знаєте, що найгірше? Без правоохоронних органів, що працюють, – ми теж не захистимо.
Можливо, зброя в домі і допоможе вам захиститися. Але ж ви не дасте зброю дитині, яка повертається дворами зі школи. І постійно супроводжувати її теж не зможете.
Заради безпеки своїх родин ми, як країна, маємо побудувати правоохоронну систему. Прокуратура і Нацполіція потребують вже не реформи, а докорінної перебудови. Безперечно, там є окремі чесні офіцери, проте їх кількість настільки мізерна, що нічого по суті не змінює.
Зробити це можна одним способом – обрати нормальну політичну еліту. Лише народні депутати можуть збудувати ефективну поліцію, прокуратуру чи будь-який інший державний орган.
Ми не можемо цього зробити в інший спосіб, окрім як через обраних нами політиків. Як, наприклад, ми можемо змусити прокурорів не "продавати" справи чи поліцейських проводити розслідування? Та ніяк. Ми не маємо для цього ні повноважень, ні інструментів.
Народні ж депутати, нагадаю, не лише призначають і міністра МВС, і генпрокурора, а звільняють їх до, бісової матері, якщо останні ні на що не спроможні. І якщо народні депутати цього не роблять, то гнати до тої матері потрібно їх. Будь ласка, не забудьте про це до найближчих виборів. Не так довго залишилося.
І останнє. Про наші гроші. В цьому році прокуратура обійшлася нам в 7 мільярдів гривень. Це всі податки приблизно 110 тисяч українців, які "пахали" цілий рік.
Національна поліція обійшлася нам в двадцять чотири мільярди гривень. Це всі податки приблизно триста сімдесяти семи тисяч українців, які впахували цілий рік”. (https://24tv.ua/pravo_na_gidnist_tag5657).
Що можна додати до цих гірких, але справедливих слів? Від себе – нічого. А від нашого земляка, генерал-лейтенанта, екс-заступника голови СБУ Олександра Скіпальського додам, цитуючи його за газетою "Волинь-нова" від 8 листопада ц. р.: "Я б на ситуацію подивився ширше, бо справа Катерини Гандзюк – одна із багатьох випадків, які є результатом кадрової політики, коли непрофесіонали керують правоохоронними органами. У силових структурах абсолютно відсутня система добору, навчання та виховання кадрів. Правоохоронні органи перебувають у деформованому стані. Наплодили борців із корупцією, а результату нема".
Як на мене, слова ветерана спецслужби – гіркий вирок системі, яка нині склалася в Україні. Боюсь, що вирок остаточний і оскарженню не підлягає. Принаймні в найближчій перспективі.
Михайло КУЗЬМУК.
Події, що останнім часом відбуваються в Україні, у кожної тверезо мислячої людини викликають запитання: "Чи є у нас влада? Чи спроможна вона навести лад в країні, забезпечити громадський спокій і дотримання Закону членами суспільства?”.
На жаль, позитивних відповідей особисто я на ці запитання дати не можу. Ось тільки деякі факти останнього часу, які наводжу на підтвердження свого невтішного висновку.
Київ. Всеукраїнського розголосу набрала драматична історія Катерини Гандзюк, яку три місяці тому облили кислотою, спаливши третину її тіла. Після неймовірних страждань молода дівчина померла в лікарні. За цей час ані прокуратура, ані поліція замовника вбивства не встановили. Смерть активістки з Херсона викликала спалах протестних акцій по всій Україні. Під тиском громадськості Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію, яка має на меті, образно кажучи, розставити всі крапки над "і". Але справа в тому, що вбивство Катерини Гандзюк – не єдиний трагічний випадок розправи з активними громадянами. Це вже система, коли вбивають громадських діячів, журналістів, політиків, але відповідальності за це ніхто не несе. В кожному окремому випадку не вистачить фахівців для створення такої великої кількості ТСК, та й хто їх створюватиме?
Луцьк. Цими днями в обласному центрі Волині на території автомийки по вулиці Набережній виник конфлікт і стрілянина між двома групами осіб. В результаті одна людина загинула, ще двох поранено. Як повідомив начальник Головного управління Нацполіції у Волинській області Петро Шпига, стрілянина відбувалася між двома угруповуваннями і була спланована заздалегідь.
Глава обласного поліцейського відомства також сказав, що в дію введено план "Сирена", задіяні всі необхідні підрозділи з інших областей. Попередня інформація про те, хто стріляв і був учасником кривавої "розбірки", є. Відомо, що зловмисники втекли з місця події на автомобілях "Volkswagen Tоureg", "Audi" та "Skoda". Також пан Шпига висловив впевненість у тому, що незабаром бандитів буде затримано.
Однак не так сталося, як гадалося: озброєних бандитів так і не знайшли – їх сліди загубилися десь у Рівненській області.
Ковельщина. Тут зареєстровано серію пограбувань приватного житла. Як повідомляють місцеві інтернет-видання (зокрема, "Ковель-район"), про це стало відомо із судових ухвал Ковельського міськрайонного суду, які нещодавно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, 16 жовтня в період часу з 16-ої до 20-ої години невстановлена особа підібрала ключ до вхідних дверей квартири ковельчанина, звідки викрала гроші та ювелірні вироби із золота на загальну суму 970 тисяч гривень.
28 жовтня з 5-ої години 30 хвилин до 21-ої години злодій потрапив до будинку 37-річного жителя села Колодяжного шляхом віджиму пластикового вікна і виніс 7 тисяч польських злотих, 810 доларів США, дві гладкоствольні мисливські рушниці "BERETTA " (вартістю 80 тисяч гривень) та "WINCHESTER" (44 тисячі 800 гривень), карабін " MARLIN XL7" (21 тисяча гривень).
Того ж дня у Ковелі в межах від 14-ої до 20-ої години невідомий пошкодив вхідні двері будинку та поцупив 3 тисячі гривень, 1400 доларів США, золоті вироби на суму 15 тисяч гривень.
Наступного дня у Волі-Любитівській крадій проник до житлового будинку через вікно спальної кімнати, вкравши 1700 доларів США, гладкоствольну мисливську рушницю "HATSAN ESKORT" (вартістю 7 тисяч гривень), ювелірні вироби із золота на суму 20 тисяч гривень.
Але це далеко не все. Згідно із повідомленнями Ковельського відділу поліції, у результаті оперативно-розшукових заходів встановлено причетність 34 – та 30-річного мешканців Ковельського району до вчинення семи (!) крадіжок із залізниці.
Зловмисники викрадали деталі верхньої будови колії та костилі на різних перегонах залізничного полотна у Любомльському, Ратнівському, Камінь-Каширському та Ковельському районах.
Викрадене волиняни перевозили автомобілем " Fiat Doblo" та здавали на брухт. Уже відомо, що правопорушники причетні до скоєння семи таких крадіжок. Сума завданих матеріальних збитків встановлюється.
Транспортний засіб, яким перевозили крадене, вилучили та помістили на арештмайданчик Ковельського відділу поліції.
Остання інформація мала б налаштувати на позитивний лад, бо, виявляється, не все погано у роботі поліцейських, котрі можуть, якщо захочуть. Однак є одне "але": виявити беззбройних крадіїв, які "заготовляли" металобрухт на залізниці простіше, аніж затримати злочинця з автоматом чи пістолетом в руках. Тому не можу не погодитися з автором допису на інтернет-сайті телеканалу "24" Віталієм Шабуніним під заголовком "Кожен українець в небезпеці: як влада стимулює криміналітет", котрий, згадавши про вбивство Катерини Гандзюк, пише:
"Замість того, щоб розслідувати цей жахливий злочин, Нацполіція та прокуратура спробували повісити його на першого ліпшого цапа-відбувайла. Тож немає нічого дивного, що замовники злочину досі не встановлені.
А тепер давайте поговоримо, що це означає для кожного з нас і наших родин. Якщо прокурори і поліція не розслідують злочин, про який розповіли всі національні медіа, то чи розслідують вони злочини, не висвітлені журналістами? Відповідь очевидна – не розслідують.
Якщо прокурори і поліція не розслідують злочин, "начхавши" на послів найбільших країн світу та їхні публічні заяви, то чи розслідують вони злочини, про які дипломати навіть не знають? Звичайно – не розслідують.
Якщо прокурори і поліція не розслідують злочин, через який кількасот активістів проводять ніч під Адміністрацією Президента, то чи розслідують вони злочини, справедливості в яких потерпілі добиваються самотужки? Ні, не розслідують.
Тобто, якщо не розслідується аж настільки жахливий і відомий злочин, то нульовою є вірогідність того, що прокурори і поліція розслідують тисячі менш публічних справ. У тому числі – не менш жахливих.
І якщо ми з вами знаємо, що нічого правоохоронці не розслідують, то, як ви думаєте, чи знає про це криміналітет? Навіть не сумнівайтеся – знає. А, на вашу думку, до чого це знання криміналітет спонукає? Правильно. До нових, ще більше зухвалих і жахливих злочинів. Якщо бандити не несуть відповідальності за вже скоєні злочини, чому вони мають не вчиняти нових?
Якщо, наприклад, вбивця знає, що "купить" слідчого, чи прокурора, чи суддю, то що, скажіть мені на милість, зупинить його від вбивства? Чи що відлякає грабіжника від наших домів? Чи наркоторговця – від шкільного подвір'я з нашими дітьми?
Нічого їх не зупинить. Бо злочинці точно знають про вільну касу, у яку перетворилися наші правоохоронні органи. Знаєте, як в Макдональдсі: "Вільна каса! Від якого злочину відмазати вас сьогодні"? Чому раптом бандити мають зупинитися?
Злочинів проти нас усіх буде більшати. Безкарність завжди породжує ще більше злочинів. І, як ви розумієте, йдеться не лише про злочини проти громадських діячів чи журналістів.
Бандитові все одно, кого калічити за гроші: активіста, якого замовила влада, чи бізнесмена, якого замовили конкуренти, чи просто власника помешкання, який невчасно повернувся додому.
Жахливе вбивство Катерини Гандзюк має відкрити очі кожному з нас. В Україні не існує правоохоронної системи. Ніхто не захистить наші родини. І знаєте, що найгірше? Без правоохоронних органів, що працюють, – ми теж не захистимо.
Можливо, зброя в домі і допоможе вам захиститися. Але ж ви не дасте зброю дитині, яка повертається дворами зі школи. І постійно супроводжувати її теж не зможете.
Заради безпеки своїх родин ми, як країна, маємо побудувати правоохоронну систему. Прокуратура і Нацполіція потребують вже не реформи, а докорінної перебудови. Безперечно, там є окремі чесні офіцери, проте їх кількість настільки мізерна, що нічого по суті не змінює.
Зробити це можна одним способом – обрати нормальну політичну еліту. Лише народні депутати можуть збудувати ефективну поліцію, прокуратуру чи будь-який інший державний орган.
Ми не можемо цього зробити в інший спосіб, окрім як через обраних нами політиків. Як, наприклад, ми можемо змусити прокурорів не "продавати" справи чи поліцейських проводити розслідування? Та ніяк. Ми не маємо для цього ні повноважень, ні інструментів.
Народні ж депутати, нагадаю, не лише призначають і міністра МВС, і генпрокурора, а звільняють їх до, бісової матері, якщо останні ні на що не спроможні. І якщо народні депутати цього не роблять, то гнати до тої матері потрібно їх. Будь ласка, не забудьте про це до найближчих виборів. Не так довго залишилося.
І останнє. Про наші гроші. В цьому році прокуратура обійшлася нам в 7 мільярдів гривень. Це всі податки приблизно 110 тисяч українців, які "пахали" цілий рік.
Національна поліція обійшлася нам в двадцять чотири мільярди гривень. Це всі податки приблизно триста сімдесяти семи тисяч українців, які впахували цілий рік”. (https://24tv.ua/pravo_na_gidnist_tag5657).
Що можна додати до цих гірких, але справедливих слів? Від себе – нічого. А від нашого земляка, генерал-лейтенанта, екс-заступника голови СБУ Олександра Скіпальського додам, цитуючи його за газетою "Волинь-нова" від 8 листопада ц. р.: "Я б на ситуацію подивився ширше, бо справа Катерини Гандзюк – одна із багатьох випадків, які є результатом кадрової політики, коли непрофесіонали керують правоохоронними органами. У силових структурах абсолютно відсутня система добору, навчання та виховання кадрів. Правоохоронні органи перебувають у деформованому стані. Наплодили борців із корупцією, а результату нема".
Як на мене, слова ветерана спецслужби – гіркий вирок системі, яка нині склалася в Україні. Боюсь, що вирок остаточний і оскарженню не підлягає. Принаймні в найближчій перспективі.
Михайло КУЗЬМУК.
Залишити коментар