Кохайтеся, чорнобриві, та не з… "мустафами"!
Вийти заміж за турка — мрія, яка дедалі частіше звучить з вуст українок. Але чи справді так просто стати дружиною "турецького султана"?
Якщо ж ви все-таки намірилися познайомитися з "турецьким принцом" та потім вийти заміж за нього, на допомогу прийдуть соцмережі, сайти знайомств, шлюбні агентства, рідні, які проживають в цій країні.
Якщо такі варіанти не для вас, найкращий вихід — відпочинок у Туреччині. Там на вас точно чекають нові знайомства із запальними турецькими залицяльниками.
Який варіант ви б не обрали, варто пам'ятати, що турецькі чоловіки мають свої традиції, інтереси та уподобання. Перш, ніж познайомитися з турком, потрібно вирішити, чи зможете ви змиритися з традиціями його народу.
Отож, перед тим, як вийти заміж за турка, потрібно знати, що головним в сім'ї є чоловік. Ідеальна дружина — це хороша господиня і мати дітей. Чоловік дарує їй дорогі подарунки за те, що вона чекає його вдома, не скандалить, не бореться за свої права.
Турецький чоловік вважає слухняну і вірну дружину, гарну матір найважливішою жінкою в своєму житті, а пишногруді та розкуті слов'янки переважно стають лише коханками для представників сильної половини людства.
Залишаючи оголошення на сайті знайомств, врахуйте — турки не люблять самодостатніх розумних жінок. Дружина повинна створювати затишок в домі, передбачати бажання чоловіка, а не працювати. В її коло спілкування повинні входити тільки жінки, з якими можна обговорити прочитані книги і рецепти страв.
Але якщо наречений суворо дотримується Корану, за вами буде встановлено повний контроль. Знайомство з багатим чоловіком з Туреччини і шлюб з ним можуть багатьох розчарувати. Спокійна, поступлива розумна жінка пристосується до такого життя. А дехто — ні…
l
Останнім часом в засобах масової інформації, з телеекранів все частіше дізнаємось один не вельми приємний факт: українки, які мріючи про ідеальне заміжжя, вийшли заміж (в даному випадку) за турка, нерідко потерпають від домашнього насилля, боячись перечити чоловіку-тирану роками.
А потім, коли терпець вривається, з дітьми на руках повертаються на рідну Батьківщину.
Ось і нещодавно на телеканалі СТБ, під час перегляду програми "Один за всіх", знову ж побачила і почула невигадану історію із життя нашої співвітчизниці, яка, спокусившись на "зарубіжне щастя", пізнала гіркий сімейний досвід.
Переживши чотири роки побоїв, знущань і постійних докорів з боку чоловіка-турка молода жінка не захотіла більше миритись із такою ситуацією.
На жаль, не так все легко їй далось. Тепер її колишній коханий хоче відібрати дитину, позбавивши материнських прав, і вивезти із собою з-за кордон. А раніше, відразу після знайомства із симпатичним іноземцем, українка навіть подумати не могла, що казкова історія завершиться так плачевно.
l
Юля ще з самого дитинства мріяла про ідеальне заміжжя. Завжди уявляла себе в білосніжному розкішному весільному платті із гарною зачіскою. А поруч, обов'язково, красень-чоловік — найкращий в світі мужчина, якого вона по праву буде достойна.
Ще б пак! Адже, починаючи з підліткового віку, дівчина полонила серце не одного юнака. Мала гарну струнку фігуру, глибокі темно-зелені очі і довге чорне волосся. Як кажуть, всі козирі були в її руках. Та доля розпорядилась по-своєму.
Нові знайомства і чергові романи із потенційними женихами завершувались не так, як цього хотілось Юлі. Здається, ну от і все: нарешті знайшла те, чого шукала. Але… З Андрієм зустрічались вже більше року.
Кавалер все-таки зважився на кардинальний крок, запропонувавши переїхати до нього. Радості його супутниці не було меж. Практично ідеальне сімейне життя громадянського подружжя витримало недовго. Побутові проблеми та інші, здається, дрібниці завадили їм бути вдвох.
Після такого розчарування дівчина змушена була використати свій, як думала тоді, останній шанс. Вирішили з подругою гайнути на відпочинок в екзотичне курортне містечко Туреччини — Анталію. І, як виявилось згодом, недаремно.
Із забезпеченим молодиком познайомились стандартно, прогулюючись мальовничою набережною. Згодом романтичні побачення переросли у щось більше. Тож через деякий час Юля змінила своє місце проживання й стала законною дружиною іноземця — громадянина тієї ж країни.
Вже три роки минуло з того часу. Але, на жаль, назвати себе щасливою жінкою волинянка не може. Живе, яка каже, заради статусу. Та й якось соромно повертатись назад.
Її обранець після одруження став зовсім іншим, не таким "пухнастим", як був до цього. Останнім часом після кожної нової суперечки все частіше став вказувати дружині на двері: "Мовляв, дякуй за те, що маєш. А якщо щось не подобається, — тебе ніхто тут втримувати не буде".
Права голосу жінка практично не має, та й зверхнє ставлення раніше коханого чоловіка не дають їй можливості "дихати на повні груди", відчувати себе потрібною та любимою. Народжувати дитину заради того, що, можливо, це врятує стосунки, теж не хоче.
Відверто кажучи, час від часу вона ловить себе на думці: "А ну його, таке життя. Дістало все! Хіба варто жертвувати собою заради гарної картинки, сімейних буднів, які тобі не пасують до душі".
А от в іншої нашої землячки, дякувати Богу, — все навпаки. Про те, що обрала собі за другу половинку іноземця, Ангеліна на жалкує ні на хвилину. Колишня ковельчанка після закінчення школи поїхала на навчання за кордон.
Так сталось, що там залишилась працювати. А тепер — і жити. До своєї цілі, як сама зауважує, йшла довго. Спочатку стала успішною в кар'єрі, а тепер — й в подружньому житті.
"Я доклала немало зусиль для того, аби мати все те, що є в мене зараз. Це — найкращий в світі чоловік, улюблена робота і наше сімейне гніздечко, де незабаром буде лунати дзвінкоголосий дитячий сміх", — так говорить та, яка народилась і виросла в нашому місті.
l
Тож, як бачимо, — у кожного своя доля. Інколи ми її змінюємо, вносячи деякі незначні корективи, а часто — вона змінює нас. Але слід пам'ятати одне правило нашого буття: від не надто хороших епізодів в житті не застрахований ніхто.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Вийти заміж за турка — мрія, яка дедалі частіше звучить з вуст українок. Але чи справді так просто стати дружиною "турецького султана"?
Якщо ж ви все-таки намірилися познайомитися з "турецьким принцом" та потім вийти заміж за нього, на допомогу прийдуть соцмережі, сайти знайомств, шлюбні агентства, рідні, які проживають в цій країні.
Якщо такі варіанти не для вас, найкращий вихід — відпочинок у Туреччині. Там на вас точно чекають нові знайомства із запальними турецькими залицяльниками.
Який варіант ви б не обрали, варто пам'ятати, що турецькі чоловіки мають свої традиції, інтереси та уподобання. Перш, ніж познайомитися з турком, потрібно вирішити, чи зможете ви змиритися з традиціями його народу.
Отож, перед тим, як вийти заміж за турка, потрібно знати, що головним в сім'ї є чоловік. Ідеальна дружина — це хороша господиня і мати дітей. Чоловік дарує їй дорогі подарунки за те, що вона чекає його вдома, не скандалить, не бореться за свої права.
Турецький чоловік вважає слухняну і вірну дружину, гарну матір найважливішою жінкою в своєму житті, а пишногруді та розкуті слов'янки переважно стають лише коханками для представників сильної половини людства.
Залишаючи оголошення на сайті знайомств, врахуйте — турки не люблять самодостатніх розумних жінок. Дружина повинна створювати затишок в домі, передбачати бажання чоловіка, а не працювати. В її коло спілкування повинні входити тільки жінки, з якими можна обговорити прочитані книги і рецепти страв.
Але якщо наречений суворо дотримується Корану, за вами буде встановлено повний контроль. Знайомство з багатим чоловіком з Туреччини і шлюб з ним можуть багатьох розчарувати. Спокійна, поступлива розумна жінка пристосується до такого життя. А дехто — ні…
ххх
Останнім часом в засобах масової інформації, з телеекранів все частіше дізнаємось один не вельми приємний факт: українки, які мріючи про ідеальне заміжжя, вийшли заміж (в даному випадку) за турка, нерідко потерпають від домашнього насилля, боячись перечити чоловіку-тирану роками.
А потім, коли терпець вривається, з дітьми на руках повертаються на рідну Батьківщину.
Ось і нещодавно на телеканалі СТБ, під час перегляду програми "Один за всіх", знову ж побачила і почула невигадану історію із життя нашої співвітчизниці, яка, спокусившись на "зарубіжне щастя", пізнала гіркий сімейний досвід.
Переживши чотири роки побоїв, знущань і постійних докорів з боку чоловіка-турка молода жінка не захотіла більше миритись із такою ситуацією.
На жаль, не так все легко їй далось. Тепер її колишній коханий хоче відібрати дитину, позбавивши материнських прав, і вивезти із собою з-за кордон. А раніше, відразу після знайомства із симпатичним іноземцем, українка навіть подумати не могла, що казкова історія завершиться так плачевно.
ххх
Юля ще з самого дитинства мріяла про ідеальне заміжжя. Завжди уявляла себе в білосніжному розкішному весільному платті із гарною зачіскою. А поруч, обов'язково, красень-чоловік — найкращий в світі мужчина, якого вона по праву буде достойна.
Ще б пак! Адже, починаючи з підліткового віку, дівчина полонила серце не одного юнака. Мала гарну струнку фігуру, глибокі темно-зелені очі і довге чорне волосся. Як кажуть, всі козирі були в її руках. Та доля розпорядилась по-своєму.
Нові знайомства і чергові романи із потенційними женихами завершувались не так, як цього хотілось Юлі. Здається, ну от і все: нарешті знайшла те, чого шукала. Але… З Андрієм зустрічались вже більше року.
Кавалер все-таки зважився на кардинальний крок, запропонувавши переїхати до нього. Радості його супутниці не було меж. Практично ідеальне сімейне життя громадянського подружжя витримало недовго. Побутові проблеми та інші, здається, дрібниці завадили їм бути вдвох.
Після такого розчарування дівчина змушена була використати свій, як думала тоді, останній шанс. Вирішили з подругою гайнути на відпочинок в екзотичне курортне містечко Туреччини — Анталію. І, як виявилось згодом, недаремно.
Із забезпеченим молодиком познайомились стандартно, прогулюючись мальовничою набережною. Згодом романтичні побачення переросли у щось більше. Тож через деякий час Юля змінила своє місце проживання й стала законною дружиною іноземця — громадянина тієї ж країни.
Вже три роки минуло з того часу. Але, на жаль, назвати себе щасливою жінкою волинянка не може. Живе, яка каже, заради статусу. Та й якось соромно повертатись назад.
Її обранець після одруження став зовсім іншим, не таким "пухнастим", як був до цього. Останнім часом після кожної нової суперечки все частіше став вказувати дружині на двері: "Мовляв, дякуй за те, що маєш. А якщо щось не подобається, — тебе ніхто тут втримувати не буде".
Права голосу жінка практично не має, та й зверхнє ставлення раніше коханого чоловіка не дають їй можливості "дихати на повні груди", відчувати себе потрібною та любимою. Народжувати дитину заради того, що, можливо, це врятує стосунки, теж не хоче.
Відверто кажучи, час від часу вона ловить себе на думці: "А ну його, таке життя. Дістало все! Хіба варто жертвувати собою заради гарної картинки, сімейних буднів, які тобі не пасують до душі".
А от в іншої нашої землячки, дякувати Богу, — все навпаки. Про те, що обрала собі за другу половинку іноземця, Ангеліна на жалкує ні на хвилину. Колишня ковельчанка після закінчення школи поїхала на навчання за кордон.
Так сталось, що там залишилась працювати. А тепер — і жити. До своєї цілі, як сама зауважує, йшла довго. Спочатку стала успішною в кар'єрі, а тепер — й в подружньому житті.
"Я доклала немало зусиль для того, аби мати все те, що є в мене зараз. Це — найкращий в світі чоловік, улюблена робота і наше сімейне гніздечко, де незабаром буде лунати дзвінкоголосий дитячий сміх", — так говорить та, яка народилась і виросла в нашому місті.
ххх
Тож, як бачимо, — у кожного своя доля. Інколи ми її змінюємо, вносячи деякі незначні корективи, а часто — вона змінює нас. Але слід пам'ятати одне правило нашого буття: від не надто хороших епізодів в житті не застрахований ніхто.
Підготувала Орися ФІЛІПЧУК.
Залишити коментар