Мир – головна цінність на Землі
100 років минуло з часу завершення Першої світової війни 1914-1918 років, яка тривала 1 568 днів і забрала життя понад 18 мільйонів людей. Цей збройний конфлікт став одним iз наймасштабніших у всесвітній історії.
У країнах Європи відбулись поминальні заходи. На Днях народної скорботи у Берліні побував заступник міського голови Ігор Прокопів. Сьогодні – розмова з ним.
l
– Ігоре Ярославовичу, наскільки мені відомо, Ви єдиний з України, хто взяв участь у цьому міжнародному форумі. Хто запросив Вас на ці події?
– Для мене, дійсно, стало несподіванкою і великою честю побувати на цих заходах. Цьогоріч вони були приурочені Дню народної скорботи у Німеччині, який запровадили майже 100 років тому, у 1919 році, на знак вшанування пам'яті жертв Першої світової війни, і зібрали широке представництво політиків світового рівня.
У минулі роки їздила делегація з України, яку запрошувала і приймала Народна Спілка Німеччини догляду за військовими похованнями. Ця організація уже впродовж кількох років працює на території Ковеля. Вони проводять розкопки німецьких поховань часів Другої світової війни. Волинська обласна державна адміністрація отримала схвальні відгуки про нашу спільну роботу. І, як вдячність за розуміння, підтримку і сприяння у їх діяльності, вони і запросили представника нашого міста на ці заходи. Міський голова Олег Кіндер доручив мені поїхати в Берлін, де, крім урочистостей, було і чимало ділових зустрічей з представниками Народної Спілки та Посольства України в Німеччині.
– Як проходять заходи такого високого рівня, де присутні керівники держав, урядів?
– Дійсно, це було досить хвилююче, адже ми побували на заходах за участі канцлерки ФРН Анґели Меркель, президентів Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, Франції – Емануеля Макрона. Вони у своїх промовах наголошували на тому, що потрібно знати і цінувати свою історію, робити висновки з помилок, аби не повторювати їх знову.
Зокрема, Штайнмаєр під час зустрічі з молоддю нагадав про "диво європейського об'єднання" та зазначив, що саме молодь має оновити це диво та зберегти його.
Досить зворушливою була промова французького Президента. Макрон наголошував на нинішніх викликах і необхідності їм спільно протистояти.
Берлін – місто, де для нас, українців, і світу завершилась Друга світова війна. Там є великий меморіал, де захоронено 30 тисяч воїнів радянської армії, які полягли на території Німеччини. Також є пам'ятне місце, де знайшли свій спочинок німецькі солдати.
Там відбувалось покладання квітів представниками Посольств різних країн, військових аташе, були також керівники окремих держав.
До речі, на меморіалі, де поховані наші земляки, слово мали керівник Народної Спілки та представник лише українського Посольства в Німеччині.
Всі урочистості проходили на високому рівні. Неодмінно потрібно було прибути завчасно, пройти усі заходи безпеки. Але разом з тим панувала родинна атмосфера.
Представники Народної Спілки постійно супроводжували, допомагали, тепло зустріли працівники нашого посольства. Ще до поїздки мене консультувала і дуже допомогла в організації подорожі керівник Народної Спілки Німеччини догляду за військовими похованнями в Україні Світлана Іскра. Я отримав від неї чимало цінних порад. Дуже їй вдячний за це.
– А що найбільше Вас вразило?
– Без сумніву, особливо торкнувся душі і запам'ятався фінал проекту "Футбольна пам'ять". У його рамках гравці молодіжок, учні шкіл досліджували біографії футболістів, життя яких забрала Перша світова війна. Юні хлопці і дівчата їздили на кладовища, де захоронені колишні футболісти, зустрічались з рідними, якщо такі залишились, працювали в архівах.
І у Рейхстазі, де були присутні лідери держав, молоді люди зачитували свої звернення до футболістів минулого.
Всі ці листи були надзвичайно душевні і щирі. Діти, які живуть у час технологій, яким доступні усі блага цивілізації, часто не задумувались над тим, як може легко життя кожного перевернути і знецінити війна. І ви знаєте, відчувалось, що вони ніби по-новому подивились на життя, його цінності.
Чомусь особливо запам'яталось звернення юного гравця до футболіста англійського клубу. Там була така фраза: "Ти відмовився від кар'єри, щоб захистити свою країну і воювати за нашу свободу та незалежність. Словами я не можу передати свою вдячність тобі".
Це ніби було сказано про українських Героїв, наших хлопців, які сьогодні відмовляються від комфорту, успішного життя і йдуть на фронт. Багато з них не повернулись.
На жаль, не завжди ми робимо висновки з історії.
Потому ми ще й побували на матчі молодіжних команд англійського "Ліверпуля" та німецької "Гєрти". На стадіоні помітно багато було молоді. Це була гра в пам'ять про звичайних хлопців, 100 років тому яких спортивну кар'єру обірвала війна.
– У розмові Ви згадали, що були у Вас ділові зустрічі. Про що йдеться?
– На території нашого міста, за даними архівів, захоронено понад 3300 німецьких вояків. Є у нас поодинокі поховання, є масові. І сьогодні у ФРН чимало роблять для того, аби всі ці солдати були перепоховані. Адже у багатьох з них є родини, які розшукують їх могили.
У нас була розмова з Президентом Народної Спілки Німеччини за військовими похованнями, генералом у відставці Вольфгангом Шнайдерханом та її Генеральним секретарем фрау Шиллє. Мене здивувало те, що вони досить обізнані з тим, що зроблено у Ковелі. Керівники організації подякували нам за сприяння у своїй роботі і сказали, що й надалі планують продовжити ці роботи. У наступному році – це територія госпіталю, знову ж таки біля школи мистецтв, художньої школи. Ми з ними узгодили низку робочих питань.
– Крім офіційних заходів, де ще вдалось Вам побувати?
– Програма перебування в Німеччині була досить насиченою. Найпам'ятніше – це спілкування з людьми, представниками різних країн. Було цікаво почути їх думку про Україну. Заходи проходили в різних історичних місцях, була у нас оглядова екскурсія містом.
Пізнавальною і цікавою була поїздка у військовий архів Бунднсверу, де зберігається (навіть важко уявити!) 18 мільйонів справ військовослужбовців.
Багато цікавих нюансів було в розповідях фахівців, працівників установи. До прикладу, рожева стрічка на справі, означає, що всі цінні речі військовослужбовця були повернуті родині. Почули й про технічне обслуговування архіву, адже чимало справ мають понад столітній вік, потрібно витримувати і температурний режим, певну вологість.
Познайомились з роботою німецького Парламенту –Бундестагу. Ми вільно пересувались у приміщенні. Тож і біля кабінету Ангели Меркель побували, інших керівників держави. Залишилась там і стіна, де наші воїни-переможці поставили свої підписи у травні 1945 р.
До речі, для усіх вхід у будинок парламенту вільний. При бажанні можна піднятися на дах і до купола, або спостерігати пленарні засідання Бундестагу з балкона.
Ви знаєте, німці, з якими я розмовляв, висловлювали нам свою підтримку, адже вони усвідомили і зрозуміли, скільки лиха накоїла війна і як вона по-звірячому втрутилась в людські долі.
До речі, під час Першої світової у 1914 р. супротивники оголосили "Різдвяне перемир’я". І в цей час звичайні солдати всупереч наказу разом співали різдвяних пісень, грали у футбол. На цей короткий час забули, що вони вороги. І в Берліні звучало, що цей досвід потрібно перенести у наше сьогодення. Зуміти знайти в собі мужність і перебороти ненависть, яка розділяє людей, загрожує новими війнами і конфліктами.
Світлана ЛИТВИНЮК.
НА ЗНІМКАХ: заступник міського голови Ігор ПРОКОПІВ під час перебування в Берліні.
Фото з архіву автора.
100 років минуло з часу завершення Першої світової війни 1914-1918 років, яка тривала 1 568 днів і забрала життя понад 18 мільйонів людей. Цей збройний конфлікт став одним iз наймасштабніших у всесвітній історії.
У країнах Європи відбулись поминальні заходи. На Днях народної скорботи у Берліні побував заступник міського голови Ігор Прокопів. Сьогодні – розмова з ним.
ххх
– Ігоре Ярославовичу, наскільки мені відомо, Ви єдиний з України, хто взяв участь у цьому міжнародному форумі. Хто запросив Вас на ці події?
– Для мене, дійсно, стало несподіванкою і великою честю побувати на цих заходах. Цьогоріч вони були приурочені Дню народної скорботи у Німеччині, який запровадили майже 100 років тому, у 1919 році, на знак вшанування пам'яті жертв Першої світової війни, і зібрали широке представництво політиків світового рівня.
У минулі роки їздила делегація з України, яку запрошувала і приймала Народна Спілка Німеччини догляду за військовими похованнями. Ця організація уже впродовж кількох років працює на території Ковеля. Вони проводять розкопки німецьких поховань часів Другої світової війни. Волинська обласна державна адміністрація отримала схвальні відгуки про нашу спільну роботу. І, як вдячність за розуміння, підтримку і сприяння у їх діяльності, вони і запросили представника нашого міста на ці заходи. Міський голова Олег Кіндер доручив мені поїхати в Берлін, де, крім урочистостей, було і чимало ділових зустрічей з представниками Народної Спілки та Посольства України в Німеччині.
– Як проходять заходи такого високого рівня, де присутні керівники держав, урядів?
– Дійсно, це було досить хвилююче, адже ми побували на заходах за участі канцлерки ФРН Анґели Меркель, президентів Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, Франції – Емануеля Макрона. Вони у своїх промовах наголошували на тому, що потрібно знати і цінувати свою історію, робити висновки з помилок, аби не повторювати їх знову.
Зокрема, Штайнмаєр під час зустрічі з молоддю нагадав про "диво європейського об'єднання" та зазначив, що саме молодь має оновити це диво та зберегти його.
Досить зворушливою була промова французького Президента. Макрон наголошував на нинішніх викликах і необхідності їм спільно протистояти.
Берлін – місто, де для нас, українців, і світу завершилась Друга світова війна. Там є великий меморіал, де захоронено 30 тисяч воїнів радянської армії, які полягли на території Німеччини. Також є пам'ятне місце, де знайшли свій спочинок німецькі солдати.
Там відбувалось покладання квітів представниками Посольств різних країн, військових аташе, були також керівники окремих держав.
До речі, на меморіалі, де поховані наші земляки, слово мали керівник Народної Спілки та представник лише українського Посольства в Німеччині.
Всі урочистості проходили на високому рівні. Неодмінно потрібно було прибути завчасно, пройти усі заходи безпеки. Але разом з тим панувала родинна атмосфера.
Представники Народної Спілки постійно супроводжували, допомагали, тепло зустріли працівники нашого посольства. Ще до поїздки мене консультувала і дуже допомогла в організації подорожі керівник Народної Спілки Німеччини догляду за військовими похованнями в Україні
Світлана Іскра. Я отримав від неї чимало цінних порад. Дуже їй вдячний за це.
– А що найбільше Вас вразило?
– Без сумніву, особливо торкнувся душі і запам'ятався фінал проекту "Футбольна пам'ять". У його рамках гравці молодіжок, учні шкіл досліджували біографії футболістів, життя яких забрала Перша світова війна. Юні хлопці і дівчата їздили на кладовища, де захоронені колишні футболісти, зустрічались з рідними, якщо такі залишились, працювали в архівах.
І у Рейхстазі, де були присутні лідери держав, молоді люди зачитували свої звернення до футболістів минулого.
Всі ці листи були надзвичайно душевні і щирі. Діти, які живуть у час технологій, яким доступні усі блага цивілізації, часто не задумувались над тим, як може легко життя кожного перевернути і знецінити війна. І ви знаєте, відчувалось, що вони ніби по-новому подивились на життя, його цінності.
Чомусь особливо запам'яталось звернення юного гравця до футболіста англійського клубу. Там була така фраза: "Ти відмовився від кар'єри, щоб захистити свою країну і воювати за нашу свободу та незалежність. Словами я не можу передати свою вдячність тобі".
Це ніби було сказано про українських Героїв, наших хлопців, які сьогодні відмовляються від комфорту, успішного життя і йдуть на фронт. Багато з них не повернулись.
На жаль, не завжди ми робимо висновки з історії.
Потому ми ще й побували на матчі молодіжних команд англійського "Ліверпуля" та німецької "Гєрти". На стадіоні помітно багато було молоді. Це була гра в пам'ять про звичайних хлопців, 100 років тому яких спортивну кар'єру обірвала війна.
– У розмові Ви згадали, що були у Вас ділові зустрічі. Про що йдеться?
– На території нашого міста, за даними архівів, захоронено понад 3300 німецьких вояків. Є у нас поодинокі поховання, є масові. І сьогодні у ФРН чимало роблять для того, аби всі ці солдати були перепоховані. Адже у багатьох з них є родини, які розшукують їх могили.
У нас була розмова з Президентом Народної Спілки Німеччини за військовими похованнями, генералом у відставці Вольфгангом Шнайдерханом та її Генеральним секретарем фрау Шиллє. Мене здивувало те, що вони досить обізнані з тим, що зроблено у Ковелі. Керівники організації подякували нам за сприяння у своїй роботі і сказали, що й надалі планують продовжити ці роботи. У наступному році – це територія госпіталю, знову ж таки біля школи мистецтв, художньої школи. Ми з ними узгодили низку робочих питань.
– Крім офіційних заходів, де ще вдалось Вам побувати?
– Програма перебування в Німеччині була досить насиченою. Найпам'ятніше – це спілкування з людьми, представниками різних країн. Було цікаво почути їх думку про Україну. Заходи проходили в різних історичних місцях, була у нас оглядова екскурсія містом.
Пізнавальною і цікавою була поїздка у військовий архів Бунднсверу, де зберігається (навіть важко уявити!) 18 мільйонів справ військовослужбовців.
Багато цікавих нюансів було в розповідях фахівців, працівників установи. До прикладу, рожева стрічка на справі, означає, що всі цінні речі військовослужбовця були повернуті родині. Почули й про технічне обслуговування архіву, адже чимало справ мають понад столітній вік, потрібно витримувати і температурний режим, певну вологість.
Познайомились з роботою німецького Парламенту –Бундестагу. Ми вільно пересувались у приміщенні. Тож і біля кабінету Ангели Меркель побували, інших керівників держави. Залишилась там і стіна, де наші воїни-переможці поставили свої підписи у травні 1945 р.
До речі, для усіх вхід у будинок парламенту вільний. При бажанні можна піднятися на дах і до купола, або спостерігати пленарні засідання Бундестагу з балкона.
Ви знаєте, німці, з якими я розмовляв, висловлювали нам свою підтримку, адже вони усвідомили і зрозуміли, скільки лиха накоїла війна і як вона по-звірячому втрутилась в людські долі.
До речі, під час Першої світової у 1914 р. супротивники оголосили "Різдвяне перемир’я". І в цей час звичайні солдати всупереч наказу разом співали різдвяних пісень, грали у футбол. На цей короткий час забули, що вони вороги. І в Берліні звучало, що цей досвід потрібно перенести у наше сьогодення. Зуміти знайти в собі мужність і перебороти ненависть, яка розділяє людей, загрожує новими війнами і конфліктами.
Світлана ЛИТВИНЮК.
НА ЗНІМКАХ: заступник міського голови Ігор ПРОКОПІВ під час перебування в Берліні.
Фото з архіву автора.
Мир – головна цінність на Землі
Світлана Іскра. Я отримав від неї чимало цінних порад. Дуже їй вдячний за це. 
Залишити коментар