Повідомлення в номер / Учитель за покликом серця

Прекрасної зимової пори, коли світ поринає у чарівну снігову казку, срібним дзвоном переливаються колядки і щедрівки, ювілей відзначатиме досвідчений педагог, учитель-методист Галина Катирова.

Високе служіння обраній справі, невтомна турбота про сьогодення та майбутнє стали “візитною карткою” діяльності ювілярки.  

Народилася Галина Петрівна в с. Будищі Ковельського району в родині селян. Після звільнення Ковеля від нацистів сім'я переїхала у місто, де батько працював машиністом  локомотивного депо, а мати була домогосподаркою. 

У важкі післявоєнні роки дівчина на “відмінно” закінчила семирічну школу №1, а у 1956 році – середню школу №3. 

З раннього дитинства мріяла стати педагогом. Ще до вступу на географічний факультет Чернівецького державного університету працювала старшою піонервожатою в середніх школах сіл Доротища та Любитова. 

У березні 1964 року вийшла заміж за однокурсника Георгія Катирова, який також все своє життя присвятив ковельській освіті. У злагоді та любові прожили з чоловіком 49 років, виховали доньку Світлану. 

Відразу після закінчення вузу за призначенням працювали в м. Верхнєуральську Челябінської області: чоловік гідрологом на гідрометеостанції, а Галина Петрівна – вчителем географії в середній школі. В січні 1965 року за сімейними обставинами переїхали на батьківщину Галини Петрівни – у місто Ковель. Георгій Семенович працював вчителем географії у вечірній школі № 1, пізніше – 20 років був директором восьмирічної школи № 6 і ще 20 років – вчителем в ЗОШ № 12. 

Галина Петрівна розпочала свій педагогічний шлях в рідному місті вчителем географії СШ №4 (34 роки), пізніше ще 12 років трудилася в Ковельській міській гімназії. Загальний педагогічний стаж – 53 роки. 

Молода, ініціативна, працелюбна вчителька обладнала одні з кращих в місті та області географічні кабінет та майданчик. Опанувала сучасні форми та методи навчання, знайшла спонсорів серед керівників тогочасного локомотивного депо та заводу "Ковельсільмаш". Брала участь в міських та обласних заходах з географії. Учні успішно виступали на міських, обласних та Всеукраїнських олімпіадах, з них 7 – нагороджені грамотами Міністерства освіти України за зайняті призові місця. Брала участь у Всеукраїнських конференціях з охорони природи в Донецьку та Луцьку. Неодноразово виступала з доповідями на обласних педагогічних конференціях, проводила майстер-класи на курсах в інституті післядипломної освіти, брала участь в міських та обласних виставках творчих робіт вчителів. Впродовж 10 років очолювала міське методичне об'єднання вчителів географії. 32 роки – незмінний керівник туристсько-краєзнавчої роботи СШ № 4. 

У скарбничці Галини Петрівни – 48 грамот міського та обласного управління освіти за перемоги в обласних та міських туристичних змаганнях. Її вихованка, учениця 5-го класу міської гімназії у 1999 році Олена Яцкова – призер Всеукраїнської краєзнавчої конференції. Разом з вчителями допризовної військової підготовки створила в гімназії чудовий, змістовний зал бойової слави. 

За час роботи в міській гімназії шість разів була класним керівником, проводила дослідницьку роботу за напрямом "Краса і біль Волині", "Дивовижна Волинь".  Серед її учнів четверо стали вчителями географії. За самовіддану, творчу працю вчителька нагороджена двома грамотами МОН України, значком "Відмінник освіти України", медалями "За трудову доблесть", "Ветеран праці". 

В міській гімназії Галина Петрівна очолила роботу музею "Історія гімназії", розробила програму гуртка "Музейна справа", готувала екскурсоводів, які із захопленням проводили екскурсії учням, батькам та гостям навчального закладу. Музею присвоєно звання "Зразковий". 

В сім'ї – справжня династія географів:  Катирова (Бєлік) Галина Петрівна, чоловік – Катиров Георгій Семенович, сестра – Гарбарук (Бєлік) Леся Петрівна, племінниця Василюк (Гарбарук) Людмила Сергіївна, онука двоюрідної сестри – Степаненко Ульяна – студентка географічного факультету Східноєвропейського університету ім. Л. Українки.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Галина Петрівна займає активну життєву позицію: відвідує університет третього віку, міські заходи. Головний її пріоритет – сім'я.  Вона – любляча мама, бабуся, мудра наставниця та порадниця. Дуже любить займатися рукоділлям – шиє, вишиває, в'яже, охоче господарює на дачі, тішиться відпочинком у колі сім'ї та друзів. 

14 січня на життєву стежину Галини Петрівни ступить поважний ювілей. Тож нехай у Вашому житті, дорога ювілярко, завжди бринять чисті та світлі джерела, сповнені любов'ю до рідних та близьких людей, а подальші роки колосяться міцним здоров'ям, натхненням, радістю, добром та благополуччям!

Ковельська міська організація профспілки працівників освіти і науки.

Прекрасної зимової пори, коли світ поринає у чарівну снігову казку, срібним дзвоном переливаються колядки і щедрівки, ювілей відзначатиме досвідчений педагог, учитель-методист Галина Катирова.

Високе служіння обраній справі, невтомна турбота про сьогодення та майбутнє стали “візитною карткою” діяльності ювілярки.  

Народилася Галина Петрівна в с. Будищі Ковельського району в родині селян. Після звільнення Ковеля від нацистів сім'я переїхала у місто, де батько працював машиністом  локомотивного депо, а мати була домогосподаркою. 

У важкі післявоєнні роки дівчина на “відмінно” закінчила семирічну школу №1, а у 1956 році – середню школу №3. 

З раннього дитинства мріяла стати педагогом. Ще до вступу на географічний факультет Чернівецького державного університету працювала старшою піонервожатою в середніх школах сіл Доротища та Любитова. 

У березні 1964 року вийшла заміж за однокурсника Георгія Катирова, який також все своє життя присвятив ковельській освіті. У злагоді та любові прожили з чоловіком 49 років, виховали доньку Світлану. 

Відразу після закінчення вузу за призначенням працювали в м. Верхнєуральську Челябінської області: чоловік гідрологом на гідрометеостанції, а Галина Петрівна – вчителем географії в середній школі. В січні 1965 року за сімейними обставинами переїхали на батьківщину Галини Петрівни – у місто Ковель. Георгій Семенович працював вчителем географії у вечірній школі № 1, пізніше – 20 років був директором восьмирічної школи № 6 і ще 20 років – вчителем в ЗОШ № 12. 

Галина Петрівна розпочала свій педагогічний шлях в рідному місті вчителем географії СШ №4 (34 роки), пізніше ще 12 років трудилася в Ковельській міській гімназії. Загальний педагогічний стаж – 53 роки. 

Молода, ініціативна, працелюбна вчителька обладнала одні з кращих в місті та областігеографічні  кабінет та майданчик. Опанувала сучасні форми та методи навчання, знайшла спонсорів серед керівників тогочасного локомотивного депо та заводу "Ковельсільмаш". Брала участь в міських та обласних заходах з географії. Учні успішно виступали на міських, обласних та Всеукраїнських олімпіадах, з них 7 – нагороджені грамотами Міністерства освіти України за зайняті призові місця. Брала участь у Всеукраїнських конференціях з охорони природи в Донецьку та Луцьку. Неодноразово виступала з доповідями на обласних педагогічних конференціях, проводила майстер-класи на курсах в інституті післядипломної освіти, брала участь в міських та обласних виставках творчих робіт вчителів. Впродовж 10 років очолювала міське методичне об'єднання вчителів географії. 32 роки – незмінний керівник туристсько-краєзнавчої роботи СШ № 4. 

У скарбничці Галини Петрівни – 48 грамот міського та обласного управління освіти за перемоги в обласних та міських туристичних змаганнях. Її вихованка, учениця 5-го класу міської гімназії у 1999 році Олена Яцкова – призер Всеукраїнської краєзнавчої конференції. Разом з вчителями допризовної військової підготовки створила в гімназії чудовий, змістовний зал бойової слави. 

За час роботи в міській гімназії шість разів була класним керівником, проводила дослідницьку роботу за напрямом "Краса і біль Волині", "Дивовижна Волинь".  Серед її учнів четверо стали вчителями географії. За самовіддану, творчу працю вчителька нагороджена двома грамотами МОН України, значком "Відмінник освіти України", медалями "За трудову доблесть", "Ветеран праці". 

В міській гімназії Галина Петрівна очолила роботу музею "Історія гімназії", розробила програму гуртка "Музейна справа", готувала екскурсоводів, які із захопленням проводили екскурсії учням, батькам та гостям навчального закладу. Музею присвоєно звання "Зразковий". 

В сім'ї – справжня династія географів:  Катирова (Бєлік) Галина Петрівна, чоловік – Катиров Георгій Семенович, сестра – Гарбарук (Бєлік) Леся Петрівна, племінниця Василюк (Гарбарук) Людмила Сергіївна, онука двоюрідної сестри – Степаненко Ульяна – студентка географічного факультету Східноєвропейського університету ім. Л. Українки.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Галина Петрівна займає активну життєву позицію: відвідує університет третього віку, міські заходи. Головний її пріоритет – сім'я.  Вона – любляча мама, бабуся, мудра наставниця та порадниця. Дуже любить займатися рукоділлям – шиє, вишиває, в'яже, охоче господарює на дачі, тішиться відпочинком у колі сім'ї та друзів. 

14 січня на життєву стежину Галини Петрівни ступить поважний ювілей. Тож нехай у Вашому житті, дорога ювілярко, завжди бринять чисті та світлі джерела, сповнені любов'ю до рідних та близьких людей, а подальші роки колосяться міцним здоров'ям, натхненням, радістю, добром та благополуччям!