"Святвечір на Поліссі"
3 січня ц. р., напередодні Різдва Христового, у кафе "Маестро" відбулося хвилююче дійство-вистава "Святвечір на Поліссі", режисером-постановником якого був відомий громадський активіст, палкий прихильник і популяризатор українських національних традицій, голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" Володимир Кравчук, а учасниками – члени організації.
Зміст вистави – дідусь з бабусею хочуть побачити, як син з невісткою зберігають і передають дітям родинні традиції відзначення Святвечора.
Згідно з поліськими прадідівськими традиціями був підготовлений стіл, застелений пахучим сіном, яке накосили спеціально на Святвечір. Зверху накрите полотняною, витканою ще бабусею, скатертиною. На стіл – 12 страв, які символізують присутність дванадцяти апостолів-учнів Ісуса Христа: кутя з маком, колядник, голубці з пшоном, гречка, горох, борщ із сушених грибів, печена капуста, смажені гриби, вареники, оселедець, пироги з квасолі, узвар із сушених грушок та яблук. Всі ці страви готували учасники дійства.
Святкова вечеря почалась з того, що господар зайшов з дідухом і урочисто сповістив родині: "Святий вечір уже почався, на небі засяяла перша зоря! Віншую вас із щастям, здоров'ям, із цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекалися – від ста літ до ста літ, пока Пан Біг назначить вам вік". Дідуха поставив на покуті під образами, запалив свічку. Потім всі разом помолилися: "Дякуємо Богові Святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят. Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатися".
Господар потому взяв ложкою кутю і поклав в тарілку біля дідуха (для духів родових предків, які приходять вечеряти, коли в хаті всі полягають спати), сказавши: "Ми всі з усього щирого серця і з Божої волі кличемо праведні і грішні душі на святу вечерю".
Далі господар налив свяченої води, усі, перехрестившись, випили. Господар першим скуштував куті, далі – господиня і всі решта по старшинству. Розмови під час вечері велися спокійно, поважно і стосувалися вони предків роду та господарства. Три покоління спілкувалися за святковим столом.
Під час трапези відбувалось кликання Мороза. Коли онуки, стукаючи у вікно, гукали: "Морозе, морозе, ходи кутю їсти! Морозе, морозе, ходи до нас вечеряти! Ну, а як не йдеш, то не йди на жито-пшеницю, усяку пашницю весною – не морозь посіви".
Під час вечері дідусь з бабусею проспівали старовинну колядку:
Ой, з-за горушки, з-за
калиночки,
Ми, колядники, з
Україночки,
Ми, колядники, з
Україночки.
Із України, ще й із
Волині,
Прийшли, прибули
до Вифлеєма,
Прийшли, прибули
до Вифлеєма.
Прийшли питати, чи
вдома-вдома,
Чи вдома-вдома Пречиста
Мати.
Чи вдома-вдома Пречиста
Мати?
Чи вдома-вдома Йосип
старенький,
Чи вдома-вдома Ісус
маленький,
Чи вдома-вдома Ісус
маленький?
Бо ми приходим колядувати,
Ісуса Христа волі прохати,
Ісуса Христа волі прохати.
Ой, Ти, Ісусе, Ти, Божий
сину,
Ми Тебе просим за Україну,
Ми Тебе просим за Україну,
За Україну, нашу родину,
Ми Тебе просим, Божу
дитину,
Ми Тебе просим, Божу
дитину.
Ми Тебе просим, дари
приносим.
Дари приносим, поклони
щирі,
Дай, Боже, миру нашій
Вкраїні!
А як підсумок, були слова дідуся до сина і невістки: "Молодці, що бережете наше і дітям передаєте, і ви онуки далі передавайте, як наші батьки і діди нам передали". Після вечері всі стали перед образами помолились, подякували: "Дякуємо Тобі, Христе Боже наш, що наситив нас земними Твоїми благами. Не позбав нас і небесного Твого Царства".
Дійство-вистава вдалася на славу, бо свої ролі гарно виконали самодіяльні "артисти": господар – Борис Паталій (с. Погіньки), господиня – Світлана Ринковська (м. Ковель), син Олег – Олег Гелетуха (м. Ковель), дочка Богданка – Богдана Паталій (с. Погіньки), дочка Софійка – Софія Шевчук (с. Майдан), син Вадим – Вадим Сахарук (м. Ковель), дідусь – Володимир Лисюк (с. Волошки), бабуся – Олена Лисюк (м. Ковель). Ведуча – автор цих рядків.
Взаємозв'язок акторів і глядачів був надзвичайно сильним. Відчувалося, що люди хочуть щирого духовного спілкування. Усім було комфортно і затишно, зал був переповнений людьми. Панувала атмосфера повної тиші й радості. На завершення усі разом учасники і глядачі заколядували: "Нова радість стала…".
Серед гостей заходу був і давній друг нашої громадської організації – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло. Високопосадовець привітав присутніх з Новим роком та прийдешнім Різдвом Христовим і разом з побажаннями здоров'я та впевненості у завтрашньому дні запевнив у подальшій співпраці влади з "Добродією в дії".
Також Андрій Петрович високо оцінив театралізоване дійство, що відтворювало обряд підготовки та проведення свята Надвечір'я Різдва Христового. “Саме такі давні українські традиції, що передаються від покоління до покоління, й ідентифікують нашу націю і є її духовними оберегами”, – наголосив Андрій Петрович.
Наталія Тхоржевська з маленькими волонтерами із волонтерського підрозділу "Вбережу" подарували книжечки-пазли з колядками, щедрівками й різдвяними віншуваннями, а також провели майстер-клас з розписування й декорування різдвяних імбирних пряників. Приєднався до вітальних слів і депутат Ковельської міської ради Володимир Косцьов'ят.
Режисер-постановник Володимир Кравчук усім бажаючим подарував сценарій свята, рецепти приготування святвечірніх страв.
Громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" дякує за допомогу в проведенні і організації заходу голові Ковельської міськрайонної громадської організації "Союз Українок" Олені Місюрі, тележурналісту Ігорю Чайці та оператору Олегу Гаврищуку за телезйомку.
Варто зазначити, що свята, обряди, звичаї – то духовні скарби нашого народу, народжені у глибині століть, які пережили радісні й трагічні періоди свого існування, завдяки живучості "дійшли" до наших днів. Навіть під гнітом чужоземців ми, українці, зберегли свою національну самобутність, традиції, культуру, свято дотримуючись релігійних обрядів.
Надзвичайно шанованим в українців, як і у всіх православних, було і є Різдво Христове, яке у нас відзначають за Юліанським календарем 7 січня. Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – у Вифлеємі народився Ісус Христос – Син Божий, Спаситель. Від цього дня почався відлік нового часу.
Ольга ЯРЕНЧУК,
прес-секретар
ГО "АСОЦІАЦІЯ ОСІБ
З ІНВАЛІДНІСТЮ
"ДОБРОДІЯ В ДІЇ".
3 січня ц. р., напередодні Різдва Христового, у кафе "Маестро" відбулося хвилююче дійство-вистава "Святвечір на Поліссі", режисером-постановником якого був відомий громадський активіст, палкий прихильник і популяризатор українських національних традицій, голова громадської організації "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" Володимир Кравчук, а учасниками – члени організації.
Зміст вистави – дідусь з бабусею хочуть побачити, як син з невісткою зберігають і передають дітям родинні традиції відзначення Святвечора.
Згідно з поліськими прадідівськими традиціями був підготовлений стіл, застелений пахучим сіном, яке накосили спеціально на Святвечір. Зверху накрите полотняною, витканою ще бабусею, скатертиною. На стіл – 12 страв, які символізують присутність дванадцяти апостолів-учнів Ісуса Христа: кутя з маком, колядник, голубці з пшоном, гречка, горох, борщ із сушених грибів, печена капуста, смажені гриби, вареники, оселедець, пироги з квасолі, узвар із сушених грушок та яблук. Всі ці страви готували учасники дійства.
Святкова вечеря почалась з того, що господар зайшов з дідухом і урочисто сповістив родині: "Святий вечір уже почався, на небі засяяла перша зоря! Віншую вас із щастям, здоров'ям, із цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї ці свята провели та других дочекалися – від ста літ до ста літ, пока Пан Біг назначить вам вік". Дідуха поставив на покуті під образами, запалив свічку. Потім всі разом помолилися: "Дякуємо Богові Святому, що поміг нам дочекатися у мирі і спокої цих Божих свят. Та поможи, Боже, їх у радості відправити і від цих за рік других дочекатися".
Господар потому взяв ложкою кутю і поклав в тарілку біля дідуха (для духів родових предків, які приходять вечеряти, коли в хаті всі полягають спати), сказавши: "Ми всі з усього щирого серця і з Божої волі кличемо праведні і грішні душі на святу вечерю".
Далі господар налив свяченої води, усі, перехрестившись, випили. Господар першим скуштував куті, далі – господиня і всі решта по старшинству. Розмови під час вечері велися спокійно, поважно і стосувалися вони предків роду та господарства. Три покоління спілкувалися за святковим столом.
Під час трапези відбувалось кликання Мороза. Коли онуки, стукаючи у вікно, гукали: "Морозе, морозе, ходи кутю їсти! Морозе, морозе, ходи до нас вечеряти! Ну, а як не йдеш, то не йди на жито-пшеницю, усяку пашницю весною – не морозь посіви".
Під час вечері дідусь з бабусею проспівали старовинну колядку:
Ой, з-за горушки, з-за калиночки,
Ми, колядники, з Україночки,
Ми, колядники, з Україночки.
Із України, ще й із Волині,
Прийшли, прибули до Вифлеєма,
Прийшли, прибули до Вифлеєма.
Прийшли питати, чи вдома-вдома,
Чи вдома-вдома Пречиста Мати.
Чи вдома-вдома Пречиста Мати?
Чи вдома-вдома Йосип старенький,
Чи вдома-вдома Ісус маленький,
Чи вдома-вдома Ісус маленький?
Бо ми приходим колядувати,
Ісуса Христа волі прохати,
Ісуса Христа волі прохати.
Ой, Ти, Ісусе, Ти, Божий сину,
Ми Тебе просим за Україну,
Ми Тебе просим за Україну,
За Україну, нашу родину,
Ми Тебе просим, Божу дитину,
Ми Тебе просим, Божу дитину.
Ми Тебе просим, дари приносим.
Дари приносим, поклони щирі,
Дай, Боже, миру нашій Вкраїні!
А як підсумок, були слова дідуся до сина і невістки: "Молодці, що бережете наше і дітям передаєте, і ви онуки далі передавайте, як наші батьки і діди нам передали". Після вечері всі стали перед образами помолились, подякували: "Дякуємо Тобі, Христе Боже наш, що наситив нас земними Твоїми благами. Не позбав нас і небесного Твого Царства".
Дійство-вистава вдалася на славу, бо свої ролі гарно виконали самодіяльні "артисти": господар – Борис Паталій (с. Погіньки), господиня –
Світлана Ринковська (м. Ковель), син Олег – Олег Гелетуха (м. Ковель), дочка Богданка – Богдана Паталій (с. Погіньки), дочка Софійка – Софія Шевчук (с. Майдан), син Вадим – Вадим Сахарук (м. Ковель), дідусь – Володимир Лисюк (с. Волошки), бабуся – Олена Лисюк (м. Ковель). Ведуча – автор цих рядків.
Взаємозв'язок акторів і глядачів був надзвичайно сильним. Відчувалося, що люди хочуть щирого духовного спілкування. Усім було комфортно і затишно, зал був переповнений людьми. Панувала атмосфера повної тиші й радості. На завершення усі разом учасники і глядачі заколядували: "Нова радість стала…".
Серед гостей заходу був і давній друг нашої громадської організації – голова Ковельської районної ради Андрій Броїло. Високопосадовець привітав присутніх з Новим роком та прийдешнім Різдвом Христовим і разом з побажаннями здоров'я та впевненості у завтрашньому дні запевнив у подальшій співпраці влади з "Добродією в дії".
Також Андрій Петрович високо оцінив театралізоване дійство, що відтворювало обряд підготовки та проведення свята Надвечір'я Різдва Христового. “Саме такі давні українські традиції, що передаються від покоління до покоління, й ідентифікують нашу націю і є її духовними оберегами”, – наголосив Андрій Петрович.
Наталія Тхоржевська з маленькими волонтерами із волонтерського підрозділу "Вбережу" подарували книжечки-пазли з колядками, щедрівками й різдвяними віншуваннями, а також провели майстер-клас з розписування й декорування різдвяних імбирних пряників. Приєднався до вітальних слів і депутат Ковельської міської ради Володимир Косцьов'ят.
Режисер-постановник Володимир Кравчук усім бажаючим подарував сценарій свята, рецепти приготування святвечірніх страв.
Громадська організація "Асоціація осіб з інвалідністю "Добродія в дії" дякує за допомогу в проведенні і організації заходу голові Ковельської міськрайонної громадської організації "Союз Українок" Олені Місюрі, тележурналісту Ігорю Чайці та оператору Олегу Гаврищуку за телезйомку.
Варто зазначити, що свята, обряди, звичаї – то духовні скарби нашого народу, народжені у глибині століть, які пережили радісні й трагічні періоди свого існування, завдяки живучості "дійшли" до наших днів. Навіть під гнітом чужоземців ми, українці, зберегли свою національну самобутність, традиції, культуру, свято дотримуючись релігійних обрядів.
Надзвичайно шанованим в українців, як і у всіх православних, було і є Різдво Христове, яке у нас відзначають за Юліанським календарем 7 січня. Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія – у Вифлеємі народився Ісус Христос – Син Божий, Спаситель. Від цього дня почався відлік нового часу.
Ольга ЯРЕНЧУК, прес-секретар ГО "АСОЦІАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ "ДОБРОДІЯ В ДІЇ".
Залишити коментар