Повідомлення в номер / Як не платити зайве за воду і тепло

На початку лютого медіа та соцмережі заполонили панічні заголовки про те, що мешканцям багатоквартирних будинків доведеться платити за воду і тепло сусідів. Адже в 2019 році почне діяти нова методика розподілу спожитих комунальних послуг між мешканцями. У чому полягають зміни та як економити за нових умов, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Облік за лічильником

Відповідно до Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" усі житлові об'єкти необхідно обладнати зовнішніми приладами обліку гарячої та холодної води і тепла. Загальнобудинкові лічильники може встановити оператор зовнішніх інженерних мереж (наприклад,  місцевий водоканал, якщо йдеться про холодну воду, чи місцеве теплоенерго, якщо йдеться про гарячу воду та опалення). Вартість приладу і його встановлення буде розподілена між споживачами і додана до тарифу.

Мешканці будинку можуть також купити лічильник самі, попередивши про це відповідну службу й оплативши його встановлення. Крім того, обладнати  багатоповерхівки загальними лічильниками може за свій кошт місцева влада.

За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, сьогодні відсутність лічильників вигідна монополістам, які надають комунальні послуги, адже споживачі платять за уявні нормативи.

"Зараз ми маємо 78% будинкових лічильників (у житлових будинках – ред.). У нас є міста, які повністю закрили це питання – Луцьк, Київ і Вінниця – наближаються до 100% позначки. Дуже важливо, щоб ми взагалі перестали обговорювати нормативи. Норматив – це віртуальна історія, яка дуже вигідна монополістам – від теплоенерго до облгазів", – переконаний Зубко. 

З 1 серпня 2020 року держава штрафуватиме операторів зовнішніх інженерних мереж за відсутність загальних лічильників води і тепла у багатоквартирних будинках. 

Спочатку – договори

Наявність загального лічильника у будинку дозволяє мешканцям сплачувати лише за фактично отримані послуги. Однак вона не скасовує необхідності мати індивідуальні прилади обліку в квартирах. Адже нова методика передбачає, що небаланс, тобто різницю між показниками загального та суми квартирних лічильників, додатково оплачуватимуть мешканці будинку. 

Якщо всі жителі будинку мають власні лічильники, то перевитрати розподілятимуть  пропорційно до споживання кожної квартири. 

"У будинках зі 100% оснащенням квартирними лічильниками вимірюється небаланс між будинковим обсягом і сумою споживання в квартирі. Весь цей небаланс розподіляється пропорційно на кожне приміщення", – розповідає заступник директора департаменту “Київводоканалу” Юрій Терещенко.

Якщо ж не всі жителі будинку мають лічильник у помешканні, тоді небаланс ляже на їхні плечі, пояснюють експерти. Вони припускають, що у такому разі різницю розділять лише між такими споживачами.

Поки що нова методика не застосовується, кажуть у Мінрегіоні. Вона запрацює тільки тоді, коли споживачі укладуть нові договори із підприємствами, які здійснюють тепло-, водопостачання та водовідведення. Більше того, один із документів, на які спираються нові правила, – Закон "Про житлово-комунальні послуги" –набуває чинності лише з 1 травня 2019 року. "До того часу нарахування населенню за комунальні послуги має здійснюватися за чинними договорами та правилами", – йдеться у повідомленні Мінрегіону.

Відповідальні мешканці

Економити за нової методики розподілу вартості послуг між споживачами можна, якщо дбайливо ставитись до водопроводів та тепломереж. За інформацією фахівців,  наявні комунікації у більшості випадків побудовані ще за радянських часів, а тому є застарілими і зношеними. Аналіз свідчить, що подекуди втрати тепла сягають 50%. Частина енергії губиться ще дорогою від котельні до будинку, частина – всередині будівлі через погане енергозбереження й неефективний розподіл тепла. А частина – вже безпосередньо у квартирах. Причиною втрат води є діряві труби у міських комунікаціях та самих будинках, а також несправні крани в квартирах. 

Аби заощадити ресурси і кошти споживачів, експерти радять проводити енергоаудит, а за його результатами – енергомодернізацію будівель. За даними Мінрегіону, наразі в Україні є 300 енергоаудиторів, які вже видали перші енергетичні сертифікати будинків. Відомство співпрацює з асоціаціями ОСББ у кожній області за програмами Фонду енергоефективності.

За підрахунками енергоаудиторів, утеплення фасадів дозволяє зекономити 40-60% на теплі. Герметичні вікна й утеплений дах зменшує суму в платіжках на 15-20%. Встановлення лічильника тепла з терморегулятором забезпечує від 30 до 45% економії, а індивідуального опалення – до 50%. 

Водночас, щоб уникнути переплат за втрати води, фахівці радять слідкувати за станом труб у будинку, а також за недобросовісними сусідами. Адже часто причиною невідповідності суми квартирних лічильників із загальним водоміром є шахрайство окремих мешканців. Експерти наголошують, що відповідальними повинні бути не лише постачальники житлово-комунальних послуг, а й самі споживачі. Лише спільними зусиллями вдасться заощадити гроші і природні ресурси. 

Оксана КОВАЛЬ.

На початку лютого медіа та соцмережі заполонили панічні заголовки про те, що мешканцям багатоквартирних будинків доведеться платити за воду і тепло сусідів. Адже в 2019 році почне діяти нова методика розподілу спожитих комунальних послуг між мешканцями. У чому полягають зміни та як економити за нових умов, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Відповідно до Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" усі житлові об'єкти необхідно обладнати зовнішніми приладами обліку гарячої та холодної води і тепла. Загальнобудинкові лічильники може встановити оператор зовнішніх інженерних мереж (наприклад,  місцевий водоканал, якщо йдеться про холодну воду, чи місцеве теплоенерго, якщо йдеться про гарячу воду та опалення). Вартість приладу і його встановлення буде розподілена між споживачами і додана до тарифу.

Мешканці будинку можуть також купити лічильник самі, попередивши про це відповідну службу й оплативши його встановлення. Крім того, обладнати  багатоповерхівки загальними лічильниками може за свій кошт місцева влада.

За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, сьогодні відсутність лічильників вигідна монополістам, які надають комунальні послуги, адже споживачі платять за уявні нормативи.

"Зараз ми маємо 78% будинкових лічильників (у житлових будинках – ред.). У нас є міста, які повністю закрили це питання – Луцьк, Київ і Вінниця – наближаються до 100% позначки. Дуже важливо, щоб ми взагалі перестали обговорювати нормативи. Норматив – це віртуальна історія, яка дуже вигідна монополістам – від теплоенерго до облгазів", – переконаний Зубко. 

З 1 серпня 2020 року держава штрафуватиме операторів зовнішніх інженерних мереж за відсутність загальних лічильників води і тепла у багатоквартирних будинках. 

Наявність загального лічильника у будинку дозволяє мешканцям сплачувати лише за фактично отримані послуги. Однак вона не скасовує необхідності мати індивідуальні прилади обліку в квартирах. Адже нова методика передбачає, що небаланс, тобто різницю між показниками загального та суми квартирних лічильників, додатково оплачуватимуть мешканці будинку. 

Якщо всі жителі будинку мають власні лічильники, то перевитрати розподілятимуть  пропорційно до споживання кожної квартири. 

"У будинках зі 100% оснащенням квартирними лічильниками вимірюється небаланс між будинковим обсягом і сумою споживання в квартирі. Весь цей небаланс розподіляється пропорційно на кожне приміщення", – розповідає заступник директора департаменту “Київводоканалу” Юрій Терещенко.

Якщо ж не всі жителі будинку мають лічильник у помешканні, тоді небаланс ляже на їхні плечі, пояснюють експерти. Вони припускають, що у такому разі різницю розділять лише між такими споживачами.

Поки що нова методика не застосовується, кажуть у Мінрегіоні. Вона запрацює тільки тоді, коли споживачі укладуть нові договори із підприємствами, які здійснюють тепло-, водопостачання та водовідведення. Більше того, один із документів, на які спираються нові правила, – Закон "Про житлово-комунальні послуги" –набуває чинності лише з 1 травня 2019 року. "До того часу нарахування населенню за комунальні послуги має здійснюватися за чинними договорами та правилами", – йдеться у повідомленні Мінрегіону.

Економити за нової методики розподілу вартості послуг між споживачами можна, якщо дбайливо ставитись до водопроводів та тепломереж. За інформацією фахівців,  наявні комунікації у більшості випадків побудовані ще за радянських часів, а тому є застарілими і зношеними. Аналіз свідчить, що подекуди втрати тепла сягають 50%. Частина енергії губиться ще дорогою від котельні до будинку, частина – всередині будівлі через погане енергозбереження й неефективний розподіл тепла. А частина – вже безпосередньо у квартирах. Причиною втрат води є діряві труби у міських комунікаціях та самих будинках, а також несправні крани в квартирах. 

Аби заощадити ресурси і кошти споживачів, експерти радять проводити енергоаудит, а за його результатами – енергомодернізацію будівель. За даними Мінрегіону, наразі в Україні є 300 енергоаудиторів, які вже видали перші енергетичні сертифікати будинків. Відомство співпрацює з асоціаціями ОСББ у кожній області за програмами Фонду енергоефективності.

За підрахунками енергоаудиторів, утеплення фасадів дозволяє зекономити 40-60% на теплі. Герметичні вікна й утеплений дах зменшує суму в платіжках на 15-20%. Встановлення лічильника тепла з терморегулятором забезпечує від 30 до 45% економії, а індивідуального опалення – до 50%. 

Водночас, щоб уникнути переплат за втрати води, фахівці радять слідкувати за станом труб у будинку, а також за недобросовісними сусідами. Адже часто причиною невідповідності суми квартирних лічильників із загальним водоміром є шахрайство окремих мешканців. Експерти наголошують, що відповідальними повинні бути не лише постачальники житлово-комунальних послуг, а й самі споживачі. Лише спільними зусиллями вдасться заощадити гроші і природні ресурси.