Вільний вибір вільного народу
Минулої неділі, 21 квітня, відбувся другий тур президентських виборів в Україні. Він пройшов організовано, чітко, прозоро й засвідчив: наша держава, спираючись на засади демократії, забезпечила належні умови для волевиявлення людей.
Як відомо, переконливу перемогу на виборах здобув 44-річний шоумен Володимир Зеленський, який набрав близько 75 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Його суперник, нині діючий Глава держави, Петро Порошенко заручився підтримкою майже втричі меншою кількістю своїх прихильників.
Сьогодні по-різному оцінюють підсумки виборчої кампанії у нашій країні. Але і вітчизняні, і зарубіжні політики, державні діячі й оглядачі підкреслюють, що за останні роки в Україні покладено початок незворотним демократичним процесам, які дали змогу сформувати основи зрілого громадянського суспільства, якому належить вирішальний голос в оцінці діяльності найвищої посадової особи держави та її команди.
Те, що вона виявилася для Петра Порошенка, м'яко кажучи, не зовсім задовільною, має наштовхнути і його, і весь український політикум на серйозний аналіз і вдумливий підхід до вибудови тактики й стратегії подальшої політичної діяльності. Адже 21 квітня 2019 року життя в країні не закінчилося, а лише набирає розмаху: попереду нас чекають вибори до Верховної Ради, місцевих рад, а також очільників міських і об'єднаних територіальних громад. І довір'я буде виявлено, як засвідчила президентська кампанія, тим, хто вміє слухати голос народу, забезпечувати єдність слова і діла, а головне – не обманювати виборців ні у великому, ні в малому, бути чесним перед людьми, критично оцінювати свою роботу, вдумливо планувати її на майбутнє, щоб пізніше не було соромно за невиконані обіцянки.
Зрозуміло, таку відповідальність мають усвідомлювати Володимир Зеленський і його соратники. Перемогти на виборах – це одне (хоч і надзвичайно важливе), а втілити в життя програмні цілі (щоправда, про які ми наразі не зовсім добре знаємо) – це інше. Майже 75 відсотків підтримки виборців – то дуже й дуже важка "шапка Мономаха", яку доведеться нести впродовж наступних п'яти років. І щоб її не зірвав з "голови" вітер народного гніву й невдоволення, що траплялося в історії не так і рідко, потрібні тверезий розрахунок, чітке бачення перспективи, вміння знаходити вихід із найкритичніших ситуацій.
Чи є все це у ЗЕ-команди, як вона себе називає? Чесно кажучи, не знаємо, бо не знаємо навіть персонального складу цієї команди (окрім радників і консультантів, які, звичайно ж, ніякої юридичної відповідальності за свої теперішні слова, обіцянки і дії фактично не несуть і не нестимуть).
Хочеться сподіватися, що В. Зеленський і його соратники по боротьбі за "царський престол" глибоко усвідомлюють, які серйозні виклики стоять перед Українською державою і в політиці, і в економіці, і в соціальній сфері. Знайти на них відповіді – завдання не з простих, особливо, коли брати до уваги ситуацію на Сході країни, де кінця війни з Росією не видно. І хоч дехто стверджує, що цю задавнену проблему можна розв'язати швидко й безболісно, насправді це далеко не так. Недаремно Петро Порошенко не раз наголошував, що "ключі" від припинення конфлікту – в руках Володимира Путіна, який не поспішає вітати Володимира Зеленського з перемогою, бо, як заявив його прес-секретар, у Москві чекає "конкретних результатів" від новообраного Глави держави. Яких саме, можемо лише здогадуватися, бо нині дуже активізувалися прихильники "руського міра", хоча заяви новообраного Президента не дають для цього ніяких підстав.
Своє задоволення необранням П. Порошенка вже висловив Рамзан Кадиров, вітання надіслав… В. Янукович, а екс-міністр юстиції О. Лукаш відверто заявила, що чекала "цього дня" п'ять років. Не приховує свого захоплення Зеленським відома московська телепропагандистка Ольга Скабєєва, яка, не ховаючись, похвалила за те, що він назвав донецько-луганських сепаратистів "повстанцями".
Як бачимо, тиск на новообраного Президента, який ще навіть офіційно не вступив на високу посаду, набирає сили. А це ж лише початок. Попереду нові випробування, пройти які – справа честі і гідності Володимира Зеленського. Він має ділом довести, що Україна, її інтереси – понад усе. Будемо сподіватися, що так і станеться, бо суспільство, яке перемогло і в Помаранчевій революції, і на Майдані Гідності, а нині кращі представники якого боронять українську землю на Сході країни, не пробачать політикам зради ідеалів, за які віддали життя Герої Небесної Сотні і за які платять своєю кров'ю учасники Операції Об'єднаних Сил.
Було б несправедливо лише кидати каміння вслід Петру Порошенку, який незабаром передасть свій пост Володимиру Зеленському. Навіть його вороги погоджуються з тим, що він поводиться гідно. Про це, до речі, говорили учасники акції, яка минулого понеділка відбулася біля приміщення Адміністрації Президента. Його діяльність, спрямована на зміцнення Збройних Сил, організацію відсічі російській агресії, боротьбу за утвердження авторитету України на міжнародній арені, одержання автокефалії помісною Православною Церквою, буде вписана яскравою сторінкою в історію нашої незалежної держави. Зрештою, як і буде вписана сторінка про помилки Петра Порошенка, яких, на жаль, було чимало і які не дозволили йому перемогти на виборах - 2019.
Сьогодні наші вороги, відверті і замасковані, втішаються з програшу Порошенка. Вони сподіваються взяти реванш за минулі поразки. Чи вдасться це їм, залежить не лише від новообраного Президента та його команди. В першу чергу, своє слово мають сказати ті, хто за нього голосував. Бо він – справді слуга народу, який виявив йому високе довір'я. Того самого вільного народу, який реалізував своє право на вільний вибір.
Михайло КУЗЬМУК.
НА ЗНІМКАХ: під час голосування на виборчих дільницях м. Ковеля 21 квітня 2019 року.
Фото
Мирослава ДАНИЛЮКА.
Минулої неділі, 21 квітня, відбувся другий тур президентських виборів в Україні. Він пройшов організовано, чітко, прозоро й засвідчив: наша держава, спираючись на засади демократії, забезпечила належні умови для волевиявлення людей.
Як відомо, переконливу перемогу на виборах здобув 44-річний шоумен Володимир Зеленський, який набрав близько 75 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Його суперник, нині діючий Глава держави, Петро Порошенко заручився підтримкою майже втричі меншою кількістю своїх прихильників.
Сьогодні по-різному оцінюють підсумки виборчої кампанії у нашій країні. Але і вітчизняні, і зарубіжні політики, державні діячі й оглядачі підкреслюють, що за останні роки в Україні покладено початок незворотним демократичним процесам, які дали змогу сформувати основи зрілого громадянського суспільства, якому належить вирішальний голос в оцінці діяльності найвищої посадової особи держави та її команди.
Те, що вона виявилася для Петра Порошенка, м'яко кажучи, не зовсім задовільною, має наштовхнути і його, і весь український політикум на серйозний аналіз і вдумливий підхід до вибудови тактики й стратегії подальшої політичної діяльності. Адже 21 квітня 2019 року життя в країні не закінчилося, а лише набирає розмаху: попереду нас
чекають вибори до Верховної Ради, місцевих рад, а також очільників міських і об'єднаних територіальних громад. І довір'я буде виявлено, як засвідчила президентська кампанія, тим, хто вміє слухати голос народу, забезпечувати єдність слова і діла, а головне – не обманювати виборців ні у великому, ні в малому, бути чесним перед людьми, критично оцінювати свою роботу, вдумливо планувати її на майбутнє, щоб пізніше не було соромно за невиконані обіцянки.
Зрозуміло, таку відповідальність мають усвідомлювати Володимир Зеленський і його соратники. Перемогти на виборах – це одне (хоч і надзвичайно важливе), а втілити в життя програмні цілі (щоправда, про які ми наразі не зовсім добре знаємо) – це інше. Майже 75відсотків підтримки виборців – то дуже й дуже важка "шапка Мономаха", яку доведеться нести впродовж наступних п'яти років. І щоб її не зірвав з "голови" вітер народного гніву й невдоволення, що траплялося в історії не так і рідко, потрібні тверезий розрахунок, чітке бачення перспективи, вміння знаходити вихід із найкритичніших ситуацій.
Чи є все це у ЗЕ-команди, як вона себе називає? Чесно кажучи, не знаємо, бо не знаємо навіть персонального складу цієї команди (окрім радників і консультантів, які, звичайно ж, ніякої юридичної відповідальності за свої теперішні слова, обіцянки і дії фактично не несуть і не нестимуть).
Хочеться сподіватися, що В. Зеленський і його соратники по боротьбі за "царський престол" глибоко усвідомлюють, які серйозні виклики стоять перед Українською державою і в політиці, і в економіці, і в
соціальній сфері. Знайти на них відповіді – завдання не з простих, особливо, коли брати до уваги ситуацію на Сході країни, де кінця війни з Росією не видно. І хоч дехто стверджує, що цю задавнену проблему можна розв'язати швидко й безболісно, насправді це далеко не так. Недаремно Петро Порошенко не раз наголошував, що "ключі" від припинення конфлікту – в руках Володимира Путіна, який не поспішає вітати Володимира Зеленського з перемогою, бо, як заявив його прес-секретар, у Москві чекає "конкретних результатів" від новообраного Глави держави. Яких саме, можемо лише здогадуватися, бо нині дуже активізувалися прихильники "руського міра", хоча заяви новообраного Президента не дають для цього ніяких підстав.
Своє задоволення необранням П. Порошенка вже висловив Рамзан Кадиров, вітання надіслав… В. Янукович, а екс-міністр юстиції О. Лукаш відверто заявила, що чекала "цього дня" п'ять років. Не приховує свого захоплення Зеленським відома московська телепропагандистка Ольга Скабєєва, яка, не ховаючись, похвалила за те, що він назвав донецько-луганських сепаратистів "повстанцями".
Як бачимо, тиск на новообраного Президента, який ще навіть офіційно не вступив на високу посаду, набирає сили. А це ж лише початок. Попереду нові випробування, пройти які – справа честі і гідності Володимира Зеленського. Він має ділом довести, що Україна, її інтереси – понад усе. Будемо сподіватися, що так і станеться, бо суспільство, яке перемогло і в
Помаранчевій революції, і на Майдані Гідності, а нині кращі представники якого боронять українську землю на Сході країни, не пробачать політикам зради ідеалів, за які віддали життя Герої Небесної Сотні і за які платять своєю кров'ю учасники Операції Об'єднаних Сил.
Було б несправедливо лише кидати каміння вслід Петру Порошенку, який незабаром передасть свій пост Володимиру Зеленському. Навіть його вороги погоджуються з тим, що він поводиться гідно. Про це, до речі, говорили учасники акції, яка минулого понеділка відбулася біля приміщення Адміністрації Президента. Його діяльність, спрямована на зміцнення Збройних Сил, організацію відсічі російській агресії, боротьбу за утвердження авторитету України на міжнародній арені, одержання автокефалії помісною Православною Церквою, буде вписана яскравою сторінкою в історію нашої незалежної держави. Зрештою, як і буде вписана сторінка про помилки Петра Порошенка, яких, на жаль, було чимало і які не дозволили йому перемогти на виборах - 2019.
Сьогодні наші вороги, відверті і замасковані, втішаються з програшу Порошенка. Вони сподіваються взяти реванш за минулі поразки. Чи вдасться це їм, залежить не лише від новообраного Президента та його команди. В першу чергу, своє слово мають сказати ті, хто за нього голосував. Бо він – справді слуга народу, який виявив йому високе довір'я. Того самого вільного народу, який реалізував своє право на вільний вибір.
Михайло КУЗЬМУК.
НА ЗНІМКАХ: під час голосування на виборчих дільницях м. Ковеля 21 квітня 2019 року.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Вільний вибір вільного народу
чекають вибори до Верховної Ради, місцевих рад, а також очільників міських і об'єднаних територіальних громад. І довір'я буде виявлено, як засвідчила президентська кампанія, тим, хто вміє слухати голос народу, забезпечувати єдність слова і діла, а головне – не обманювати виборців ні у великому, ні в малому, бути чесним перед людьми, критично оцінювати свою роботу, вдумливо планувати її на майбутнє, щоб пізніше не було соромно за невиконані обіцянки.
соціальній сфері. Знайти на них відповіді – завдання не з простих, особливо, коли брати до уваги ситуацію на Сході країни, де кінця війни з Росією не видно. І хоч дехто стверджує, що цю задавнену проблему можна розв'язати швидко й безболісно, насправді це далеко не так. Недаремно Петро Порошенко не раз наголошував, що "ключі" від припинення конфлікту – в руках Володимира Путіна, який не поспішає вітати Володимира Зеленського з перемогою, бо, як заявив його прес-секретар, у Москві чекає "конкретних результатів" від новообраного Глави держави. Яких саме, можемо лише здогадуватися, бо нині дуже активізувалися прихильники "руського міра", хоча заяви новообраного Президента не дають для цього ніяких підстав.
Помаранчевій революції, і на Майдані Гідності, а нині кращі представники якого боронять українську землю на Сході країни, не пробачать політикам зради ідеалів, за які віддали життя Герої Небесної Сотні і за які платять своєю кров'ю учасники Операції Об'єднаних Сил.
Залишити коментар