Повідомлення в номер / Економіка: проблеми і перспективи

Нещодавно на базі Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" відбулося засідання Ковельської організації роботодавців, яку очолює директор підприємства Анатолій Понікарчук.

Головна мета зібрання – обговорити актуальні проблеми економіки, намітити шляхи їх розв’язання і разом з тим висловити свою позицію щодо "Маніфесту роботодавців України", прийнятого на ІІ з’їзді радою федерації.

Про важливість засідання засвідчує той факт, що на нього прибули міський голова Олег Кіндер та генеральний директор АТ "СКФ "Україна", голова Волинського обласного об’єднання організації роботодавців та заступник голови ради федерації роботодавців України Володимир Цибульський.

Приємним заспівом поважного зібрання стало нагородження Анатолія Понікарчука Почесним знаком ради федерації України "За заслуги". Скажемо відверто: нагорода цілком заслужена. Підприємство ТОВ "Волинь-Кальвіс" успішно працює в сфері виробництва твердопаливних котлів уже багато років. Його продукція конкурентоспроможна не тільки в Україні, але й на європейському ринку. До організації роботодавців тягнуться представники бізнесу різних рівнів. Анатолій Миронович займає активну громадянську позицію, виявляє наполегливість, вміння, творчий хист у розвитку важливого для держави виробництва. Немало добрих справ зроблено для міста. 

Словом квіти, вітальні листи, теплі слова поздоровлень і висока нагорода Анатолія Понікарчука створили щиру, невимушену, майже родинну атмосферу.

l

З розлогим аналізом економічної ситуації в Україні виступив Володимир Цибульський. Найперше він ознайомив присутніх з роботою свого товариства. Зважаючи на те, що підприємство успішно працює, має надійні позиції на світовому ринку, доречно ознайомити читача із окремими показниками, які свідчать, що не все так погано у нашому українському домі.

На АТ "СКФ "Україна" працює 1350 робітників, спеціалістів високого класу. У 1991 році кількість працівників становила 6200 чоловік. Проте продукції у фізичному вимірі тут випускають нині значно більше. Валовий дохід – понад 2 мільярди гривень. Податків у державну казну сплачено у 2018 році 418 млн. гривень. 

97 відсотків продукції експортують за кордон: в країни ЄС, США, Японію та інші. Високотехнологічне виробництво забезпечує стабільність роботи і знімає проблему плинності кадрів, особливо за кордон. Середня зарплата працюючих – 15,8 тис. грн.

Що не кажіть, а результати втішні.

l

Федерація роботодавців України презентує себе у всіх промислово-виробничих структурах держави. До неї увійшло  850 великих і малих підприємств України. Це – 70 відсотків ВВП від загального економічного потенціалу. На цих підприємствах трудиться більше 5 мільйонів найманих працівників.

Головний лейтмотив роботи з’їзду федерації – це виведення економіки країни на вищий рівень. Сьогодні світова економіка знаходиться в пригальмованому стані через торгово-економічні війни США з Китаєм та Євросоюзом. Ця нестабільність особливо вразлива для України. 

Слід відзначити, що після економічного провалу 2014 - 2015 р. р. Уряду України дещо стабілізували кризову ситуацію: 12 кварталів підряд зростання ВВП зафіксовано на позначці 3,3 відсотка з "плюсом". Але щоб припинити загальне відставання, необхідне зростання не менше 7% ВВП. Експорт країни у 2018 році знизився порівняно із 2013 роком на 8 відсотків. (Мусимо не забувати, що у 2018 році країна працювала без потужних промислових центрів Донецька, Луганська і Криму – авт.).

Ми відстаємо в економічному розвитку не тільки від Польщі, але й від Болгарії та Румунії. Головний недолік економічної політики – споживання, а не інвестування виробництва.

Піраміда запозичень зростає і у 2018 році склала 10 мільярдів американських доларів. Борг порівняно з 2014 роком зріс у 4 рази! В минулому році, за даними Світового банку, в Україну надійшло 14 мільярдів доларів, переказаних нашими земляками. А це 12% від рівня всього ВВП. Така політика та збільшення імпорту призводить до занепаду власного виробництва. Це "вбиває" промисловість. Деіндустріалізація триває вже не перший рік. Потрібні злагоджені дії Уряду, федерації і провідних підприємств країни. Разом з тим необхідно враховувати всі ризики. 

Коли у 2014 році підписували Асоціацію з ЄС (за прем’єрства А. Яценюка), в додатках було допущено грубі помилки. Тому сьогодні імпорт в Україну не обмежений, а ліміт експорту до наших західних сусідів вичерпується вже у першому кварталі.

Доповідач наголосив на позитивному ефекті децентралізації. Разом з тим, потрібні нові підходи до співпраці  із податковими структурами, Антимонопольним комітетом, митною службою.

Не менш важлива підготовка високопрофесійних кадрів для промислових підприємств. Зазначено, що налагоджена активна співпраця із німцями, де навчаються наші молоді українці. Більше того, центр професійно-технічної освіти отримав із Німеччини найсучасніше обладання для навчання новим професіям на суму 5 мільйонів доларів.

Федерація роботодавців виступає як генератор нових ідей, готова ними ділитися, допомагати втілювати передові інновації в життя. Тривожить те, що влада на своїй вершині залишається, ніби на далекому від цих проблем острові. Тільки 2 кандидати в Президенти задекларували свою співпрацю із Федерацією роботодавців.

l

"Маніфест роботодавців України" – це своєрідна декларація намірів. Ось деякі головні його пункти: "Розуміючи, що успішну країну можна побудувати лише спільними зусиллями бізнесу, влади та громадськості через реалізацію прискореного економічного розвитку"… "ставимо перед собою наступні завдання":

– зупинення депопуляції та міграції і створення до 2030 року 2 млн. високопродуктивних робочих місць;

– підвищення темпів зростання економіки не нижче 7 % у середньорічному вимірі за період 2020 - 2030 р. р.;

– поступальне збільшення частки переробної промисловості у ВВП з 12,4 % до 25 %;

– щорічне збільшення експорту українських товарів на рівні не нижче 10 % щорічно;

– використання інвестиційних ресурсів держави для розвитку національної економіки шляхом реалізації ідеї "Купуй українське";

– запровадження інвестиційних стимулів;

– надання підприємствам державного сектора економіки доступу до дешевих кредитних ресурсів (зниження облікової ставки НБУ до 4-5%);

– проведення аудиту ключових міжнародних економічних угод та    зобов’язань України".

Ці та інші вищезгадані завдання свідчать, що у роботодавців болить серце Україною. А це значить, що, незважаючи на війну, результати виборів, є надія на успішне майбутнє. При цьому вектор руху має бути спрямований на високопродуктивне виробництво. 

На зустрічі з роботодавцями Олег Кіндер зупинився на проблемах енергетичного забезпечення. Скажімо, збільшення видобування торфу на Волині, а запаси його вражаючі, дасть поштовх до розвитку підприємства "Волинь-Кальвіс", а разом з тим збільшення робочих місць, додаткових надходжень в бюджет міста у вигляді податків.

Анатолій Понікарчук наголосив на успішній співпраці з підприємствами, членами організації роботодавців міста. Разом з тим, подякував Олегу Кіндеру та Володимиру Цибульському за плідну співпрацю.

І, нарешті, від приємного заспіву до не менш приємного фіналу. 10 квітня ц. р. Анатолій Миронович відзначив ювілей зрілості, мудрості та життєвого досвіду. Тож адресую йому такі поетичні рядки:

Все життя у борні, де любов

 і метал,

Де служіння на благо простої

 людини.

Інженерний запал –

 підкоряється сталь.

Будь щасливий добром, що

 квітчається нині!

Дні й роки – це не вимір 

життя. 

Життєдайний вогонь 

із своєї свічі

Передай без вагань 

в майбуття!

Хай щастить і Анатолію Понікарчуку, і всім тямущим господарникам, які ділом, а не тільки словом зміцнюють економіку України! В цьому – наша сила, надія на краще, впевненість у майбутньому держави.

Анатолій СЕМЕНЮК. 

Нещодавно на базі Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Кальвіс" відбулося засідання Ковельської організації роботодавців, яку очолює директор підприємства Анатолій Понікарчук.

Головна мета зібрання – обговорити актуальні проблеми економіки, намітити шляхи їх розв’язання і разом з тим висловити свою позицію щодо "Маніфесту роботодавців України", прийнятого на ІІ з’їзді радою федерації.

Про важливість засідання засвідчує той факт, що на нього прибули міський голова Олег Кіндер та генеральний директор АТ "СКФ "Україна", голова Волинського обласного об’єднання організації роботодавців та заступник голови ради федерації роботодавців України Володимир Цибульський.

Приємним заспівом поважного зібрання стало нагородження Анатолія Понікарчука Почесним знаком ради федерації України "За заслуги". Скажемо відверто: нагорода цілком заслужена. Підприємство ТОВ "Волинь-Кальвіс" успішно працює в сфері виробництва твердопаливних котлів уже багато років. Його продукція конкурентоспроможна не тільки в Україні, але й на європейському ринку. До організації роботодавців тягнуться представники бізнесу різних рівнів. Анатолій Миронович займає активну громадянську позицію, виявляє наполегливість, вміння, творчий хист у розвитку важливого для держави виробництва. Немало добрих справ зроблено для міста. 

Словом квіти, вітальні листи, теплі слова поздоровлень і висока нагорода Анатолія Понікарчука створили щиру, невимушену, майже родинну атмосферу.

ххх

З розлогим аналізом економічної ситуації в Україні виступив Володимир Цибульський. Найперше він ознайомив присутніх з роботою свого товариства. Зважаючи на те, що підприємство успішно працює, має надійні позиції на світовому ринку, доречно ознайомити читача із окремими показниками, які свідчать, що не все так погано у нашому українському домі.

На АТ "СКФ "Україна" працює 1350 робітників, спеціалістів високого класу. У 1991 році кількість працівників становила 6200 чоловік. Проте продукції у фізичному вимірі тут випускають нині значно більше. Валовий дохід – понад 2 мільярди гривень. Податків у державну казну сплачено у 2018 році 418 млн. гривень. 

97 відсотків продукції експортують за кордон: в країни ЄС, США, Японію та інші. Високотехнологічне виробництво забезпечує стабільність роботи і знімає проблему плинності кадрів, особливо за кордон. Середня зарплата працюючих – 15,8 тис. грн.

Що не кажіть, а результати втішні.

ххх

Федерація роботодавців України презентує себе у всіх промислово-виробничих структурах держави. До неї увійшло  850 великих і малих підприємств України. Це – 70 відсотків ВВП від загального економічного потенціалу. На цих підприємствах трудиться більше 5 мільйонів найманих працівників.

Головний лейтмотив роботи з’їзду федерації – це виведення економіки країни на вищий рівень. Сьогодні світова економіка знаходиться в пригальмованому стані через торгово-економічні війни США з Китаєм та Євросоюзом. Ця нестабільність особливо вразлива для України. 

Слід відзначити, що після економічного провалу 2014 - 2015 р. р. Уряду України дещо стабілізували кризову ситуацію: 12 кварталів підряд зростання ВВП зафіксовано на позначці 3,3 відсотка з "плюсом". Але щоб припинити загальне відставання, необхідне зростання не менше 7% ВВП. Експорт країни у 2018 році знизився порівняно із 2013 роком на 8 відсотків. (Мусимо не забувати, що у 2018 році країнапрацювала без потужних промислових центрів Донецька, Луганська і Криму – авт.).

Ми відстаємо в економічному розвитку не тільки від Польщі, але й від Болгарії та Румунії. Головний недолік економічної політики – споживання, а не інвестування виробництва.

Піраміда запозичень зростає і у 2018 році склала 10 мільярдів американських доларів. Борг порівняно з 2014 роком зріс у 4 рази! В минулому році, за даними Світового банку, в Україну надійшло 14 мільярдів доларів, переказаних нашими земляками. А це 12% від рівня всього ВВП. Така політика та збільшення імпорту призводить до занепаду власного виробництва. Це "вбиває" промисловість. Деіндустріалізація триває вже не перший рік. Потрібні злагоджені дії Уряду, федерації і провідних підприємств країни. Разом з тим необхідно враховувати всі ризики. 

Коли у 2014 році підписували Асоціацію з ЄС (за прем’єрства А. Яценюка), в додатках було допущено грубі помилки. Тому сьогодні імпорт в Україну не обмежений, а ліміт експорту до наших західних сусідів вичерпується вже у першому кварталі.

Доповідач наголосив на позитивному ефекті децентралізації. Разом з тим, потрібні нові підходи до співпраці  із податковими структурами, Антимонопольним комітетом, митною службою.

Не менш важлива підготовка високопрофесійних кадрів для промислових підприємств. Зазначено, що налагоджена активна співпраця із німцями, де навчаються наші молоді українці. Більше того, центр професійно-технічної освіти отримав із Німеччини найсучасніше обладання для навчання новим професіям на суму 5 мільйонів доларів.

Федерація роботодавців виступає як генератор нових ідей, готова ними ділитися, допомагати втілювати передові інновації в життя. Тривожить те, що влада на своїй вершині залишається, ніби на далекому від цих проблем острові. Тільки 2 кандидати в Президенти задекларували свою співпрацю із Федерацією роботодавців.

ххх

"Маніфест роботодавців України" – це своєрідна декларація намірів. Ось деякі головні його пункти: "Розуміючи, що успішну країну можна побудувати лише спільними зусиллями бізнесу, влади та громадськості через реалізацію прискореного економічного розвитку"… "ставимо перед собою наступні завдання":

– зупинення депопуляції та міграції і створення до 2030 року 2 млн. високопродуктивних робочих місць;

– підвищення темпів зростання економіки не нижче 7 % у середньорічному вимірі за період 2020 - 2030 р. р.;

– поступальне збільшення частки переробної промисловості у ВВП з 12,4 % до 25 %;

– щорічне збільшення експорту українських товарів на рівні не нижче 10 % щорічно;

– використання інвестиційних ресурсів держави для розвитку національної економіки шляхом реалізації ідеї "Купуй українське";

– запровадження інвестиційних стимулів;

– надання підприємствам державного сектора економіки доступу до дешевих кредитних ресурсів (зниження облікової ставки НБУ до 4-5%);

– проведення аудиту ключових міжнародних економічних угод та    зобов’язань України".

Ці та інші вищезгадані завдання свідчать, що у роботодавців болить серце Україною. А це значить, що, незважаючи на війну, результати виборів, є надія на успішне майбутнє. При цьому вектор руху має бути спрямований на високопродуктивне виробництво. 

На зустрічі з роботодавцями Олег Кіндер зупинився на проблемах енергетичного забезпечення. Скажімо, збільшення видобування торфу на Волині, а запаси його вражаючі, дасть поштовх до розвитку підприємства "Волинь-Кальвіс", а разом з тим збільшення робочих місць, додаткових надходжень в бюджет міста у вигляді податків.

Анатолій Понікарчук наголосив на успішній співпраці з підприємствами, членами організації роботодавців міста. Разом з тим, подякував Олегу Кіндеру та Володимиру Цибульському за плідну співпрацю.

І, нарешті, від приємного заспіву до не менш приємного фіналу. 10 квітня ц. р. Анатолій Миронович відзначив ювілей зрілості, мудрості та життєвого досвіду. Тож адресую йому такі поетичні рядки:

Хай щастить і Анатолію Понікарчуку, і всім тямущим господарникам, які ділом, а не тільки словом зміцнюють економіку України! В цьому – наша сила, надія на краще, впевненість у майбутньому держави.