Повідомлення в номер / Ольга Чепенюк: "В політиці замало жінок"

Ольга Іванівна Чепенюк знайома читачам "Вістей Ковельщини", на шпальтах якої неодноразово виступала. Вона – депутат районної ради, член фракції Аграрної партії України, входить до складу постійної комісії ради з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства  дитинства, фізичної культури і спорту. Завідувач фельдшерсько-акушерського пункту сіл Байківець, Мар'янівки, Радошина, які віднедавна входять до Голобської об'єднаної територіальної громади.

Сьогодні вона – наш співрозмовник.

l

– Ольго Іванівно! Ви – одна з небагатьох представниць прекрасної статі у Ковельській районній раді. Це Ваш перший депутатський "призов"?

– Ні. У свій час я була депутатом Радошинської сільської ради п'ятого скликання. Саме тоді відчула свою потрібність людям, яким могла реально допомогти. Переконана, що таке почуття має бути властиве всім, хто йде в політику. Так що певний досвід до того, як обрали до районної ради сьомого скликання, мала.

– Ви – член Аграрної партії України. Чому обрали саме її?

– Я народилася і виросла в селі Гулівці. Життя, клопоти і переживання сільських трудівників мені добре знайомі. Отож і вирішила пов'язати громадську діяльність з Аграрною партією, районний осередок якої на Ковельщині очолює добре знаний моїм землякам Андрій Мигуля (до речі, теж депутат райради).

– А взагалі, як склалася Ваша біографія?

– 1993 року закінчила Поворську середню школу. Потім вступила до Ковельського медичного училища, де здобула спеціальність "Лікувальна справа". З 1996 року – завідувач ФАПу у Байківцях. Тут, як-то кажуть, прижилася, вийшла заміж. На жаль, в силу ряду причин шлюб розпався.

Нині виховую шестеро дітей, з 2010 року маю посвідчення багатодітної сім'ї.

– Сьогодні нерідко можна почути слова: "Політика – це не жіноча справа". Ви згідні з цим твердженням?

– Ні.  Жінки – це велика сила. У багатьох питаннях вони не тільки не поступаються чоловікам, а й перевершують їх сумлінням і почуттям високої відповідальності. На моє глибоке переконання, справи в Україні йшли б набагато успішніше, якби у владі було більше представниць жіночої статі. Але у нас чомусь так заведено, що високі посади займають переважно чоловіки – навіть на Ковельщині і Волині.

Хоча, звичайно, є й винятки. В районній ланці виконавчої влади тривалий час успішно працюють Лариса Іванівна Білінська, Світлана Семенівна Карпюк, Тетяна Іванівна Матяшук, Ольга Григорівна Давидович та інші. З багатьма із них мені  нерідко доводиться мати справу,  і я завжди приємно вражена їх компетентністю, вмінням розв'язувати найскладніші проблеми.

Я пишаюсь, що моїми колегами по депутатському корпусу у районній раді є Тетяна Василівна Зінчук, Валентина Миколаївна  Саковська, Наталія Василівна Лисковець, Олена Миколаївна Оришкевич, Наталія Володимирівна Шайнюк. Успішно зарекомендувала себе на посаді очільниці Люблинецької ОТГ Наталія Сіховська.

– Як особисто Вам вдавалося і вдається поєднувати депутатські обов'язки з обов'язками матері – господині дому?

– Це, звичайно, не просто, але при бажанні, чіткій організації роботи можна досягти багато. Скажу декілька слів про себе. Саме з моєї ініціативи як депутата місцевої ради на території сільської громади було реалізовано низку соціально-економічних проектів: будівництво дитячого садочка в Радошині, капітальний ремонт дороги у селі Байківцях, відкриття тут аптечного кіоску, додаткової автобусної зупинки  тощо.

Намагаюся порушувати важливі для моїх виборців питання на сесіях районної ради, в публікаціях на шпальтах газети "Вісті Ковельщини", депутатських запитах і зверненнях. Сьогодні найбільше болить проблема медичної реформи. Поряд із деякими змінами на краще в охороні здоров'я, особливо сільського населення, є надзвичайно багато "вузьких" місць.

– Ви нещодавно брали участь у всеукраїнському семінарі за програмою "Місцеве самоврядування. Крок до ефективності" у місті Дніпрі. Було б цікаво дізнатися, чого Вас там навчили і як збираєтеся застосовувати набуті знання на практиці?

– Навчання організоване Інститутом політичної освіти і Фондом Конрада Аденауера, колишнього канцлера Федеративної Республіки Німеччини. Його тема: "Місцеве самоврядування. Крок до ефективності. Від загального до конкретного. Жінки в політиці".

Звичайно, про семінар, який тривав три дні, коротко не розкажеш. Ми отримали надзвичайно багато цікавої і потрібної інформації. Перед нами виступали відомі в Україні фахівці з питань місцевого самоврядування, політологи, експерти, вчені: Любомир Грицак, Олександр Солонтай, Сергій Богданенко. Участь у навчанні взяв керівник Харківської філії фонду К. Аденауера Тім Петерс.

Особисто мені запам'яталися лекції "Комунікаційні бар'єри та ризики жінок у політиці" (Інна Пенчук, професор, доктор наук, телеведуча із Запоріжжя), "Складові іміджу жінки-політика: професійні якості, гармонія візуального образу, ораторська майстерність, управління емоціями" (Юлія Сулаєва, експерт і Дмитро Кущ, психолог) та ін. Назви тем, звичайно, складні і з першого погляду, занадто затеотеризовані, але насправді матеріал нам викладали доступно й зрозуміло. Велику користь отримали від комунікаційної гри, а також збірника довідкових матеріалів.

На завершення нам вручили сертифікат Інституту політичної освіти. Отримала його і я. Таким чином, мої знання про організацію місцевого самоврядування, шляхи його вдосконалення, підвищення у ньому ролі жінок значно розширилися. Я ще раз переконалася, що вчитися ніколи не пізно.

За це я вдячна голові районної ради Андрію Броїлу, керуючій справами апарату ради Олені Ждань, які допомагали в організації поїздки.

– Як збираєтеся  використовувати ці знання?

– Думаю, вони мені стануть в пригоді незабаром, коли розпочнеться кампанія по виборах місцевих рад, об'єднаних територіальних громад. Адже районні ради сьогодні практично вичерпали свій ресурс. Нам потрібно серйозно готуватися до того, щоб оновити склад місцевих рад, довірити владу людям нової генерації. Серед них хотілося б бачити більше жінок, про що я казала на початку нашої розмови. Нам потрібно  позбутися усталеного стереотипу, що жінка має бути тільки берегинею домашнього вогнища. Її роль і значення значно ширші.

– На закінчення хочу поцікавитися, які Ваші загальні враження від семінару, адже на ньому, мабуть, були присутні і посланці з різних регіонів України?

– Так. Всього у навчанні, яке пройшло на високому рівні, особливо тренінги,  взяли участь майже 30 жінок-депутатів, громадських активістів, працівників органів місцевого самоврядування практично з усіх областей країни. Широко був репрезентований Південь держави. Незважаючи на це, спілкувалися ми дуже гарно, щиро, душевно. Я ще раз переконалася, що Україна в нас єдина.

Важливо нам, жінкам, цю єдність берегти, вносити більше конструктиву, злагоди, порозуміння  в діяльність владних структур. Адже представниці прекрасної половини людства – це та сила, яка спроможна залагодити  будь-які конфлікти, приборкати емоції та нездорові пристрасті. Це так важливо сьогодні, коли ми  переживаємо один з найдраматичніших періодів в історії України.

Але я переконана, що все у нас буде добре, що ідеали добра, миру, любові і взаємної поваги переможуть зло і ненависть.

Розмову вів 

Михайло КУЗЬМУК.

Ольга Іванівна Чепенюк знайома читачам "Вістей Ковельщини", на шпальтах якої неодноразово виступала. Вона – депутат районної ради, член фракції Аграрної партії України, входить до складу постійної комісії ради з питань духовності, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту населення, у справах сім'ї, молоді, материнства  дитинства, фізичної культури і спорту. Завідувач фельдшерсько-акушерського пункту сіл Байківець, Мар'янівки, Радошина, які віднедавна входять до Голобської об'єднаної територіальної громади.

Сьогодні вона – наш співрозмовник.

ххх

– Ольго Іванівно! Ви – одна з небагатьох представниць прекрасної статі у Ковельській районній раді. Це Ваш перший депутатський "призов"?

– Ні. У свій час я була депутатом Радошинської сільської ради п'ятого скликання. Саме тоді відчула свою потрібність людям, яким могла реально допомогти. Переконана, що таке почуття має бути властиве всім, хто йде в політику. Так що певний досвід до того, як обрали до районної ради сьомого скликання, мала.

– Ви – член Аграрної партії України. Чому обрали саме її?

– Я народилася і виросла в селі Гулівці. Життя, клопоти і переживання сільських трудівників мені добре знайомі. Отож і вирішила пов'язати громадську діяльність з Аграрною партією, районний осередок якої на Ковельщині очолює добре знаний моїм землякам Андрій Мигуля (до речі, теж депутат райради).

– А взагалі, як склалася Ваша біографія?

– 1993 року закінчила Поворську середню школу. Потім вступила до Ковельського медичного училища, де здобула спеціальність "Лікувальна справа". З 1996 року – завідувач ФАПу у Байківцях. Тут, як-то кажуть, прижилася, вийшла заміж. На жаль, в силу ряду причин шлюб розпався.

Нині виховую шестеро дітей, з 2010 року маю посвідчення багатодітної сім'ї.

– Сьогодні нерідко можна почути слова: "Політика – це не жіноча справа". Ви згідні з цим твердженням?

– Ні.  Жінки – це велика сила. У багатьох питаннях вони не тільки не поступаються чоловікам, а й перевершують їх сумлінням і почуттям високої відповідальності. На моє глибоке переконання, справи в Україні йшли б набагато успішніше, якби у владі було більше представниць жіночої статі. Але у нас чомусь так заведено, що високі посади займають переважно чоловіки – навіть на Ковельщині і Волині.

Хоча, звичайно, є й винятки. В районній ланці виконавчої влади тривалий час успішно працюють Лариса Іванівна Білінська, Світлана Семенівна Карпюк, Тетяна Іванівна Матяшук, Ольга Григорівна Давидович та інші. З багатьма із них мені  нерідко доводиться мати справу,  і я завжди приємно вражена їх компетентністю, вмінням розв'язувати найскладніші проблеми.

Я пишаюсь, що моїми колегами по депутатському корпусу у районній раді є Тетяна Василівна Зінчук, Валентина Миколаївна  Саковська, Наталія Василівна Лисковець, Олена Миколаївна Оришкевич, Наталія Володимирівна Шайнюк. Успішно зарекомендувала себе на посаді очільниці Люблинецької ОТГ Наталія Сіховська.

– Як особисто Вам вдавалося і вдається поєднувати депутатські обов'язки з обов'язками матері – господині дому?

– Це, звичайно, не просто, але при бажанні, чіткій організації роботи можна досягти багато. Скажу декілька слів про себе. Саме з моєї ініціативи як депутата місцевої ради на території сільської громади було реалізовано низку соціально-економічних проектів: будівництво дитячого садочка в Радошині, капітальний ремонт дороги у селі Байківцях, відкриття тут аптечного кіоску, додаткової автобусної зупинки  тощо.

Намагаюся порушувати важливі для моїх виборців питання на сесіях районної ради, в публікаціях на шпальтах газети "Вісті Ковельщини", депутатських запитах і зверненнях. Сьогодні найбільше болить проблема медичної реформи. Поряд із деякими змінами на краще в охороні здоров'я, особливо сільського населення, є надзвичайно багато "вузьких"місць.

– Ви нещодавно брали участь у всеукраїнському семінарі за програмою "Місцеве самоврядування. Крок до ефективності" у місті Дніпрі. Було б цікаво дізнатися, чого Вас там навчили і як збираєтеся застосовувати набуті знання на практиці?

– Навчання організоване Інститутом політичної освіти і Фондом Конрада Аденауера, колишнього канцлера Федеративної Республіки Німеччини. Його тема: "Місцеве самоврядування. Крок до ефективності. Від загального до конкретного. Жінки в політиці".

Звичайно, про семінар, який тривав три дні, коротко не розкажеш. Ми отримали надзвичайно багато цікавої і потрібної інформації. Перед нами виступали відомі в Україні фахівці з питань місцевого самоврядування, політологи, експерти, вчені: Любомир Грицак, Олександр Солонтай, Сергій Богданенко. Участь у навчанні взяв керівник Харківської філії фонду К. Аденауера Тім Петерс.

Особисто мені запам'яталися лекції "Комунікаційні бар'єри та ризики жінок у політиці" (Інна Пенчук, професор, доктор наук, телеведуча із Запоріжжя), "Складові іміджу жінки-політика: професійні якості, гармонія візуального образу, ораторська майстерність, управління емоціями" (Юлія Сулаєва, експерт і Дмитро Кущ, психолог) та ін. Назви тем, звичайно, складні і з першого погляду, занадто затеотеризовані, але насправді матеріал нам викладали доступно й зрозуміло. Велику користь отримали від комунікаційної гри, а також збірника довідкових матеріалів.

На завершення нам вручили сертифікат Інституту політичної освіти. Отримала його і я. Таким чином, мої знання про організацію місцевого самоврядування, шляхи його вдосконалення, підвищення у ньому ролі жінок значно розширилися. Я ще раз переконалася, що вчитися ніколи не пізно.

За це я вдячна голові районної ради Андрію Броїлу, керуючій справами апарату ради Олені Ждань, які допомагали в організації поїздки.

– Як збираєтеся  використовувати ці знання?

– Думаю, вони мені стануть в пригоді незабаром, коли розпочнеться кампанія по виборах місцевих рад, об'єднаних територіальних громад. Адже районні ради сьогодні практично вичерпали свій ресурс. Нам потрібно серйозно готуватися до того, щоб оновити склад місцевих рад, довірити владу людям нової генерації. Серед них хотілося б бачити більше жінок, про що я казала на початку нашої розмови. Нам потрібно  позбутися усталеного стереотипу, що жінка має бути тільки берегинею домашнього вогнища. Її роль і значення значно ширші.

– На закінчення хочу поцікавитися, які Ваші загальні враження від семінару, адже на ньому, мабуть, були присутні і посланці з різних регіонів України?

– Так. Всього у навчанні, яке пройшло на високому рівні, особливо тренінги,  взяли участь майже 30 жінок-депутатів, громадських активістів, працівників органів місцевого самоврядування практично з усіх областей країни. Широко був репрезентований Південь держави. Незважаючи на це, спілкувалися ми дуже гарно, щиро, душевно. Я ще раз переконалася, що Україна в нас єдина.

Важливо нам, жінкам, цю єдність берегти, вносити більше конструктиву, злагоди, порозуміння  в діяльність владних структур. Адже представниці прекрасної половини людства – це та сила, яка спроможна залагодити  будь-які конфлікти, приборкати емоції та нездорові пристрасті. Це так важливо сьогодні, коли ми  переживаємо один з найдраматичніших періодів в історії України.

Але я переконана, що все у нас буде добре, що ідеали добра, миру, любові і взаємної поваги переможуть зло і ненависть.