Повідомлення в номер / Повернення Росії в ПАРЄ: ще одна провокація

У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою фактично повернула російську делегацію у стіни інституції. Така позиція європейців стала шоком для багатьох українців, але не для дипломатів. Що відбулось у Страсбурзі і як це може змінити європейську політику, розібрався Центр громадського моніторингу та контролю.

Російський реванш

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала зміни у регламенті, що позбавляють ПАРЄ права накладати санкції на делегації, які порушили норми і цінності інституції. За це рішення проголосували 118 членів асамблеї, 62 – висловились проти, 10 – утримались. Одностайно проти проголосували делегати з України, Грузії, Польщі, Естонії, Литви та Латвії.

У середу, 26 червня, делегати ПАРЄ офіційно повернули до організації представників РФ, які з 2015 року не брали участі в засіданнях і не мали права голосу. Тепер вони зможуть просувати свої інтереси у ПАРЄ і навіть делегувати депутатів з анексованого Криму. Українці разом із представниками Литви, Латвії, Естонії та Польщі покинули засідання, щоб продемонструвати свою незгоду. На знак протесту проти рішення асамблеї українська делегація вирішила припинити загалом участь у роботі сесії ПАРЄ.

«Делегація звертається до Верховної Ради з необхідністю терміново розглянути питання зупинення участі України в ПАРЄ у подальшому», – повідомив на своїй сторінці у Facebook голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

Гроші VS Цінності

Формальним приводом для повернення Росії в ПАРЄ стала необхідність захищати 140 мільйонів росіян у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Прихильники РФ в асамблеї наголошували на тому, що домовлятись із Москвою буде легше, якщо її представники сидітимуть в стінах асамблеї. На думку експертів, це було лише маніпуляцією, адже з одного боку, відсутність делегатів з Москви не зупиняла юрисдикцію ЄСПЛ. А з іншого – Росія переважно ігнорує рішення європейського суду.

Реальноюпричиною міжнародні й вітчизняні оглядачі називають російські гроші, що їх потребує Європа. Адже у 2017 році РФ, яка формує 1/10 бюджету інституції, припинила платити внески до РЄ. 

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до ПАРЄ є моральною капітуляцією цієї інституції.

«Проблема аж зовсім не у самому факті повернення російської делегації до ПАРЄ – це радше символіка. Дуже неприємна, але символіка. Реальна проблема у тому, що це поштовх до створення нової нормальності у відносинах з РФ», – переконаний міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, небезпека в тому, що одразу після парламентських виборів в Україні  російські та європейські політики «намагатимуться вирішувати питання Донбасу і енергетичної незалежності, наприклад, газового транзиту, за наш рахунок». 

Приниження Європи

Спроби повернути РФ до асамблеї тривали від початку її вигнання. Утім, наголошують політологи, раніше більшість країн підтримували чітку позицію України в цьому питанні. Після президентських виборів в Україні шальки терезів похитнулися. Попри зустрічі президента Володимира Зеленського із лідерами Німеччини і Франції, їхні делегації проголосували за присутність агресора в ПАРЄ. 

Європейські журналісти та політики по-різному відреагували на ситуацію у Страсбурзі. Фонд родин жертв MH17 надіслав ПАРЄ листа з проханням не повертати право голосу РФ. Його голова Піт Плоег заявив, що не розуміє рішення асамблеї. 

Тим часом німецькі журналісти назвали повернення Москви до асамблеї результатом шантажу, а швейцарці заявили про підрив авторитету організації та приниження Європи. На думку швейцарського видання Neue Zьrcher Zeitung, відсутність стійкої позиції щодо тиранії ніколи не приводить до успіху. 

Чи повернеться українська делегація? 

Прогнозувати подальші кроки України у ПАРЄ складно. Чинна делегація має чітку позицію: не йти на поступки агресору.

«Я переконаний, що Україна має жорстко відреагувати на те, що відбулося – це питання самоповаги. І ця реакція має стосуватися не лише блоку міжпарламентського співробітництва ПАРЄ, але і блоку міжурядового співробітництва», – переконаний посол України в ПАРЄ Микола Кулеба, якого відкликали зі Страсбургу до Києва для консультацій.

Втім, після парламентських виборів українське питання у ПАРЄ відстоюватимуть уже інші делегати. Яку стратегію для них передбачає президент, поки не відомо. У відповідь на рішення ПАРЄ президент Зеленський заявив, що він «розчарований». Соратник Зеленського, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков розкритикував дії української делегації в ПАРЄ. 

Тим часом регламентний комітет ПАРЄ ухвалив рішення звернутися до Венеційської комісії за офіційним роз’ясненням про статус депутатів Державної думи РФ, обраних за багатомандатним округом, що включає анексовані Крим та Севастополь (тобто за партійними списками). Якщо Венеційська комісія стане на бік України, це може припинити повноваження російської делегації, у партійних списках якої є депутати з анексованого Криму. Крім того, новообраний генсек ПАРЄ Марія Пейчинович-Бурич є представницею Хорватії, яка не відзначається дружніми зв’язками із Росією. На думку політологів, це є позитивним сигналом для України. 

Оксана КОВАЛЬ.

У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою фактично повернула російську делегацію у стіни інституції. Така позиція європейців стала шоком для багатьох українців, але не для дипломатів. Що відбулось у Страсбурзі і як це може змінити європейську політику, розібрався Центр громадського моніторингу та контролю.

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала зміни у регламенті, що позбавляють ПАРЄ права накладати санкції на делегації, які порушили норми і цінності інституції. За це рішення проголосували 118 членів асамблеї, 62 – висловились проти, 10 – утримались. Одностайно проти проголосували делегати з України, Грузії, Польщі, Естонії, Литви та Латвії.

У середу, 26 червня, делегати ПАРЄ офіційно повернули до організації представників РФ, які з 2015 року не брали участі в засіданнях і не мали права голосу. Тепер вони зможуть просувати свої інтереси у ПАРЄ і навіть делегувати депутатів з анексованого Криму. Українці разом із представниками Литви, Латвії, Естонії та Польщі покинули засідання, щоб продемонструвати свою незгоду. На знак протесту проти рішення асамблеї українська делегація вирішила припинити загалом участь у роботі сесії ПАРЄ.

«Делегація звертається до Верховної Ради з необхідністю терміново розглянути питання зупинення участі України в ПАРЄ у подальшому», – повідомив на своїй сторінці у Facebook голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

Формальним приводом для повернення Росії в ПАРЄ стала необхідність захищати 140 мільйонів росіян у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Прихильники РФ в асамблеї наголошували на тому, що домовлятись із Москвою буде легше, якщо її представники сидітимуть в стінах асамблеї. На думку експертів, це було лише маніпуляцією, адже з одного боку, відсутність делегатів з Москви не зупиняла юрисдикцію ЄСПЛ. А з іншого – Росія переважно ігнорує рішення європейського суду.

Реальноюпричиною міжнародні й вітчизняні оглядачі називають російські гроші, що їх потребує Європа. Адже у 2017 році РФ, яка формує 1/10 бюджету інституції, припинила платити внески до РЄ. 

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до ПАРЄ є моральною капітуляцією цієї інституції.

«Проблема аж зовсім не у самому факті повернення російської делегації до ПАРЄ – це радше символіка. Дуже неприємна, але символіка. Реальна проблема у тому, що це поштовх до створення нової нормальності у відносинах з РФ», – переконаний міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, небезпека в тому, що одразу після парламентських виборів в Україні  російські та європейські політики «намагатимуться вирішувати питання Донбасу і енергетичної незалежності, наприклад, газового транзиту, за наш рахунок». 

Спроби повернути РФ до асамблеї тривали від початку її вигнання. Утім, наголошують політологи, раніше більшість країн підтримували чітку позицію України в цьому питанні. Після президентських виборів в Україні шальки терезів похитнулися. Попри зустрічі президента Володимира Зеленського із лідерами Німеччини і Франції, їхні делегації проголосували за присутність агресора в ПАРЄ. 

Європейські журналісти та політики по-різному відреагували на ситуацію у Страсбурзі. Фонд родин жертв MH17 надіслав ПАРЄ листа з проханням не повертати право голосу РФ. Його голова Піт Плоег заявив, що не розуміє рішення асамблеї. 

Тим часом німецькі журналісти назвали повернення Москви до асамблеї результатом шантажу, а швейцарці заявили про підрив авторитету організації та приниження Європи. На думку швейцарського видання Neue Zьrcher Zeitung, відсутність стійкої позиції щодо тиранії ніколи не приводить до успіху. 

Прогнозувати подальші кроки України у ПАРЄ складно. Чинна делегація має чітку позицію: не йти на поступки агресору.

«Я переконаний, що Україна має жорстко відреагувати на те, що відбулося – це питання самоповаги. І ця реакція має стосуватися не лише блоку міжпарламентського співробітництва ПАРЄ, але і блоку міжурядового співробітництва», – переконаний посол України в ПАРЄ Микола Кулеба, якого відкликали зі Страсбургу до Києва для консультацій.

Втім, після парламентських виборів українське питання у ПАРЄ відстоюватимуть уже інші делегати. Яку стратегію для них передбачає президент, поки не відомо. У відповідь на рішення ПАРЄ президент Зеленський заявив, що він «розчарований». Соратник Зеленського, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков розкритикував дії української делегації в ПАРЄ. 

Тим часом регламентний комітет ПАРЄ ухвалив рішення звернутися до Венеційської комісії за офіційним роз’ясненням про статус депутатів Державної думи РФ, обраних за багатомандатним округом, що включає анексовані Крим та Севастополь (тобто за партійними списками). Якщо Венеційська комісія стане на бік України, це може припинити повноваження російської делегації, у партійних списках якої є депутати з анексованого Криму. Крім того, новообраний генсек ПАРЄ Марія Пейчинович-Бурич є представницею Хорватії, яка не відзначається дружніми зв’язками із Росією. На думку політологів, це є позитивним сигналом для України.