Історія Голобської святині – у книзі Євгена Чернецького
Костел св. Михаїла в Голобах є однією з найстаріших сакральних пам’яток Волині, який було засновано на зламі XVI-XVII століть. Він зміцнювався і розбудовувався впродовж наступних 400 років.
З початку XVIIІ століття цей храм став центром місцевої римо-католицької парафії.
Історію забудови костелу вивчали історики як Польщі (Роман Афтаназі), так і України (М. Теодорович). Але найбільш ґрунтовні дослідження його конструктивних особливостей, використання будівельних матеріалів і збереження іконографії провів Леонід Крищенко. «Історичні дослідження» Л. Крищенка, наскільки відомо, не публікувались, але вони є цікавими. Бо саме завдяки їм вдалось встановити, що споруда костелу св.Михаїла є на ціле століття старішою, ніж вважалось раніше.
Всі матеріали історії будівництва костелу його коляторів (опікунів) вивчив, користуючись українськими і польськими архівами, дослідженнями наших і польських істориків та узагальнив в своїй книзі «Костьол св. архангела Михаїла в Голобах і його колятори» кандидат історичних наук України, доктор історичних наук Польщі Євген Чернецький. Книга видана українською та польською мовами, цікава і потрібна.
Спираючись на дослідження Л. Крищенка, автор відтворив загальну історичну періодизацію костелу. Від початку будівництва до Другої світової війни опікувались святинею місцеві дідичі – Ярузельські, Вільги, Божидар-Подгороденські, Потоцькі, графи Ронікери, Подлевські, Мяновські. Всі ці роди і були власниками (в той чи інший період) Голоб.
До речі, останніми власниками Голоб та історичного маєтку був Леопольд Мяновський, котрий був одружений з Марією-Кароліною з графів Ронікерів. Про них пам’ятають старожили селища. Сам Леопольд добре знав аграрну справу, був умілим управителем своїх земель. Закінчив рільничу школу в Кракові, на своїх землях робив все на «рівні» науки, впроваджував новинки дослідних станцій.
Саме через призму досліджень життя родин власників Голоб автору вдалось досить вдало відобразити й історію самого селища. Всі власники населеного пункту користувались своїми власними гербами і саме на них відображено той чи інший період історії селища. У пам’ять про їх благодійну опіку костел св.Михаїла до свята уперше прикрашений зображеннями восьми гербів згаданих родів.
Саме презентації цієї книги Є. Чернецького нещодавно були приурочені святкові урочистості в костелі, в яких взяли участь представники римо-католицької церкви – єпископ Луцький Віталій Скомаровський з єпархіальним кліром, українська греко-католицька церква (отець Євген Мерімерін), настоятель костелу св. Михаїла о. Тадеуш Фостаковський. На свято були запрошені священики селища о. Ніфонт та о. Андрій, місцева влада. Прибули на урочистість представники з Польщі, а також продовжувачі роду Ронікерів – праправнучка Алла Преображенська-Ронікер. Сама пані Алла проживає в Білій Церкві, неодноразово відвідувала селище, аби «пройтися історичними шляхами своїх пращурів, вклонитися їх пам’яті». Пані Алла – талановита художниця, свої роботи подарувала і костелу, і православній церкві св. Георгія Побідоносця, яка також є історичною пам’яткою селища і забудовником якої є Людвіг Вільга. Алла Преображенська-Ронікер була меценатом видання книги, зібрання місцевих спогадів, досліджень, які також увійшли до неї.
Історія костелу досить складна. Тільки в 1997 році він був повернутий своїм парафіянам. Тепер перебуває під духовною опікою франсцисканців.
Важливою подією, пов’язаною з відновленням римо-католицької парафії в селищі, стало повернення до костелу ікони Найсвятішої Діви Марії Ченстоховської, яку в часи Другої світової війни вдалося врятувати. Зберігалась вона у Великобританії. В костелі на сьогодні діє орган.
Книга «Костьол св. архангела Михаїла в Голобах і його колятори» – цікава, змістовна, багата історичними дослідженнями, відкриттями. Своє видання автор Євген Чернецький адресує дослідникам і шанувальникам старовинних пам’яток Волині.
Валентина СІЧКАР.
Костел св. Михаїла в Голобах є однією з найстаріших сакральних пам’яток Волині, який було засновано на зламі XVI-XVII століть. Він зміцнювався і розбудовувався впродовж наступних 400 років.
З початку XVIIІ століття цей храм став центром місцевої римо-католицької парафії.
Історію забудови костелу вивчали історики як Польщі (Роман Афтаназі), так і України (М. Теодорович). Але найбільш ґрунтовні дослідження його конструктивних особливостей, використання будівельних матеріалів і збереження іконографії провів Леонід Крищенко. «Історичні дослідження» Л. Крищенка, наскільки відомо, не публікувались, але вони є цікавими. Бо саме завдяки їм вдалось встановити, що споруда костелу св.Михаїла є на ціле століття старішою, ніж вважалось раніше.
Всі матеріали історії будівництва костелу його коляторів (опікунів) вивчив, користуючись українськими і польськими архівами, дослідженнями наших і польських істориків та узагальнив в своїй книзі «Костьол св. архангела Михаїла в Голобах і його колятори» кандидат історичних наук України, доктор історичних наук Польщі Євген Чернецький. Книга видана українською та польською мовами, цікава і потрібна.
Спираючись на дослідження Л. Крищенка, автор відтворив загальну історичну періодизацію костелу. Від початку будівництва до Другої
світової війни опікувались святинею місцеві дідичі – Ярузельські, Вільги, Божидар-Подгороденські, Потоцькі, графи Ронікери, Подлевські, Мяновські. Всі ці роди і були власниками (в той чи інший період) Голоб.
До речі, останніми власниками Голоб та історичного маєтку був Леопольд Мяновський, котрий був одружений з Марією-Кароліною з графів Ронікерів. Про них пам’ятають старожили селища. Сам Леопольд добре знав аграрну справу, був умілим управителем своїх земель. Закінчив рільничу школу в Кракові, на своїх землях робив все на «рівні» науки, впроваджував новинки дослідних станцій.
Саме через призму досліджень життя родин власників Голоб автору вдалось досить вдало відобразити й історію самого селища. Всі власники населеного пункту користувались своїми власними гербами і саме на них відображено той чи інший період історії селища. У пам’ять про їх благодійну опіку костел св.Михаїла до свята уперше прикрашений зображеннями восьми гербів згаданих родів.
Саме презентації цієї книги Є. Чернецького нещодавно були приурочені святкові урочистості в костелі, в яких взяли участь представники римо-католицької церкви – єпископ Луцький Віталій Скомаровський з єпархіальним кліром, українська греко-католицька церква (отець Євген Мерімерін), настоятель костелу св. Михаїла о. Тадеуш Фостаковський. На свято були запрошені священики селища о. Ніфонт та о. Андрій, місцева влада. Прибули на урочистість представники з Польщі, а також продовжувачі роду Ронікерів – праправнучка Алла Преображенська-Ронікер. Сама пані Алла проживає в Білій Церкві, неодноразово відвідувала селище, аби «пройтися історичними шляхами своїх пращурів, вклонитися їх пам’яті». Пані Алла – талановита художниця, свої роботи подарувала і костелу, і православній церкві св. Георгія Побідоносця, яка також є історичною пам’яткою селища і забудовником якої є Людвіг Вільга. Алла Преображенська-Ронікер була меценатом видання книги, зібрання місцевих спогадів, досліджень, які також увійшли до неї.
Історія костелу досить складна. Тільки в 1997 році він був повернутий своїм парафіянам. Тепер перебуває під духовною опікою франсцисканців.
Важливою подією, пов’язаною з відновленням римо-католицької парафії в селищі, стало повернення до костелу ікони Найсвятішої Діви Марії Ченстоховської, яку в часи Другої світової війни вдалося врятувати. Зберігалась вона у Великобританії. В костелі на сьогодні діє орган.
Книга «Костьол св. архангела Михаїла в Голобах і його колятори» – цікава, змістовна, багата історичними дослідженнями, відкриттями. Своє видання автор Євген Чернецький адресує дослідникам і шанувальникам старовинних пам’яток Волині.
Валентина СІЧКАР.
Залишити коментар