Минуло десять років, відколи в Україні почали виявляти так званих іспанський слимаків (Arion lusitanicus), які потрапили до нас із південно-східної Польщі.
Вони небезпечні тим, що їдять практично всю органіку і дуже швидко плодяться та поширюються, залишаючи після себе знищені поля та городи. Ситуація набула таких масштабів, що люди почали самоорганізовуватися для боротьби із цими шкідниками. Зокрема, у Фейсбук сотні людей під хештегом «Зупини Рудого» публікують місця, де вони бачили цих коричневих слизьких створінь.
Більше про цю проблему спробував дізнатися кореспондент ІА ZIK.
Іспанські конкістадори
Звідки вони точно взялися – наразі невідомо. Найбільш ймовірними місцями походження вчені називають Португалію, північ Іспанії або Франції. На даний момент цей вид поширений практично по всій Європі, а у 1998 році був виявлений на території США. А все завдяки торгівлі і капусті. У ХХ сторіччі із цього регіону активно почали постачати сільськогосподарську продукцію (зокрема, салат та капусту) в інші країни. У такий спосіб ці повільні маленькі створіння змогли подолати сотні, тисячі кілометрів від свого звичного ареалу проживання.
Середні розміри слимака іспанського – 80-120 мм, але трапляються такі гіганти, які мають 150-200 мм. Забарвлення сильно варіюється — від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого. З правого боку посередині мантії розташовується дихальний отвір. Вони ведуть нічний спосіб життя, і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Вони люблять вологі місця. Удень ці молюски ховаються під грудками землі, між листям капусти тощо. А після заходу Сонця виповзають зі схованок та накидаються на городину. У похмуру погоду цих слизняків можна побачити і вдень.
У чому небезпека?
Особливість іспанських слимаків полягає у тому, що вони їдять практично все. Деякі науковці розглядають їх, як потенційних знищувачів органічного відходів. Справді, ці слимаки не перебірливі у виборі їжі, їдять майже будь-яку органіку, не лише рослинного походження, але і тваринного. Ці шкідники їдять мертвих тварин, екскременти і навіть представників свого виду. У Польщі фіксували випадки, коли ці слизькі створіння нападали на гнізда птахів і з’їдали або робили каліками маленьких пташок.
Британські вчені сповістили громадськість, що слимаки, які потрапили до Великобританії з Іспанії, становлять загрозу для всієї екосистеми і попросили допомогти їм вистежити нежданих гостей. Вчені відзначають, що ці молюски не гребують харчуватися сільськогосподарськими культурами, які звичайні слимаки обходять стороною, і виживають після вживання отруйних гранул. Вони псують як підземну, так і надземну частину рослин: суниці, огірки, помідори, перець, картоплю та інші овочеві культури і плодові дерева. Підраховано, що слимаки пошкоджують близько 150 видів і різновидів культурних рослин. Як наслідок, падає якість продукції, знижується врожай.
Доцент кафедри лісництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець розповів, що у цих слимаків майже немає природних ворогів.
«Це вид, який все займає нову територію і не має достатньої кількості природних ворогів. Іспанські слимаки дуже швидко розмножуються. Вони починають поїдати все, що можна з’їсти, починаючи від декоративних рослин, сільськогосподарських культур, екскрементів і так далі. Вони можуть зимувати у ґрунті до 10 сантиметрів, тому стійкі до перепадів температури», – повідомив Володимир Крамарець.
Теперішня погода із великою кількістю опадів робить життя іспанських слимаків пречудовим. Адже наш вологий та сонячний клімат оптимально їм підходить. Тому в Україні число іспанських слимаків щороку зростає.
Українські реалії
У Національній мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN) почали активно обговорювати цю проблему. UkrBIN – це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу. Ця статистична інформація дозволяє вченим та спеціалістам бачити реальну картину присутності чи відсутності того чи іншого виду тварин та рослин. Вже кілька днів на Фейсбук сторінці спільноти UkrBIN українці активно фіксують іспанських слимаків під хештегом «Зупини Рудого».
«Ситуація в західних областях України є критичною, і вирішити миттєво ні ми, ні хтось інший її не може. Ми – не чарівники, але активно працюємо над розробкою методу боротьби з іспанським слимаком. Ми не представники Держспоживслужби України або місцевих органів самоврядування, а науковці й, на жаль, у сучасних реаліях України не маємо безпосереднього впливу на прийняття управлінських рішень», – написала дослідниця Марина Голівець у Фейсбук групі UkrBIN.
Вона також додала, що потрібно фотографувати та фіксувати місця, де були помічені ці молюски і закидати на сторінку спільноти.
За короткий відрізок часу сотні людей сфотографували іспанських слимаків та написали координати, де вони їх бачили. В основному їх фіксують у західних областях: на Галичині, Буковині, Закарпатті. Зокрема, на інтерактивній карті – це добре видно.
Іспанський слимак мешкає не лише на городах, але й у містах. У Львові, найбільшому місті Західної України, десятки постів про цього шкідника, який мешкає на вулицях поруч житлових будинків та у парках. Люди розповідають, які він створює їм проблеми (поїдає рослини та квіти, постійний слиз тощо). І як вони з ним пробують безуспішно боротись – або отруюють різними препаратами, або щоденно збирають їх десятками штук.
Методи боротьби
Цих шкідників особливо багато влітку, коли є висока вологість ґрунту і висока температура повітря. Наприкінці травня-на початку червня з яєць, що перезимували в ґрунті, народжуються молоді слимаки, які розвиваються два місяці, досягають за цей час зрілого віку і починають розмножуватися. Для боротьби зі слимаками існує багато способів – як народних, так і запропонованих фахівцями.
Систематичний вилов і знищення слимаків на грядках, доріжках і під укриттями здатне лише дещо скоротити їх чисельність. Пишуть навіть, що ці слимаки люблять пиво. До прикладу, можна вкопувати в ґрунт невеликі ємності, що містять пиво, до якого слимаки небайдужі, і потім збирати їх.
Для успішної боротьби зі слимаками буває корисно перед початком перших заморозків або ж у відлиг, скопати ґрунт на грядках. Справа в тому, що для зимової сплячки і відкладання своїх яєць слимаки шукають різні поглиблення або щілини, оскільки самостійно викопати нору вони не здатні. Пізнє перекопування ґрунту порушує зимовий сон цих шкідників, що сприяє загибелі потомства.
Іноді в боротьбі зі слимаками допомагають і відволікаючі маневри: посадка в міжряддях найбільш «смачну» для слимаків культуру – салат, який і прийме основний удар на себе. Також можна знайти різноманітні хімічні засоби, однак вони більше шкодять самій огородині, ніж слимакам.
Та найефективніше – це, звісно, природні вороги слимаків. Їх не так багато, але, до прикладу, хижі павуки, багатоніжки, туруни та жуки-стафіліні (хижаки) – всі вони становлять реальну загрозу цим молюскам. Люблять закусити молюсками жаби, вужі та ящірки, а з ссавців їх особливо полюбляють їжаки. Не гидують слимаками також голодні кури і качки.
«Заохочуйте в себе на ділянках природних ворогів іспанських слимаків, зокрема турунів та жуків-стафілінів, які живляться молюсками та їхніми яйцями. Їх можна ловити пастками та переселяти до себе на ділянку. Не користуйтеся потужними інсектицидами безсистемно, це підриває чисельність жуків, які контролюють слимаків», – написав Микола Юнаков у Фейсбук сторінці UkrBIN.
Юрій Мартинович.
Назва його – слимак, а насправді це хижак
Минуло десять років, відколи в Україні почали виявляти так званих іспанський слимаків (Arion lusitanicus), які потрапили до нас із південно-східної Польщі.
Вони небезпечні тим, що їдять практично всю органіку і дуже швидко плодяться та поширюються, залишаючи після себе знищені поля та городи. Ситуація набула таких масштабів, що люди почали самоорганізовуватися для боротьби із цими шкідниками. Зокрема, у Фейсбук сотні людей під хештегом «Зупини Рудого» публікують місця, де вони бачили цих коричневих слизьких створінь.
Більше про цю проблему спробував дізнатися кореспондент ІА ZIK.
Іспанські конкістадори
Звідки вони точно взялися – наразі невідомо. Найбільш ймовірними місцями походження вчені називають Португалію, північ Іспанії або Франції. На даний момент цей вид поширений практично по всій Європі, а у 1998 році був виявлений на території США. А все завдяки торгівлі і капусті. У ХХ сторіччі із цього регіону активно почали постачати сільськогосподарську продукцію (зокрема, салат та капусту) в інші країни. У такий спосіб ці повільні маленькі створіння змогли подолати сотні, тисячі кілометрів від свого звичного ареалу проживання.
Середні розміри слимака іспанського – 80-120 мм, але трапляються такі гіганти, які мають 150-200 мм. Забарвлення сильно варіюється — від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого. З правого боку посередині мантії розташовується дихальний отвір. Вони ведуть нічний спосіб життя, і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Вони люблять вологі місця. Удень ці молюски ховаються під грудками землі, між листям капусти тощо. А після заходу Сонця виповзають зі схованок та накидаються на городину. У похмуру погоду цих слизняків можна побачити і вдень.
У чому небезпека?
Особливість іспанських слимаків полягає у тому, що вони їдять практично все. Деякі науковці розглядають їх, як потенційних знищувачів органічного відходів. Справді, ці слимаки не перебірливі у виборі їжі, їдять майже будь-яку органіку, не лише рослинного походження, але і тваринного. Ці шкідники їдять мертвих тварин, екскременти і навіть представників свого виду. У Польщі фіксували випадки, коли ці слизькі створіння нападали на гнізда птахів і з’їдали або робили каліками маленьких пташок.
Британські вчені сповістили громадськість, що слимаки, які потрапили до Великобританії з Іспанії, становлять загрозу для всієї екосистеми і попросили допомогти їм вистежити нежданих гостей. Вчені відзначають, що ці молюски не гребують харчуватися сільськогосподарськими культурами, які звичайні слимаки обходять стороною, і виживають після вживання отруйних гранул. Вони псують як підземну, так і надземну частину рослин: суниці, огірки, помідори, перець, картоплю та інші овочеві культури і плодові дерева. Підраховано, що слимаки пошкоджують близько 150 видів і різновидів культурних рослин. Як наслідок, падає якість продукції, знижується врожай.
Доцент кафедри лісництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець розповів, що у цих слимаків майже немає природних ворогів.
«Це вид, який все займає нову територію і не має достатньої кількості природних ворогів. Іспанські слимаки дуже швидко розмножуються. Вони починають поїдати все, що можна з’їсти, починаючи від декоративних рослин, сільськогосподарських культур, екскрементів і так далі. Вони можуть зимувати у ґрунті до 10 сантиметрів, тому стійкі до перепадів температури», – повідомив Володимир Крамарець.
Теперішня погода із великою кількістю опадів робить життя іспанських слимаків пречудовим. Адже наш вологий та сонячний клімат оптимально їм підходить. Тому в Україні число іспанських слимаків щороку зростає.
Українські реалії
У Національній мережі інформації з біорізноманіття (UkrBIN) почали активно обговорювати цю проблему. UkrBIN – це єдина в Україні платформа для накопичення та обміну даними з біорізноманіття у режимі вільного доступу. Ця статистична інформація дозволяє вченим та спеціалістам бачити реальну картину присутності чи відсутності того чи іншого виду тварин та рослин. Вже кілька днів на Фейсбук сторінці спільноти UkrBIN українці активно фіксують іспанських слимаків під хештегом «Зупини Рудого».
«Ситуація в західних областях України є критичною, і вирішити миттєво ні ми, ні хтось інший її не може. Ми – не чарівники, але активно працюємо над розробкою методу боротьби з іспанським слимаком. Ми не представники Держспоживслужби України або місцевих органів самоврядування, а науковці й, на жаль, у сучасних реаліях України не маємо безпосереднього впливу на прийняття управлінських рішень», – написала дослідниця Марина Голівець у Фейсбук групі UkrBIN.
Вона також додала, що потрібно фотографувати та фіксувати місця, де були помічені ці молюски і закидати на сторінку спільноти.
За короткий відрізок часу сотні людей сфотографували іспанських слимаків та написали координати, де вони їх бачили. В основному їх фіксують у західних областях: на Галичині, Буковині, Закарпатті. Зокрема, на інтерактивній карті – це добре видно.
Іспанський слимак мешкає не лише на городах, але й у містах. У Львові, найбільшому місті Західної України, десятки постів про цього шкідника, який мешкає на вулицях поруч житлових будинків та у парках. Люди розповідають, які він створює їм проблеми (поїдає рослини та квіти, постійний слиз тощо). І як вони з ним пробують безуспішно боротись – або отруюють різними препаратами, або щоденно збирають їх десятками штук.
Методи боротьби
Цих шкідників особливо багато влітку, коли є висока вологість ґрунту і висока температура повітря. Наприкінці травня-на початку червня з яєць, що перезимували в ґрунті, народжуються молоді слимаки, які розвиваються два місяці, досягають за цей час зрілого віку і починають розмножуватися. Для боротьби зі слимаками існує багато способів – як народних, так і запропонованих фахівцями.
Систематичний вилов і знищення слимаків на грядках, доріжках і під укриттями здатне лише дещо скоротити їх чисельність. Пишуть навіть, що ці слимаки люблять пиво. До прикладу, можна вкопувати в ґрунт невеликі ємності, що містять пиво, до якого слимаки небайдужі, і потім збирати їх.
Для успішної боротьби зі слимаками буває корисно перед початком перших заморозків або ж у відлиг, скопати ґрунт на грядках. Справа в тому, що для зимової сплячки і відкладання своїх яєць слимаки шукають різні поглиблення або щілини, оскільки самостійно викопати нору вони не здатні. Пізнє перекопування ґрунту порушує зимовий сон цих шкідників, що сприяє загибелі потомства.
Іноді в боротьбі зі слимаками допомагають і відволікаючі маневри: посадка в міжряддях найбільш «смачну» для слимаків культуру – салат, який і прийме основний удар на себе. Також можна знайти різноманітні хімічні засоби, однак вони більше шкодять самій огородині, ніж слимакам.
Та найефективніше – це, звісно, природні вороги слимаків. Їх не так багато, але, до прикладу, хижі павуки, багатоніжки, туруни та жуки-стафіліні (хижаки) – всі вони становлять реальну загрозу цим молюскам. Люблять закусити молюсками жаби, вужі та ящірки, а з ссавців їх особливо полюбляють їжаки. Не гидують слимаками також голодні кури і качки.
«Заохочуйте в себе на ділянках природних ворогів іспанських слимаків, зокрема турунів та жуків-стафілінів, які живляться молюсками та їхніми яйцями. Їх можна ловити пастками та переселяти до себе на ділянку. Не користуйтеся потужними інсектицидами безсистемно, це підриває чисельність жуків, які контролюють слимаків», – написав Микола Юнаков у Фейсбук сторінці UkrBIN.
Юрій Мартинович.
Залишити коментар