Повідомлення в номер / Що нового в українській школі

Розпочався навчальний рік. По всій країні у 16 176 школах за парти сіли 3,9 мільйона учнів, яких повели у Країну знань 441 тисяча вчителів. Тим часом на школярів та їхніх батьків очікує чимало новацій. Про них розповідають “Сільські вісті”.

Домашня освіта стала реальністю

Суттєвих змін зазнало положення про індивідуальну освіту: її здобуття спрощено. Як відомо, у державі передбачені три форми такого навчання — сімейно-домашня, екстернат і педагогічний патронаж.

Зокрема, запевняють у МОН, буде легше організувати домашнє навчання. Це коли батьки беруться самотужки організовувати для сина чи доньки заняття, а в разі потреби з певних предметів підшукують репетиторів. Як відомо, раніше звільнити дитину від загальнообов’язкового щоденного відвідування уроків було надзвичайно складною справою. Якщо й дозволялось навчатись дитині вдома, то лише з дуже поважних причин. 

Нині ж батькам достатньо звернутися до адміністрації загальноосвітнього закладу із заявою. Якщо вони підписують документ, що відповідальність беруть на себе, то відмовити їм у школі не мають права. Такого учня зараховують і у подальшому періодично відстежують його прогрес у навчанні. Чотири рази на рік у своїй школі «домашній» учень здаватиме відповідний підсумковий іспит або тест. У разі відсутності прогресу батьків можуть зобов’язати повернути дитину до відвідування шкільних уроків.

Хтось, можливо, задасться питанням, а чи потрібна така форма навчання взагалі? Як свідчить досвід інших країн, так, дуже. Трапляються різні життєві ситуації, які спонукають батьків до такого кроку. Зокрема, це може бути гострий конфлікт у шкільному колективі або й із педагогом, пережите перед цим дитиною велике душевне потрясіння чи просто і психологічна особливість.

Оцінка — особиста інформація

«Петренко — десять, Руденко — сім, Созоненко — чотири…» Зазвичай саме так на уроках учителі оголошують результати контрольних чи домашніх завдань. Хтось із дітей радіє, що одержав хорошу оцінку, а хтось засмутиться через погану, яка,  до того ж, може стати предметом кепкувань ровесників…

Відтепер оцінка учня є його особистою інформацією, яку вчитель не має права розголошувати публічно, в тому числі повідомляючи на весь клас результати контрольної роботи. А якщо учень відповідає біля дошки безпосередньо на уроці, то педагог може лише загальними фразами оцінити його відповідь, а оцінку в балах має поставити у щоденнику, причому на перерві або ж після уроку в індивідуальному порядку.

Скасовуються й будь-які «дошки пошани» відмінників, як і «дошки ганьби». І це також правильно, адже у багатьох невдачах дитини в шкільному навчанні часто винні невдатні педагоги, які недопрацювали з учнем, недооцінили його, а може, не знайшли особливого індивідуального підходу… Діти різні, і здібності у них теж різні. 

Що вже казати про заборону педагогам картати та висміювати учня публічно. Зокрема, й на батьківських зборах.

Iнклюзія в дії

Віднині тільки так: жодний загальноосвітній навчальний заклад не має права відмовити батькам дитини з особливими освітніми потребами у зарахуванні на навчання, якщо родина зареєстрована у цьому територіальному окрузі. Певна річ, звернутись із заявою до закладу слід було заздалегідь, напередодні навчального року. До неї треба долучити документи, що підтверджують наявність особливих освітніх потреб — висновок інклюзивно-ресурсного центру, індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю.

Про організацію інклюзивного класу і навчальних програм мають подбати як адміністрація школи, так і місцеве управління освіти.

Право дитини з інвалідністю на соціалізацію, а, значить, і на навчання у загальноосвітній школі разом із ровесниками докладно виписане у пакеті освітніх законів і підзаконних актів. Там лише йдеться, що навчання для школярів з особливими освітніми потребами можна буде продовжити тільки на рік у початковій школі й на рік — у базовій. Це стосується учнів інклюзивних класів. На кожному з цих рівнів, наголошуємо, навчання може бути продовжене лише на один рік. Якщо ж дитина все ж не зможе опанувати свою індивідуальну програму, тільки тоді школа може відмовитись далі організовувати для неї процес навчання.

Мережева форма

Мережева форма загальноосвітнього навчання зовсім нова для України. Вона означає, що до викладання предмета, себто проведення уроків, віднині дозволяється залучати професіоналів у різних сферах життя — виробничників, керівників спортивних і наукових гуртків і секцій, діячів культури, правознавців, економістів і т. п. Це має навчити дітей різних важливих життєвих компетентностей. А водночас, як зазначають експерти, завдяки такому підходу, імовірно, вдасться розв’язати й іншу супутню нагальну проблему шкільної освіти — гострої нестачі у регіонах профільних шкільних викладачів.

І це ще не все. Так, віднині учень і навіть цілий клас можуть проходити певні заняття на базі іншої школи або в наукових установах, на виробництвах або організованих для них курсах у професійних середніх і вищих навчальних закладах. При цьому одна школа виступатиме як базова, а з іншою вона буде укладати партнерські угоди. 

Життєві компетентності 

у пріоритеті

Українська  школа продовжує впевнено торувати курс на надбання учнями не тільки теоретичних предметних знань, а, передовсім, життєвих компетентностей. Вийшовши з її стін, випускники мають бути готовими до дорослого життя щодо різних найнеобхідніших навичок і знань.

Так, із нинішнього навчального року в школах країни запроваджено новий предмет — фінансова грамотність. Учні 9-х та 10-х класів отримали нові навчальні матеріали, які допоможуть їм опанувати цей предмет. Як повідомили на Урядовому порталі, програму, навчальний посібник та робочий зошит «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» було розроблено 2019 року. Вони повністю враховують зміни у фінансовій галузі за останні 5 років. У програмі є блоки про основні права споживачів фінансових послуг, правила безпечної роботи з платіжними картками, електронними грошима, платіжними терміналами. За підсумками курсу «школярі зможуть навчитись ефективно управляти власними фінансами та відповідально користуватись фінансовими послугами».

На черзі — оновлення програми з правознавства, яка має стати практичнішою, тобто життєво компетентною. 

Хочеш — вдягай форму, а хочеш — ні

Офіційно, згідно з червневим розпорядженням Президента Володимира Зеленського, від нинішнього навчального року скасовується обов’язкова шкільна форма. Тож, треба думати, кожний зможе ходити до школи, у чому душа забажає. Щоправда, це не стосується тих шкіл та гімназій, де для учнів запроваджено унікальну шкільну форму і де це зазначено у Статуті закладу. Носіння такої форми вважається престижним.

Втім, як засвідчили шкільні ярмарки, багато родин все ж віддали перевагу бюджетній шкільній формі: світлим сорочкам та костюмам класичних шкільних фасонів.  

Світловідбивний жилет

Набуло чинності нове правило, яке стосується учнів виключно початкової школи — перших-четвертих класів. Якщо діти повертаються із занять або ж ідуть на них сутінкової пори, то вони зобов’язані вдягати поверх одягу ще й жилет зі спеціальними світловідбивними смугами. Згідно з Урядовою програмою, такими жилетами мають бути безкоштовно забезпечені всі учні початкової школи. Насамперед це стосується тих дітей, яким доводиться долати шлях до шкіл, перетинаючи автодороги. 

Батьки мають роз’яснити дитині, як важливо для її безпеки носити цей спеціальний одяг.

Електронний учнівський квиток

Усі школярі (у селах і містах) замість звичайних учнівських квитків мають отримати новий електронний учнівський квиток. Батьки, які мають доступ до мережі Інтернет, завдяки цій новації зможуть відслідковувати пересування дитини містом чи селищем з допомогою спеціального додатка, завантаживши його у сучасний мобільний телефон. Хтось скаже: «Фантастика». Втім, як свідчать повідомлення з місць, у школах вже шикуються черги з охочих оформити електронний учнівський квиток.

Олена КОЩЕНКО.

Розпочався навчальний рік. По всій країні у 16 176 школах за парти сіли 3,9 мільйона учнів, яких повели у Країну знань 441 тисяча вчителів. Тим часом на школярів та їхніх батьків очікує чимало новацій. Про них розповідають “Сільські вісті”.

Суттєвих змін зазнало положення про індивідуальну освіту: її здобуття спрощено. Як відомо, у державі передбачені три форми такого навчання — сімейно-домашня, екстернат і педагогічний патронаж.

Зокрема, запевняють у МОН, буде легше організувати домашнє навчання. Це коли батьки беруться самотужки організовувати для сина чи доньки заняття, а в разі потреби з певних предметів підшукують репетиторів. Як відомо, раніше звільнити дитину від загальнообов’язкового щоденного відвідування уроків було надзвичайно складною справою. Якщо й дозволялось навчатись дитині вдома, то лише з дуже поважних причин. 

Нині ж батькам достатньо звернутися до адміністрації загальноосвітнього закладу із заявою. Якщо вони підписують документ, що відповідальність беруть на себе, то відмовити їм у школі не мають права. Такого учня зараховують і у подальшому періодично відстежують його прогрес у навчанні. Чотири рази на рік у своїй школі «домашній» учень здаватиме відповідний підсумковий іспит або тест. У разі відсутності прогресу батьків можуть зобов’язати повернути дитину до відвідування шкільних уроків.

Хтось, можливо, задасться питанням, а чи потрібна така форма навчання взагалі? Як свідчить досвід інших країн, так, дуже. Трапляються різні життєві ситуації, які спонукають батьків до такого кроку. Зокрема, це може бути гострий конфлікт у шкільному колективі або й із педагогом, пережите перед цим дитиною велике душевне потрясіння чи просто і психологічна особливість.

«Петренко — десять, Руденко — сім, Созоненко — чотири…» Зазвичай саме так на уроках учителі оголошують результати контрольних чи домашніх завдань. Хтось із дітей радіє, що одержав хорошу оцінку, а хтось засмутиться через погану, яка,  до того ж, може стати предметом кепкувань ровесників…

Відтепер оцінка учня є його особистою інформацією, яку вчитель не має права розголошувати публічно, в тому числі повідомляючи на весь клас результати контрольної роботи. А якщо учень відповідає біля дошки безпосередньо на уроці, то педагог може лише загальними фразами оцінити його відповідь, а оцінку в балах має поставити у щоденнику, причому на перерві або ж після уроку в індивідуальному порядку.

Скасовуються й будь-які «дошки пошани» відмінників, як і «дошки ганьби». І це також правильно, адже у багатьох невдачах дитини в шкільному навчанні часто винні невдатні педагоги, які недопрацювали з учнем, недооцінили його, а може, не знайшли особливого індивідуального підходу… Діти різні, і здібності у них теж різні. 

Що вже казати про заборону педагогам картати та висміювати учня публічно. Зокрема, й на батьківських зборах.

Iнклюзія в дії

Віднині тільки так: жодний загальноосвітній навчальний заклад не має права відмовити батькам дитини з особливими освітніми потребами у зарахуванні на навчання, якщо родина зареєстрована у цьому територіальному окрузі. Певна річ, звернутись із заявою до закладу слід було заздалегідь, напередодні навчального року. До неї треба долучити документи, що підтверджують наявність особливих освітніх потреб — висновок інклюзивно-ресурсного центру, індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю.

Про організацію інклюзивного класу і навчальних програм мають подбати як адміністрація школи, так і місцеве управління освіти.

Право дитини з інвалідністю на соціалізацію, а, значить, і на навчання у загальноосвітній школі разом із ровесниками докладно виписане у пакеті освітніх законів і підзаконних актів. Там лише йдеться, що навчання для школярів з особливими освітніми потребами можна буде продовжити тільки на рік у початковій школі й на рік — у базовій. Це стосується учнів інклюзивних класів. На кожному з цих рівнів, наголошуємо, навчання може бути продовжене лише на один рік. Якщо ж дитина все ж не зможе опанувати свою індивідуальну програму, тільки тоді школа може відмовитись далі організовувати для неї процес навчання.

Мережева форма загальноосвітнього навчання зовсім нова для України. Вона означає, що до викладання предмета, себто проведення уроків, віднині дозволяється залучати професіоналів у різних сферах життя — виробничників, керівників спортивних і наукових гуртків і секцій, діячів культури, правознавців, економістів і т. п. Це має навчити дітей різних важливих життєвих компетентностей. А водночас, як зазначають експерти, завдяки такому підходу, імовірно, вдасться розв’язати й іншу супутню нагальну проблему шкільної освіти — гострої нестачі у регіонах профільних шкільних викладачів.

І це ще не все. Так, віднині учень і навіть цілий клас можуть проходити певні заняття на базі іншої школи або в наукових установах, на виробництвах або організованих для них курсах у професійних середніх і вищих навчальних закладах. При цьому одна школа виступатиме як базова, а з іншою вона буде укладати партнерські угоди. 

Українська  школа продовжує впевнено торувати курс на надбання учнями не тільки теоретичних предметних знань, а, передовсім, життєвих компетентностей. Вийшовши з її стін, випускники мають бути готовими до дорослого життя щодо різних найнеобхідніших навичок і знань.

Так, із нинішнього навчального року в школах країни запроваджено новий предмет — фінансова грамотність. Учні 9-х та 10-х класів отримали нові навчальні матеріали, які допоможуть їм опанувати цей предмет. Як повідомили на Урядовому порталі, програму, навчальний посібник та робочий зошит «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» було розроблено 2019 року. Вони повністю враховують зміни у фінансовій галузі за останні 5 років. У програмі є блоки про основні права споживачів фінансових послуг, правила безпечної роботи з платіжними картками, електронними грошима, платіжними терміналами. За підсумками курсу «школярі зможуть навчитись ефективно управляти власними фінансами та відповідально користуватись фінансовими послугами».

На черзі — оновлення програми з правознавства, яка має стати практичнішою, тобто життєво компетентною. 

Офіційно, згідно з червневим розпорядженням Президента Володимира Зеленського, від нинішнього навчального року скасовується обов’язкова шкільна форма. Тож, треба думати, кожний зможе ходити до школи, у чому душа забажає. Щоправда, це не стосується тих шкіл та гімназій, де для учнів запроваджено унікальну шкільну форму і де це зазначено у Статуті закладу. Носіння такої форми вважається престижним.

Втім, як засвідчили шкільні ярмарки, багато родин все ж віддали перевагу бюджетній шкільній формі: світлим сорочкам та костюмам класичних шкільних фасонів.  

Набуло чинності нове правило, яке стосується учнів виключно початкової школи — перших-четвертих класів. Якщо діти повертаються із занять або ж ідуть на них сутінкової пори, то вони зобов’язані вдягати поверх одягу ще й жилет зі спеціальними світловідбивними смугами. Згідно з Урядовою програмою, такими жилетами мають бути безкоштовно забезпечені всі учні початкової школи. Насамперед це стосується тих дітей, яким доводиться долати шлях до шкіл, перетинаючи автодороги. 

Батьки мають роз’яснити дитині, як важливо для її безпеки носити цей спеціальний одяг.

Усі школярі (у селах і містах) замість звичайних учнівських квитків мають отримати новий електронний учнівський квиток. Батьки, які мають доступ до мережі Інтернет, завдяки цій новації зможуть відслідковувати пересування дитини містом чи селищем з допомогою спеціального додатка, завантаживши його у сучасний мобільний телефон. Хтось скаже: «Фантастика». Втім, як свідчать повідомлення з місць, у школах вже шикуються черги з охочих оформити електронний учнівський квиток.