Держпідтримка фермерів у планах та в реальності
В Україні діє близько 45 тисяч фермерських господарств, які розводять худобу і птицю, вирощують зерно, овочі, ягоди і фрукти. Більшість із цих ферм є невеликими, і саме їхній розвиток є одним із ключових пріоритетів держави. Цього року, колишнє Міністерство аграрної політики та продовольства збільшило видатки для фермерів. Чи отримали селяни обіцяні кошти і як розподіляється допомога, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Понад мільярд на розвиток
На підтримку фермерських господарств у цьогорічному Держбюджеті, як і торік, закладено 1 млрд 44,5 млн. гривень. З-поміж цих коштів 244,5 млн. грн. передбачено на кредитну програму для фермерів.
Державна допомога включає субсидії, дотації та різного роду грошові компенсації. Наприклад, фермерам можуть відшкодувати частину витрат на сільськогосподарську техніку або ж на дорадчі послуги з агрономії, ветеринарії, бухгалтерського обліку, юридичних питань тощо.
Новинкою цього року є те, що один член господарства може скористатися субсидією 12 тис. грн на 1 га угідь (загалом до 40 тис. грн на ферму). Якщо власнику ферми до 35 років, господарству можуть автоматично нарахувати максимальну субсидію.
Також цього року Уряд ухвалив постанову, за якою члени сімейних ферм як застраховані особи зможуть отримати додатковий фінансовий ресурс. Йдеться про сімейні господарства, які не мають статусу юридичної особи та належать до 4-ої групи платників податків. Вони отримуватимуть доплату до єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, зросла сума компенсації вартості придбаного насіння вітчизняного виробництва. Якщо торік за цією програмою фермеру могли максимально повернути 60 тис. грн, то цьогоріч – уже 80 тисяч.
«Попит на нішеву фермерську продукцію з кожним роком зростає. Для забезпечення цього попиту, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках Уряд продовжує розглядати розвиток малого та середнього агробізнесу як один із пріоритетів і надавати державну підтримку для фермерів за багатьма напрямами», – наголосив екс-заступник міністра агрополітики Віктор Шеремета.
Перші отримувачі
За даними Мінагрополітики, за перше півріччя фермерським господарствам загалом нараховано 81,4 млн. грн. компенсацій. Із цих коштів фермери вже отримали 18,6 млн. грн. А решта 62,8 млн грн – підготовлені до виплат.
Зокрема, фермерам нараховано 46,1 млн. грн. компенсації за придбану агротехніку та обладнання українського виробництва. У рамках здешевлення кредитів вже виділено 22,3 млн. грн. держдопомоги. Ще 46,7 млн. грн. компенсації нараховано фермерам за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» від Укрдержфонду.
Крім того, Уряд частково компенсує 16 фермерам витрати на сільськогосподарські дорадчі послуги (142 тисячі грн.). Субсидію на одиницю оброблюваних угідь призначено 386 фермерським господарствам. Разом їм нараховано 12,8 млн. грн., серед яких 2,3 млн. грн. отримає 41 новостворена ферма.
Найактивнішими учасниками програм держпідтримки є виробники Волинської області – вони подали 250 заявок. Найменше зацікавились державними коштами фермери Дніпропетровщини (4 заявки), Чернігівщини (5 заявок) та Київщини (12 заявок).
Чому фермери не поспішають?
Торік лише близько 13% фермерів подали заявки на державну допомогу, цьогоріч ситуація видається не набагато кращою. У профільному відомстві таку поведінку аграріїв пояснюють тим, що чимало господарств працюють у “тіні”, а держава надає гроші лише легально зареєстрованим підприємствам.
«Коли ми говоримо про держпідтримку, то право на неї мають ті підприємства, які працюють абсолютно легально. Фермер повинен збувати свою продукцію не за готівку. Він повинен декларувати всі свої доходи і витрати, вести елементарну бухгалтерію», – пояснив директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Тарас Висоцький.
Низька активність фермерів, на думку фахівців, викликана також браком знань про доступні програми компенсацій. Тому цього року у кожному регіоні Мінагрополітики започаткувало інформаційну кампанію на підтримку розвитку фермерства. Місцева влада і фахівці зустрічались із аграріями та відповідали на питання фермерів.
Водночас самі сільгоспвиробники вважають, що умови державних програм для них є занадто складними.
«Річ у тому, що для мене видалася доволі складною сама система отримання допомоги. Є багато умов, яким новоствореному підприємству потрібно відповідати. З одного боку, все логічно і потрібно, аби уникнути зловживань, з іншого ж – занадто важко їм відповідати. Не можу сказати, наскільки цей баланс оптимальний», – розповів фермер із Харківщини Євген Твердохлібов, який торік подав документи на компенсацію від держави.
Крім того, за словами аграріїв,суми компенсацій для фермерів-початківців є недостатніми. Найсерйознішим викликом для них є придбання власної сільськогосподарської техніки. Але державної субсидії вистачає лише на поточні витрати – купівлю насіння, пального, добрив тощо. Крім того, кошти від держави більшість фермерів отримує восени, коли основні аграрні роботи, на які вони потрібні, вже минули.
Втім, попри недосконалість механізму держпідтримки, і фермери, і урядовці не стримують оптимізму. Адже детінізація агроринку і розвиток нішового фермерства – справа не одного року. І початок для неї уже закладено.
Оксана КОВАЛЬ.
В Україні діє близько 45 тисяч фермерських господарств, які розводять худобу і птицю, вирощують зерно, овочі, ягоди і фрукти. Більшість із цих ферм є невеликими, і саме їхній розвиток є одним із ключових пріоритетів держави. Цього року, колишнє Міністерство аграрної політики та продовольства збільшило видатки для фермерів. Чи отримали селяни обіцяні кошти і як розподіляється допомога, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Понад мільярд на розвиток
На підтримку фермерських господарств у цьогорічному Держбюджеті, як і торік, закладено 1 млрд 44,5 млн. гривень. З-поміж цих коштів 244,5 млн. грн. передбачено на кредитну програму для фермерів.
Державна допомога включає субсидії, дотації та різного роду грошові компенсації. Наприклад, фермерам можуть відшкодувати частину витрат на сільськогосподарську техніку або ж на дорадчі послуги з агрономії, ветеринарії, бухгалтерського обліку, юридичних питань тощо.
Новинкою цього року є те, що один член господарства може скористатися субсидією 12 тис. грн на 1 га угідь (загалом до 40 тис. грн на ферму). Якщо власнику ферми до 35 років, господарству можуть автоматично нарахувати максимальну субсидію.
Також цього року Уряд ухвалив постанову, за якою члени сімейних ферм як застраховані особи зможуть отримати додатковий фінансовий ресурс. Йдеться про сімейні господарства, які не мають статусу юридичної особи та належать до 4-ої групи платників податків. Вони отримуватимуть доплату до єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, зросла сума компенсації вартості придбаного насіння вітчизняного виробництва. Якщо торік за цією програмою фермеру могли максимально повернути 60 тис. грн, то цьогоріч – уже 80 тисяч.
«Попит на нішеву фермерську продукцію з кожним роком зростає. Для забезпечення цього попиту, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках Уряд продовжує розглядати розвиток малого та середнього агробізнесу як один із пріоритетів і надавати державну підтримку для фермерів за багатьма напрямами», – наголосив екс-заступник міністра агрополітики Віктор Шеремета.
Перші отримувачі
За даними Мінагрополітики, за перше півріччя фермерським господарствам загалом нараховано 81,4 млн. грн. компенсацій. Із цих коштів фермери вже отримали 18,6 млн. грн. А решта 62,8 млн грн – підготовлені до виплат.
Зокрема, фермерам нараховано 46,1 млн. грн. компенсації за придбану агротехніку та обладнання українського виробництва. У рамках здешевлення кредитів вже виділено 22,3 млн. грн. держдопомоги. Ще 46,7 млн. грн. компенсації нараховано фермерам за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» від Укрдержфонду.
Крім того, Уряд частково компенсує 16 фермерам витрати на сільськогосподарські дорадчі послуги (142 тисячі грн.). Субсидію на одиницю оброблюваних угідь призначено 386 фермерським господарствам. Разом їм нараховано 12,8 млн. грн., серед яких 2,3 млн. грн. отримає 41 новостворена ферма.
Найактивнішими учасниками програм держпідтримки є виробники Волинської області – вони подали 250 заявок. Найменше зацікавились державними коштами фермери Дніпропетровщини (4 заявки), Чернігівщини (5 заявок) та Київщини (12 заявок).
Чому фермери не поспішають?
Торік лише близько 13% фермерів подали заявки на державну допомогу, цьогоріч ситуація видається не набагато кращою. У профільному відомстві таку поведінку аграріїв пояснюють тим, що чимало господарств працюють у “тіні”, а держава надає гроші лише легально зареєстрованим підприємствам.
«Коли ми говоримо про держпідтримку, то право на неї мають ті підприємства, які працюють абсолютно легально. Фермер повинен збувати свою продукцію не за готівку. Він повинен декларувати всі свої доходи і витрати, вести елементарну бухгалтерію», – пояснив директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Тарас Висоцький.
Низька активність фермерів, на думку фахівців, викликана також браком знань про доступні програми компенсацій. Тому цього року у кожному регіоні Мінагрополітики започаткувало інформаційну кампанію на підтримку розвитку фермерства. Місцева влада і фахівці зустрічались із аграріями та відповідали на питання фермерів.
Водночас самі сільгоспвиробники вважають, що умови державних програм для них є занадто складними.
«Річ у тому, що для мене видалася доволі складною сама система отримання допомоги. Є багато умов, яким новоствореному підприємству потрібно відповідати. З одного боку, все логічно і потрібно, аби уникнути зловживань, з іншого ж – занадто важко їм відповідати. Не можу сказати, наскільки цей баланс оптимальний», – розповів фермер із Харківщини Євген Твердохлібов, який торік подав документи на компенсацію від держави.
Крім того, за словами аграріїв,суми компенсацій для фермерів-початківців є недостатніми. Найсерйознішим викликом для них є придбання власної сільськогосподарської техніки. Але державної субсидії вистачає лише на поточні витрати – купівлю насіння, пального, добрив тощо. Крім того, кошти від держави більшість фермерів отримує восени, коли основні аграрні роботи, на які вони потрібні, вже минули.
Втім, попри недосконалість механізму держпідтримки, і фермери, і урядовці не стримують оптимізму. Адже детінізація агроринку і розвиток нішового фермерства – справа не одного року. І початок для неї уже закладено.
Оксана КОВАЛЬ.
Держпідтримка фермерів у планах та в реальності
Залишити коментар