Ковельський міськрайонний суд обрав запобіжний захід для неповнолітнього ковельчанина, якого звинувачують у нападі на сусідів та вбивстві жінки. Проте, його знайомі говорять про нього лише хороше: він був спокійний, з благополучної сім'ї, прислуговував священику.
Суддя Ковельського міськрайонного суду обрав для 14-річного хлопця запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 діб, – інформує ВолиньPost, посилаючись на власні джерела.
14-річному ковельчанину, який 3-го жовтня ножем вбив 41-річну сусідку і травмував її чоловіка та доньку, повідомили про підозру в умисному вбивстві і замаху на вбивство двох осіб, розповіла речниця прокуратури Волині Наталія Мурахевич, – передає Суспільне Волині.
Чоловіка, якого травмував підліток, прооперували, він перебуває у реанімації, 16-річну дівчину не госпіталізовували, розповів лікар-хірург Іван Петрук:
"Близько 11-ї години вечора поступив до нас у відділення хворий, 44 роки з тяжкими травмами – множинними пораненнями грудної клітки і передньої черевної стінки. Стан хворого був вкрай важкий. Була проведена операція. Хворий зараз перебуває в реанімаційному відділенні лікарні. Стан хворого стабільно важкий".
"Жінка від нанесених ножем травм померла на місці", – розповів медик "швидкої" Сергій Палайда:
"Нашими диспетчерами було отримано виклик з приводу ножового поранення. На місці виклику була жінка 1978 року народження, без ознак життя з проникаючим пораненням в районі серця. На місці події працювали поліцейські, вони вже надавали першу допомогу".
Подія трапилася 3-го жовтня близько 22-ої по вулиці Брестській у Ковелі. Хлопець мешкав по сусідству з родиною, до якої прийшов з ножем. Сусіди своїх прізвищ не називають, про затриманого розповідають таке.
"Цей хлопець був спокійний, до сестри моєї приходив гуляти. Йому всього 14 років, я навіть не думав, що він таке може зробити. Та я й не вірю, що він це зробив", – розповів сусід Роман.
"Сім'я хороша, благополучна. А що з ним сталося – не знаю. Він ще прислужував в церкві. В них троє дітей, донечка маленька і ще є один хлопець. Працюють на залізниці. Він їздить на поїзді, мама (Катя) в декреті", – каже сусід Олександр.
Зазначимо, що 14-річний підліток, який з ножем напав на сусідів і вбив 41-річну жінку, ще до приїзду поліції повернувся на місце злочину і цікавився, що тут сталося. У день вбивства він прийшов до 16-річної доньки господарів попросити атлас, а вже ввечері повернувся та з ножами накинувся на родину.
Про це йдеться в сюжеті ТСН, – передають Волинські Новини.
Однолітки хлопчика розповіли, що він захоплювався програмуванням і комп'ютерними іграми. Сусіди також натякнули, що, можливо, він щось приймав із заборонених препаратів.
Сім'я 14-річної дитини з рюкзаками покинула Ковель, адже перебуває в шоці від того, що сталося. Ніхто не міг очікувати такого від спокійної і скромної дитини. Якщо його провину доведуть – йому загрожує до 15 років ув'язнення.
Нині вирішується питання про обрання затриманому запобіжного заходу. За вчинення такого злочину неповнолітнім Кримінальний кодекс України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
(За матеріалами інтернет-сайтів).
Висновки робити кожному з нас
Трагічна подія, про яку ми розповіли вище, спираючись на повідомлення інтернет-сайтів, декілька днів тому збурила інформаційний простір України. Вона – "тема № 1" у розмовах ковельчан, багато хто з яких особисто знав і сім'ю потерпілих, і рідних підозрюваного у вбивстві підлітка. В причинах трагедії криміналісти-фахівці детально розбираються, тому говорити про причини, які призвели до вбивства, передчасно.
Але є один нюанс, про який не тільки можна, а й потрібно вести мову. І не лише вести, а рішуче бити на сполох у всі "дзвони". Адже останнім часом нашу країну просто-таки заполонила інформаційна навала про трагічні події в Україні, близькому і далекому зарубіжжі. Жодна програма телевізійних новин не обходиться без повідомлень про насильства, самогубства, вбивства, зґвалтування та інші "дикі" речі. Причому ці повідомлення обов'язково подають як "найголовніші" і "найпотрібніші" суспільству. Так звані журналісти-кілери не просто розповідають про криваві трагедії, а ніби змагаються у вмінні подати їх у найчорнішому світлі, буквально "смакуючи" подробиці тієї чи іншої надзвичайної події.
Не відстають від них деякі колеги з радіо й газет. Коли їх послухати і почитати, то складається враження, що ми живемо у світі суцільного божевілля, що у нас немає нічого хорошого, світлого, чистого. Можна собі лише уявити, якого тиску зазнає психіка слухачів, читачів, глядачів, особливо молодшого віку.
Якщо до цього додати інтернет, смертельно небезпечні ігри та розваги, які пропонують деякі сайти, згадати, що величезна кількість дітей і підлітків весь свій вільний час витрачає на електронні засоби комунікації, черпаючи весь масив негативної інформації саме звідти, то можна уявити масштаби небезпеки, яка загрожує духовному здоров'ю нації.
На жаль, окреслена вище проблема, судячи з усього, не надто турбує українську владу, яка постійно перебуває в турбулентному стані, змінюючи одна одну і будучи постійно заклопотаною перерозподілом посад та грошових потоків. Вагомішим би мало бути тут слово педагогічної громадськості, як, зрештою, усіх суспільних інституцій, правоохоронних органів, духовенства.
Можливо, я й помиляюся, але чомусь мені здається, що в останні роки у нас все більш відчутною стає тенденція до відчуження особистості від реального життя суспільства. Якщо колись виховна робота з молоддю велося постійно, з підлітками, схильними до правопорушень, займалися і правоохоронці, і педагоги, і батьки, і громадські організації, то нині юнаки і дівчата полишені переважно самі на себе. Інтернет, смартфон, айфон декому замінює весь світ, а спілкування з друзями, рідними, колегами зводиться до мережі фейсбук чи мобільного зв'язку. Дається взнаки і непродумане реформування установ і організацій, які мають займатися проблемами молоді, де різко скоротили кількість потрібного персоналу. Замість того, щоб його збільшити в розумних межах.
Написаним вище я в жодному разі не хочу визначити ступінь провини у скоєному злочині підозрюваного 14-літнього підлітка чи його рідних, як і зрештою, педагогів школи, де він навчався. Це – прерогатива правоохоронних органів. Моя мета скромніша: звернути увагу на загрози, які стають дедалі відчутнішими у нашому повсякденному житті. Буду вдячний, коли читачі газети захочуть продовжити тему.
Маркіян ІВАЩИК.
Жорстоке вбивство у Ковелі
Залишити коментар