Повідомлення в номер / Все починається з дитинства

Стояв у центрі селища Голоб двоповерховий будинок. Колись він слугував багато років місцевому костелу, в повоєнний час належав лікарні. А ось пізніше, всіма забутий, дивився на світ вибитими вікнами та обдертими  стінами.

Так було. Але, коли у селищі став служити в храмі Святого Юрія  Побідоносця ієромонах Ніфонт, будинок ніби ожив і став окрасою селища. Щоб у цьому переконатися, варто сюди завітати. Спочатку здивує зразковий благоустрій, добре обладнаний ігровий дитячий майданчик, гірки, гойдалки, фонтан. Сюди в будь-який час можна прийти дітям і дорослим. Але завжди думаєш, скільки зусиль, праці, творчості треба було докласти, аби все довести до ладу, "вдихнути" в нього життя, щоб усе запрацювало.

Але священик не зупиняється на зробленому – в нього все нові і нові задуми, творчі розробки. От тільки на все треба гроші. Але й те, що зроблено, радує людей. Бо тут   вирує життя. Вже 4 роки поспіль  активно працює Центр сімейної культури, яким керує прихожанка Ю. Мівшук. Саме тут зуміли об'єднати, зацікавити дітей, залучити до навчання і змістовного відпочинку.

Так, у кожної дитини є своє бачення світу. Але від того, як вона його сприймає,   залежить її світогляд, любов до рідної землі, людей, повага до батьків, любов до Бога.

Саме тому при Центрі відкрито недільну школу, якою керує вчитель Світлана Бондарук (до речі, вона є координатором роботи галереї "Дзвіниця").

На уроках недільної школи багато уваги приділяють культурі поведінки. Методика навчання доступна, вчителі все роблять, аби зацікавити і  згуртувати дітей. В школі діти об'єднані в чотири групи. Звичайно, основа навчання – "Закон Божий", який дохідливо доносить до дітей о. Ніфонт. Допомагають йому А. Борисюк та Ю Кузьмінець.

Мудрий наставник направляє на путь Божої істини, навчає, як поводити себе в церкві, молитись, постити і каятися і, напевно, найважливіше – вміти прощати і любити один одного. В школі звучать молитви, піснеспіви, а потім всі досягнення демонструють на вечорах колядок, концертах, в різноманітних конкурсах, і, звичайно, у повсякденному житті. Священик постійно закликає до любові і милосердя, доброти, він став ініціатором благодійних концертів.

Крім   основ православ'я, дітей навчають церковнослов'янського письма (В. Вєселова), прищеплюють любов до прекрасного. Групу флористики веде знаюча, творча Юлія Мівшук. Надзвичайно цікаво дітям на заняттях "паперопластики", які проводять талановиті С. Федорук, Н. Якимчук та О. Корольчук.

Саме з ініціативи священика Ніфонта  школа вивчає історію селища за книгою І. Пасюка і В. Марчука "Голоби". Звичайно, знати історію своєї малої батьківщини та її будівничих цікаво і потрібно. На уроках діти знайомляться з історичними місцями селища, вивчають історію його околиць, в поєднанні з історією Ковельщини, Волині. Для цього проводять екскурсії, поїздки в музеї Луцька. Курс історії (уроки історії рідного краю) доручено вести мені.

До речі, діти церковної школи беруть активну участь у масових заходах в селищі.  Проводяться майстер-класи, організовуються  подорожі в монастирі. На допомогу приходять вчителі школи, є свої координатори  – це молоді прихожани Андрій Борисюк, Богдана та Іванка Володькіни. Саме за їх допомогою відбуваються дні музики, малювання, англійської мови.

Кажуть, що все починається з дитинства, тому у вихідні дні по закінченню Богослужінь до Центру сімейної культури запрошуються дошкільнята з батьками. Усіх захоплюються цікавими заходами. Тут відбувалися свята "гарбуза", "мильної бульбашки".

Два роки при Центрі функціонує табір відпочинку (в час літніх канікул) "Розвивайся – не зупиняйся". В програмі табору цікаві, захоплюючі різні заходи згідно з віковими групами. Але кожен день, кожне заняття починається зі служби Божої. Вчителі зі своїм мудрим керівником – священиком Ніфонтом постійно в пошуках чогось нового, цікавого, щоб зацікавити дітей, зробити їх добрішими, дружнішими, навчити поваги один до одного.

Не забудеться дітям "Ніч без мами" – саме цим заходом закінчилась робота табору. Звичайно, у програмі було все: спільна вечірня молитва, відвідування парку, де дітей чекали різні сюрпризи, фокуси, спільна вечеря, яку юні готували самі з вчителями, та перегляд нічного мультфільму на церковну тематику, вогнище,  пісні під гітару.

Діти навперебій згадували пісні, всі їх підхоплювали. Було багато сміху, радості і... смачна картопля з ковбасою, яку самі напекли на вогнищі. Я впевнена: пройдуть роки, а ця "Ніч без мами" згадається дітям і у зрілі роки.

Стояв у центрі селища Голоб двоповерховий будинок. Колись він слугував багато років місцевому костелу, в повоєнний час належав лікарні. А ось пізніше, всіма забутий, дивився на світ вибитими вікнами та обдертими  стінами.

Так було. Але, коли у селищі став служити в храмі Святого Юрія  Побідоносця ієромонах Ніфонт, будинок ніби ожив і став окрасою селища. Щоб у цьому переконатися, варто сюди завітати. Спочатку здивує зразковий благоустрій, добре обладнаний ігровий дитячий майданчик, гірки, гойдалки, фонтан. Сюди в будь-який час можна прийти дітям і дорослим. Але завжди думаєш, скільки зусиль, праці, творчості треба було докласти, аби все довести до ладу, "вдихнути" в нього життя, щоб усе запрацювало.

Але священик не зупиняється на зробленому – в нього все нові і нові задуми, творчі розробки. От тільки на все треба гроші. Але й те, що зроблено, радує людей. Бо тут   вирує життя. Вже 4 роки поспіль  активно працює Центр сімейної культури, яким керує прихожанка Ю. Мівшук. Саме тут зуміли об'єднати, зацікавити дітей, залучити до навчання і змістовного відпочинку.

Так, у кожної дитини є своє бачення світу. Але від того, як вона його сприймає,   залежить її світогляд, любов до рідної землі, людей, повага до батьків, любов до Бога.

Саме тому при Центрі відкрито недільну школу, якою керує вчитель Світлана Бондарук (до речі, вона є координатором роботи галереї"Дзвіниця").

На уроках недільної школи багато уваги приділяють культурі поведінки. Методика навчання доступна, вчителі все роблять, аби зацікавити і  згуртувати дітей. В школі діти об'єднані в чотири групи. Звичайно, основа навчання – "Закон Божий", який дохідливо доносить до дітей о. Ніфонт. Допомагають йому А. Борисюк та Ю Кузьмінець.

Мудрий наставник направляє на путь Божої істини, навчає, як поводити себе в церкві, молитись, постити і каятися і, напевно, найважливіше – вміти прощати і любити один одного. В школі звучать молитви, піснеспіви, а потім всі досягнення демонструють на вечорах колядок, концертах, в різноманітних конкурсах, і, звичайно, у повсякденному житті. Священик постійно закликає до любові і милосердя, доброти, він став ініціатором благодійних концертів.

Крім   основ православ'я, дітей навчають церковнослов'янського письма (В. Вєселова), прищеплюють любов до прекрасного. Групу флористики веде знаюча, творча Юлія Мівшук. Надзвичайно цікаво дітям на заняттях "паперопластики", які проводять талановиті С. Федорук, Н. Якимчук та О. Корольчук.

Саме з ініціативи священика Ніфонта  школа вивчає історію селища за книгою І. Пасюка і В. Марчука "Голоби". Звичайно, знати історію своєї малої батьківщини та її будівничих цікаво і потрібно. На уроках діти знайомляться з історичними місцями селища, вивчають історію його околиць, в поєднанні з історією Ковельщини, Волині. Для цього проводять екскурсії, поїздки в музеї Луцька. Курс історії (уроки історії рідного краю) доручено вести мені.

До речі, діти церковної школи беруть активну участь у масових заходах в селищі.  Проводяться майстер-класи, організовуються  подорожі в монастирі. На допомогу приходять вчителі школи, є свої координатори  – це молоді прихожани Андрій Борисюк, Богдана та Іванка Володькіни. Саме за їх допомогою відбуваються дні музики, малювання, англійської мови.

Кажуть, що все починається з дитинства, тому у вихідні дні по закінченню Богослужінь до Центру сімейної культури запрошуються дошкільнята з батьками. Усіх захоплюються цікавими заходами. Тут відбувалися свята "гарбуза", "мильної бульбашки".

Два роки при Центрі функціонує табір відпочинку (в час літніх канікул) "Розвивайся – не зупиняйся". В програмі табору цікаві, захоплюючі різні заходи згідно з віковими групами. Але кожен день, кожне заняття починається зі служби Божої. Вчителі зі своїм мудрим керівником – священиком Ніфонтом постійно в пошуках чогось нового, цікавого, щоб зацікавити дітей, зробити їх добрішими, дружнішими, навчити поваги один до одного.

Не забудеться дітям "Ніч без мами" – саме цим заходом закінчилась робота табору. Звичайно, у програмі було все: спільна вечірня молитва, відвідування парку, де дітей чекали різні сюрпризи, фокуси, спільна вечеря, яку юні готували самі з вчителями, та перегляд нічного мультфільму на церковну тематику, вогнище,  пісні під гітару.

Діти навперебій згадували пісні, всі їх підхоплювали. Було багато сміху, радості і... смачна картопля з ковбасою, яку самі напекли на вогнищі. Я впевнена: пройдуть роки, а ця "Ніч без мами" згадається дітям і у зрілі роки.