За календарем листопад – осінній місяць, але за характером погодних умов він ближчий до зимового грудня. Цей місяць – пора найтемніших, найнепроглядніших ночей, найкоротших, найнегожих днів. Хоч і не радує цього часу погода, але й до неї придивлялися і примічали:
Із-поміж різних народних свят о цій порі колись відзначався синичий день. Для цього було відведено 12 листопада.
Повсюди, де це було зручно, виставляли годівниці із гарбузовим, соняшниковим, динним насінням, коноплею, крихтами білого хліба, сиру, підвішували шматочки м'яса, несолоного сала. На бенкет до таких їдалень з усіх-усюд зліталися жовтогруді істоти, сповнюючи принишклі тепер околиці відчайдушним веселим передзвоном. Далеко було чути їхні тоненькі голоси, що зливалися в чудову пісню. А перекладалася вона людською мовою так: "Дякуємо за частування! Правильно ми зробили, що разом із іншими птахами не подалися у вирій. Залишаємося з вами!". Слухаючи мелодійний щебет, ще тоді, у давнину, пращури склали вислів, який живе і досі: "Хоч і крихітка синичка, а й вона свій день куций знає!".
Уже в наш час учені експериментальним шляхом підтвердили високу мудрість прадідів, що принаджували птахів, і зокрема синиць, до своїх домівок. У садах, які оберігають від комах ці пернаті, наче "штурмовики", крилаті, на третину менше пошкоджених плодів, ніж там, де покладаються на хімію.
Тож допомагаймо суворої пори братам меншим. Влаштовуймо для них "їдальні" за вікнами, на деревах, у чагарниках. Для цього багато зусиль не треба: постійне місце підгодівлі і завчасно та регулярно покладений харч. А той зиск, що матимемо через півроку, всі турботи виправдає.
Заговини
В Україні кажуть: "Минуть м'ясниці, доведеться поститься". Впродовж віків церковно-християнський календар поряд із святами обов'язково включав і суворо регламентоване постування.
Гійом Левассерде Боплан, який у ХVII столітті подорожував Україною, залишив цікаві спостереження і з цього приводу: "Вони (козаки) дуже шанують святкові дні й дотримуються постів, які тривають 8 або 9 місяців на рік і полягають в утриманні від м'яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок їхньої душі залежить від зміни їжі".
Традиція передріздвяного посту пов'язана з ім'ям святого апостола Пилипа. Перед своєю мученицькою смертю він просив кари для своїх убивць, за що Господь наклав на нього покуту – 40 днів по своїй смерті він не зможе увійти до раю. Святий Пилип просив інших апостолів молитися і постити за нього всі ці 40 днів.
Щоправда, минав Різдвяний піст порівняно легко. "На Пилипівці ще люди ситі" – казали в народі. Цей час прожити без м'яса і молока було не важко, бо саме тоді розпочинали запаси свіжозаквашених і солоних овочів: капусти, буряків, огірків. Споживали багато різних видів олії – сім'яної (тобто конопляної), лляної, соняшникової, рижієвої, макової, а також макухи з неї.
Яблука збережуться до весни
У ящиках
Відомо, що листя волоського горіха має високі дезінфікувальні властивості, тому його фітонциди убивають практично всі хвороботворні бактерії. Не втрачає воно цих якостей і після перших приморозків, коли починається масовий падолист.
Досвідчені садівники використовують це листя для зберігання яблук.
Очищене від пилу і бруду, а також просушене, його складають на горищі або під навісом так, щоб купа була пухкою і не надто висихала. Листя має бути злегка прив’яленим і без вологи на поверхні.
Коли настає час закладання яблук зимових сортів на зберігання, дно тари встеляють тонким шаром горіхового листя. Потім укладають шар яблук, а зверху знову шар листя, і так пошарово, поки не заповниться ящик.
Зберігаються яблука в ящиках у погребі практично до квітня. Характерно, що зіпсованих під час зберігання плодів майже не буває.
Запах від листя горіха яблука практично не вбирають, так що їх можна вживати відразу ж після розкриття ящика, а якщо потримати плоди після цього добу-дві, то взагалі сторонній запах і присмак відсутні.
ххх
I в пакетах
Останнім часом на зимове зберігання овочі та фрукти закладають у поліетиленові пакети. Тут існують певні правила.
Щоб продукція в пакетах збереглася, всередину слід покласти ватний тампон, змочений оцтом.
Допустимий обсяг продукції, що закладається у пакет, — три-чотири кілограми. Плівка самих пакетів не повинна бути товстою.
Закладати в пакет треба лише суху і чисту продукцію. Після цього його герметично закривають. На полиці пакети розміщують в один шар.
У період зберігання неприпустимі коливання температури у сховищі. Оптимальною є температура мінус один – плюс п’ять градусів.
Народ скаже, як зав’яже
Прислів'я та приказки ввібрали великий господарський досвід народів, здобутки матеріальної і духовної культури, історичні ідеали, побутові та звичаєві перлини.
- Туман на верховині – дощ у долині (Португалія).
- Якщо в листопаді північно-східний вітер віє, то остерігайся бурі (В'єтнам).
- В листопаді вітер гне і високі тополі (Латвія).
- Шануй хліб: дині їмо нині, а хліб – увесь рік (Німеччина).
- Вечірня веселка в листопаді – спокій кораблям у морі (Ірландія).
- Бійся листопада – за ним зима, не бійся зими – за нею весна (Азербайджан).
- В листопаді як не вчиниш, а зиму на літо не переміниш (Литва).
- На чужій землі і весна чорна, а на своїй і листопад зелений (Бурятія).
Про листопад в українців кажуть отак:
- Як листопад дерев не обтрусить – довга зима бути мусить.
- В'яжи влітку рукавиці – в листопаді пригодиться.
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні – і старий кінь.
- Листопад – вересню онук, жовтню – син, а зимі – рідний брат.
- Пищить снігур у листопаді – скоро й зимі будем раді.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, мутить, крутить, припікає, то мете, то поливає.
- У листопаді, як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Навесні, хоч рікою поллє, – краплі не видно; у листопаді ситцем просіє – хоч відром черпай.
- Холодненький батечко жовтень, та листопад його перехолодить.
- Листопад стелить землю листом, а грудень – снігом.
- Листопадовий день – що заячий хвіст.
- У листопаді сонця, як у старої баби краси.
- Хоч і не простора у листопаді кузня, а на всі річки в ній закови лаштуються.
- Хто в листопаді не тремтить, той і в січні не замерзне.
- У листопаді довгий день до вечора, як робити нема чого.
- Листопадові ночі до снігу темні.
- Листопад – не лютий, проте спитає, чи добре одягнений і взутий.
- У листопаді заєць шубу міняє, бо зиму відчуває.
- Листя з дерева впало – літо пропало.
- Листопадові пороші – на хліб надії хороші.
- Листопад завжди хитрує: і осені служить, і зимі шлях торує.
- Хоч і не лютий листопад, та, однак, грудневі брат.
- У листопаді світанок із присмерками серед дня зустрічається.
Сторінку підготував громадський кореспондент газети "Вісті Ковельщини" Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Дванадцять місяців: листопад
Залишити коментар