Ви запитували – ми відповідаємо
Чи почує держава селян і фермерів?
Уже кілька років в Україні точаться розмови про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Економісти наводять приклад європейських країн, малюючи перспективне майбутнє, а фермери і селяни, навпаки, побоюються земельної реформи. Намагаючись поставити крапку в цій тривалій історії, Президент Володимир Зеленський ініціював національну дискусію про ринок землі. Як відкрити ринок, щоб захистити інтереси всіх учасників та отримати економічну вигоду? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, що обіцяє влада та що кажуть експерти.
Від "сірого" до "білого" ринку землі
Більшість українців підтримують заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. Останнє дослідження соціологічної групи "Рейтинг" свідчить, що 63% людей проголосувало б за збереження земельного мораторію на референдумі з цього питання. І лише 21% українців підтримують ідею запровадження ринку землі.
Втім, попри мораторій, земля в Україні продається. Сьогодні існує "сірий" ринок землі, який створює низку проблем.
По-перше, доступ до купівлі землі мають лише обрані, а продавці змушені віддавати угіддя за безцінь. За словами експертів, від початку незалежності майже 1 млн. га землі було скуплено великими холдингами через тіньові схеми. Зокрема, через механізм емфітевзису.
По-друге, у селян зараз немає іншого варіанту, аніж здати свою ділянку в оренду за ціну, яку запропонує холдинг. Відповідно до підрахунків експертів, селянин щороку недоотримує з оренди близько 18000 грн. Натомість ринок землі уможливить конкуренцію, і тоді пайовики зможуть продавати та здавати в оренду ділянки за справедливою ціною.
По-третє, за даними експертів, за час дії мораторію близько мільйона українців, які володіли землею, вже померли. І їхні угіддя, а це майже 1,5 млн. га, відійшли державі. Якби ринок землі існував, ці люди могли б продати свої ділянки за свого життя.
Правозахисники вслід за Європейським судом із прав людини наголошують, що заборона на продаж сільськогосподарських угідь порушує права українців. Тож наразі питання не в тому, чи скасовувати мораторій, а в тому, як зробити це правильно.
"Нам треба вирішувати не питання запуску чи незапуску ринку землі, а питання конкретної моделі цього ринку", – переконаний експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Дмитро Ливч.
За обрахунками Світового банку, вільний обіг земель сільськогосподарського призначення вже в перший рік збільшить ВВП України на 1-2%. А це близько 50 млрд. грн. Економісти передбачають, що запровадження ліберальної моделі ринку землі встановить ціну 1 га на рівні 5 тис. дол., що принесе Україні до 100 млрд доларів впродовж 10 років.
"До бюджету будуть надходити податки. І чим земля буде дорожче, тим більше податків буде отримувати держава", – вважає керуючий партнер Diligent Capital Partners Данило Пасько.
Земля передусім – для українців
Президент України Володимир Зеленський доручив парламенту до 1 грудня 2019 року ухвалити закон про ринок земель сільськогосподарського призначення. Наразі у парламенті зареєстровано 11 законопроєктів.
Урядовий проєкт передбачає, що з 1 жовтня 2020 року купувати угіддя зможуть українські громадяни та юридичні особи, територіальні громади і держава. Одна особа не зможе володіти більш ніж 8% сільськогосподарських земель в межах однієї області та 35% в межах ОТГ.
У питанні купівлі землі іноземцями влада займає одностайну позицію: доступ іноземців до ринку землі слід відстрочити. Зокрема, глава держави пропонує, щоб компанії, які мають в засновниках іноземців, змогли купувати землю лише з 2024 року.
"Коли наші фермери куплять землю, коли знизиться наша кредитна ставка, тоді вже можна дати можливість купувати землю іноземним компаніям за умови, що вони працюватимуть на цій землі та найматимуть на роботу українців", – пояснив Зеленський під час прес-марафону у Києві.
Президент додав, що держава подбає про те, щоб надати можливість українцям купувати землю. Адже сьогодні малі фермери немають коштів на викуп ділянок, які вони обробляють.
"Ще більші пільги мають бути у тих, хто вже зараз працює на цій землі та хоче стати її власником. І тільки потім, коли українські фермери отримають землю, можна буде дозволяти її купівлю іноземним компаніям", – наголосив Зеленський.
Влада обіцяє, що у 2020 році для малих фермерів запрацює Програма підтримки дешевих кредитів на купівлю землі. Тож кожен сільгоспвиробник, який захоче купити землю, зможе це зробити.
При цьому в урядовому законопроєкті зазначено, що "переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення має її орендар за умови сплати ним ціни, за якою вона продається".
Захищений і прозорий ринок
В уряді запевняють, що угоди з продажу будуть прозорими і захищеними від будь-яких махінацій.
"Купити державну і комунальну землю зможуть на публічних і прозорих торгах, щоб у будь-якої людини був рівний доступ до можливості купити земельну ділянку", – зазначив прем'єр-міністр Олексій Гончарук на зустрічі з аграріями.
Більше того, Кабмін планує запровадити систему моніторингу обігу земель. Українці зможуть вільно отримувати інформацію про операції з купівлі-продажу. При цьому податки від оренди планується залишати в бюджетах громад.
Економісти загалом позитивно оцінюють запуск ринку землі. Вони зазначають, що це допоможе переключити галузь із вирощування виснажливих культур (соняшнику, рапсу) на нішове виробництво. А також принесе прибутки як власникам землі, так і державі.
Експерти звертають увагу, що сьогодні українські поля орендують близько 1300 іноземних інвесторів. І їхні інтереси також потрібно враховувати, відкриваючи вільний обіг земель. Крім того, обмеження на володіння угіддями для деяких експертів видається недостатнім. Тож потрібно посилити антимонопольні запобіжники.
Дослідження соціологічної групи "Рейтинг" свідчить, що суспільство загалом допускає продаж землі фермерам та громадянам нашої держави у майбутньому. Однак категорично проти купівлі українських полів іноземцями. Таку думку мають 75% опитаних.
Варто наголосити, що держава відкриває ринок землі не для того, щоб її розпродати. І в уряді, і в офісі президента наголошують, що першочергове завдання реформи – перетворити землю на цінний актив. Земля повинна приносити прибутки її власникам. В умовах нелегального ринку це неможливо.
Наразі дискусія про оптимальний варіант земельного ринку ще триває. Але президент Зеленський уже наголосив, що підпише лише той закон, який буде компромісним для власників земель, фермерів та аграріїв.
Уже кілька років в Україні точаться розмови про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Економісти наводять приклад європейських країн, малюючи перспективне майбутнє, а фермери і селяни, навпаки, побоюються земельної реформи. Намагаючись поставити крапку в цій тривалій історії, Президент Володимир Зеленський ініціював національну дискусію про ринок землі. Як відкрити ринок, щоб захистити інтереси всіх учасників та отримати економічну вигоду? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, що обіцяє влада та що кажуть експерти.
Від "сірого" до "білого" ринку землі
Більшість українців підтримують заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. Останнє дослідження соціологічної групи "Рейтинг" свідчить, що 63% людей проголосувало б за збереження земельного мораторію на референдумі з цього питання. І лише 21% українців підтримують ідею запровадження ринку землі.
Втім, попри мораторій, земля в Україні продається. Сьогодні існує "сірий" ринок землі, який створює низку проблем.
По-перше, доступ до купівлі землі мають лише обрані, а продавці змушені віддавати угіддя за безцінь. За словами експертів, від початку незалежності майже 1 млн. га землі було скуплено великими холдингами через тіньові схеми. Зокрема, через механізм емфітевзису.
По-друге, у селян зараз немає іншого варіанту, аніж здати свою ділянку в оренду за ціну, яку запропонує холдинг. Відповідно до підрахунків експертів, селянин щороку недоотримує з оренди близько 18000 грн. Натомість ринок землі уможливить конкуренцію, і тоді пайовики зможуть продавати та здавати в оренду ділянки за справедливою ціною.
По-третє, за даними експертів, за час дії мораторію близько мільйона українців, які володіли землею, вже померли. І їхні угіддя, а це майже 1,5 млн. га, відійшли державі. Якби ринок землі існував, ці люди могли б продати свої ділянки за свого життя.
Правозахисники вслід за Європейським судом із прав людини наголошують, що заборона на продаж сільськогосподарських угідь порушує права українців. Тож наразі питання не в тому, чи скасовувати мораторій, а в тому, як зробити це правильно.
"Нам треба вирішувати не питання запуску чи незапуску ринку землі, а питання конкретної моделі цього ринку", – переконаний експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Дмитро Ливч.
За обрахунками Світового банку, вільний обіг земель сільськогосподарського призначення вже в перший рік збільшить ВВП України на 1-2%. А це близько 50 млрд. грн. Економісти передбачають, що запровадження ліберальної моделі ринку землі встановить ціну 1 га на рівні 5 тис. дол., що принесе Україні до 100 млрд доларів впродовж 10 років.
"До бюджету будуть надходити податки. І чим земля буде дорожче, тим більше податків буде отримувати держава", – вважає керуючий партнер Diligent Capital Partners Данило Пасько.
Земля передусім – для українців
Президент України Володимир Зеленський доручив парламенту до 1 грудня 2019 року ухвалити закон про ринок земель сільськогосподарського призначення. Наразі у парламенті зареєстровано 11 законопроєктів.
Урядовий проєкт передбачає, що з 1 жовтня 2020 року купувати угіддя зможуть українські громадяни та юридичні особи, територіальні громади і держава. Одна особа не зможе володіти більш ніж 8% сільськогосподарських земель в межах однієї області та 35% в межах ОТГ.
У питанні купівлі землі іноземцями влада займає одностайну позицію: доступ іноземців до ринку землі слід відстрочити. Зокрема, глава держави пропонує, щоб компанії, які мають в засновниках іноземців, змогли купувати землю лише з 2024 року.
"Коли наші фермери куплять землю, коли знизиться наша кредитна ставка, тоді вже можна дати можливість купувати землю іноземним компаніям за умови, що вони працюватимуть на цій землі та найматимуть на роботу українців", – пояснив Зеленський під час прес-марафону у Києві.
Президент додав, що держава подбає про те, щоб надати можливість українцям купувати землю. Адже сьогодні малі фермери немають коштів на викуп ділянок, які вони обробляють.
"Ще більші пільги мають бути у тих, хто вже зараз працює на цій землі та хоче стати її власником. І тільки потім, коли українські фермери отримають землю, можна буде дозволяти її купівлю іноземним компаніям", – наголосив Зеленський.
Влада обіцяє, що у 2020 році для малих фермерів запрацює Програма підтримки дешевих кредитів на купівлю землі. Тож кожен сільгоспвиробник, який захоче купити землю, зможе це зробити.
При цьому в урядовому законопроєкті зазначено, що "переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення має її орендар за умови сплати ним ціни, за якою вона продається".
Захищений і прозорий ринок
В уряді запевняють, що угоди з продажу будуть прозорими і захищеними від будь-яких махінацій.
"Купити державну і комунальну землю зможуть на публічних і прозорих торгах, щоб у будь-якої людини був рівний доступ до можливості купити земельну ділянку", – зазначив прем'єр-міністр Олексій Гончарук на зустрічі з аграріями.
Більше того, Кабмін планує запровадити систему моніторингу обігу земель. Українці зможуть вільно отримувати інформацію про операції з купівлі-продажу. При цьому податки від оренди планується залишати в бюджетах громад.
Економісти загалом позитивно оцінюють запуск ринку землі. Вони зазначають, що це допоможе переключити галузь із вирощування виснажливих культур (соняшнику, рапсу) на нішове виробництво. А також принесе прибутки як власникам землі, так і державі.
Експерти звертають увагу, що сьогодні українські поля орендують близько 1300 іноземних інвесторів. І їхні інтереси також потрібно враховувати, відкриваючи вільний обіг земель. Крім того, обмеження на володіння угіддями для деяких експертів видається недостатнім. Тож потрібно посилити антимонопольні запобіжники.
Дослідження соціологічної групи "Рейтинг" свідчить, що суспільство загалом допускає продаж землі фермерам та громадянам нашої держави у майбутньому. Однак категорично проти купівлі українських полів іноземцями. Таку думку мають 75% опитаних.
Варто наголосити, що держава відкриває ринок землі не для того, щоб її розпродати. І в уряді, і в офісі президента наголошують, що першочергове завдання реформи – перетворити землю на цінний актив. Земля повинна приносити прибутки її власникам. В умовах нелегального ринку це неможливо.
Наразі дискусія про оптимальний варіант земельного ринку ще триває. Але президент Зеленський уже наголосив, що підпише лише той закон, який буде компромісним для власників земель, фермерів та аграріїв.
Які зміни готує Уряд?
Кабінет Міністрів відклав застосування штрафів за нерозмитнені авто на єврономерах до 1 січня 2020 року. Відповідна постанова опублікована на сайті уряду. Які можливості і проблеми несе таке відтермінування і чого чекати у новому році, розбиралися наші експерти.
Хронологія та статистика розмитнень
У листопаді минулого року попередній парламент схвалив закон, який дозволив розмитнити авто на іноземній реєстрації за пільговими умовами. До 22 лютого передбачалася знижка у 50% від вартості розмитнення, до 23 травня можна було легалізувати авто на загальних умовах. Після цього терміну власників нерозмитнених авто повинні були почати штрафувати. У травні дату запровадження штрафів відклали до кінця серпня, потім взагалі до кінця року.
Але навіть попри відтермінування, за цей рік ситуація із авто на єврономерах дуже змінилась. За даними Державної митниці, у дозволений законом період розмитнення українці легалізували понад 325 тисяч автівок з іноземною реєстрацією. При цьому 220 тисяч власників авто встигли це зробити зі 50% знижкою, ще більше 100 тисяч легалізували авто за повною вартістю.
За інформацією митниці, українські номери отримали трохи більше ніж половина від офіційної кількості завезених в Україну автомобілів на єврономерах. Неофіційно експерти називають значно більші цифри і зауважують, що чимало власників просто позбулося машини, наприклад, віддавши на запчастини.
«За неофіційними даними, на території України понад мільйон автомобілів-«євроблях». Дуже багато авто пішло на смітник. Розмитнили в основному по акції в 50% ті авто, які старіють», – розповідає автоексперт Сергій Ключук.
Наразі власники авто на єврономерах усе ще можуть його офіційно розмитнити за повною вартістю, сплативши усі податки. Окрім митних платежів, передбачена добровільна сплата до бюджету 8,5 тисяч гривень при оформленні авто з порушеними термінами ввезення. Ця сума сплачується за несвоєчасне розмитнення авто і звільняє від сплати адміністративних штрафів, які можуть виписати при перетині кордону.
«8,5 тисяч – добровільний внесок, який передбачений законом. Внесок звільняє від сплати великих штрафів у розмірів 170 тисяч гривень», – пояснює заступник начальника Івано-Франківської митниці Сергій Сучак.
Новий рік – нова формула розмитнення
В Уряді кажуть, що головна мета відтермінування штрафів – знайти вихід з ситуації, який влаштує і державу, і водіїв. Уже зараз фахівці готують нову формулу розмитнення автомобілів на єврономерах. За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, в документі будуть враховані вимоги автовласників.
«По-перше, пропозиція “Авто Євро Сили” – скасувати коефіцієнт віку, який зараз впливає на вартість розмитнення старих авто. По-друге, дати можливість ввозити ретро-авто, тому що чинне законодавство не дозволяє цього робити. По-третє, переглянути вимоги по екостандартах, так як на сьогоднішній день через обмеження по стандарту «Євро 5», деякі авто не можуть заїжджати», – пояснює міністр.
На думку голови організації “Авто Євро Сила” Олега Ярошевича, є два головні підходи вирішення ситуації, які влаштують водіїв. Перший – не враховувати вік автомобіля у вартість розмитнення, що значно здешевить легалізацію авто. Другий – ввести стандартну ставку в 500 доларів для автомобілів віком за 10 років, що теж значно знизить вартість розмитнення. Ярошевич каже, що основна вимога власників авто на єврономерах – «уникнути випадків, коли українцям за легалізацію «євробляхи» доводиться платити стільки ж, скільки вона коштує».
Водночас в Кабміні планують заохочувати українців купувати нові машини. Найперше – повернути утилізаційний збір, який скасували в 2014 році, і навіть обов’язковий техогляд. Ці норми зроблять старі авто менш привабливими для покупки.
Думки експертів розходяться щодо компромісів влади із власниками авто на єврономерах. Адже поки Україна скасовує навіть мінімальні екологічні стандарти для вживаних автівок, у Європі, навпаки, роблять ставку на екологічність і посилюють вимоги до викидів.
Який саме підхід до здешевлення розмитнення автівок обере Кабінет Міністрів, поки невідомо. Свої пропозиції урядовці обіцяють оприлюднити незабаром. Після цього законопроєкт буде внесений на розгляд парламенту.
Що буде замість трудових книжок?
Український Уряд за 6-9 місяців планує перевести всі документи, що стосуються кадрових питань, в електронний формат. 9 жовтня міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет анонсував законопроєкт, який скасує трудові книжки. Увесь обіг, який стосується конкурсів, найму, відпусток, відряджень, звільнень, – переведуть у цифру. Чи просто відмовитись від паперу і які переваги має цифра, дізнавались наші експерти.
Усі кадрові питання – у цифру
До 2000 року паперова трудова книжка була єдиним офіційним документом, який підтверджував трудовий досвід для оформлення пенсії. Але ситуація змінилась, коли парламент ухвалив Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і стаж почали рахувати за розміром єдиного соціального внеску, який сплачують роботодавці за своїх співробітників. Інформація про сплату цих внесків зберігається у системі обліку Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Нині перевірити свою трудову історію можна в особистому кабінеті пенсійного фонду (https://portal.pfu.gov.ua).
"На сайті Пенсійного фонду присутня уся трудова історія з 2000 року. Там можна слідкувати, чи сплачено за вас внески, скільки стажу зараховано, чи врахували пільговий стаж. Цей кабінет є вашою електронною трудовою книжкою", – пояснює очільник Директоратунорм і стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики ЮрійКузовий.
Зараз паперова трудова книжка залишається корисною для роботодавців, які, приймаючи людину на роботу, хочуть перевірити, де вона працювала і як довго затримувалася на кожному місці. За словами ініціатора скасування паперових книжок Дмитра Дубілета, така можливість для роботодавців залишатиметься, просто видозміниться відповідно до вимог цифрового часу. Після реформи громадяни зможуть легко отримати електронний документ з інформацією про свій стаж і надати роботодавцю.
"Щоб отримати цей документ, громадянину потрібно буде зробити кілька кліків і скористатися ЕЦП (електронним цифровим підписом, – ред.). Також, сподіваюся, ми встигнемо прикрутити туди і BankID. Роботодавці зможуть перевірити справжність документа за допомогою QR-коду, який буде автоматично накладатися на ці документи", –сподівається міністр.
Щодо трудового стажу до 2000 року, то українці зможуть занести цю інформацію в електронний реєстр. Як саме це буде відбуватись пропишуть у законі.
В уряді обіцяють, що для тих, хто захоче зберегти трудову і колекціонувати свій стаж на папері, влада залишить таку можливість. Але зберігати книжку вже не буде обов'язковим.
Ризики віртуальної трудової
Експерти погоджуються, що скасування трудових є, безсумнівно, позитивною зміною. Для офіційно оформлених працівників, за яких роботодавці сплачують ЄСВ та подають звітність, ніяких проблем при переході на електронну трудову не буде. Навпаки, стане менше паперової тяганини, а держава зможе зекономити до 100 млн. гривень, які зараз витрачають на канцелярію для кадрових документів.
Водночас юристи висловлюють застереження щодо захисту і достовірності персональних даних співробітників при переході у цифру.
"Безперечно, паперова трудова книжка сьогодні являє собою атавізм і необхідно її переведення в електронний вигляд, але тут же виникає питання безпеки даних. Наприклад, реєстр прав власності на нерухомість з правом доступу до нього нотаріусів постійно дає приклади скандалів з внесенням даних про власність сторонніми, без згоди безпосередніх власників", – каже експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.
Тож залишається під питанням, хто буде відповідальним за оцифрування трудового досвіду українців? На думку експерта з трудового законодавства HLP Group Олени Нечепуренко, це має визначити нове законодавство, а також обмежити коло осіб та організацій, які будуть вносити дані до 2000 року до реєстру.Також важливо встановити кінцевий термін для цього процесу, аби оцифрування не затягнулось на роки.
Крім того, закон має передбачити механізм вирішення конфліктів у випадку, якщо електронний реєстр буде конфліктувати з трудовою книжкою, і визначити, що буде вважатися правильною інформацією.
(Матеріали підготувала Оксана КОВАЛЬ, медіа-координаток Центру громадського моніторингу та контролю).
Залишити коментар