Повідомлення в номер / Кіста печінки: як лікувати, щоб її позбутися

Кіста печінки може прогресувати, але при цьому "мовчати" роками: симптоми з'являються на пізніх стадіях. У яких випадках кісту треба оперувати, а коли — операцію можна відкласти, консультує лікар-хірург МЦ "Боголюби" Олександр Масіков.

— Чому у печінці утворюються кісти?

— Кіста печінки — це порожнина в товщі органу, заповнена рідким вмістом. Її найчастіше виявляють у жінок віком від 30 до 50 років. Новоутворення діагностують як на поверхні печінки, так і всередині неї, тобто воно не має певного характерного місця розташування і може утворитися абсолютно в будь-якому місці органу.

За походженням розрізняють кісти вроджені та набуті. Найчастішою причиною набутих кіст є травми та запальні захворювання печінки. В окрему групу виділяють паразитарні кісти, зумовлені інфікуванням плоскими червами — ехінококом або альвеококом.

— Як людина може інфікуватися збудниками паразитарної кісти?

— Паразитарні кісти розвиваються після безпосереднього контакту з тваринами і не мають симптоматики захворювання. У свою чергу, їх прийнято ділити на ехінококові та альвеококові.

Ехінокок найчастіше передається від собак та вовків, альвеокок — від котів, лисиць, гризунів. Зараження відбувається шляхом потрапляння яєць гельмінтів в організм людини через немиті руки, брудну воду і необроблені продукти харчування.

— Які симптоми кісти печінки?

— Кіста проявляється по-різному, залежно від типу, місця утворення, величини та виду ускладнення. Невеликі непаразитарні кісти часто не мають клінічних проявів і виявляються випадково під час ультразвукового дослідження або комп'ютерної томографії черевної порожнини. Такі кісти не потребують лікування, лише спостереження.

Кісти розміром більше 8 см можуть супроводжувати біль, нудота, здуття живота, а також жовтяниця і асцит при стисканні кістою жовчевих протоків та судин. Грізними ускладненнями є нагноєння, розрив кісти, кровотеча.

— Як можна діагностувати кісту?

— Найдоступніший метод діагностики — УЗД органів черевної порожнини та позаочеревинного простору. Більш детальну інформацію надає комп'ютерна томографія. З її допомогою вдається точно визначити розміри і локалізацію кісти та спланувати хід лікування. Коли є підозри на паразитарне походження кісти, обов'язково потрібен аналіз крові.

— Як лікують кісти печінки?

— Залежно від розташування та клінічного перебігу застовують декілька методик лікування, а саме:

- черезшкірна пункція кісти під контролем УЗД. Для лікування ехінококових кіст з успіхом використовується у так званій модифікації PAIR;

- розкриття та часткове видалення кісти. Ця методика застосовується при поверхнево розташованих кістах, що виступають над поверхнею органа і вкриті лише тонким шаром тканини, і може бути виконана як класичним, так і лапароскопічним доступом. Для попередження рецидиву залишкова порожнина кісти може бути вкрита клаптем великого сальника  — власної жирової тканини, або спеціальними медичними препаратами із вмістом фібрину або целюлози. Видалення ехінококової кісти має ряд особливостей у зв'язку із небезпекою обсіменіння внутрішніх органів та утворення нових кіст;

- резекція печінки, тобто видалення одного чи кількох сегментів, а то і цілої долі. До таких об'ємних та складних втручань вдаються при великих ускладнених кістах, а також при паразитарному ураженні альвеококом.

У МЦ "Боголюби" використовують найбільш прогресивний метод — лапароскопічне видалення кіст печінки. Ця методика виключає великі розрізи (значить, і післяопераційні рубці), натомість маніпуляції в черевній порожнині проводяться інструментами діаметром до 10 мм. Такий доступ запобігає утворенню злук між органами черевної порожнини, мінімізує термін післяопераційної реабілітації. Перебування на стаціонарному режимі скорочується до 2-3 діб.

— Які тонкощі лікування паразитарних кіст печінки?

— При лікуванні паразитарних кіст пацієнт паралельно отримує протигельмінтні препарати мебендазол або альбендазол протягом місяця. Альтернативним методом лікування паразитарних кіст за відсутності протипоказів є тривала хіміотерапія, коли пацієнт отримує протигельмінтні засоби протягом року. Проте повне одужання без операції настає не більше, ніж у 30% пацієнтів.

— Як готуватися до операції?

— У період до і після операції потрібно дотримуватися дієти, щоб очистити печінку і підготувати до подальшого відновлення. Дієта забороняє жирну, смажену, солону, копчену і консервовану їжу, а також каву, соуси, прянощі, приправи, солодкі та газовані напої. 

— Які прогнози у пацієнта з кістою печінки?

— У більшості випадків після операції з видалення кісти прогнози позитивні. Рідко трапляються ускладнення і рецидиви, але і вони лікуються. Якщо у вас виявили кісту печінки, треба звернутися до лікаря, визначити її характер і поставити діагноз. І навіть якщо при первинній діагностиці кажуть, що це — непаразитарна кіста і нічого не потрібно робити, краще пройти повний перелік необхідних обстежень, щоб упевнитися в діагнозі.

Якщо при динамічному спостереженні помічені відхилення або негативні ефекти — не варто чекати і шукати, чим лікувати кісту на печінці, а слід погоджуватися на операцію. Якщо своєчасно не виявити кісти і не почати їх лікувати адекватними заходами, вони можуть спричинити застій жовчі, панкреатит, асцит та варикозне розширення вен травного тракту. Крім того, виникає ризик виникнення на місці кісти злоякісної пухлини.

МЦ “БОГОЛЮБИ”: Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Лісова, 1б, тел.: (0332) 20-07-02, (099) 44-55-404, (067) 851-79-38; e-mail:bogolubu@gmail.com, www.bogolybu.com.ua

Інна Семенюк.

Кіста печінки може прогресувати, але при цьому "мовчати" роками: симптоми з'являються на пізніх стадіях. У яких випадках кісту треба оперувати, а коли — операцію можна відкласти, консультує лікар-хірург МЦ "Боголюби" Олександр Масіков.

— Чому у печінці утворюються кісти?

— Кіста печінки — це порожнина в товщі органу, заповнена рідким вмістом. Її найчастіше виявляють у жінок віком від 30 до 50 років. Новоутворення діагностують як на поверхні печінки, так і всередині неї, тобто воно не має певного характерного місця розташування і може утворитися абсолютно в будь-якому місці органу.

За походженням розрізняють кісти вроджені та набуті. Найчастішою причиною набутих кіст є травми та запальні захворювання печінки. В окрему групу виділяють паразитарні кісти, зумовлені інфікуванням плоскими червами — ехінококом або альвеококом.

— Як людина може інфікуватися збудниками паразитарної кісти?

— Паразитарні кісти розвиваються після безпосереднього контакту з тваринами і не мають симптоматики захворювання. У свою чергу, їх прийнято ділити на ехінококові та альвеококові.

Ехінокок найчастіше передається від собак та вовків, альвеокок — від котів, лисиць, гризунів. Зараження відбувається шляхом потрапляння яєць гельмінтів в організм людини через немиті руки, брудну воду і необроблені продукти харчування.

— Які симптоми кісти печінки?

— Кіста проявляється по-різному, залежно від типу, місця утворення, величини та виду ускладнення. Невеликі непаразитарні кісти часто не мають клінічних проявів і виявляються випадково під час ультразвукового дослідження або комп'ютерної томографії черевної порожнини. Такі кісти не потребують лікування, лише спостереження.

Кісти розміром більше 8 см можуть супроводжувати біль, нудота, здуття живота, а також жовтяниця і асцит при стисканні кістою жовчевих протоків та судин. Грізними ускладненнями є нагноєння, розрив кісти, кровотеча.

— Як можна діагностувати кісту?

— Найдоступніший метод діагностики — УЗД органів черевної порожнини та позаочеревинного простору. Більш детальну інформацію надає комп'ютерна томографія. З її допомогою вдається точно визначити розміри і локалізацію кісти та спланувати хід лікування. Коли є підозри на паразитарне походження кісти, обов'язково потрібен аналіз крові.

— Як лікують кісти печінки?

— Залежно від розташування та клінічного перебігу застовують декілька методик лікування, а саме:

- черезшкірна пункція кісти під контролем УЗД. Для лікування ехінококових кіст з успіхом використовується у так званій модифікації PAIR;

- розкриття та часткове видалення кісти. Ця методика застосовується при поверхнево розташованих кістах, що виступають над поверхнею органа і вкриті лише тонким шаром тканини, і може бути виконана як класичним, так і лапароскопічним доступом. Для попередження рецидиву залишкова порожнина кісти може бути вкрита клаптем великого сальника  — власної жирової тканини, або спеціальними медичними препаратами із вмістом фібрину або целюлози. Видалення ехінококової кісти має ряд особливостей у зв'язку із небезпекою обсіменіння внутрішніх органів та утворення нових кіст;

- резекція печінки, тобто видалення одного чи кількох сегментів, а то і цілої долі. До таких об'ємних та складних втручань вдаються при великих ускладнених кістах, а також при паразитарному ураженні альвеококом.

У МЦ "Боголюби" використовують найбільш прогресивний метод — лапароскопічне видалення кіст печінки. Ця методика виключає великі розрізи (значить, і післяопераційні рубці), натомість маніпуляції в черевній порожнині проводяться інструментами діаметром до 10 мм. Такий доступ запобігає утворенню злук між органами черевної порожнини, мінімізує термін післяопераційної реабілітації. Перебування на стаціонарному режимі скорочується до 2-3 діб.

— Які тонкощі лікування паразитарних кіст печінки?

— При лікуванні паразитарних кіст пацієнт паралельно отримує протигельмінтні препарати мебендазол або альбендазол протягом місяця. Альтернативним методом лікування паразитарних кіст за відсутності протипоказів є тривала хіміотерапія, коли пацієнт отримує протигельмінтні засоби протягом року. Проте повне одужання без операції настає не більше, ніж у 30% пацієнтів.

— Як готуватися до операції?

— У період до і після операції потрібно дотримуватися дієти, щоб очистити печінку і підготувати до подальшого відновлення. Дієта забороняє жирну, смажену, солону, копчену і консервовану їжу, а також каву, соуси, прянощі, приправи, солодкі та газовані напої. 

— Які прогнози у пацієнта з кістою печінки?

— У більшості випадків після операції з видалення кісти прогнози позитивні. Рідко трапляються ускладнення і рецидиви, але і вони лікуються. Якщо у вас виявили кісту печінки, треба звернутися до лікаря, визначити її характер і поставити діагноз. І навіть якщо при первинній діагностиці кажуть, що це — непаразитарна кіста і нічого не потрібно робити, краще пройти повний перелік необхідних обстежень, щоб упевнитися в діагнозі.

Якщо при динамічному спостереженні помічені відхилення або негативні ефекти — не варто чекати і шукати, чим лікувати кісту на печінці, а слід погоджуватися на операцію. Якщо своєчасно не виявити кісти і не почати їх лікувати адекватними заходами, вони можуть спричинити застій жовчі, панкреатит, асцит та варикозне розширення вен травного тракту. Крім того, виникає ризик виникнення на місці кісти злоякісної пухлини.

МЦ “БОГОЛЮБИ”: Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Лісова, 1б, тел.: (0332) 20-07-02, (099) 44-55-404, (067) 851-79-38; e-mail:bogolubu@gmail.com, www.bogolybu.com.ua