Виклики та перспективи децентралізації
Народна мудрість гласить: "Живи днем прийдешнім, але роби все, щоб твоє завтра було світлішим і кращим". Цю формулу я "прив'язую" до реформи децентралізації невипадково.
Нова форма самоврядування в Україні за зразком Європи (найперше – Польщі) була запроваджена декілька років тому. Перший крок у невідомість завжди відповідальний і нелегкий. Село як найбільш консервативна ланка устрою держави робить цей крок із подвійною пересторогою.
Згадаймо історію. Щоб схилити селянство до колгоспів, влада вдавалася до насилля. Одних залякували, других репресували, третім просто розкривали дахи будівель і господарських споруд. Умовно кажучи, результату вдалося досягти тільки через 30 років. Хочемо чи ні, але позитив тієї реформи був: селяни мали роботу, а згодом і гарантовану оплату праці. Зрештою, село ставало на ноги – розвивалася інфраструктура, будувалися дороги, школи, ФАПи та інші соціальні установи і об'єкти.
Після руйнування колективних господарств розпочалася епоха нових реформ. І колгоспи, і об'єднані територіальні громади побудовані на схожих принципах: ефективне господарювання на визначеній території свідомим колективом (громадою) на основі демократичного самоврядування.
У виграші – першопрохідці.
Ті громади, які першими стали на шлях децентралізації, отримали свої дивіденди від держави, зуміли напрацювати відповідні преференції для своєї території. Вони нагромадили досвід оптимального управління новими структурами. Прикладом може слугувати Голобська ОТГ, про здобутки якої "Вісті Ковельщини" та інші газети писали не раз. Голобчани сьогодні знають, які підводні "рифи" чекають на них у майбутньому і як їх можна оминути.
Проте передвиборні перегони 2019 року децентралізацію відставили, як-то кажуть, на задній план. При цьому окремі громади так і не знайшли своє місце під Сонцем. Скажімо, Зеленська і Білашівська сільські ради не мають змоги створити ОТГ через те, що між ними немає спільної межі. До бажаного об'єднання не вистачає якихось 200 метрів.
До сьогодні не визначено, яка оптимальна кількість ОТГ має діяти на теренах Волині. Разом із тим, у новостворених громадах немає впевненості в тому, що їх не будуть переформовувати у найближчому майбутньому. Чекає відповіді питання про утримання об'єктів спільного користування. Потребує додаткових роз'яснень порядок та умови приєднання сільських рад до міст обласного підпорядкування, особливо, якщо ті – з іншого адміністративного району. Ще й досі відсутнє рішення про укрупнення районів. Наболілих питань багато.
Тому не випадково голова районної ради Андрій Броїло ініціював проведення засідання координаційної ради з порядком денним: "Перспективи та виклики децентралізації на Ковельщині" із залученням експертів Центру розвитку місцевого самоврядування Оксани Урбан та Миколи Павлюка.
На засідання ради прибули голови діючих ОТГ та сільських рад. В роботі координаційної ради взяв участь Михайло Гетьман, перший заступник Ковельського міського голови та інші відповідальні особи.
За інформацією Оксани Урбан, децентралізація на Волині набирає обертів. Цей процес прискорюється у зв'язку з майбутніми місцевими виборами до рад. Сьогодні в Україні діє більше як 876 ОТГ. На Волині створено 53. Проведений моніторинг діяльності громад засвідчує, що Люблинецька ОТГ займає 165 рейтингове місце, а Дубівська –190 в Україні. Інші опинилися за півтисячною відміткою. Тобто є над чим працювати. Щодо необхідної кількості громад на Волині, то існує розбіжність: Мінрегіон рекомендує створити їх 44, обласна рада - 73, а сьогодні (де-факто), як зазначено вище, 53 уже функціонують.
Існує критерій спроможності громад. Серед них є ті, які повністю себе фінансово забезпечують. За ними – середньозабезпечені і неспроможні. Останні вимушені будуть шукати вихід – наприклад, об'єднуватися із більш успішними ОТГ.
На засіданні координаційної ради наголошувалося, що Закон зворотньої сили не має, а тому силовим методом діючі структури змінювати не будуть.
Хоча уже після цієї координаційної наради високопосадовці держави, зокрема міністерка Альона Бабак та голова Верховної Ради України Дмитро Разумков спростували цю інформацію, оголосивши, що добровільність завершиться у наступному році.
Ще раз було підкреслено, що ті, хто не визначився і залишився на старих "позиціях", багато втратили. І не тільки державних субвенцій, але й можливості покращувати соціальну інфраструктуру своїх сіл. Рекомендовано до 10 грудня 2019 року подати пропозиції та перспективні плани розвитку.
Засідання ради проходило у формі жвавих дискусій. В обговоренні проблемних питань взяли участь депутати районної ради В. Андросюк, В. Хомік, М. Чуль, Г. Корнієвський, заступник міського голови М. Гетьман, Люблинецький селищний голова Н. Сіховська, Любитівський сільський голова В. Павлов та інші особи, зацікавлені проблемами децентралізації.
В підсумку цього питання члени координаційної ради вирішили звернутись із пропозицією до обласного керівництва щодо широкого обговорення завершення реформи децентралізації на Ковельщині.
Андрій Броїло на обговорення виніс також питання можливої передачі районної бібліотеки в підпорядкування і на баланс міста. Як відомо, бібліотека на 95 відсотків фінансується із міського бюджету. Проте окремі депутати вважають, що цей культурно-просвітницький заклад має залишитися в структурі відділу культури РДА. Немає сенсу зважувати на терезах істини, де амбіції, а де – здоровий глузд. На мою суб'єктивну думку, переможе позиція тих, хто бачить світло в кінці тунелю. А це світло – читачі, культурна еліта Ковельщини, і звичайно, фінансове забезпечення.
На засіданні йшлося й про проблеми, так би мовити, місцевого характеру.
Скажімо, мешканці військового містечка, яке знаходиться по вулиці Кутузова, вважають себе містянами, хоч знаходяться на території Дубівської ОТГ. Через бюрократичні "рогатки" виникають непорозуміння із рухом маршрутних таксі, комунально-побутовим обслуговуванням, благоустроєм тощо. Виникає потреба в укладанні відповідних угод про умови навчання дітей з міста в Вербській ЗОШ І-ІІІ ступенів. А найголовніше полягає в тому, що мешканці військового містечка не бажають переходити до складу Дубівської ОТГ, а воліють залишатися жителями міста Ковеля. Свою позицію з цього питання озвучив також Дубівський сільський голова Роман Троцюк.
Законодавець передбачив добровільно- мирні рішення в багатьох суперечливих питаннях, але потрібна зацікавленість сторін перевести їх в площину практичних дій, де в центрі уваги були б люди.
Координаційна рада висвітлила багато "плюсів" та "мінусів" децентралізації. З позитивів потрібно відзначити, що нові утворення відчули смак господарювання в умовах свободи та демократії у власному "домі". І це – найголовніше. При цьому слід не забувати, що світ постійно змінюється і виграє той, хто готовий правильно сприймати виклики часу і адекватно реагувати на них.
Наш кор.
Народна мудрість гласить: "Живи днем прийдешнім, але роби все, щоб твоє завтра було світлішим і кращим". Цю формулу я "прив'язую" до реформи децентралізації невипадково.
Нова форма самоврядування в Україні за зразком Європи (найперше – Польщі) була запроваджена декілька років тому. Перший крок у невідомість завжди відповідальний і нелегкий. Село як найбільш консервативна ланка устрою держави робить цей крок із подвійною пересторогою.
Згадаймо історію. Щоб схилити селянство до колгоспів, влада вдавалася до насилля. Одних залякували, других репресували, третім просто розкривали дахи будівель і господарських споруд. Умовно кажучи, результату вдалося досягти тільки через 30 років. Хочемо чи ні, але позитив тієї реформи був: селяни мали роботу, а згодом і гарантовану оплату праці. Зрештою, село ставало на ноги – розвивалася інфраструктура, будувалися дороги, школи, ФАПи та інші соціальні установи і об'єкти.
Після руйнування колективних господарств розпочалася епоха нових реформ. І колгоспи, і об'єднані територіальні громади побудовані на схожих принципах: ефективне господарювання на визначеній території свідомим колективом (громадою) на основі демократичного самоврядування.
У виграші – першопрохідці.
Ті громади, які першими стали на шлях децентралізації, отримали свої дивіденди від держави, зуміли напрацювати відповідні преференції для своєї території. Вони нагромадили досвід оптимального управління новими структурами. Прикладом може слугувати Голобська ОТГ, про здобутки якої "Вісті Ковельщини" та інші газети писали не раз. Голобчани сьогодні знають, які підводні "рифи" чекають на них у майбутньому і як їх можна оминути.
Проте передвиборні перегони 2019 року децентралізацію відставили, як-то кажуть, на задній план. При цьому окремі громади так і не знайшли своє місце під Сонцем. Скажімо, Зеленська і Білашівська сільські ради не мають змоги створити ОТГ через те, що між ними немає спільної межі. До бажаного об'єднання не вистачає якихось 200 метрів.
До сьогодні не визначено, яка оптимальна кількість ОТГ має діяти на теренах Волині. Разом із тим, у новостворених громадах немає впевненості в тому, що їх не будуть переформовувати у найближчому майбутньому. Чекає відповіді питання про утримання об'єктів спільного користування. Потребує додаткових роз'яснень порядок та умови приєднання сільських рад до міст обласного підпорядкування, особливо, якщо ті – з іншого адміністративного району. Ще й досі відсутнє рішення про укрупнення районів. Наболілих питань багато.
Тому не випадково голова районної ради Андрій Броїло ініціював проведення засідання координаційної ради з порядком денним: "Перспективи та виклики децентралізації на Ковельщині" із залученням експертів Центру розвитку місцевого самоврядування Оксани Урбан та Миколи Павлюка.
На засідання ради прибули голови діючих ОТГ та сільських рад. В роботі координаційної ради взяв участь Михайло Гетьман, перший заступник Ковельського міського голови та інші відповідальні особи.
За інформацією Оксани Урбан, децентралізація на Волині набирає обертів. Цей процес прискорюється у зв'язку з майбутніми місцевими виборами до рад. Сьогодні в Україні діє більше як 876 ОТГ. На Волині створено 53. Проведений моніторинг діяльності громад засвідчує, що Люблинецька ОТГ займає 165 рейтингове місце, а Дубівська –190 в Україні. Інші опинилися за півтисячною відміткою. Тобто є над чим працювати. Щодо необхідної кількості громад на Волині, то існує розбіжність: Мінрегіон рекомендує створити їх 44, обласна рада - 73, а сьогодні (де-факто), як зазначено вище, 53 уже функціонують.
Існує критерій спроможності громад. Серед них є ті, які повністю себе фінансово забезпечують. За ними – середньозабезпечені і неспроможні. Останні вимушені будуть шукати вихід – наприклад, об'єднуватися із більш успішними ОТГ.
На засіданні координаційної ради наголошувалося, що Закон зворотньої сили не має, а тому силовим методом діючі структури змінювати не будуть.
Хоча уже після цієї координаційної наради високопосадовці держави, зокрема міністерка Альона Бабак та голова Верховної Ради України Дмитро Разумков спростували цю інформацію, оголосивши, що добровільність завершиться у наступному році.
Ще раз було підкреслено, що ті, хто не визначився і залишився на старих "позиціях", багато втратили. І не тільки державних субвенцій, але й можливості покращувати соціальну інфраструктуру своїх сіл. Рекомендовано до 10 грудня 2019 року подати пропозиції та перспективні плани розвитку.
Засідання ради проходило у формі жвавих дискусій. В обговоренні проблемних питань взяли участь депутати районної ради В. Андросюк, В. Хомік, М. Чуль, Г. Корнієвський, заступник міського голови М. Гетьман, Люблинецький селищний голова Н. Сіховська, Любитівський сільський голова В. Павлов та інші особи, зацікавлені проблемами децентралізації.
В підсумку цього питання члени координаційної ради вирішили звернутись із пропозицією до обласного керівництва щодо широкого обговорення завершення реформи децентралізації на Ковельщині.
Андрій Броїло на обговорення виніс також питання можливої передачі районної бібліотеки в підпорядкування і на баланс міста. Як відомо, бібліотека на 95 відсотків фінансується із міського бюджету. Проте окремі депутати вважають, що цей культурно-просвітницький заклад має залишитися в структурі відділу культури РДА. Немає сенсу зважувати на терезах істини, де амбіції, а де – здоровий глузд. На мою суб'єктивну думку, переможе позиція тих, хто бачить світло в кінці тунелю. А це світло – читачі, культурна еліта Ковельщини, і звичайно, фінансове забезпечення.
На засіданні йшлося й про проблеми, так би мовити, місцевого характеру.
Скажімо, мешканці військового містечка, яке знаходиться по вулиці Кутузова, вважають себе містянами, хоч знаходяться на території Дубівської ОТГ. Через бюрократичні "рогатки" виникають непорозуміння із рухом маршрутних таксі, комунально-побутовим обслуговуванням, благоустроєм тощо. Виникає потреба в укладанні відповідних угод про умови навчання дітей з міста в Вербській ЗОШ І-ІІІ ступенів. А найголовніше полягає в тому, що мешканці військового містечка не бажають переходити до складу Дубівської ОТГ, а воліють залишатися жителями міста Ковеля. Свою позицію з цього питання озвучив також Дубівський сільський голова Роман Троцюк.
Законодавець передбачив добровільно- мирні рішення в багатьох суперечливих питаннях, але потрібна зацікавленість сторін перевести їх в площину практичних дій, де в центрі уваги були б люди.
Координаційна рада висвітлила багато "плюсів" та "мінусів" децентралізації. З позитивів потрібно відзначити, що нові утворення відчули смак господарювання в умовах свободи та демократії у власному "домі". І це – найголовніше. При цьому слід не забувати, що світ постійно змінюється і виграє той, хто готовий правильно сприймати виклики часу і адекватно реагувати на них.
Наш кор.
Залишити коментар