А ви любите каву?
Цей запашний і смачний напій не лише втамовує спрагу, а й бадьорить. А яка історія появи кави?
Уявляєте, каву допомогли відкрити людям… кози. Щоправда, не наші, а африканські, ще точніше – ефіопські. Отож Ефіопія, країна на північному сході Африки, і вважається батьківщиною кави. До речі, тільки там досі можна натрапити на дикі кавові дерева, в усіх інших країнах, де нині вони ростуть, висаджені людиною.
…Колись дуже давно, понад 1000 років тому, молодий ефіопський пастух на ім'я Калдим помітив, що його кози не тільки вдень, а й уночі довго хвацько басують, тобто бігають і стрибають після того, як нащипаються темно-червоних ягід з дикого дерева, що росло на пасовищі. Калдим зацікавився цим, зібрав ягоди, всередині котрих було по дві зернини, схожі на боби, і скуштував. Та їхній смак виявився настільки неприємним, що пастух жбурнув кілька гілок з ягодами у вогнище. Коли ж їх охопило полум'я, пастух несподівано відчув незвичний приємний аромат. Тоді він вихопив із попелу підсмажені зерна, залив водою і отримав гіркуватий, але приємний терпкий напій, який додав йому настрою, збадьорив і надовго відігнав сон.
Про своє відкриття Калдим повідав монаху-самітнику, що жив поблизу. Той зрадів, оскільки давно шукав засіб, щоб не засинати на всенічній молитві…
Цілком можливо, що ця історія – лише красива легенда. А може, й ні, бо слово "кава" і справді походить від назви ефіопської провінції Каффа, де буцімто жив пастух Калдим. Саме звідти у V столітті через Червоне море рослина потрапила на Аравійський півострів до Ємену, а там з'явилися перші плантації "одомашненого" кавового дерева.
Єменці перейняли від ефіопів звичку жувати кульки, зліплені з овечого жиру і товчених кавових зерен. То був загальнозміцнювальний засіб. У ХІІ столітті з сирих кавових зерен почали готувати напій з тими ж властивостями. А через століття – сушити та підсмажувати зерна, товкти їх і вже тільки після цього заливати окропом. В готовий напій ще й почали додавати різні прянощі: імбир, корицю, мигдаль. Із Ємену в ХV столітті кава розповсюдилася по всьому арабському світу.
В ХV-ХVІ століттях турецькі завойовники довідались про кавові зерна від покорених арабських народів і приохотилися до їхнього напою. Перша кав'ярня за назвою "Ківа-Хан" з'явилася в Стамбулі 1475 року. А в Європі, куди лише в кінці ХVІ століття завезли кавові зерна голландські моряки, каву ще довго глузливо називали і "бридким відваром зі старих чобіт", і "сиропом із сажі", і "дурильнею для мізків". Дехто навіть вважав напій отруйним.
Нарешті 1650 року в англійському містечку Оксфорд відкрилася перша в Європі кав'ярня. У ній напій, який доти вважався отруйним, стали рекламувати як... ліки від багатьох хвороб. Згодом справжній кавовий бум розпочався і в Парижі, і в Лондоні, і в Гамбурзі. Так кава завоювала Європу. Сьогодні на континенті вже не знайдеш жодного містечка, де б не було кав'ярні. Причому багато їх мають свої секрети її приготування.
Загалом в історії кави багато цікавих сторінок: і як кавові зерна потрапили до Бразилії, де сьогодні виробляють кави втричі більше, ніж в усіх інших країнах, разом узятих, і як кава торувала собі дорогу до Північної Америки, і як на початку ХХ століття американець та бельгієць винайшли розчинну каву… Врешті-решт, кава стала одним із найулюбленіших напоїв у світі. Але не забуваймо, що її, навіть для збадьорення вранці, потрібно пити у невеликій кількості, щоб не зашкодити здоров'ю.
За матеріалами газети
"Сільські вісті".
Цей запашний і смачний напій не лише втамовує спрагу, а й бадьорить. А яка історія появи кави?
Уявляєте, каву допомогли відкрити людям… кози. Щоправда, не наші, а африканські, ще точніше – ефіопські. Отож Ефіопія, країна на північному сході Африки, і вважається батьківщиною кави. До речі, тільки там досі можна натрапити на дикі кавові дерева, в усіх інших країнах, де нині вони ростуть, висаджені людиною.
…Колись дуже давно, понад 1000 років тому, молодий ефіопський пастух на ім'я Калдим помітив, що його кози не тільки вдень, а й уночі довго хвацько басують, тобто бігають і стрибають після того, як нащипаються темно-червоних ягід з дикого дерева, що росло на пасовищі. Калдим зацікавився цим, зібрав ягоди, всередині котрих було по дві зернини, схожі на боби, і скуштував. Та їхній смак виявився настільки неприємним, що пастух жбурнув кілька гілок з ягодами у вогнище. Коли ж їх охопило полум'я, пастух несподівано відчув незвичний приємний аромат. Тоді він вихопив із попелу підсмажені зерна, залив водою і отримав гіркуватий, але приємний терпкий напій, який додав йому настрою, збадьорив і надовго відігнав сон.
Про своє відкриття Калдим повідав монаху-самітнику, що жив поблизу. Той зрадів, оскільки давно шукав засіб, щоб не засинати на всенічній молитві…
Цілком можливо, що ця історія – лише красива легенда. А може, й ні, бо слово "кава" і справді походить від назви ефіопської провінції Каффа, де буцімто жив пастух Калдим. Саме звідти у V столітті через Червоне море рослина потрапила на Аравійський півострів до Ємену, а там з'явилися перші плантації "одомашненого" кавового дерева.
Єменці перейняли від ефіопів звичку жувати кульки, зліплені з овечого жиру і товчених кавових зерен. То був загальнозміцнювальний засіб. У ХІІ столітті з сирих кавових зерен почали готувати напій з тими ж властивостями. А через століття – сушити та підсмажувати зерна, товкти їх і вже тільки після цього заливати окропом. В готовий напій ще й почали додавати різні прянощі: імбир, корицю, мигдаль. Із Ємену в ХV столітті кава розповсюдилася по всьому арабському світу.
В ХV-ХVІ століттях турецькі завойовники довідались про кавові зерна від покорених арабських народів і приохотилися до їхнього напою. Перша кав'ярня за назвою "Ківа-Хан" з'явилася в Стамбулі 1475 року. А в Європі, куди лише в кінці ХVІ століття завезли кавові зерна голландські моряки, каву ще довго глузливо називали і "бридким відваром зі старих чобіт", і "сиропом із сажі", і "дурильнею для мізків". Дехто навіть вважав напій отруйним.
Нарешті 1650 року в англійському містечку Оксфорд відкрилася перша в Європі кав'ярня. У ній напій, який доти вважався отруйним, стали рекламувати як... ліки від багатьох хвороб. Згодом справжній кавовий бум розпочався і в Парижі, і в Лондоні, і в Гамбурзі. Так кава завоювала Європу. Сьогодні на континенті вже не знайдеш жодного містечка, де б не було кав'ярні. Причому багато їх мають свої секрети її приготування.
Загалом в історії кави багато цікавих сторінок: і як кавові зерна потрапили до Бразилії, де сьогодні виробляють кави втричі більше, ніж в усіх інших країнах, разом узятих, і як кава торувала собі дорогу до Північної Америки, і як на початку ХХ століття американець та бельгієць винайшли розчинну каву… Врешті-решт, кава стала одним із найулюбленіших напоїв у світі. Але не забуваймо, що її, навіть для збадьорення вранці, потрібно пити у невеликій кількості, щоб не зашкодити здоров'ю.
За матеріалами газети
"Сільські вісті".
А ви любите каву?
Залишити коментар