З вірою у силу Бога
Сергій Настю бачив всього дві хвилини, і одразу запитав чи згодна вона вийти за нього заміж, на що та ствердно відповіла:" Так!". Сім'я Лазаруків разом уже 4 роки, мають двох синочків: Мусліма та Імрана. Вони прийняли іслам і живуть за мусульманськими законами.
Ковельчанин Сергій Лазарук до 33 років був православним, жив у цивільному шлюбі 7 років з жіночкою, яка має свою дитину. Спільних дітей у них не було. Але згодом пара розлучилася. А причиною розлучення став іслам. Сергій, як чоловік, розумів, що треба жити по-божому і порвати з минулим, тому хотів узаконити стосунки. Але цивільна дружина не погодилась – тож сім'я розпалася.
Сергій став порівнювати православну релігію з іншими релігіями, шукав істину серед багатьох вірувань і вирішив прийняти іслам.
– Прийнявши іслам, я став молитися, щоб Всевишній послав мені дружину, – розповідає Сергій. – Та таку, яка розділяла б мої релігійні погляди і жила згідно із законами Корану. Але де ж її знайти? Адже у Ковелі є лише 10 сімей мусульман. Бог почув мою молитву, і цей момент істини настав.
Якось Сергій приїхав у гості до знайомих мусульман. Там була Анастасія, родом з Івано-Франківщини, яка вчилася в Тернополі. За законами ісламу, жінки збираються окремо від чоловіків, а чоловіки – окремо від жінок. Всі в різних кімнатах. Говорили про буденні життєві справи. І хазяїн дому сказав Сергію, що до його дружини в гості прийшла молода дівчина, яка недавно прийняла іслам. Якщо хоче, може познайомити.
– Ми обмінялися з Настею поглядами, які тривали не більше двох хвилин, – пригадує Сергій. – Я зрозумів, що це відповідь на мою молитву і запропонував їй вийти за мене заміж. Дівчина відразу погодилася. Я на той час був майже безробітний, статків не мав ніяких. Але любов і турботу зі свого боку їй пообіцяв і сказав, що буду турбуватися про дружину так, як велів Бог.
– А як батьки поставилися до того, що ви обоє прийняли іслам? Адже наша країна не є мусульманською? – цікавлюсь я в подружжя Лазаруків.
– Наші батьки (його і мої) були дуже проти, щоб ми приймали іслам, – каже молода вродлива господиня дому Анастасія. – Всупереч всім і всьому ми таки стали мусульманами. Весілля у нас було в Тернополі, скромне, в колі близьких друзів, бо батьки Сергія і мої на весілля не прийшли, мотивуючи тим, що їхні діти вчинили проти батьківської волі.
Десь через два тижні сім'я Лазаруків переїхала жити у Ковель, в хатину, яку колись подарувала бабуся Сергієві. Настю батьки залякували, що її обвішають гранатами і зроблять з неї терористку. Але як тільки з'явився перший онучок, мама Насті одразу приїхала, і лід у серці розтанув, бо побачила, що зять з дочкою живуть добре. А якщо часом бувають якісь негаразди та непорозуміння – сім'я звертається до Корану.
Сергій, як глава сім'ї, має в першу чергу ставитися гарно до батьків дружини, забезпечувати сім'ю. І хоча Настя молодша за чоловіка на 14 років, з обов'язками матері і дружини справляється: глядить дітей, варить їсти. Спочатку люди ставилися до них з підозрою, а потім почали цікавитися, чому обрали саме іслам.
Настя, коли виходить з дому, одягає хиджаб (мусульманський жіночий одяг).
А вдома перед чоловіком одягається звичайно, як усі сучасні жінки. Сім'я по інтернету вивчає арабську мову, вільно читає Коран, молиться на арабській мові і вимовляє прості побутові речення. До речі, їхнє свідоцтво про шлюб виписано двома мовами: державною і арабською.
– Розкажіть, будь ласка, про свята і традиції мусульманства, – просимо ми.
– Обов'язковим є те, що потрібно повідомити всіх своїх знайомих про сімейний стан, коли хтось побачить тебе з хлопцем чи дівчиною, щоб не було пересудів. Їжу вживають тільки чисту, ту, що дозволив Бог. Свинину не їмо. Чоловіки опускають погляд до землі, щоб не дивитися на чужих жінок.
Сім'я Лазаруків своїх синів назвала мусульманськими іменами – Муслім та Імран. Дітей не хрестять. У мусульманстві в році святкують 2 свята: Рамадан і Ід Аль – атха. Під час святкування Рамадану цілий місяць дотримуються посту (цілий день, доки Сонце не зайде, не їдять і не п'ють воду). А як тільки настав вечір, можна їсти. І так цілий місяць. Рамадан мусульмани обирають самі собі будь-якого місяця, тоді, коли зійде Молодик. Живуть за мусульманським календарем, і на який місяць випаде це свято – тоді і святкують. Бажано в цей період робити добрі діла, давати милостиню. До цього свята сім’я, відповідно до свого достатку, відкладає певну суму грошей для того, щоб дати комусь біднішому. А ті, щоб могли відчути милість Божу через людей.
Друге свято у мусульман – Ід Аль-атха (свято жертвоприношення), яке бере початок від часів Авраама, який мав принести в жертву свого сина Ісаака, але Бог дав йому в жертву баранчика замість сина. В цей день мусульмани ріжуть теля або барана і м'ясо роздають бідним та нужденним. Кожну п'ятницю (це у них день молитви), приходять у мечеть на молитву.
Сергій і Настя знайшли свій шлях у житті і впевнено крокують ним, дотримуючись мусульманських звичаїв та обрядів, сподіваючись на допомогу Всевишнього.
Хай їм щастить у цьому!
Галина ОЛІФЕРЧУК.
НА СВІТЛИНІ: Сергій і Настя ЛАЗАРУКИ.
Фото з архіву автора.
Сергій Настю бачив всього дві хвилини, і одразу запитав чи згодна вона вийти за нього заміж, на що та ствердно відповіла:" Так!". Сім'я Лазаруків разом уже 4 роки, мають двох синочків: Мусліма та Імрана. Вони прийняли іслам і живуть за мусульманськими законами.
Ковельчанин Сергій Лазарук до 33 років був православним, жив у цивільному шлюбі 7 років з жіночкою, яка має свою дитину. Спільних дітей у них не було. Але згодом пара розлучилася. А причиною розлучення став іслам. Сергій, як чоловік, розумів, що треба жити по-божому і порвати з минулим, тому хотів узаконити стосунки. Але цивільна дружина не погодилась – тож сім'я розпалася.
Сергій став порівнювати православну релігію з іншими релігіями, шукав істину серед багатьох вірувань і вирішив прийняти іслам.
– Прийнявши іслам, я став молитися, щоб Всевишній послав мені дружину, – розповідає Сергій. – Та таку, яка розділяла б мої релігійні погляди і жила згідно із законами Корану. Але де ж її знайти? Адже у Ковелі є лише 10 сімей мусульман. Бог почув мою молитву, і цей момент істини настав.
Якось Сергій приїхав у гості до знайомих мусульман. Там була Анастасія, родом з Івано-Франківщини, яка вчилася в Тернополі. За законами ісламу, жінки збираються окремо від чоловіків, а чоловіки – окремо від жінок. Всі в різних кімнатах. Говорили про буденні життєві справи. І хазяїн дому сказав Сергію, що до його дружини в гості прийшла молода дівчина, яка недавно прийняла іслам. Якщо хоче, може познайомити.
– Ми обмінялися з Настею поглядами, які тривали не більше двох хвилин, – пригадує Сергій. – Я зрозумів, що це відповідь на мою молитву і запропонував їй вийти за мене заміж. Дівчина відразу погодилася. Я на той час був майже безробітний, статків не мав ніяких. Але любов і турботу зі свого боку їй пообіцяв і сказав, що буду турбуватися про дружину так, як велів Бог.
– А як батьки поставилися до того, що ви обоє прийняли іслам? Адже наша країна не є мусульманською? – цікавлюсь я в подружжя Лазаруків.
– Наші батьки (його і мої) були дуже проти, щоб ми приймали іслам, – каже молода вродлива господиня дому Анастасія. – Всупереч всім і всьому ми таки стали мусульманами. Весілля у нас було в Тернополі, скромне, в колі близьких друзів, бо батьки Сергія і мої на весілля не прийшли, мотивуючи тим, що їхні діти вчинили проти батьківської волі.
Десь через два тижні сім'я Лазаруків переїхала жити у Ковель, в хатину, яку колись подарувала бабуся Сергієві. Настю батьки залякували, що її обвішають гранатами і зроблять з неї терористку. Але як тільки з'явився перший онучок, мама Насті одразу приїхала, і лід у серці розтанув, бо побачила, що зять з дочкою живуть добре. А якщо часом бувають якісь негаразди та непорозуміння – сім'я звертається до Корану.
Сергій, як глава сім'ї, має в першу чергу ставитися гарно до батьків дружини, забезпечувати сім'ю. І хоча Настя молодша за чоловіка на 14 років, з обов'язками матері і дружини справляється: глядить дітей, варить їсти. Спочатку люди ставилися до них з підозрою, а потім почали цікавитися, чому обрали саме іслам.
Настя, коли виходить з дому, одягає хиджаб (мусульманський жіночий одяг).
А вдома перед чоловіком одягається звичайно, як усі сучасні жінки. Сім'я по інтернету вивчає арабську мову, вільно читає Коран, молиться на арабській мові і вимовляє прості побутові речення. До речі, їхнє свідоцтво про шлюб виписано двома мовами: державною і арабською.
– Розкажіть, будь ласка, про свята і традиції мусульманства, – просимо ми.
– Обов'язковим є те, що потрібно повідомити всіх своїх знайомих про сімейний стан, коли хтось побачить тебе з хлопцем чи дівчиною, щоб не було пересудів. Їжу вживають тільки чисту, ту, що дозволив Бог. Свинину не їмо. Чоловіки опускають погляд до землі, щоб не дивитися на чужих жінок.
Сім'я Лазаруків своїх синів назвала мусульманськими іменами – Муслім та Імран. Дітей не хрестять. У мусульманстві в році святкують 2 свята: Рамадан і Ід Аль – атха. Під час святкування Рамадану цілий місяць дотримуються посту (цілий день, доки Сонце не зайде, не їдять і не п'ють воду). А як тільки настав вечір, можна їсти. І так цілий місяць. Рамадан мусульмани обирають самі собі будь-якого місяця, тоді, коли зійде Молодик. Живуть за мусульманським календарем, і на який місяць випаде це свято – тоді і святкують. Бажано в цей період робити добрі діла, давати милостиню. До цього свята сім’я, відповідно до свого достатку, відкладає певну суму грошей для того, щоб дати комусь біднішому. А ті, щоб могли відчути милість Божу через людей.
Друге свято у мусульман – Ід Аль-атха (свято жертвоприношення), яке бере початок від часів Авраама, який мав принести в жертву свого сина Ісаака, але Бог дав йому в жертву баранчика замість сина. В цей день мусульмани ріжуть теля або барана і м'ясо роздають бідним та нужденним. Кожну п'ятницю (це у них день молитви), приходять у мечеть на молитву.
Сергій і Настя знайшли свій шлях у житті і впевнено крокують ним, дотримуючись мусульманських звичаїв та обрядів, сподіваючись на допомогу Всевишнього.
Хай їм щастить у цьому!
Галина ОЛІФЕРЧУК.
НА СВІТЛИНІ: Сергій і Настя ЛАЗАРУКИ.
Фото з архіву автора.
З вірою у силу Бога
Залишити коментар