Повідомлення в номер / Орендарі теж мають право

За останній період у пресі збільшилася кількість публікацій щодо безперешкодного рибальства рибалками-любителями на орендованих водоймах, що може ввести в оману рибалок та бути причиною можливих побутових конфліктів.

Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області звертає увагу на особливості чинного законодавства.

Про діяльність у сфері аквакультури

Відповідно до Закону України «Про аквакультуру» законодавство розрізняє різні порядки надання у користування водних об’єктів, особливо для рибогосподарських потреб:

– водні об’єкти – водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми) надаються в користування на умовах оренди, у тому числі для рибогосподарських потреб, відповідно та в порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України;

– рибогосподарські технологічні водойми - надаються в користування на умовах оренди для цілей аквакультури відповідно та в порядку, передбаченому статтею 14 Закону України «Про аквакультуру».

Також Закон України «Про аквакультуру» чітко розрізняє визначення «водні біоресурси» та «об’єкти аквакультури». Це дуже важливо розуміти та враховувати, особливо в аспекті права власності на об’єкти аквакультури (рибу), а також незрозумілого та безпідставного бажання рибалок – любителів ловити рибу на будь-якому водному об’єкті без врахування особливостей умов його оренди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» визначено, що «об’єкти аквакультури – гідробіонти (всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни), що використовуються з метою розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури».

Господарська діяльність суб’єктів аквакультури ведеться згідно з формою № 1 А – риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__р» відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2012 року, № 141 «Про затвердження форми звітності 1А–риба (річна).

Щодо вимог рибалок-любителів до орендаря щодо надання актів зариблення ставка, то вони є безпідставними та незаконними, оскільки Законом України «Про аквакультуру» чітко визначено зобов’язання суб’єктів аквакультури (частина 2 статті 5). Відповідно до встановлених зобов’язань орендар – суб’єкт аквакультури інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури, а також акти зариблення, у визначені строки за формами, затвердженими у встановленому порядку, має подавати територіальним органам Держрибагентства України.

Про любительське рибальство

Відповідно до статтей 17, 27 Закону України «Про тваринний світ» на природних водоймах встановлено два види любительського рибальства: на умовах загального та спеціального використання водних біоресурсів. Однак, діяльність у сфері аквакультури не належить до спеціального використання водних біоресурсів (стаття 3 Закону України «Про аквакультуру»).

Крім того, любительський   і   спортивний   лов   риби   і   водних безхребетних  для  власних  потреб  дозволяється  всім  громадянам України, іноземцям,  а  також  особам  без  громадянства  у  всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та  інших риборозплідних господарствах, водоймах,  спеціальне використання  яких обмежене (питні,  технічні,  лікувальні  та  інші),  водоймах,  де  лов або добування (далі – лов) заборонені цими Правилами рибальства» (п. 3.1 Правил любительського і спортивного рибальства).

Звертаємо увагу, що на рибогосподарських технологічних водоймах також жодного любительського рибальства не можна здійснювати, тому що риба є власністю господарюючого суб’єкта.

Важливо пам’ятати той факт, що об’єкти аквакультури (всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни), які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучій рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у приватній власності суб’єктів аквакультури (стаття 6 Закону України «Про аквакультуру»). Використання водних біоресурсів – об’єктів аквакультури без згоди суб’єкта господарювання може кваліфікуватись як крадіжка.

Про умови загального водокористування

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування (у тому числі любительського та спортивного рибальства), однак, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень зазначеної статті на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених саме водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду, що може бути врегульовано у договорі оренди або у додатковій угоді між ними.

Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний довести до відома населення: або умови загального водокористування, або про встановлення обмежень загального водокористування на водному об’єкті, наданому йому в оренду.

Разом з тим відповідно до Закону суб’єкти аквакультури можуть надавати рекреаційні послуги (а не загальне водокористування) на платній або безоплатній основі. Під час вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби суб’єктами аквакультури застосовуються  заходи з інтенсифікації виробництва (внесення органічних та мінеральних добрив, рибних кормів, препаратів захисту від екто та ендо паразитів), інші технологічні операції, що є несумісними особливо із купанням та відпочинком населення.

З метою попередження конфліктів між рибалками-любителями та орендарями пропонуємо орендарям встановлювати аншлаги з інформацією про орендовану водойму.

Про СТРГ та КРГ

Поряд з тим зазначаємо, що є водні об’єкти, на яких створені режими спеціальних товарних рибних господарств (далі – Режим). Організацію надання послуг з любительського рибальства на водних об’єктах, які використовуються відповідно до такого Режиму, регламентує Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 р., № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755.

Також відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства (пункт 3.10.)  для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому порядку культурні рибні господарства (КРГ). Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

З переліком водних об’єктів, які надано в оренду та на яких здійснюється аквакультура, можна ознайомитися за посиланням (http://vl.darg.gov.ua/_perelik_sub_jektiv_0_0_0_680_1.html)

За останній період у пресі збільшилася кількість публікацій щодо безперешкодного рибальства рибалками-любителями на орендованих водоймах, що може ввести в оману рибалок та бути причиною можливих побутових конфліктів.

Управління Державного агентства рибного господарства у Волинській області звертає увагу на особливості чинного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про аквакультуру» законодавство розрізняє різні порядки надання у користування водних об’єктів, особливо для рибогосподарських потреб:

– водні об’єкти – водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми) надаються в користування на умовах оренди, у тому числі для рибогосподарських потреб, відповідно та в порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України;

– рибогосподарські технологічні водойми - надаються в користування на умовах оренди для цілей аквакультури відповідно та в порядку, передбаченому статтею 14 Закону України «Про аквакультуру».

Також Закон України «Про аквакультуру» чітко розрізняє визначення «водні біоресурси» та «об’єкти аквакультури». Це дуже важливо розуміти та враховувати, особливо в аспекті права власності на об’єкти аквакультури (рибу), а також незрозумілого та безпідставного бажання рибалок – любителів ловити рибу на будь-якому водному об’єкті без врахування особливостей умов його оренди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» визначено, що «об’єкти аквакультури – гідробіонти (всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни), що використовуються з метою розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури».

Господарська діяльність суб’єктів аквакультури ведеться згідно з формою № 1 А – риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__р» відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2012 року, № 141 «Про затвердження форми звітності 1А–риба (річна).

Щодо вимог рибалок-любителів до орендаря щодо надання актів зариблення ставка, то вони є безпідставними та незаконними, оскільки Законом України «Про аквакультуру» чітко визначено зобов’язання суб’єктів аквакультури (частина 2 статті 5). Відповідно до встановлених зобов’язань орендар – суб’єкт аквакультури інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури, а також акти зариблення, у визначені строки за формами, затвердженими у встановленому порядку, має подавати територіальним органам Держрибагентства України.

Відповідно до статтей 17, 27 Закону України «Про тваринний світ» на природних водоймах встановлено два види любительського рибальства: на умовах загального та спеціального використання водних біоресурсів. Однак, діяльність у сфері аквакультури не належить до спеціального використання водних біоресурсів (стаття 3 Закону України «Про аквакультуру»).

Крім того, любительський   і   спортивний   лов   риби   і   водних безхребетних  для  власних  потреб  дозволяється  всім  громадянам України, іноземцям,  а  також  особам  без  громадянства  у  всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та  інших риборозплідних господарствах, водоймах,  спеціальне використання  яких обмежене (питні,  технічні,  лікувальні  та  інші),  водоймах,  де  лов або добування (далі – лов) заборонені цими Правилами рибальства» (п. 3.1 Правил любительського і спортивного рибальства).

Звертаємо увагу, що на рибогосподарських технологічних водоймах також жодного любительського рибальства не можна здійснювати, тому що риба є власністю господарюючого суб’єкта.

Важливо пам’ятати той факт, що об’єкти аквакультури (всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни), які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучій рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у приватній власності суб’єктів аквакультури (стаття 6 Закону України «Про аквакультуру»). Використання водних біоресурсів – об’єктів аквакультури без згоди суб’єкта господарювання може кваліфікуватись як крадіжка.

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування (у тому числі любительського та спортивного рибальства), однак, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень зазначеної статті на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених саме водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду, що може бути врегульовано у договорі оренди або у додатковій угоді між ними.

Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний довести до відома населення: або умови загального водокористування, або про встановлення обмежень загального водокористування на водному об’єкті, наданому йому в оренду.

Разом з тим відповідно до Закону суб’єкти аквакультури можуть надавати рекреаційні послуги (а не загальне водокористування) на платній або безоплатній основі. Під час вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби суб’єктами аквакультури застосовуються  заходи з інтенсифікації виробництва (внесення органічних та мінеральних добрив, рибних кормів, препаратів захисту від екто та ендо паразитів), інші технологічні операції, що є несумісними особливо із купанням та відпочинком населення.

З метою попередження конфліктів між рибалками-любителями та орендарями пропонуємо орендарям встановлювати аншлаги з інформацією про орендовану водойму.

Поряд з тим зазначаємо, що є водні об’єкти, на яких створені режими спеціальних товарних рибних господарств (далі – Режим). Організацію надання послуг з любительського рибальства на водних об’єктах, які використовуються відповідно до такого Режиму, регламентує Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 р., № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755.

Також відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства (пункт 3.10.)  для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому порядку культурні рибні господарства (КРГ). Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

З переліком водних об’єктів, які надано в оренду та на яких здійснюється аквакультура, можна ознайомитися за посиланням (http://vl.darg.gov.ua/_perelik_sub_jektiv_0_0_0_680_1.html)