Суспільство на тлі епідемії коронавірусу COVID-19 опинилося в ситуації потреби адаптації до нових умов життя, які найчастіше пов’язані з обмеженням в звичних діях, задоволеннях, навіть зобов’язаннях.
Цей факт не може не позначатися на психологічному сприйнятті того, що відбувається. Вперше в історії людства понад мільярд людей на всій планеті опинилися на домашньому карантині та в ізоляції від свого звичного кола спілкування. А все це через стрімке поширення коронавірусу COVID-19.
Україна — одна з тих країн, де карантинні заходи досить суворі, а значить її громадяни опинилися в абсолютно незвичній і навіть стресовій для себе ситуації.
Вірус паніки: як пережити карантин?
Щоб зрозуміти, як зняти психологічну тривожність в сім’ї під час самоізоляції, підтримувати потрібну атмосферу та обійтися без конфліктів, ми скористалися порадами Анастасії Широкої, доцентки кафедри психології та психотерапії УКУ.
Конфлікти на спільних квадратних метрах
Конфлікти – це не завжди погано. Це визначення власної території, своїх потреб. І справді важко врахувати потреби всіх співмешканців, якщо Ви проживаєте на маленькій території. На це може піти не один тиждень, щоб досягнути такої точки рівноваги, в якій всім буде комфортно. Поступово ви навчитеся прогнозувати поведінку близьких людей та вже на рівні звички підлаштовуватися під неї. Тоді конфлікти будуть траплятися рідше.
Токсичні родичі
Тепер ви будете їх бачити частіше. У вас повинен бути план дій, як зберегти власні нерви та не поглиблювати/не поширювати конфлікт на інші сфери свого життя. Ви ж самі розумієте: зранку зіпсований настрій не повинен перетворюватися в зіпсований день та повну втрату продуктивності. Деякі обставини та окремих людей потрібно вчитися приймати такими, якими вони є. На жаль, люди не так швидко змінюються, як обставини.
Домашнє насильство в умовах карантину. Як його уникнути?
Так стається, тому що люди схильні у зовнішніх обставинах шукати виправдання власних дій. Наприклад, це був невдалий день, або було б у мене більше часу, то я б… Зараз, коли ми перебуваємо майже в повній родинній ізоляції, є два варіанти пояснення власного поганого настрою – це я або родичі. В другому випадку – це потенційна точка вибуху.
Годі звинувачувати інших! Не усі люди відчувають себе авторами власного життя. Не всі мають достатньо навичок самоорганізації та продуктивності поведінки. Особливо під тиском дітей та хорошої погоди. І тому так і хочеться знову почати: “От як тільки, так… От якби не вони, то…».
Це насправді виправдання, які хоча ситуативно дають відповідь на запитання: «Чому я зараз живу так, як живу?». Однак – більше нічого. Можливо, якщо зосередитися на власних цінностях та способах їх досягнення, то навіть в умовах карантину ви побачите, наскільки багато можна зробити для себе та інших.
Батьки та підлітки
Найбільш суперечливий вік – підлітковий, оскільки тут, крім внутрішніх змін в емоційній сфері підлітка, особливим випробуванням стає побудова стосунків з батьками і організація контролю за усім, що відбувається в житті дитини.
У підлітковому віці особливу роль відіграє спілкування з однолітками і кумирами, через які підліток пізнає світ соціальних відносин, формує власні цінності. Наше завдання – стати для нього другом, наскільки це можливо, і надати підтримку, якщо вона йому потрібна.
Залишити коментар