Повідомлення в номер / Коли не стало мами

 На старості літ Марина вже вкотре докоряла Сергію:

–  Женись! Скоро тридцять буде. Знай, що до тридцяти ще можна вибрати хорошу дівчину, а потім будеш брати, яку попало. Не дивись на чужих, а женись таки у своєму селі.

 – А кого ж, мамо, брати? – запитує Сергій.

– Хіба що із сусідньої вулиці Галю Поліщук. Вона з роботящого роду, то й бідувати не будемо. А ще спокійна, веселої вдачі дівчина, любить жартувати.

 – Я вже думала про неї, – відповідає мати. – Коли йде, завжди привітається, розпитає про здоров'я, розкаже новини в селі. Цікавиться, коли будеш женитися?

Вечорами Сергій почав навідуватись до Галі. Одне одного вони знали добре, то й незабаром справили невелике весілля. Стара Марина з Сергієм мали чимале домашнє господарство: дві корови, троє свиней, різну птицю, садили всіляку городину. Влітку Сергій сам накошував сіна для худоби, а гребли вдвох із старою. Коли прийшла до них Галя, то ще у придане привела корову. Марині стало легше в домашній роботі. Всьому старалася дати лад невістка. Ціле літо порпалась у городі, доїла корів, із свекрухою планували і виконували всі домашні роботи. У вільний влітку час ходила в ліс по чорниці і продавала, щоб заробити якусь копійчину. Жили в основному з домашнього підсобного господарства, як і всі люди в селі. Збирались будувати нову хату.

У Сергія були старший брат та сестра. Вони жили в місті, а за продуктами їздили в село, хоча мали свої сім'ї. До Сергієвого весілля мама весь зібраний урожай восени ділила порівну на трьох дітей. А коли до них прийшла Галя, то давала дітям з міста крихту вирощеного врожаю.

…Швидко пролетіли три роки у мирі і злагоді. Правда, було б все добре, якби Бог послав їм діточок. Аж раптом померла мама. Після похоронів все пішло шкереберть. Не думалось–не гадалось, що діти з міста почнуть ділити між собою добро, нажите матір'ю і молодою сім'єю. Сергій жалів всіх: брата, сестру і жінку. Приїхавши машиною із міста, вони взяли дві корови, двоє свиней, хотіли ще брати птицю. Аж тут втрутилася Галя: "Хіба це ви її годували? Це все нам залишила мама. Ви живете в хороших квартирах, а нам потрібно будувати хату". І спалахнула  сварка між невісткою і міськими родичами.

Після візиту міщан Сергієві з Галею залишилась корова, свиня. Вони ще й вимагали сплатити частку за хатину, в якій колись народились і жили разом. Не витримала цього тиску на молоду сім'ю Галя. Вони ще й Сергія намовляли, щоб покинув її. Бо що ж то за жінка, що не має дітей і ображає його брата і сестру?

Невдовзі Галя, не витримавши знущань, пішла від Сергія. Пішла до своїх батьків. Сергій залишився сам в одній хатині із двох кімнат. Вся домашня робота тепер звалилась на його плечі. Але він не боїться її. Так само тримає  корову, свиню, продає щороку поросята. Тільки жаліє тепер Галі. Влітку до нього, коли появляються в саду фрукти, приїжджають племінники. Везуть все із собою. Брат і сестра восени навідуються по картоплю, капусту, часник та іншу городину. Не забувають приїхати за свіжим м'ясом, коли заколе свиню. Та беруть, чим побільше.

  …Галя вийшла заміж. Має двох дочок. Жаль самотньому Сергієві Галі. І не вірить, що знайде колись супутницю життя. А коли б і знайшов, то виженуть її з хати рідні із міста.