Мій тато найкращий у світі!
21 червня — День батька
21 червня Україна святкує День батька. Яка ж відповідальна і найбільш важлива робота в житті чоловіка — бути хорошим батьком. Стати прикладом для сина і найкращим другом для дочки. Навчити, розповісти, захистити, пояснити і зробити все це з любов'ю і терпінням — таке може тільки ТАТО.
Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого татка — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї. А кожна маленька дівчинка мріє вийти заміж за чоловіка з татовими рисами характеру...
А поки у нас є мама і тато, ми —щасливі, ми відчуваємо себе дітьми, скільки б років нам не було. Тож з нагоди свята, та й просто так, не зайвим буде вкотре подякувати своєму татусеві, звернутися з найсвітлішими та найдобрішими побажаннями. Впевнена, йому буде дуже радісно вкотре почути від тебе гарні слова на свою адресу.
l
Про маму стільки в світі є віршів,
Що в п'ятитомник можна записати!
Але ми ще одній людині не чужі, —
Всього себе нам віддає наш рідний
тато!
Хіба він менш піклується про нас?
Хіба ж не так, як мама, сильно любить?
Переживає, думає весь час,
І душу гріє нам теплом і приголубить!
Для тата надважливим є в житті,
Щоб діти були і щасливі, і здорові!
Щоби колись в своєму майбутті,
Отримати назад тепла й любові!
А як він "світиться" від успіхів дітей,
Як тішиться, коли нам добре, як радіє!
Пригорне ніжно до своїх грудей...
Коло дітей наш тато молодіє!
Про маму нашу рідну й дорогу
Віршів написаних у світі є багато...
Перед батьками обома ми є в боргу,
Бо і не менше любить нас наш рідний тато!
l
Люблю я тата, і
щодня
Любов
однакова моя.
Чи він сумує, чи
співа,
Чи він майструє
щось бува,
Чи він читає, чи
мовчить,
І раптом навіть
накричить,
Я не заплачу, я
стерплю.
Бо все одно
його люблю!
l
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
- Котрий найдорожчий тато?
- Мій, — скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, я не дбаю.
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
l
Татова любов — як літній день,
Пахне потом, хлібом,споришами...
Не знайти такої вам ніде, —
Ну хіба що — на долонях мами.
Татова любов — як джерело,
Чиста, світла: п'ю і не нап'юся.
Ще такої в світі не
було, —
Ну, хіба що у очах
матусі.
Татова любов —
немов меди,
Солодко від неї, аж
не йметься.
Спробуй, ще таку
десь віднайди, —
Ну, хіба що в
материнськім серці.
Татова любов — мов
океан,
Де — ні дна, ні
берега земного...
В неї, справді виміру
нема,
Бо вона, як в матері,
від — Бога.
l
Як весняне сонечко, усміхалась
донечка.
В оченятах сяяли щастя промінці.
Тішилася донечка, що її долонечка,
Крихітна долонечка, в татовій руці.
Щебетала донечка про жучка та
Сонечко.
З татком не боялася навіть павука.
Бо у світі цілому малюку несмілому
Так спокійно й затишно в тата на
руках.
І радів за донечку місяць у віконечку,
На краєчок ліжечка стиха він присів.
Побажав маляточкам — хлопчикам й
дівчаточкам —
Мати добрих, лагідних диво-татусів.
Світлана ПЛАЧЕНЮК.
21 червня Україна святкує День батька. Яка ж відповідальна і найбільш важлива робота в житті чоловіка — бути хорошим батьком. Стати прикладом для сина і найкращим другом для дочки. Навчити, розповісти, захистити, пояснити і зробити все це з любов'ю і терпінням — таке може тільки ТАТО.
Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого татка — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї. А кожна маленька дівчинка мріє вийти заміж за чоловіка з татовими рисами характеру...
А поки у нас є мама і тато, ми —щасливі, ми відчуваємо себе дітьми, скільки б років нам не було. Тож з нагоди свята, та й просто так, не зайвим буде вкотре подякувати своєму татусеві, звернутися з найсвітлішими та найдобрішими побажаннями. Впевнена, йому буде дуже радісно вкотре почути від тебе гарні слова на свою адресу.
ххх
Про маму стільки в світі є віршів,
Що в п'ятитомник можна записати!
Але ми ще одній людині не чужі, —
Всього себе нам віддає наш рідний тато!
Хіба він менш піклується про нас?
Хіба ж не так, як мама, сильно любить?
Переживає, думає весь час,
І душу гріє нам теплом і приголубить!
Для тата надважливим є в житті,
Щоб діти були і щасливі, і здорові!
Щоби колись в своєму майбутті,
Отримати назад тепла й любові!
А як він "світиться" від успіхів дітей,
Як тішиться, коли нам добре, як радіє!
Пригорне ніжно до своїх грудей...
Коло дітей наш тато молодіє!
Про маму нашу рідну й дорогу
Віршів написаних у світі є багато...
Перед батьками обома ми є в боргу,
Бо і не менше любить нас наш рідний тато!
ххх
Люблю я тата, і щодня
Любов однакова моя.
Чи він сумує, чи співа,
Чи він майструє щось бува,
Чи він читає, чи мовчить,
І раптом навіть накричить,
Я не заплачу, я стерплю.
Бо все одно його люблю!
ххх
Як з усього світу татків
Всіх докупи позбирати,
А тоді мене спитати:
- Котрий найдорожчий тато?
- Мій, — скажу я без запинки,
І то буде правда чиста,
Як з дитячої сльозинки
Крапелиночка іскриста.
Ви своїх татів хваліте,
Величайте, я не дбаю.
Та за всі скарби на світі
Я свого не проміняю.
ххх
Татова любов — як літній день,
Пахне потом, хлібом,споришами...
Не знайти такої вам ніде, —
Ну хіба що — на долонях мами.
Татова любов — як джерело,
Чиста, світла: п'ю і не нап'юся.
Ще такої в світі не було, —
Ну, хіба що у очах матусі.
Татова любов — немов меди,
Солодко від неї, аж не йметься.
Спробуй, ще таку десь віднайди, —
Ну, хіба що в материнськім серці.
Татова любов — мов океан,
Де — ні дна, ні берега земного...
В неї, справді виміру нема,
Бо вона, як в матері, від — Бога.
ххх
Як весняне сонечко, усміхалась
донечка.
В оченятах сяяли щастя промінці.
Тішилася донечка, що її долонечка,
Крихітна долонечка, в татовій руці.
Щебетала донечка про жучка та Сонечко.
З татком не боялася навіть павука.
Бо у світі цілому малюку несмілому
Так спокійно й затишно в тата на руках.
І радів за донечку місяць у віконечку,
На краєчок ліжечка стиха він присів.
Побажав маляточкам — хлопчикам й дівчаточкам —
Мати добрих, лагідних диво-татусів.
Світлана ПЛАЧЕНЮК.
Залишити коментар