Повідомлення в номер / Газета – енциклопедія сучасного життя

Щочетверга у кожну оселю приходить, як бажаний гість, газета "Вісті Ковельщини". І хоч чуємо і бачимо в інших видах ЗМІ про події в країні і по всьому світі, газету беремо в руки та із задоволенням від першої сторінки і до останньої ведемо ніби  бесіду з творцями її, журналістами і дописувачами.

Починаємо з погоди, бо в кожного на наступні дні – "великі" плани, адже гаряча пора настала. То садили цілий травень, а тепер треба полоти і доглядати кожну рослинку, бо вона хоче мати гарне місце під Сонцем. Але на мить зупиняєш роботу – і до газети, переглянеш спочатку, а вже ввечері – від буквочки до буквочки…

Вона – як перший порадник у всьому. Не дасть ніколи забути, яке нині свято. Завжди представники влади вітають з ним. "На світі 1000 професій – одна із них твоя", – тож із професійними святами читаємо поздоровлення, і на фоні їх – про людей, які причетні до цих подій.

Дістається й тим, хто порушує Закон. Рубрику "Трапилося цими днями" читаємо не без хвилювання. Повідомлення про ДТП – це трагедія, яка застерігає: "Люди, будьте пильні, обережні, бо життя дається один раз". Є ще в нас люди дуже вже агресивні і жорстокі, які в пориві гніву позбавляють життя інших або ж калічать їх, беручи до рук зброю. 

Але ворог для всіх, в першу чергу, – оковита, яка затьмарює розум. Людина тоді не думає про наслідки. Тож не треба в неї бути рабом. Прикро про таке читати, але це – свого роду  профілактика.

Сьогодні на часі найбільша біда у всьому світі – коронавірус. Хвороба збила з ритму життя, воно ніби зупинилося. Бігло, бігло і – на тобі, чоловіче: рятуйся, бережися, дотримуйся усіх вимог і живи по-Божому. Нотатки з цього приводу подають лікарі і застерігають від біди.

Ні в якій іншій газеті не прочитаєш, як працює наша влада – міська та районна. Тож всі онлайн буваємо на сесіях, де вирішуються різні проблеми місцевого значення, а також знайомимось навіть із зверненнями до президента.   В усі сфери діяльності вникає газета.

Село і люди. Раніше писалось про колгоспи, радгоспи передовиків виробництва. Сьогодні цього немає, але земля і господарі на ній. А магазини, базари переповнені продовольчими і промисловими товарами. Саме ж все не робиться. За цим стоять люди, про яких і треба писати.

Пригадую, як восени в Голобах продавали довгі кавуни. Звикли ж ми до привезених з Херсонщини круглих. Пішла по торгових точках, купила круглого. А коли прочитала в газеті про ті довгі, хотіла купити, то ледь знайшла в одному найменшому магазині. Вони нічим не поступаються круглим. А це ж наші, в одному із сіл Ковельського району вирощені. То, може, хай поділиться підприємець технологією на сторінках нашої газети, то й ми будемо їх вирощувати?

А ще хочу застерегти покупців, щоб не захоплювались привезеними здалека щепами. Бо маю гіркий досвід: замість справжніх дикі виходили. А в нас же в Свидниках є свій садовод-мічурінець. Все, вирощене ним і виплекане внаслідок дослідів і копіткої праці, дає хороші результати і задоволення.

З Ігорем Вижовцем вивчаємо природу і забуті в минулому народні звичаї. З Миколою Чулем, Анатолієм Семенюком, Дмитром Корнелюком, Іваном Сидоруком, Яремою Гояном, Михайлом Кузьмуком – історію і краєзнавство.

Люблять читачі рубрику "Любисток". Тут багато йдеться про людську мораль. Є й для діток "Зайчатко", кросворди для цікавих. Ніде ви не знайдете, крім "ВК", цікаву досить рубрику "Від четверга до четверга". Тут всі астрономічні відомості на щодень. Можна навіть вибрати ім'я новонародженому маляті.

Багато матеріалу для класного керівника друкується, бо із шкіл міста і району повідомляють і учні, і вчителі про свої корисні і цікаві справи. Можна по праву сказати, що це – енциклопедія сучасного життя.

Звичайно, у кожного інтереси і смаки різні, і не всі мають нашу "міськрайонку", але й читають і ті, хто не передплачує. У мене, наприклад, завжди беруть сусіди читати.

Газета ніби єднає нас в одну родину, і ми все знаємо і всіх потроху, хто коли народився чи пішов у Вічність.  

Тут і господині знайдуть рецепти, знаємо також, про що пишуть інтернет-сайти. А де б ви взнали про купівлю-продаж? Газета все підкаже і розкаже, вона розширює кругозір, вчить, виховує. Приємно читати про ветеранів, які живуть цікаво і ще й іншим тон задають, як Марія Батраченко, Любов Карасовська, Галина Грицюк, Антоніна Гладун та ін. (можете продовжити).

І мені радісно усвідомлювати, що й моя частинка скромної праці вливається в загальну справу – творення газети. Спасибі всім, хто мене читає. Дай, Боже, всім здоров'я!

Валентина ОСТАПЧУК.

смт Голоби.

Щочетверга у кожну оселю приходить, як бажаний гість, газета "Вісті Ковельщини". І хоч чуємо і бачимо в інших видах ЗМІ про події в країні і по всьому світі, газету беремо в руки та із задоволенням від першої сторінки і до останньої ведемо ніби  бесіду з творцями її, журналістами і дописувачами.

Починаємо з погоди, бо в кожного на наступні дні – "великі" плани, адже гаряча пора настала. То садили цілий травень, а тепер треба полоти і доглядати кожну рослинку, бо вона хоче мати гарне місце під Сонцем. Але на мить зупиняєш роботу – і до газети, переглянеш спочатку, а вже ввечері – від буквочки до буквочки…

Вона – як перший порадник у всьому. Не дасть ніколи забути, яке нині свято. Завжди представники влади вітають з ним. "На світі 1000 професій – одна із них твоя", – тож із професійними святами читаємо поздоровлення, і на фоні їх – про людей, які причетні до цих подій.

Дістається й тим, хто порушує Закон. Рубрику "Трапилося цими днями" читаємо не без хвилювання. Повідомлення про ДТП – це трагедія, яка застерігає: "Люди, будьте пильні, обережні, бо життя дається один раз". Є ще в нас люди дуже вже агресивні і жорстокі, які в пориві гніву позбавляють життя інших або ж калічать їх, беручи до рук зброю. 

Але ворог для всіх, в першу чергу, – оковита, яка затьмарює розум. Людина тоді не думає про наслідки. Тож не треба в неї бути рабом. Прикро про таке читати, але це – свого роду  профілактика.

Сьогодні на часі найбільша біда у всьому світі – коронавірус. Хвороба збила з ритму життя, воно ніби зупинилося. Бігло, бігло і – на тобі, чоловіче: рятуйся, бережися, дотримуйся усіх вимог і живи по-Божому. Нотатки з цього приводу подають лікарі і застерігають від біди.

Ні в якій іншій газеті не прочитаєш, як працює наша влада – міська та районна. Тож всі онлайн буваємо на сесіях, де вирішуються різні проблеми місцевого значення, а також знайомимось навіть із зверненнями до президента.   В усі сфери діяльності вникає газета.

Село і люди. Раніше писалось про колгоспи, радгоспи передовиків виробництва. Сьогодні цього немає, але земля і господарі на ній. А магазини, базари переповнені продовольчими і промисловими товарами. Саме ж все не робиться. За цим стоять люди, про яких і треба писати.

Пригадую, як восени в Голобах продавали довгі кавуни. Звикли ж ми до привезених з Херсонщини круглих. Пішла по торгових точках, купила круглого. А коли прочитала в газеті про ті довгі, хотіла купити, то ледь знайшла в одному найменшому магазині. Вони нічим не поступаються круглим. А це ж наші, в одному із сіл Ковельського району вирощені. То, може, хай поділиться підприємець технологією на сторінках нашої газети, то й ми будемо їх вирощувати?

А ще хочу застерегти покупців, щоб не захоплювались привезеними здалека щепами. Бо маю гіркий досвід: замість справжніх дикі виходили. А в нас же в Свидниках є свій садовод-мічурінець. Все, вирощене ним і виплекане внаслідок дослідів і копіткої праці, дає хороші результати і задоволення.

З Ігорем Вижовцем вивчаємо природу і забуті в минулому народні звичаї. З Миколою Чулем, Анатолієм Семенюком, Дмитром Корнелюком, Іваном Сидоруком, Яремою Гояном, Михайлом Кузьмуком – історію і краєзнавство.

Люблять читачі рубрику "Любисток". Тут багато йдеться про людську мораль. Є й для діток "Зайчатко", кросворди для цікавих. Ніде ви не знайдете, крім "ВК", цікаву досить рубрику "Від четверга до четверга". Тут всі астрономічні відомості на щодень. Можна навіть вибрати ім'я новонародженому маляті.

Багато матеріалу для класного керівника друкується, бо із шкіл міста і району повідомляють і учні, і вчителі про свої корисні і цікаві справи. Можна по праву сказати, що це – енциклопедія сучасного життя.

Звичайно, у кожного інтереси і смаки різні, і не всі мають нашу "міськрайонку", але й читають і ті, хто не передплачує. У мене, наприклад, завжди беруть сусіди читати.

Газета ніби єднає нас в одну родину, і ми все знаємо і всіх потроху, хто коли народився чи пішов у Вічність.  

Тут і господині знайдуть рецепти, знаємо також, про що пишуть інтернет-сайти. А де б ви взнали про купівлю-продаж? Газета все підкаже і розкаже, вона розширює кругозір, вчить, виховує. Приємно читати про ветеранів, які живуть цікаво і ще й іншим тон задають, як Марія Батраченко, Любов Карасовська, Галина Грицюк, Антоніна Гладун та ін. (можете продовжити).

І мені радісно усвідомлювати, що й моя частинка скромної праці вливається в загальну справу – творення газети. Спасибі всім, хто мене читає. Дай, Боже, всім здоров'я!

смт Голоби.