Коли праця переростає у красу
Так гарно, коли є дружна сім'я, де живуть в гармонії, люблять і поважають один одного, де панують такі чесноти, як добро, злагода, взаємоповага, взаємодопомога, щирість і сімейне тепло. І дуже приємно стає на душі, коли маєш нагоду спостерігати за сімейними парами, які усе роблять разом, в яких виховуються діти, котрим змалечку прищеплюють любов до землі і всього прекрасного.
Саме про таку люблячу і трудолюбиву сім'ю Левчуків із Старих Кошар ми розповідали у минулому номері нашої газети, де описали неповторність і велич "Едемського саду" талановитої квітникарки і господині Орисі Левчук.
Здавалося б, минають дні і вже навіть тижні, але досі у наших серцях приємні спогади від побаченої краси, створеної руками подружжя Левчуків.
…Затамувавши подих, оглядали ми подвір'я, яке Олександр та Орися перетворили на райський куточок, щиро пораділи, що на Ковельщині не перевелися справжні господарі. Квітучі клумби, оздоблені декоративним камінням, альтанки, старовинні скульптури і експонати вабили око.
Напевно, нічого не приносить стільки втіхи, як робота з деревом. Вкладає душу у кожен витвір декоративно-прикладного мистецтва пан Олександр, який виготовляє унікальні та стильні речі з дерева.
Незважаючи на щоденні клопоти, котрих у селі, як відомо, вистачає, чоловік знаходить час для улюбленої справи. Щоразу у його вмілих руках "оживають" унікальні казкові персонажі, речі, виготовлені під старовину, які наповнюються новим змістом та розкривають свій характер.
Фантазіям майстра по дереву немає меж, адже в творчих і талановитих людей завжди багата уява, а кожна дощечка використовується із користю та знанням справи. До снаги пану Олександру і більш делікатна різьбярська робота. Справжньою окрасою обійстя Левчуків є дерев'яний колодязь із цілющою водою, який оберігає "дядько у вишиванці", що виграє на сопілці.
Не менш красиво виглядає декоративний будиночок, вкритий очеретом, виготовлений з колишньої колиски улюбленої донечки Настуні.
Подружжя прокидається із вранішнім Сонцем, адже у селі турбот вистачає. Господарі займаються городництвом, експериментують із новими сортами овочів, картоплі, квітів, саджанцями дерев та декоративних кущів. Дуже люблять подорожувати у різні куточки України, звідки щоразу привозять насіння різноманітних культур.
– Нам цікаво, як "приживаються" нові сорти картоплі, чи, до прикладу, овочів, привезені із Закарпаття або Півдня, у нашій місцевості, – розповідає пані Орися. – Близькі та друзі добре знають про нашу любов до городництва і садівництва, тому часто, подорожуючи самі, привозять нам різні види рослин та насіння.
З материнським теплом пані Орися, усміхаючись, розповідає про своїх дітей – старшого сина Олександра та молодшу донечку, яку з любов'ю називають Настунею.
Приємно, що чудові діти гідно продовжують славні традиції Левчуків. Саша і Настя – справжні помічники у господарстві, з охотою виконують домашні справи.
Тут не чують слів "не хочу" чи "не буду", адже батько і ненька для них – це справжній взірець, і ці непідкупну щирість й працелюбність вони перейняли саме від них.
Олександр навчався у Ковельському промислово-економічному коледжі і мріє продовжити навчання у Луцьку. У вільний час любить порибалити із татом-тезкою. Восьмикласниця Настуня захоплюється фотографією, виготовленням оригінальних букетиків, має дизайнерські здібності.
Ось такі вони Левчуки із Старих Кошар – щирі, привітні, креативні. Хай же щастить їм завжди і в усьому!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: на обійсті у подружжя ЛЕВЧУКІВ; батьки із дітьми.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Так гарно, коли є дружна сім'я, де живуть в гармонії, люблять і поважають один одного, де панують такі чесноти, як добро, злагода, взаємоповага, взаємодопомога, щирість і сімейне тепло. І дуже приємно стає на душі, коли маєш нагоду спостерігати за сімейними парами, які усе роблять разом, в яких виховуються діти, котрим змалечку прищеплюють любов до землі і всього прекрасного.
Саме про таку люблячу і трудолюбиву сім'ю Левчуків із Старих Кошар ми розповідали у минулому номері нашої газети, де описали неповторність і велич "Едемського саду" талановитої квітникарки і господині Орисі Левчук.
Здавалося б, минають дні і вже навіть тижні, але досі у наших серцях приємні спогади від побаченої краси, створеної руками подружжя Левчуків.
…Затамувавши подих, оглядали ми подвір'я, яке Олександр та Орися перетворили на райський куточок, щиро пораділи, що на Ковельщині не перевелися справжні господарі. Квітучі клумби, оздоблені декоративним камінням, альтанки, старовинні скульптури і експонати вабили око.
Напевно, нічого не приносить стільки втіхи, як робота з деревом. Вкладає душу у кожен витвір декоративно-прикладного мистецтва пан Олександр, який виготовляє унікальні та стильні речі з дерева.
Незважаючи на щоденні клопоти, котрих у селі, як відомо, вистачає, чоловік знаходить час для улюбленої справи. Щоразу у його вмілих руках "оживають" унікальні казкові персонажі, речі, виготовлені під старовину, які наповнюються новим змістом та розкривають свій характер.
Фантазіям майстра по дереву немає меж, адже в творчих і талановитих людей завжди багата уява, а кожна дощечка використовується із користю та знанням справи. До снаги пану Олександру і більш делікатна різьбярська робота. Справжньою окрасою обійстя Левчуків є дерев'яний колодязь із цілющою водою, який оберігає "дядько у вишиванці", що виграє на сопілці.
Не менш красиво виглядає декоративний будиночок, вкритий очеретом, виготовлений з колишньої колиски улюбленої донечки Настуні.
Подружжя прокидається із вранішнім Сонцем, адже у селі турбот вистачає. Господарі займаються городництвом, експериментують із новими сортами овочів, картоплі, квітів, саджанцями дерев та декоративних кущів. Дуже люблять подорожувати у різні куточки України, звідки щоразу привозять насіння різноманітних культур.
– Нам цікаво, як "приживаються" нові сорти картоплі, чи, до прикладу, овочів, привезені із Закарпаття або Півдня, у нашій місцевості, – розповідає пані Орися. – Близькі та друзі добре знають про нашу любов до городництва і садівництва, тому часто, подорожуючи самі, привозять нам різні види рослин та насіння.
З материнським теплом пані Орися, усміхаючись, розповідає про своїх дітей – старшого сина Олександра та молодшу донечку, яку з любов'ю називають Настунею.
Приємно, що чудові діти гідно продовжують славні традиції Левчуків. Саша і Настя – справжні помічники у господарстві, з охотою виконують домашні справи.
Тут не чують слів "не хочу" чи "не буду", адже батько і ненька для них – це справжній взірець, і ці непідкупну щирість й працелюбність вони перейняли саме від них.
Олександр навчався у Ковельському промислово-економічному коледжі і мріє продовжити навчання у Луцьку. У вільний час любить порибалити із татом-тезкою. Восьмикласниця Настуня захоплюється фотографією, виготовленням оригінальних букетиків, має дизайнерські здібності.
Ось такі вони Левчуки із Старих Кошар – щирі, привітні, креативні. Хай же щастить їм завжди і в усьому!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: на обійсті у подружжя ЛЕВЧУКІВ; батьки із дітьми.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Коли праця переростає у красу
Залишити коментар