Якими б швидкими темпами не розвивався науково-технічний прогрес, якими б благами цивілізації не користувалася людина, хліба насущного не замінить їй ніхто і ніщо.
Цими днями жнива прийшли й на Ковельщину. Про найвідповідальнішу пору в житті хліборобів, яких так хочеться підтримати добрим словом, ми розповімо вам у нашому фоторепортажі, який буквально днями вдалося "привезти" з с. Волошок.
…Яке це диво, коли на полях достигає жито, пшениця, ячмінь, коли літо купається в ранкових сивих туманах і росяні краплинки виблискують сріблом на достиглих колосках! Таку романтику ми побачили на полях ФГ "Волошки", яке очолює вмілий керівник, мудра, щедрої душі і незгасимої енергії людина Людмила Кашик.
Дивовижно, але цій тендітній і красивій жінці підкоряється будь-яка сільськогосподарська техніка. При потребі вона вправно керує не тільки авто, а й трактором. Диву даєшся, адже, крім фермерства, разом із чоловіком Віталієм Кашиком, дають лад підсобному господарству, виховують трьох прекрасних донечок і сина.
ФГ "Волошки" розпочало свою діяльність у 2008 році. Усі свої сили і знання у його створення вклав чоловік пані Людмили Віталій Кашик, якого поважають й шанують на Ковельщині як вмілого організатора, котрий добре розуміється не тільки у сільському господарстві, а й успішно очолює Колодяжненську ОТГ.
Про таких говорять: "У нього все горить в руках". І хоч сьогодні на селі непросто, Віталій Леонтійович, як завжди, на своєму місці, а головне – йому близькі проблеми кожного, хто до нього не звернувся б.
Ми вирішили поспілкуватися з Віталієм Кашиком, який 12 років тому заклав фундамент майбутнього ФГ "Волошки". Нині його справу продовжує дружина. Вона розповідає:
– Дякувати Богу, негода не зіпсувала врожай, тож будемо сподіватися, що обмолот пшениці завершимо успішно. Темпи збиральних робіт стримували дощі, які випали останніми днями.
Мали ми розмову і з главою сім'ї:
– Пане Віталію, Ви молодий керівник, але беручкий до роботи. Неодноразово чула від людей гарні відгуки про Вас як людину, в якої слово не розходиться з ділом. Хочу, щоб Ви розповіли, як все ж таки починали діяльність у ФГ "Волошки"?
– Господарство розпочало свою діяльність у 2008 році. Одразу взяли курс на вирощування зернових культур. Але усе приходить з часом. Тоді, на жаль, так складалося, що ціна на пшеницю була надто низькою та й, ні для кого не секрет, були проблеми з його реалізацією. Але ми не зупинялися. Не зважаючи ні на що, продовжували збільшувати площі посівів. На даний час господарство, яким керує дружина, займається вирощуванням пшениці, картоплі, соняшника. Своїми порадами і рекомендаціями допомагаю й я.
В нашому районі вирощували фуражне зерно. Але технологічний процес йде вперед, тому згодом стали займатися посівом продовольчої пшениці.
Коли ж виникла проблема збуту, зайнялися свинарством. Впродовж 10 років розвивали цей напрямок тваринництва. Однак обставини склалися так, що довелося знову повернутися за вирощування зернових і технічних культур.
Нині фермерське господарство "Волошки" має 60 гектарів соняшника і пшениці. Орендуємо їх у вихідців з колишнього колгоспу імені Лесі Українки, який у свій час тут функціонував.
– Віталію Леонтійовичу, які завдання сьогодні стоять на період обмолоту пшениці? Яку врожайність очікуєте?
– На даний момент кінцеву врожайність назвати не можу, адже жнива тривають лише кілька днів. Але є така думка, що пшениця має видати з гектара не менше 50 центнерів. Сільгоспвиробників врятувало те, що в травні пішли дощі. Зими, як такої, цьогоріч не було, й взнаки давалися часті суховії. Тут і справді було за що переживати. Відверто кажучи, навіть почали рахувати збитки. Рівень води був катастрофічно низький. Але, дякувати Богу, ситуація змінилася на краще, пішли дощі, і це дало надію сільгоспвиробникам. Звісно, що є площі, що мають гарний врожай, а є – навпаки. Те ж саме бачимо і на полях колективних підприємств, що діють на території ОТГ.
– Куди реалізовує вирощену продукцію фермерське господарство?
– Все залежить від встановленої ціни. Частина зерна продається на експорт, частина "осідає" в нашому регіоні. В основному закупівлею зерна займаються птахоферми, господарства, що спеціалізуються на тваринництві.
– Господарство нині взяло курс на розвиток рослинництва. Як Вам і дружині вдається за наших кліматичних умов вирощувати таку вибагливу культуру, як соняшник?
– Років 5-7 тому не вірив, що на наших полях можна вирощувати сою. Був певний час, що сумнівався, що за існуючих кліматичних умов вдасться вирощувати соняшник. Однак клімат змінився, вологість в минулих роках, як самі бачите, стала меншою. Фермери задумалися, як раціонально і правильно використовувати землі, виробили стратегію, що й за чим краще сіяти, як правильно вносити мінеральні добрива, застосовувати всі необхідні засоби захисту рослин.
Ведучи жнива, ми не забуваємо й про індивідуальний сектор. При потребі на обмолоті хлібів на присадибних ділянках селян працює і наш “сімейний” комбайн. Техніка, хоч і не нова, але перебуває у хорошому стані, адже до неї дбайливо ставиться, вчасно ремонтує інженер господарства Юрій Богдан. Юрія Івановича заочно можна назвати "правою рукою" Людмили Степанівни, адже він є надійною підтримкою й опорою у трудових буднях і йому під силу будь-яка робота. В основному справляються власними силами, за потреби наймають людей згідно з укладеними договорами. Постійно в русі, не зупиняємось на досягнутому, експериментуємо, з оптимізмом дивимось у майбутнє.
– Бачимо, що, незважаючи на те, що займаєте високу і відповідальну посаду очільника Колодяжненської ОТГ, яка є однією з кращих на Ковельщині, не цураєтеся проблем сільгоспвиробництва, разом з дружиною дбаєте про високу віддачу кожного гектара землі. Як вдається з усім справлятися?
– Знаєте, виборна посада – справа тимчасова, а земля й праця на ній – вічні. За службовими обов'язками, яких у мене дуже й дуже багато, не забуваємо з дружиною про хліб насущний. Як кажуть в народі, буде хліб – буде й пісня, міцнішатиме держава. Якби у владі було більше людей від землі, можливо, і справи в Україні йшли б успішніше.
Тож хочеться сподіватися, що наступні місцеві вибори, які відбудуться восени цього року, якісно оновлять органи місцевого самоврядування, сприятимуть тому, що депутатами і головами рад стануть люди тямущі, господаровиті, економічно грамотні, які знають, образно кажучи, де береться хліб і як його вирощувати, а не лише споживати.
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: голова ФГ "Волошки" Людмила КАШИК; під час зернозбиральних робіт на полях; місцеві жителі.
Фото
Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.
З любов’ю до землі
Якими б швидкими темпами не розвивався науково-технічний прогрес, якими б благами цивілізації не користувалася людина, хліба насущного не замінить їй ніхто і ніщо.
Цими днями жнива прийшли й на Ковельщину. Про найвідповідальнішу пору в житті хліборобів, яких так хочеться підтримати добрим словом, ми розповімо вам у нашому фоторепортажі, який буквально днями вдалося "привезти" з с. Волошок.
…Яке це диво, коли на полях достигає жито, пшениця, ячмінь, коли літо купається в ранкових сивих туманах і росяні краплинки виблискують сріблом на достиглих колосках! Таку романтику ми побачили на полях ФГ "Волошки", яке очолює вмілий керівник, мудра, щедрої душі і незгасимої енергії людина Людмила Кашик.
Дивовижно, але цій тендітній і красивій жінці підкоряється будь-яка сільськогосподарська техніка. При потребі вона вправно керує не тільки авто, а й трактором. Диву даєшся, адже, крім фермерства, разом із чоловіком Віталієм Кашиком, дають лад підсобному господарству, виховують трьох прекрасних донечок і сина.
ФГ "Волошки" розпочало свою діяльність у 2008 році. Усі свої сили і знання у його створення вклав чоловік пані Людмили Віталій Кашик, якого поважають й шанують на Ковельщині як вмілого організатора, котрий добре розуміється не тільки у сільському господарстві, а й успішно очолює Колодяжненську ОТГ.
Про таких говорять: "У нього все горить в руках". І хоч сьогодні на селі непросто, Віталій Леонтійович, як завжди, на своєму місці, а головне – йому близькі проблеми кожного, хто до нього не звернувся б.
Ми вирішили поспілкуватися з Віталієм Кашиком, який 12 років тому заклав фундамент майбутнього ФГ "Волошки". Нині його справу продовжує дружина. Вона розповідає:
– Дякувати Богу, негода не зіпсувала врожай, тож будемо сподіватися, що обмолот пшениці завершимо успішно. Темпи збиральних робіт стримували дощі, які випали останніми днями.
Мали ми розмову і з главою сім'ї:
– Пане Віталію, Ви молодий керівник, але беручкий до роботи. Неодноразово чула від людей гарні відгуки про Вас як людину, в якої слово не розходиться з ділом. Хочу, щоб Ви розповіли, як все ж таки починали діяльність у ФГ "Волошки"?
– Господарство розпочало свою діяльність у 2008 році. Одразу взяли курс на вирощування зернових культур. Але
усе приходить з часом. Тоді, на жаль, так складалося, що ціна на пшеницю була надто низькою та й, ні для кого не секрет, були проблеми з його реалізацією. Але ми не зупинялися. Не зважаючи ні на що, продовжували збільшувати площі посівів. На даний час господарство, яким керує дружина, займається вирощуванням пшениці, картоплі, соняшника. Своїми порадами і рекомендаціями допомагаю й я.
В нашому районі вирощували фуражне зерно. Але технологічний процес йде вперед, тому згодом стали займатися посівом продовольчої пшениці.
Коли ж виникла проблема збуту, зайнялися свинарством. Впродовж 10 років розвивали цей напрямок тваринництва. Однак обставини склалися так, що довелося знову повернутися за вирощування зернових і технічних культур.
Нині фермерське господарство "Волошки" має 60 гектарів соняшника і пшениці. Орендуємо їх у вихідців з колишнього колгоспу імені Лесі Українки, який у свій час тут функціонував.
– Віталію Леонтійовичу, які завдання сьогодні стоять на період обмолоту пшениці? Яку врожайність очікуєте?
– На даний момент кінцеву врожайність назвати не можу, адже жнива тривають лише кілька днів. Але є така думка, що пшениця має видати з гектара не менше 50 центнерів. Сільгоспвиробників врятувало те, що в травні пішли дощі. Зими, як такої, цьогоріч не було, й взнаки давалися часті суховії. Тут і справді було за що переживати. Відверто кажучи, навіть почали рахувати збитки. Рівень води був катастрофічно низький. Але, дякувати Богу, ситуація змінилася на краще, пішли дощі, і це дало надію сільгоспвиробникам. Звісно, що є площі, що мають гарний врожай, а є – навпаки. Те ж саме бачимо і на полях колективних підприємств, що діють на території ОТГ.
– Куди реалізовує вирощену продукцію фермерське господарство?
– Все залежить від встановленої ціни. Частина зерна продається на експорт, частина "осідає" в нашому регіоні. В основному закупівлею зерна займаються птахоферми, господарства, що спеціалізуються на тваринництві.
– Господарство нині взяло курс на розвиток рослинництва. Як Вам і дружині вдається за наших кліматичних умов вирощувати таку вибагливу культуру, як соняшник?
– Років 5-7 тому не вірив, що на наших полях можна вирощувати сою. Був певний час, що сумнівався, що за існуючих кліматичних умов вдасться вирощувати соняшник. Однак клімат змінився, вологість в минулих роках, як самі бачите, стала меншою. Фермери задумалися, як раціонально і правильно використовувати землі, виробили стратегію, що й за чим краще сіяти, як правильно вносити мінеральні добрива, застосовувати всі необхідні засоби захисту рослин.
Ведучи жнива, ми не забуваємо й про індивідуальний сектор. При потребі на обмолоті хлібів на присадибних ділянках селян працює і наш “сімейний” комбайн. Техніка, хоч і не нова, але перебуває у хорошому стані, адже до неї дбайливо ставиться, вчасно ремонтує інженер господарства Юрій Богдан. Юрія Івановича заочно можна назвати "правою рукою" Людмили Степанівни, адже він є надійною підтримкою й опорою у трудових буднях і йому під силу будь-яка робота. В основному справляються власними силами, за потреби наймають людей згідно з укладеними договорами. Постійно в русі, не зупиняємось на досягнутому, експериментуємо, з оптимізмом дивимось у майбутнє.
– Бачимо, що, незважаючи на те, що займаєте високу і відповідальну посаду очільника Колодяжненської ОТГ, яка є однією з кращих на Ковельщині, не цураєтеся проблем сільгоспвиробництва, разом з дружиною дбаєте про високу відд
ачу кожного гектара землі. Як вдається з усім справлятися?
– Знаєте, виборна посада – справа тимчасова, а земля й праця на ній – вічні. За службовими обов'язками, яких у мене дуже й дуже багато, не забуваємо з дружиною про хліб насущний. Як кажуть в народі, буде хліб – буде й пісня, міцнішатиме держава. Якби у владі було більше людей від землі, можливо, і справи в Україні йшли б успішніше.
Тож хочеться сподіватися, що наступні місцеві вибори, які відбудуться восени цього року, якісно оновлять органи місцевого самоврядування, сприятимуть тому, що депутатами і головами рад стануть люди тямущі, господаровиті, економічно грамотні, які знають, образно кажучи, де береться хліб і як його вирощувати, а не лише споживати.
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: голова ФГ "Волошки" Людмила КАШИК; під час зернозбиральних робіт на полях; місцеві жителі.
Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.
Залишити коментар