Про те, як живе педагогічна громада міста, що зроблено в галузі освіти Ковеля, наша розмова напередодні Дня працівників освіти з профільним заступником міського голови Ігорем Прокопівим.
ххх
– Ігоре Ярославовичу, Ви постійно на зв’язку з нашими освітянами, буваєте у школах, спілкуєтесь в колективах. Чи змінилися за останні роки їх настрій, пріоритети у роботі?
– Як на мене, у школі стає працювати щоразу складніше. Адже інший час, іншими стають учні. І вчителю не просто знаходити мотивацію для них, бути завжди цікавим для своїх молодших друзів. Та й можливостей отримувати інформацію дедалі більше.
А якщо взяти нинішній рік, то освітянам оперативно довелось переходити до роботи онлайн. Звісно, до такого повороту подій не був готовий ніхто, але наші ковельські педагоги з цим викликом справились достойно.
За будь-яких обставин центром шкільного життя має залишатись дитина, ми повинні створити для наших юних ковельчан комфортні умови для навчання та виховання. А вчитель має бути для дітей беззаперечним прикладом.
– На Вашу думку, чи може знову повернутись навчання онлайн?
– Ствердну відповідь не може дати ніхто. Але ми готуємось до усіляких варіантів, адже розуміємо, що найкраще для дітей, батьків, вчителів – звичне для усіх навчання в школах.
Отож, у закладах створюємо умови для того, аби уникати скупчення дітвори. Деяким школам доводиться працювати у дві зміни. Не для усіх родин це зручно, тому хочу подякувати батькам за розуміння. Практикуємо поділ класів, хоча це неабияке навантаження на вчителів. Але всі ми віримо, що такі труднощі тимчасові.
Хочу сказати, що подбали ми і про дезінфектори, захисні засоби. З міського бюджету було виділено понад мільйон гривень на їх закупівлю.
Усі колективи дуже серйозно поставились до нових умов роботи, бо найважливіше – це здоров’я і життя наших дітей.
– Місяць тому стартував новий навчальний рік. Наскільки ковельські школи готові до нього?
– Хочу Вам сказати, що за останні роки багато зроблено для розвитку наших закладів освіти. Це – спільна праця влади, освітян, батьків.
Наймасштабніші проєкти бере на себе місто. До прикладу, термомодернізацію приміщень. У більш як половині шкіл замінено вікна на енергоощадні. Вагомим кроком є облаштування нових дахів. Тут теж здійснено неабиякий прорив, це дороговартісні роботи.
Без сумніву, гарним подарунком для третьої школи та й для усіх ковельчан став капітальний ремонт приміщення. Тут теж всі фінансові витрати взяло на себе місто. Постійно займаємось модернізацією харчоблоків, їдалень.
Якщо Ви уважно стежите за подіями, то, певно, знаєте, що 1 вересня у ліцеї імені Олени Пчілки відкрили оновлений спортзал. Наступного року такі зміни очікують десяту школу.
До речі, тепер майже у половини шкіл є майданчики зі штучним покриттям. І всі вони з’явились за останні роки.
Потрохи оновлюємо санвузли. До першого вересня капітально відремонтовано їх у дванадцятій школі.
Постійно моніторимо стан приміщень усіх навчальних закладів, визначаємо, що потребує якнайшвидших змін. І так крок за кроком вирішуємо найнагальніші питання.
Що дуже важливо, у нас працюють надзвичайно хороші директори, які вболівають за свої школи, колективи і поряд з організацією освітнього процесу вміло вирішують чимало господарських питань. В цьому їм неабияку допомогу надає керівник управління освіти Віктор Бичковський.
– Про директорів. Тепер з ними укладають контракти, але перед тим вони проходять конкурсний відбір. І наскільки мені відомо, у Ковелі на посаду директора тринадцятого ліцею перший раз навіть не було претендентів.
– Так, конкурс, завдання, іспити для керівників навчальних закладів стають звичною справою, і зумовлені вони реформуванням освіти. Сьогодні уже з більшістю директорів підписані контракти на 6 років, які мають досвід роботи і гарно себе заявили на цій посаді.
Новачкам кредит довіри надається на два роки. Якщо за цей період людина справлялась із поставленими завданнями, то контракт продовжується на наступні чотири роки. Нещодавно таку підтримку отримали керівники шостої, дев’ятої та дванадцятої шкіл — Олена Харитонова, Сергій Бідненко та Ігор Щур.
Вони зуміли стати справжніми лідерами у своїх колективах, дбають про свої заклади і сформували стратегію їх розвитку.
Директор школи — це надзвичайно відповідальна, складна робота, яка вимагає багато енергії, навичок і знань. А ще треба вміти гарно контактувати з колективом, дітьми, батьками, бути авторитетом для них.
І далеко не кожному це під силу. На щастя, у Ковелі є така хороша спільнота потужних керівників, які багато років обіймають ці посади. Вони пройшли без проблем всі конкурсні випробування і продовжують працювати далі. Це – Галина Сидорук, Олена Вальчук, Світлана Шворак, Тетяна Донюш, Василь Шворак, Ігор Ткачук, Ярослав Стасюк.
Деякі керівники вирішили піти на заслужений відпочинок. Зокрема, Галина Власюк, яка очолювала третю школу. І багато в чому, завдячуючи їй, цей заклад серед найкращих у нашому місті.
Тепер там новий керівник – Василь Оксентюк. Його делегував колектив на конкурс, який він успішно пройшов. Хочеться, щоб у нього все вдалося.
Щодо тринадцятої школи. Від початку відкриття її директором був Сергій Філіпчук. Людина, яка все життя віддала освіті, улюбленій справі. Він задавав тон у роботі. Багато хороших слів заслуговує Сергій Аркадійович як людина, директор, педагог. Втім, він вирішив уже дати дорогу молодим.
І дійсно, нам довелося двічі оголошувати конкурс, бо спочатку не було претендентів. Зараз триває повторна процедура обрання директора.
– Ми з Вами в основному розмовляли про школи, а як щодо нашої дошкільної освіти? Чи достатньо нині місць в садках, адже у багатьох містах влаштувати дитину в ДНЗ не завжди можливо?
– Десять років тому ми ставили собі завдання, аби не було черг в дитсадки. І нам вдалося цього досягти. Відкрито чудовий 14-й заклад. Крім того, у місті додалось ще 27 груп. І тепер батьки можуть віддати своє маля у дошкільний навчальний заклад без проблем.
Кожен ЗДО — це своєрідна перлинка, адже там працюють гарні колективи, прекрасні керівники. Інколи заїжджаєш до них, то ніби потрапляєш у велику дружну родину, де один за всіх і всі за одного. Всі надзвичайно креативні, мають безліч ідей. Таким людям хочеться допомагати, підтримувати їх в усьому.
У ковельських садках дуже затишна, комфортна атмосфера. Багато в цьому посприяла і влада. Всюди вікна замінено на енергоощадні, зроблено нові покрівлі. Три садки вдалось утеплити. Звісно, хочеться, щоб всі вони були такими яскравими, як третій, п’ятий чи чотирнадцятий, але з часом все неодмінно буде. І це лише невелика частина того, що вдалось зробити.
– Чим може Ковель похвалитись саме в освітянській сфері? Досягнення, здобутки, новаторські проєкти?
– Про це можна розповідати дуже багато. Наприклад, з останнього – ліцей імені Олени Пчілки – серед 200 найкращих закладів України за результатами ЗНО, семи – Волині.
Торік наше місто приймало Всеукраїнський конкурс “Вчитель року”. Він проходив на базі одинадцятої школи. 24 кращих педагоги-географи з різних регіонів України приїхали у місто і виборювали почесний титул. Вони відзначили хороший рівень підготовки наших учнів, чудову базу навчального закладу.
Стимулом для роботи ковельських вчителів є конкурс “Успішний педагог”. Це такий своєрідний інструмент популяризації прогресивних педагогів, які йдуть у ногу з часом і впроваджують новітні практики. Його переможці отримують вагомі фінансові винагороди. У зв’язку з пандемією цьогоріч ми відмовились від його проведення.
Є у місті заохочення і для талановитих учнів. Переможцям олімпіад та конкурсів виплачуються стипендії.
У багатьох школах діти разом зі своїми наставниками працюють над цікавими проєктами, часто виграють їх. Хороший досвід такої роботи у гімназії (тепер це – ліцей імені Олени Пчілки).
Наші учні привозять чимало нагород з обласних та Всеукраїнських олімпіад. Це – спільні успіхи і школярів, і їх наставників.
Направду, кожна школа має свої здобутки, своїх героїв, випускників, якими пишається.
Багатий у нас в місті досвід інклюзивної освіти. Сьогодні напрацювання ковельчан є уже прикладом для інших міст України. У ЗОШ № 8 організовано освітній процес для дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, які пересуваються на візках. Там влаштовано пандуси, розширено двері у класні кімнати, нещодавно було придбано сходинковий підйомник. Соціальні працівники, помічники вчителів впродовж дня перебувають з цими дітьми, надаючи безпосередню допомогу тим, хто її потребує.
Таку ж роботу ми проводимо і в дитсадках. Зокрема, у сьомому створені всі умови для навчання, виховання та розвитку діток, які мають проблеми зі здоров’ям.
Два роки тому у Ковелі запрацював інклюзивно-ресурсний центр. На його базі надають корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги дітям з особливими освітніми потребами від двох до вісімнадцяти років.
Ще дуже важливо, що нам вдалося зберегти у місті всі заклади позашкільної освіти. І не просто зберегти, а чимало зробити для їх розвитку. Сьогодні Палац учнівської молоді – це красива споруда в центрі міста, у ньому прекрасний оновлений зал. Займається там багато нашої дітвори у різних гуртках.
Хороші умови для занять мають і ковельські юннати. Незабаром новосілля відзначить і станція юних туристів. Вони будуть квартируватись у новому Центрі діалогу культур, що на колишньому “Локомотиві”.
Гарну роботу проводять юні техніки. Неодноразово вони заявляли про себе на Всеукраїнських та обласних конкурсах. До слова, не лише вони, а й усі наші позашкільники можуть похвалитись високими здобутками.
Нещодавно створено Центр професійного розвитку педагогічних працівників, який тепер буде допомагати нашим вчителям йти в ногу з усіма реформами.
У Ковелі працює авторитетний колектив освітян. Хочеться їм напередодні свята щиро подякувати за роботу, професіоналізм, щедрість сердець та вічну невтомність, за те, що завдяки Вашій наполегливій праці, місто Ковель відоме в освітньому просторі України.
Дорогі педагоги! Вдячності й любові Вам від Ваших вихованців! Нехай вдається зрозуміти їх дитячі душі і бути своїм учням не просто наставниками, а справжніми друзями. Щастя усім, родинного тепла та натхнення у роботі. Зі святом!
Розмову вела
Оксана СТЕПУК.
Залишити коментар