Які підсумки місцевих виборів?
На запитання кореспондента газети відповідає голова Ковельської районної ради Андрій Броїло
– Андрію Петровичу, завершилися місцеві вибори 2020 року, оприлюднені офіційні дані про їх результати. Яка Ваша оцінка ходу виборчої кампанії на Ковельщині, діяльності органів місцевої влади району в цей відповідальний період?
– Майже щоразу, коли в Україні відбуваються місцеві вибори, кожне чергове волевиявлення за своєю процедурою відрізняється від попереднього. Не вийняток і вибори-2020. Вірніше сказати, що саме ці вибори є особливими.
По-перше, вони організовувались на новій територіальній основі, адже, окрім того, що все населення України (окрім тимчасово окупованих територій) обирало депутатів і голів новостворених територіальних громад, відповідною Постановою КМУ було укрупнено райони.
По-друге, 25 жовтня було одночасно проведено і чергові і перші вибори до органів місцевого самоврядування. До прикладу, в обласні ради це були чергові вибори, а в районні ради та ради громад – перші.
По-третє, на цих виборах була апробована нова виборча система. Громади з кількістю виборців до 10 тисяч обирали депутатів сільської, селищної або міської рад за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі обирали від 2-ох до 4-ох депутатів. Ну, а обласні , районні ради та територіальні громади з кількістю виборців більше 10 тисяч обирали місцевих депутатів за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах. Четвертою особливістю цих виборів стало те, що серед кандидатів у депутати у кожній виборчій п’ятірці мало обов’язково бути дві особи протилежної статі. Тобто дотримання гендерної квоти. Однак окремі особливості були настільки новими як для виборців, так і для кандидатів у депутати, що результати виборів для багатьох стали розчаруванням.
Неприємним сюрпризом, до прикладу, стало те, що окремі кандидати в депутати, отримавши у територіальних виборчих округах підтримку виборців понад 500, а та й 800 голосів не стали депутатами. Натомість, здобули мандати ті кандидати, які отримали не дуже значну підтримку виборців.
Я не відкрию великої таємниці, коли скажу, що в процесі формування списків кандидатів у депутати майже в кожній політичній силі виникали внутрішньопартійні конфлікти. Реальним є той факт, що ця виборча система хаотизувала вибори в територіальних округах, адже в бюлетені було внесено до 50 прізвищ кандидатів у депутати.
Низька явка на виборчі дільниці — це не тільки через карантин, а й через елементарне нерозуміння багатьма виборцями змісту голосування. Це все може свідчити про те, що не завжди є розумним рішення щодо імплементації європейської практики в українське сьогодення. Але, з іншого боку, це для всієї нашої молодої демократії вагомий урок.
– Цікаво, чи багато депутатів районної ради сьомого скликання працюватимуть у новообраній районній раді, повноваження якої у зв’язку з адміністративною реформою значно розширилися?
– Склад Ковельської районної ради 8-го скликання становить 42 депутати. З депутатів 7-го скликання у цю каденцію потрапили такі депутати, як Мигуля А.Д., Шворак В.П., Волошук С.С., Мельник Ю.П., Броїло А.П., Андросюк В.Т. Стосовно повноважень райради, то я Вам тут, напевно, заперечу, адже чинне законодавство навпаки нівелює районний представницький рівень. Майже всі повноваження і фінансові ресурси перейшли на рівень територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).
– Як завершилася виборча кампанія для Вас особисто і членів Вашої команди з «Європейської Солідарності»?
– Звісно, що ми очікували на кращий результат. У раді 8-го скликання буде 6 депутатів від «Європейської Солідарності», тому брак кількості плануємо компенсувати якістю. У нас є хороші відносини з багатьма представниками інших політичних сил, які матимуть свої фракції у Ковельській районній раді, а тому, сподіваюсь, ми всі разом зможемо об’єднати зусилля аби завершити процес децентралізації на великій Ковельщині.
– На Вашу думку, які позачергові проблеми чекають на своє розв’язання на Ковельщині (з урахуванням населених пунктів інших районів, що увійшли до складу Ковельського)?
– Напевно, для того аби всі депутати зрозуміли ті завдання і виклики, які стоять перед районною радою 8-го скликання, нам всім треба дочекатися ухвалення ВРУ в другому читанні Законопроєкту № 3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Законопроєкт врегульовує питання правонаступництва комунального майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань.
Взагалі, цей Закон треба було ухвалити ще до виборів- 2020, аби уже новообрані органи місцевої влади мали можливість працювати в умовах стабільності правових відносин і забезпечували безперервність реалізації завдань та повноважень місцевого самоврядування. Натомість сьогодні новообрані ради не можуть провести перші сесії, оскільки це призводить до автоматичного припинення повноважень депутатів та голів попередніх рад, а законодавчого механізму правонаступництва немає.
Це може призвести до того, що будуть існувати паралельні районні ради, що створить колапс місцевого самоврядування. Я вже не кажу про те, що без цього законопроєкту може настати управлінська криза, адже новообрані сільські, селищні та міські ради на сьогодні не можуть утворити старостинські округи і затверджувати старост. Децентралізація має завершитись реально, а не віртуально.
– Ви тривалий час працюєте в органах місцевого самоврядування, часто спілкуєтесь із журналістами. Особисто мені невідомо, яка доля чекає газети тих районів, що увійшли до складу Ковельського. Можливо, щось знаєте Ви? І чи не вважаєте, що на часі - створення об’єднаних редакцій місцевих газет, які б могли повно й об’єктивно висвітлювати життя новостворених територіальних громад? Адже зрозуміло, що наодинці деякі районні газети в силу різних причин просто-напросто припинять свою діяльність.
– Місцеві ЗМІ є важливим складником демократії, а без незалежної преси демократія взагалі неможлива. Звісно, я щиро сподіваюсь на те, що друковані засоби масової інформації будуть надійними партнерами влади і громадського суспільства та матимуть їх підтримку для розвитку. Водночас я підтримую Вашу думку щодо того, аби колишні «районки» об’єднувалися і створювали єдиний інформаційний простір. Я думаю, що для того, аби вдало пройшло таке об’єднання, треба першим проявити ініціативу.
Наша «міськрайонка» вистояла в жорстких конкурентних умовах з національною і регіональною пресою та «газетами - одноденками» тому, що стала найпотрібнішою певному колу читачів. Саме в цьому виданні наші сільські і міські жителі можуть знайти відповіді на проблемні питання.
Бажаю Вашій газеті, щоб її тираж утримувався і зростав шляхом зацікавлення читачів «живою інформацією».
Розмову вів
Микола ВЕЛЬМА.
– Андрію Петровичу, завершилися місцеві вибори 2020 року, оприлюднені офіційні дані про їх результати. Яка Ваша оцінка ходу виборчої кампанії на Ковельщині, діяльності органів місцевої влади району в цей відповідальний період?
– Майже щоразу, коли в Україні відбуваються місцеві вибори, кожне чергове волевиявлення за своєю процедурою відрізняється від попереднього. Не вийняток і вибори-2020. Вірніше сказати, що саме ці вибори є особливими.
По-перше, вони організовувались на новій територіальній основі, адже, окрім того, що все населення України (окрім тимчасово окупованих територій) обирало депутатів і голів новостворених територіальних громад, відповідною Постановою КМУ було укрупнено райони.
По-друге, 25 жовтня було одночасно проведено і чергові і перші вибори до органів місцевого самоврядування. До прикладу, в обласні ради це були чергові вибори, а в районні ради та ради громад – перші.
По-третє, на цих виборах була апробована нова виборча система. Громади з кількістю виборців до 10 тисяч обирали депутатів сільської, селищної або міської рад за мажоритарною системою у багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі обирали від 2-ох до 4-ох депутатів. Ну, а обласні , районні ради та територіальні громади з кількістю виборців більше 10 тисяч обирали місцевих депутатів за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах. Четвертою особливістю цих виборів стало те, що серед кандидатів у депутати у кожній виборчій п’ятірці мало обов’язково бути дві особи протилежної статі. Тобто дотримання гендерної квоти. Однак окремі особливості були настільки новими як для виборців, так і для кандидатів у депутати, що результати виборів для багатьох стали розчаруванням.
Неприємним сюрпризом, до прикладу, стало те, що окремі кандидати в депутати, отримавши у територіальних виборчих округах підтримку виборців понад 500, а та й 800 голосів не стали депутатами. Натомість, здобули мандати ті кандидати, які отримали не дуже значну підтримку виборців.
Я не відкрию великої таємниці, коли скажу, що в процесі формування списків кандидатів у депутати майже в кожній політичній силі виникали внутрішньопартійні конфлікти. Реальним є той факт, що ця виборча система хаотизувала вибори в територіальних округах, адже в бюлетені було внесено до 50 прізвищ кандидатів у депутати.
Низька явка на виборчі дільниці — це не тільки через карантин, а й через елементарне нерозуміння багатьма виборцями змісту голосування. Це все може свідчити про те, що не завжди є розумним рішення щодо імплементації європейської практики в українське сьогодення. Але, з іншого боку, це для всієї нашої молодої демократії вагомий урок.
– Цікаво, чи багато депутатів районної ради сьомого скликання працюватимуть у новообраній районній раді, повноваження якої у зв’язку з адміністративною реформою значно розширилися?
– Склад Ковельської районної ради 8-го скликання становить 42 депутати. З депутатів 7-го скликання у цю каденцію потрапили такі депутати, як Мигуля А.Д., Шворак В.П., Волошук С.С., Мельник Ю.П., Броїло А.П., Андросюк В.Т. Стосовно повноважень райради, то я Вам тут, напевно, заперечу, адже чинне законодавство навпаки нівелює районний представницький рівень. Майже всі повноваження і фінансові ресурси перейшли на рівень територіальних громад (сільських, селищних, міських рад).
– Як завершилася виборча кампанія для Вас особисто і членів Вашої команди з «Європейської Солідарності»?
– Звісно, що ми очікували на кращий результат. У раді 8-го скликання буде 6 депутатів від «Європейської Солідарності», тому брак кількості плануємо компенсувати якістю. У нас є хороші відносини з багатьма представниками інших політичних сил, які матимуть свої фракції у Ковельській районній раді, а тому, сподіваюсь, ми всі разом зможемо об’єднати зусилля аби завершити процес децентралізації на великій Ковельщині.
– На Вашу думку, які позачергові проблеми чекають на своє розв’язання на Ковельщині (з урахуванням населених пунктів інших районів, що увійшли до складу Ковельського)?
– Напевно, для того аби всі депутати зрозуміли ті завдання і виклики, які стоять перед районною радою 8-го скликання, нам всім треба дочекатися ухвалення ВРУ в другому читанні Законопроєкту № 3651-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій». Законопроєкт врегульовує питання правонаступництва комунального майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань.
Взагалі, цей Закон треба було ухвалити ще до виборів- 2020, аби уже новообрані органи місцевої влади мали можливість працювати в умовах стабільності правових відносин і забезпечували безперервність реалізації завдань та повноважень місцевого самоврядування. Натомість сьогодні новообрані ради не можуть провести перші сесії, оскільки це призводить до автоматичного припинення повноважень депутатів та голів попередніх рад, а законодавчого механізму правонаступництва немає.
Це може призвести до того, що будуть існувати паралельні районні ради, що створить колапс місцевого самоврядування. Я вже не кажу про те, що без цього законопроєкту може настати управлінська криза, адже новообрані сільські, селищні та міські ради на сьогодні не можуть утворити старостинські округи і затверджувати старост. Децентралізація має завершитись реально, а не віртуально.
– Ви тривалий час працюєте в органах місцевого самоврядування, часто спілкуєтесь із журналістами. Особисто мені невідомо, яка доля чекає газети тих районів, що увійшли до складу Ковельського. Можливо, щось знаєте Ви? І чи не вважаєте, що на часі - створення об’єднаних редакцій місцевих газет, які б могли повно й об’єктивно висвітлювати життя новостворених територіальних громад? Адже зрозуміло, що наодинці деякі районні газети в силу різних причин просто-напросто припинять свою діяльність.
– Місцеві ЗМІ є важливим складником демократії, а без незалежної преси демократія взагалі неможлива. Звісно, я щиро сподіваюсь на те, що друковані засоби масової інформації будуть надійними партнерами влади і громадського суспільства та матимуть їх підтримку для розвитку. Водночас я підтримую Вашу думку щодо того, аби колишні «районки» об’єднувалися і створювали єдиний інформаційний простір. Я думаю, що для того, аби вдало пройшло таке об’єднання, треба першим проявити ініціативу.
Наша «міськрайонка» вистояла в жорстких конкурентних умовах з національною і регіональною пресою та «газетами - одноденками» тому, що стала найпотрібнішою певному колу читачів. Саме в цьому виданні наші сільські і міські жителі можуть знайти відповіді на проблемні питання.
Бажаю Вашій газеті, щоб її тираж утримувався і зростав шляхом зацікавлення читачів «живою інформацією».
Розмову вів Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар