Любов на все життя
Анастасія Іванівна Гнатюк могла би бути американською панею, але їй судилося народитися і жити в Україні. Її бабуся і дідусь шукали щастя в далекій Канаді, але їхні тіла знайшли спочинок на рідній землі.
– Моя бабця Катерина, що була родом із Львівщини, у 1919 році разом зі своєю сестрою виїхала в Канаду, – розповідає семидесятидворічна Гнатюк Настя з села Ружин Турійського району. – Там вона зустріла свою половинку – Томчука Клима з села Заболоття Любомльського району, який також приїхав туди шукати кращої долі. Катерина одразу сподобалася Климові – тож молоді люди, не вагаючись, одружилися і потроху стали обживатися на чужих землях Канади. Клим із дружиною відкрили свою кав'ярню. Згодом у них народилася дочка Настя (певне, мій батько назвав мене на честь своєї сестри).
Побувавши деякий час далеко від рідної Батьківщини, Томчуки вирішили приїхати в гості до родини в Україну. Катерина важко переносила далеку дорогу, бо була вагітна другою дитиною.
– Бабусю сильно закачувало, – веде далі розповідь Анастасія Гнатюк. – Певне, взнаки далася вагітність і довготривале плавання в океані. Куди не глянь – кругом одна вода. А так хотілося швидше дістатися берега.
Приїхали в Заболоття і там народився син Іван (мій батько). А Настя, якій тоді було два роки, захворіла і померла.
– Куди ти мене привіз?– питала Катерина в чоловіка. – Я там була панею, ходила в капелюсі з п'юром і була хазяйкою кав'ярні. А що ж я тут буду робити?
Клим мав намір повернутися назад у Канаду, але Катерина не захотіла, бо "на пароході дуже закачує", та й могилка донечки буде не доглянута.
– Хто буде за мею дитиною дивитися, як я звідси поїду? – не раз приказувала Катерина.
І залишилися Томчуки назавжди у селі Заболоття. А згодом один за одним посипалися діти: Адам, Федір, дві дівчинки померли в дитинстві, а перед самою війною у 1940 році народилася Валя. Хазяйкою Катерининої кав'ярні, що залишилася у Канаді, стала її сестра. А Клим із дружиною стали скуповувати землю за долари, що привезли з собою із Канади. Хотіли, щоб їхні діти мали де хазяйнувати.
Адам, Іван і Федір одружилися і побудували великі хати поряд на одній вулиці.
Катерина з Климом жили в любові, шанували одне одного. Та згодом Клим захворів на сухоти (туберкульоз) і помер. Найменшій доньці Валі було тоді всього чотири роки. Катерина назавжди залишилась молодою вдовою, заміж ніколи не виходила, бо дуже любила свого Клима.
– Моя бабуся була хорошою господинею, – завершує розмову Настя Гнатюк. – Вона дуже смачно готувала, її кликали на весілля, хрестини. Була чистюля, охайна – справжня американська пані. Її ніхто ніколи не бачив брудною, діти теж були завжди чисті.
Найменша дочка Томчуків Валентина, якій уже за 80, проживає у Луцьку, а внучка Настя свято береже в пам'яті розповіді про дідуся і бабусю та їхнє весільне фото.
Галина ОЛІФЕРЧУК.
На світлинах: весільне фото Катерини і Клима ТОМЧУКІВ; Анастасія Гнатюк сьогодні.
Фото з архіву автора.
Анастасія Іванівна Гнатюк могла би бути американською панею, але їй судилося народитися і жити в Україні. Її бабуся і дідусь шукали щастя в далекій Канаді, але їхні тіла знайшли спочинок на рідній землі.
– Моя бабця Катерина, що була родом із Львівщини, у 1919 році разом зі своєю сестрою виїхала в Канаду, – розповідає семидесятидворічна Гнатюк Настя з села Ружин Турійського району. – Там вона зустріла свою половинку – Томчука Клима з села Заболоття Любомльського району, який також приїхав туди шукати кращої долі. Катерина одразу сподобалася Климові – тож молоді люди, не вагаючись, одружилися і потроху стали обживатися на чужих землях Канади. Клим із дружиною відкрили свою кав'ярню. Згодом у них народилася дочка Настя (певне, мій батько назвав мене на честь своєї сестри).
Побувавши деякий час далеко від рідної Батьківщини, Томчуки вирішили приїхати в гості до родини в Україну. Катерина важко переносила далеку дорогу, бо була вагітна другою дитиною.
– Бабусю сильно закачувало, – веде далі розповідь Анастасія Гнатюк. – Певне, взнаки далася вагітність і довготривале плавання в океані. Куди не глянь – кругом одна вода. А так хотілося швидше дістатися берега.
Приїхали в Заболоття і там народився син Іван (мій батько). А Настя, якій тоді було два роки, захворіла і померла.
– Куди ти мене привіз?– питала Катерина в чоловіка. – Я там була панею, ходила в капелюсі з п'юром і була хазяйкою кав'ярні. А що ж я тут буду робити?
Клим мав намір повернутися назад у Канаду, але Катерина не захотіла, бо "на пароході дуже закачує", та й могилка донечки буде не доглянута.
– Хто буде за мею дитиною дивитися, як я звідси поїду? – не раз приказувала Катерина.
І залишилися Томчуки назавжди у селі Заболоття. А згодом один за одним посипалися діти: Адам, Федір, дві дівчинки померли в дитинстві, а перед самою війною у 1940 році народилася
Валя. Хазяйкою Катерининої кав'ярні, що залишилася у Канаді, стала її сестра. А Клим із дружиною стали скуповувати землю за долари, що привезли з собою із Канади. Хотіли, щоб їхні діти мали де хазяйнувати.
Адам, Іван і Федір одружилися і побудували великі хати поряд на одній вулиці.
Катерина з Климом жили в любові, шанували одне одного. Та згодом Клим захворів на сухоти (туберкульоз) і помер. Найменшій доньці Валі було тоді всього чотири роки. Катерина назавжди залишилась молодою вдовою, заміж ніколи не виходила, бо дуже любила свого Клима.
– Моя бабуся була хорошою господинею, – завершує розмову Настя Гнатюк. – Вона дуже смачно готувала, її кликали на весілля, хрестини. Була чистюля, охайна – справжня американська пані. Її ніхто ніколи не бачив брудною, діти теж були завжди чисті.
Найменша дочка Томчуків Валентина, якій уже за 80, проживає у Луцьку, а внучка Настя свято береже в пам'яті розповіді про дідуся і бабусю та їхнє весільне фото.
Галина ОЛІФЕРЧУК.
На світлинах: весільне фото Катерини і Клима ТОМЧУКІВ; Анастасія Гнатюк сьогодні.
Фото з архіву автора.
Любов на все життя
Валя. Хазяйкою Катерининої кав'ярні, що залишилася у Канаді, стала її сестра. А Клим із дружиною стали скуповувати землю за долари, що привезли з собою із Канади. Хотіли, щоб їхні діти мали де хазяйнувати. 
Залишити коментар