Повідомлення в номер / Переворот у Московії

Ви не повірите, але у  наших сусідів за поребриком стався... переворот!

Ні, не військовий. І навіть не цивільний. У Кремлі й надалі кермує Путін та найближчі до нього люди, руки яких по лікті в крові українців, грузинів, сирійців, лівійців, інших народів світу, які зі зброєю в руках відстоювали і відстоюють своє право на волю та свободу. Цим потворам ніщо не загрожує, бо сховалися за кам’яними мурами Кремля або у глибоких, ізольованих від світу підземеллях. На їх сторожі пильно стоїть багатотисячна рать вишколених  осіб із ФСБ, Національної гвардії, поліції  і т д., і т. п. Щільні ряди тих охоронців ні куля не проб’є, ні ракета не уразить.

Але переворот все-таки стався. І  викликали його, як не дивно, не події  в ерефії, де щодня – то аварії, то пожежі, то вбивства, а заокеанський... «Майдан». Як ви вже, мабуть, знаєте, у середу, 6 січня, коли добропорядні українці зібралися родинами на Святвечір, у столиці США – місті Вашингтоні  – відбувся  штурм  цитаделі  американської демократії –  Капітолію, де засідають конгрес і сенат – найвищі законодавчі органи однієї з найпотужніших держав планети.

Сьогодні багато суперечок і дискусій з приводу того, що стало причиною штурму, чи мали право декілька сотень розлючених американців зі зброєю в руках захоплювати приміщення парламенту, трощити двері і меблі, бити вікна та чинити інші неподобства? Не нам судити – ми там не були. 

Знаємо інше: на  штурм пішов натовп прихильників нині діючого президента США Дональда Трампа, який вперто не погоджується з підсумками недавніх  виборів  і заявляє про те, що кляті демократи «вкрали у нього перемогу». А раз так, то не мовчіть, протестуйте, і перемога буде за  нами.

Протестувальники  заклики  почули і чимдуж кинулися в бій з поліцейськими, нацгвардійцями, охоронцями. В результаті декілька чоловік загинули, десятки поранені, хоч в кінцевому підсумку лад вдалося навести. Адже у США із Законом не жартують і винних знаходять дуже швидко й оперативно, а судова машина працює чітко, як годинниковий механізм.

Тепер американські політики і правоохоронці детально аналізують трагічні події, що сталися, арештовують осіб, котрі брали у них участь. Непереливки довелося Дональду Трампу, якого роблять винним у тому, що сталося.  Представники Демократичної партії навіть погрожують йому імпічментом (другим за час каденції!) і заявляють про те, що біля керма влади у ядерній державі не може стояти «психічно хвора» людина.

Але Бог із ними, американськими політиками і виборцями. Думаю, що вони розберуться у суті справи без нашої допомоги.

А от росіянці так не думають – принаймні ті, в чиїх руках влада і засоби масової інформації. Їм чомусь стало дуже шкода бідного Дональда, за перемогу якого у 2016 році біснуватий Жирік і його компаньйони дудлили шампанське та кричали: «Трамп наш!», як, зрештою, і  «Крим наш!», який незадовго до того московити анексували.

Тверезо мислячим людям, які цікавляться міжнародною політикою, давно було зрозуміло, що Путін і Трамп – два чоботи – пара: американський лідер ніколи не критикував   свого московського колегу і все мріяв про те, щоб укласти з ним взаємовигідну угоду («сдєлку»).  Не склалось. Вся надія була на вибори-2020, які  успіхом для пана Дональда не увінчалися, як не увінчався успіхом недавній штурм Капітолію.

Оце найбільше і допекло росіянцям. Всіляко засуджуючи  і висміюючи «кольорові революції» у ряді   країн, київські майдани, московські пропагандисти аж із шкіри  пнуться, щоб підтримати свого улюбленця, переконати телеглядачів та інтернет-користувачів, що  американці протестували «правильно», що американська демократія «зазнала фіаско», а люди  мали право висловити свій гнів і своє невдоволення у такий розбійницький спосіб.

При цьому росіянці дуже засмучені тим, що інтернет-ресурси заблоковані для Трампа і він не має права користуватися ані твіттером, ані фейсбуком, ані іншими платформами. Тут на язик так і проситься російське прислів’я: «Чья бы корова мычала, а чья бы молчала»  («Чи я б корова ревіла, а чи я б тихо сиділа»).  Про право на свободу слова глаголять ті,  хто в Московії запровадив жорстоку цензуру, де не можна  критикувати  владу, не дозволено мати атеїстичні переконання, бо це ображає віруючих,  а істерію слід розуміти так, як її тлумачить верховний жрець Путін  та його холуї.

Ми розуміємо путінців: керований ними і  підтримуваний деякими іншими реакційними силами путч не  вдався. Але ми не розуміємо іншого: чому таке одностайне схвалення  у Кремлі отримав вашингтонський «Майдан»? Чому стався надзвичайно швидкий переворот в ідеології і практиці московитів? Невже щось відчувають і передчувають?

Було б цікаво дожити до того часу, коли на штурм Кремля піде московський «Майдан» і почути, чи будуть його виправдовувати  пропагандони Кисельов, Соловйов, Скабєєва, Попов та іже з ними. Як ми  переконалися, «перевзутися» їм на льоту – раз плюнути…

P. S. Переживаючи за долю друга Путіна Дональда Трампа і з піною на вустах доводячи право прихильників 45-ого  президента США  на «мирний»  протест  та  звинувачуючи представницьку владу Америки в «репресіях», росіянці чомусь не підтримують білорусів у їх справді мирній боротьбі з режимом Лукашенка під гаслом «Живе Білорусь!», яка триває ось уже декілька місяців. Замовчують тамтешні ЗМІ і масові протести мешканців Хабаровська проти кремлівських можновладців і арешту обраного ними губернатора краю та багато інших фактів.

Зрештою, дивуватися нема чого: росіянська пропаганда ніколи не відзначалася об’єктивністю, бо   споконвіку сповідує подвійні стандарти, що постійно відчувають на собі й українці.