Повідомлення в номер / Майбутній Ектор живе в Турійську

Андрійчуку Владиславу з Турійська всього 10 років, але він уже складає плани на майбутнє. Хлопчина мислить по-дорослому, його дитячі забавки зовсім не цікавлять. Справа в тому, що хлопчина мріє стати знаменитим кулінаром, відкрити свій ресторан у Києві і бути схожим на Ектора.

– Спочатку потрібно купити землю під будівництво ресторану, – розповідає про свої плани Владик. – А потім збудувати його, щоб було де працювати і готувати смачну їжу. 

– А з чого почалося твоє захоплення кулінарією? – питаю у хлопчика. 

– Коли мені було шість років, то мама попросила допомогти їй робити вареники. – охоче і з захопленням розповідає Владислав. – Я уже мав свою власну скалку, яку зробив мені тато,  і нею розкачував мамі пальошки. Я так наловчився розкачувати, що мама не встигала робити вареники.

Хлопчина дуже ретельно і послідовно розповідає про свою роботу. Перші страви він не любить готувати, а от кондитерство  – це для нього все! Якось Владислав допомагав своїй тьоті спекти паску. Йому доручили збивати білок яйця з пудрою. Це заняття хлопчині сподобалося. 

– Мені хотілося самому всього навчитися і спекти щось надзвичайно смачне, — із задоволенням розповідає Владик. – Я став приглядатися до роботи дорослих хазяйок. Першими моїми вчителями по десертах були дві тітки, під керівництвом яких я "чаклував" над своїм виробом. 

 А коли хлопець підріс,  то захотів самостійно спекти щось смачненьке. І в 9 років Владик сам спік свій перший бісквіт, який вдався дуже смачний. 

– Я тоді такий радий був, що бісквіт вдався такий пишний, як я хотів, – гордиться хлопчина. –  Я зумів самостійно втілити свою мрію. І того дня я спік аж 3 бісквіти – така була охота! Згодом почав експериментувати і удосконалювати свої рецепти. 

Владислав уже знає,  при якій температурі можна випікати той чи інший виріб, щоб тісто не осіло. Він має спеціальні форми для випічки бісквіту, кексу. Сам робить креми  (за власним рецептом), помадки, глазурі, квіточки. Все у нього виходить гарно і смачно. Зі своїм захопленням Владик не розлучається навіть на канікулах. Коли їде у гості до бабусі Каті в Люблинець, то обов'язково бере з собою форми для випічки, щоб і там не сидіти без діла, а частувати дідуся з бабусею смачними кексами, бісквітом, печивом. І тоді бабуся ставить онуку найвищу оцінку за смаколики. І недарма. Адже хлопець,  справді,  смачного пече (сама їла). А тому  успіхам онука радіє вся родина. Хлопчина майже через день пече то рогалики, то трояндочки зі слойоного тіста, то печиво. А на день народження моєї онучки прийшов Владислав з великим і смачним кексом.

– Я без діла ніколи не сиджу, – каже Владислав. – На вулицю не хочеться йти побігати з дітьми. Я ще вишиваю картини бісером, за роботою яких сиджу годинами. Доглядаю за двома морськими свинками – це тато і мама. І назвав їх кулінарними іменами: "Кекс" і "Мандаринка". Звірята дають потомство, і через зоомагазин продаю свинок. Тож маю свій власний заробіток.

А ще хлопчина гарно і професійно танцює будь-які танці, бо у нього є всі задатки танцюриста. Добре вчиться і слухняний. Вчителька у школі про нього каже: "Золота дитина!" 

– Яка твоя найбільша мрія, Владику?

– Я мрію потрапити на кастинг Мастер Шеф, втілити себе у кулінарній справі, придумувати свої власні рецепти, щоб смакували людям. Я хочу мати власний ресторан, щоб був дуже великий і розкішний, де б люди гуляли весілля,  і тільки в моєму ресторані були вишукані страви.

Галина ОЛІФЕРЧУК.

ДОВІДКОВО.

Ектор Ісмаель Хіменес-Браво, 1972 року народження, канадський та український шеф-кухар колумбійського походження, бізнесмен, телеведучий. Суддя проєкту Мастер Шеф (Україна, СТБ), викладач кулінарного мистецтва, засновник консалтингової компанії Bravo Restaurant Group. Володар престижної кулінарної премії "The Word Master Chef".

Андрійчуку Владиславу з Турійська всього 10 років, але він уже складає плани на майбутнє. Хлопчина мислить по-дорослому, його дитячі забавки зовсім не цікавлять. Справа в тому, що хлопчина мріє стати знаменитим кулінаром, відкрити свій ресторан у Києві і бути схожим на Ектора.

– Спочатку потрібно купити землю під будівництво ресторану, – розповідає про свої плани Владик. – А потім збудувати його, щоб було де працювати і готувати смачну їжу. 

– А з чого почалося твоє захоплення кулінарією? – питаю у хлопчика. 

– Коли мені було шість років, то мама попросила допомогти їй робити вареники. – охоче і з захопленням розповідає Владислав. – Я уже мав свою власну скалку, яку зробив мені тато,  і нею розкачував мамі пальошки. Я так наловчився розкачувати, що мама не встигала робити вареники.

Хлопчина дуже ретельно і послідовно розповідає про свою роботу. Перші страви він не любить готувати, а от кондитерство  – це для нього все! Якось Владислав допомагав своїй тьоті спекти паску. Йому доручили збивати білок яйця з пудрою. Це заняття хлопчині сподобалося. 

– Мені хотілося самому всього навчитися і спекти щось надзвичайно смачне, — із задоволенням розповідає Владик. – Я став приглядатися до роботи дорослих хазяйок. Першими моїми вчителями по десертах були дві тітки, під керівництвом яких я "чаклував" над своїм виробом. 

 А коли хлопець підріс,  то захотів самостійно спекти щось смачненьке. І в 9 років Владик сам спік свій перший бісквіт, який вдався дуже смачний. 

– Я тоді такий радий був, що бісквіт вдався такий пишний, як я хотів, – гордиться хлопчина. –  Я зумів самостійно втілити свою мрію. І того дня я спік аж 3 бісквіти – така була охота! Згодом почав експериментувати і удосконалювати свої рецепти. 

Владислав уже знає,  при якій температурі можна випікати той чи інший виріб, щоб тісто неосіло. Він має спеціальні форми для випічки бісквіту, кексу. Сам робить креми  (за власним рецептом), помадки, глазурі, квіточки. Все у нього виходить гарно і смачно. Зі своїм захопленням Владик не розлучається навіть на канікулах. Коли їде у гості до бабусі Каті в Люблинець, то обов'язково бере з собою форми для випічки, щоб і там не сидіти без діла, а частувати дідуся з бабусею смачними кексами, бісквітом, печивом. І тоді бабуся ставить онуку найвищу оцінку за смаколики. І недарма. Адже хлопець,  справді,  смачного пече (сама їла). А тому  успіхам онука радіє вся родина. Хлопчина майже через день пече то рогалики, то трояндочки зі слойоного тіста, то печиво. А на день народження моєї онучки прийшов Владислав з великим і смачним кексом.

– Я без діла ніколи не сиджу, – каже Владислав. – На вулицю не хочеться йти побігати з дітьми. Я ще вишиваю картини бісером, за роботою яких сиджу годинами. Доглядаю за двома морськими свинками – це тато і мама. І назвав їх кулінарними іменами: "Кекс" і "Мандаринка". Звірята дають потомство, і через зоомагазин продаю свинок. Тож маю свій власний заробіток.

А ще хлопчина гарно і професійно танцює будь-які танці, бо у нього є всі задатки танцюриста. Добре вчиться і слухняний. Вчителька у школі про нього каже: "Золота дитина!" 

– Яка твоя найбільша мрія, Владику?

– Я мрію потрапити на кастинг Мастер Шеф, втілити себе у кулінарній справі, придумувати свої власні рецепти, щоб смакували людям. Я хочу мати власний ресторан, щоб був дуже великий і розкішний, де б люди гуляли весілля,  і тільки в моєму ресторані були вишукані страви.

ДОВІДКОВО.

Ектор Ісмаель Хіменес-Браво, 1972 року народження, канадський та український шеф-кухар колумбійського походження, бізнесмен, телеведучий. Суддя проєкту Мастер Шеф (Україна, СТБ), викладач кулінарного мистецтва, засновник консалтингової компанії Bravo Restaurant Group. Володар престижної кулінарної премії "The Word Master Chef".