Повідомлення в номер / Шахраям закони не писані

11.03.2021

Шахраям закони не писані

Декілька днів тому отримав смс-повідомлення такого змісту: "Терміново потрібно 5 (п'ять) тисяч гривень. Зможете? Буду дуже вдячний! Якщо можна, зараз зробіть. Буду перед вами в боргу. Виручайте!".

Далі – номер картки у "Моно Банку", без прізвища. Ще раніше зателефонували на мій мобільний і сказали, що прохання – від cамого П. (доброго і щирого мого знайомого).

Як людина доброзичлива і чуйна, був готовий прийти на допомогу людині – навіть, позичивши у когось гроші, бо своїх на той час стільки не мав. Але щось мене зупинило. Набрав "висвічений" номер і запропонував:

– Давайте зустрінемось, і я передам гроші з рук в руки.

– Ні, ні! – категорично заперечив анонімний співрозмовник. – Ваш знайомий потребує грошей терміново. Інакше з ним може статися біда.

Але й це мене не надто переконало. Став шукати телефон П., але, як на біду, його в архіві не мав. Тоді передзвонив на "висвічений" раніше номер. Обізвався якийсь чужий захриплий голос (схоже, господар був напідпитку).

– Це ви? – назвавши себе, поцікавився.

– Я, – не вагаючись, відповів той.

Вже нітрохи не сумніваючись, я різко сказав:

– Ви – аферист, а не мій знайомий. Негайно припиніть свою гру, бо я телефоную в СБУ…

Зв'язок миттєво обірвався і у слухавці запікало…

Через деякий час я вирішив зустрітися з П. і повідомити про "акцію" від його чесного імені. Дізнавшись про дзвінки, мовив:

– Ви молодець, що не піймалися на "гачок" аферистів. Вже не перший раз чую про подібне. Одна моя знайома, повіривши шахраям, переказала на номер картки в “Моно Банку” тисячу гривень. При зустрічі ще й вибачалася: "Більше не мала".

Довелося і з нею, і ще з деякими моїми земляками провести "профілактичну" бесіду і пояснити: гроші просив не я, не вірте дурисвітам!

Що ж, на цей раз лохотрон зі мною розіграти не вдалося. Але дивує, що багато людей у подібну халепу раз по раз потрапляють. Ось що з цього приводу повідомляє Головне управління ДПС у Волинській області:

"Просимо платників податків, до яких телефонують нібито фахівці податкової служби, бути уважними та не реагувати на прохання шахраїв. У січні такі випадки мали місце на території м. Ковеля та Ковельського району.

Типовим проханням, з яким до платників податків звертаються зловмисники, є пропозиція за винагороду вирішити певні питання в контролюючому органі".

Щоб ці фальшиві посадовці не скористалися довірою платників податків, в Головному правлінні ДПС у Волинській області просять громадян та представників підприємств бути обачними. А у разі дзвінка від невідомих осіб, котрі видаватимуть себе за фахівців податкової служби, негайно звертатися до Національної поліції України" (Волинь-онлайн, 25 січня 2021 р.).

Подібні повідомлення стали, на жаль, майже регулярними. Ось лише декілька з них на згаданому вище інтернет-сайті: "Волиняни потерпають від телефонних шахраїв" (23 січня ц. р.); "Волиняни поважного віку стають жертвами шахраїв під виглядом соцпрацівників" (19 січня ц. р.); "Ваш син у поліції: волинянин потрапив на гачок телефонних шахраїв" (6 січня ц. р.); "Лучани потерпають від шахраїв під виглядом газовиків" (29 грудня 2020 року) і т. д., і т. п.

Видів і форм сучасного шайрайства – сотні, якщо не тисячі. Як свідчить статистика, що "знає" все, за 2020-й рік тільки інтернет-шахраї вкрали 252 мільйони (!) гривень в українців. Це вам не зашквари легендарного Остапа Бендера з "Дванадцяти стільців" Ільфа і Петрова, який любив повторювати, що гроші лежать під ногами – просто їх потрібно вміти взяти. Але навіть він не зміг би додуматися до подібних "жартів". Сучасні шахраї – на кілька голів вище від пана Бендера. Все-таки – XXІ століття. Ось деякі цифри і факти.

Як відомо, покупки через інтернет здійснюють понад 11 мільйонів українців, з них кожний четвертий робить більше 20 замовлень на рік. Через небувалу популярність онлайн-шопінгу збільшилася й активність онлайн-шахраїв. Вони масово створюють фальшиві сайти та ошукують людей на гроші. Згідно з останніми дослідження, минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА за допомогою соцінженерії інтернет-шахраї "заробили" 252 млн грн.

Експерти OLX назвали головні методи злочинців:

розміщення неіснуючих товарів на платформах та соцмережах (коли жертва надсилає гроші по передоплаті);

телефонне шахрайство (коли жертва передає особисті платіжні дані злочинцю, який видає себе за представника банку чи поліції),

фішинг – сайти-підробки (коли жертва переходить за посиланням на шахрайський ресурс та вводить там особисті платіжні дані).

"Близько 78% населення України у віці 16 років та старше (приблизно 25 млн. осіб) користується інтернетом. З них майже 500 тисяч щодня стикаються з кіберзлочинцями. Наймасовішою схемою шахраїв у 2020 р. став фішинг – відправлення посилань на сайти-підробки.

Практично у всіх випадках злочинці використовують методи соціальної інженерії: прикидаються продавцями, покупцями та навіть співробітниками банку, а потім застосовують маніпуляції, щоб жертва сама віддала свої платіжні дані", – розповів Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.

За статистикою OLX, частка кіберобманів в онлайн-шопінгу з використанням сайтів-підробок становить близько 0,4% від усіх транзакцій. Загалом кількість людей, які потрапили у 2020 році на фішинг під час купівлі чи продажу товарів за даними платформи складає приблизно 20 тисяч осіб. З них 12 369 – 62% – не втратили гроші завдяки уважності, знанням правил та вчасному зверненню до служби підтримки OLX.

Кількість тих користувачів, хто віддав особисті дані шахраям та втратив гроші, – приблизно 7 700 осіб. Від початку березня 2020 р. і до завершення локдауну шахраї швидко відстежували тенденції попиту населення й розширювали свою діяльність від електроніки до товарів власної гігієни, домашнього побуту та спортивного інвентаря. Під удар, в першу чергу, потрапили люди, які купували онлайн або користувалися сервісами вперше.

Найбільша ж кількість таких шахрайських дій була зафіксована у грудні 2020 року, коли українці масово купували товари онлайн напередодні Нового року та січневого локдауну.

Популярною в останні місяці минулого року була схема із шахрайством проти продавців:

n псевдопокупець знаходив продавця на онлайн-майданчику;

n одразу писав у сторонній месенджер, намагався увійти в довіру;

n надсилав стороннє посилання та переконував за ним перейти (насправді на фішинговий сайт);

n ділився фейковими правилами роботи сервісу, квапив та навіть тиснув, щоб жертва самостійно ввела свої платіжні дані;

n отримував від жертви-продавця на фішинговому сайті CVV-код, баланс та термін дії картки, аби в результаті вивести вкрадені гроші на віртуальний рахунок.

"Щоб навчити українців правил безпеки в інтернеті, ми оголосили 2021 рік "Роком безпеки" та запустили освітній проєкт Онлайн[за] хист. За місяць його роботи отримали понад сотню історій користувачів, які зустрілися з онлайн-шахраями – в середньому по три історії щодня. 80% з них стосуються схеми із шахрайством проти продавців. 70% стосуються фішингових посилань та сайтів-підробок. Найбільш зацікавлена темою кібербезпеки аудиторія 25-34 роки", – додав Віктор Нобіуз.

Згідно з міжнародними прогнозами, частка фінансових угод, зроблених онлайн, тільки зростатиме. Кожна четверта покупка у світі відбуватиметься онлайн. Тому для посилення власної кібербезпеки користувачі мають постійно дотримуватися базових правил:

n ознайомитися з правилами роботи сервісу та послуг, де запланована купівля/продаж товару;

n бути уважним до оголошень, онлайн-незнайомців і сторонніх посилань;

n обговорювати деталі угоди тільки в офіційному чаті онлайн-майданчику;

n звертати увагу на адресу сайту;

n не розголошувати платіжні та персональні дані;

n повідомляти про спроби шахрайства у Кіберполіцію.

А ось що написала "Волинська газета" (стаття "Як працюють телефонні шахраї", Світлани Думської):

"Лучани переважно не скаржаться, що втрапили на гачок до телефонних шахраїв. Чому? Бо просто соромно зізнатися, що їх так легко обвели навколо пальця. Так запевняють психологи.

Тим часом у луцькій прокуратурі запевняють, що все більше мешканців обласного центру вірять телефонним махінаторам, і повідомляють: цього року в міліцію на таких злочинців поскаржилися 2 десятки громадян. Тож будьте уважні: ситуація, котра мала би насторожити. Дзвінок на мобільний із невідомого номера – перший сигнал, що ваш співрозмовник може виявитися шахраєм. Нині, кажуть у прокуратурі, вони активізувалися, дзвонять також і на стаціонарні телефони. На довірливості, за словами старшого прокурора прокуратури Луцька Ірини Ващук, спритники заробляють сотні й тисячі гривень. Як правило, пропонують людині переказати певну суму коштів для вирішення проблемної ситуації, яка нібито сталася з її родичами. Це може бути і ДТП (нібито людина потрапила в лікарню, її затримали працівники міліції у зв'язку зі скоєнням злочину). Дзвінок із невідомого номера часто пояснюють тим, що в близької вам людини розрядився телефон або вона не може розмовляти, бо перебуває в лікарні. Ще одна версія – телефон вилучили працівники міліції.

Найчастіше зловмисники обирають схему "батьки-діти". І це цілком логічно.

Силовики звертаються до людей із проханням, аби не втрачали пильності і в жодному випадку не виконували вимог шантажиста. Найкраще – зателефонувати в міліцію за номером 102. І перш за все, що треба зробити, – не втрачати здорового глузду. Більше розпитуйте (адже є інформація, якою шахраї не володіють) про місце народження, дату, якісь особливі риси зовнішності так званого потерпілого. Тоді шахрай, не витримавши вашого натиску, може просто зникнути зі зв'язку. Варто пам'ятати, що телефонні зловмисники – хороші психологи, а їхня винахідливість не має меж. Дурять і з допомогою Інтернету..

Нагадуємо: дії так званих телефонних шахраїв кваліфікуються згідно з Кримінальним кодексом України як шахрайство. Відповідальність згідно з санкцією цієї статті полягає у сплаченні штрафу, виконанні громадських, виправних робіт та навіть в обмеженні волі терміном до 3-х років".

Отож, як бачимо, масштаби шахрайства набирають в Україні просто-таки космічних масштабів. Дивуватися цьому, власне, немає чому, адже наша країна - одна з найбільш корумпованих у світі (за 2020 рік вона набрала 3 бали та з 33 балами посіла 117 місце серед 180 країн нарівні з Єгиптом, Непалом, Сьєра-Леоне та Замбією. Лідерами індексу так званого сприйняття корупції залишаються Данія та Нова Зеландія – по 88 балів).

Знаючи про ситуацію в державі, махінатори різних мастей не ловлять гав "на периферії". Вони міркують приблизно так: "Якщо можуть дурити народ власть імущі, то чому не можна дурити нам?". І дурять так, що мало не здасться, про що я вище розповів.

– Але як вберегтися від дурисвітів? – запитає дехто з читачів.

Постараюсь відповісти, спираючись на власний досвід.

Перше. Будьте пильними, коли вам телефонують невідомі особи або на мобільному висвічується невідомий номер. Не поспішайте приймати рішення, яке вам нав'язують (перерахувати кудись гроші, допомогти "хворому", виручити родича з поліції тощо). Скажіть, що зараз зайняті і дасте відповідь через деякий час.

По тому оперативно з'ясуйте ситуацію, уточніть, чи відповідає дійсності інформація, яку отримали, а тоді вже приймайте рішення. Якщо справа стосується грошей, то майже стовідсоткова вірогідність того, що на вас "вийшли" шахраї.

Друге. Не ведіться на дзвінки, котрі нібито роблять з того чи іншого банку. Будь-яка банківська установа, як правило, контактує з клієнтами за допомогою відомих вам "фірмових" телефонів. Зрештою, не завадить уточнити зміст повідомлення у знайомого вам працівник того чи іншого банку.

Третє. Із засторогою ставтеся до різного роду інтернет-акцій, коли анонімні і маловідомі фірми оголошують "шалені" знижки на ті чи інші товари, масові розіграші, в ході яких вам "гарантують" цінні виграші. Користуйтеся послугами лише відомих і популярних в Україні брендів.

Четверте. Коли до вас додому приходять представники тих чи інших служб (газовики, комунальники, соціальні працівники і т. д.), не соромтеся попросити у них показати посвідчення і уважно його роздивіться. В разі найменшої підозри зателефонуйте в установу чи підприємство, від імені яких діють незнайомі вам особи, і поцікавтеся, чи такі справді там працюють.

П'яте. Будьте пильними на вулиці, в магазині, на ринку, не довіряйте підозрілим особам, які пропонують вам ті чи інші послуги. Особливо остерігайтеся осіб ромської національності, деякі з яких володіють гіпнозом і можуть у вас вициганити чималі суми грошей або цінні коштовності.

Звичайно, на всі випадки життя готових рецептів нема. Але слід пам'ятати головне: береженого Бог береже. Тож нехай Він завжди оберігає і Вас!

Михайло КУЗЬМУК.

P.S. І ось ще одне повідомлення Ковельського районного управління поліції: "60-річна жителька Ковеля повідомила, що її ошукали шахраї. Спритники протягом місяця видурили у жінки майже 77 тисяч гривень під приводом оформлення документів для отримання грошової компенсації за неякісні ліки. Потерпіла самостійно перерахувала кошти на рахунки, які вказували "зловмисники".

Що тут скажеш? Тільки одне: уважно прочитайте написане вище і зробіть належні висновки.

М. К.