Повідомлення в номер / Картопля: що варто знати

В одному з випусків «Доброго господаря» “Сільські вісті” розповіли про ентузіаста та невтомного трудівника Анатолія МОНДЗОЛІВСЬКОГО із с. Дідівщини Фастівського району Київщини. Вирішили знову запросити чоловіка, бо ще дуже багато чим він може поділитися з людьми. Далі – пряма мова.

Аналізуючи минулий сільськогосподарський рік, констатую, що картоплярі працюють в умовах, які вже наближаються до екстремальних. Адже попередня зима була безсніжною і без морозів, дощі не йшли у березні та квітні, і, як наслідок, – завітали призабуті вже пилові бурі. Рясні дощі в травні викликали бурхливий розвиток хвороб і шкідників. Якщо враховувати аномальну спеку і щорічні літні посухи, то можна сказати, що хліборобам дедалі складніше вирощувати врожай. Тому слід ламати стандартні підходи до плекання сільгоспкультур і, зокрема, нашого «другого хліба».

Вважається, що картопля добре переносить монокультуру, себто бульбу садять по бульбі роками. Проте за відсутності сівозміни в ґрунті накопичуються шкідники і хвороби, насіння бур’янів, він втрачає родючість. Люди часто не хочуть зрозуміти, що ніякі найновіші агротехнології з безконтрольним застосуванням добрив і пестицидів не замінять давнього винаходу наших предків – сівозміни і зайнятих парів. Потрібно не просто чергувати культури, а застосовувати систему зайнятих парів. 

Засіваємо землю сидератами, під якими вона відпочиває, а скошеною зеленою масою разом із бур’янами, які відросли, але не встигли дати насіння, мульчуємо її. Цей агрозахід сприяє збереженню вологи. При цьому мульча, перегниваючи на поверхні землі, збільшує вміст гумусу. Взагалі після копання картоплі треба всю органічну масу повернути в землю. 

До речі, в кого маленька дачна ділянка і нема змоги застосовувати зайняті пари, я рекомендую неодмінно сіяти проміжні культури (жито, гірчицю, ріпак, олійну редьку), які до осені дадуть зелену масу і захистять ґрунт від ерозії. Загалом земля підвищує свою родючість тоді, коли постійно родить і захищена від палючого Сонця та вивітрювання. Ніякого спалювання післяжнивних решток і бур’яну!

Ще одне, на що потрібно звернути увагу при вирощуванні картоплі, – це підготовка ґрунту під садіння. Якщо ви хочете щороку мати гарний урожай, то потрібно відмовитися від такого безглуздого агроприйому, як традиційна глибока оранка. Під картоплю достатньо поверхневого обробітку поля – лущення, дискування чи плоскорізного обробітку без перевертання пласта. При поверхневому обробітку бур’яни проростають до того, як зійде картопля. Зрозуміло, що так із ними легше боротися.

Я давно відмовився від оранки. За ці роки без плуга земля відновила природну родючість і, незалежно від того, дощ чи посуха, дає високі врожаї. В землі масово розмножилися черв’яки і корисні мікроорганізми, які буквально пожирають усі післяжнивні рештки. Більше того, чим більше їх на поверхні, тим кращі умови створюються для цих невидимих трудівників.

Що стосується захисту картоплі від шкідників і хвороб, я вже давно розв’язав для себе цю проблему – тільки біологічний метод, з широким застосуванням підживлень мікроелементами та хелатними добривами по листю. Чим сильніша рослина, тим стійкіший її імунітет та опір шкідникам і хворобам. Нині є величезна кількість різноманітних біопрепаратів для захисту картоплі. Особисто я проти жука застосовую біопрепарат АКТОФІТ або СЕЗАР, діють безвідмовно щороку. Маю сказати, що, вдаючись до біологічних методів, відмовившись від оранки та застосування мінеральних добрив і перейшовши на органічне землеробство, я з радістю став помічати, що рослини значно менше хворіють і потреба в хімічному захисті від фітофтори і шкідників часто відпадає. Без добрив і пестицидів якість вирощеної продукції збільшується в рази. Це ж стосується і помідорів, огірків, баклажанів і всього різноманіття овочевої продукції, яку ми вирощуємо.

Ще слід нагадати про одну загальновідому особливість: картопля любить м’які розсипчасті ґрунти. На моєму городі нині досягнуто такого стану орного шару, що бульбу можна копати руками без лопати.

Якщо ви ще не можете відмовитися від мінеральних добрив, то рекомендую застосовувати їх локально, тобто вносити безпосередньо в лунку при садінні, а щоб нейтралізувати підвищення кислотності ґрунту, додавати попіл.

Основа врожаю будь-якої культури – правильний підбір сортів.

Якщо спиратися на такі критерії: висока врожайність, стійкість до хвороб, смакові якості, гарний товарний вид, — то безумовним лідером минулого сезону був середньоранній німецький сорт “Сорая”. Я за своє життя випробував більше сотні сортів картоплі, але щоб так вдало в одному поєднувалися вищеперераховані вимоги, це рідкість. Виняток становить хіба що “Беллароза”, яка вже понад 20 років є улюбленицею наших городників.

Зазначу, що два чудових німецьких сорти – “Бельмонда” і “Королева Анна” – також дають високий урожай красивих бульб. У них високе прямостійне бадилля, стійке до фітофтори.

Із нових голландських сортів я можу рекомендувати два високопродуктивних сорти “Рудольф” і “Аризона”. Перший з червоною шкіркою, другий із жовтою. Ці сорти стійкі до фітофтори. Яке б не було літо – посуха чи дощі – бульби мають дуже привабливий товарний вигляд і чудовий смак.

Порадував щедрим урожаєм і сорт вітчизняної селекції “Іванківська рання” (на мою думку, його можна поставити поряд із легендарною “Слов’янкою”, при тому, що суттєво перевершує її за смаком). Також перспективними є сорти “Вигода”, “Авангард”, “Бажана” та “Базалія”. Випробовую їх на своєму городі кілька років. Можу відзначити, що вони не тільки високоврожайні, а й мають міцну імунну систему, стійку до виродження.

Не варто заощаджувати на насінному матеріалі – доцільно садити картоплю тільки високих репродукцій. Для тих, хто не має змоги купувати нові високопродуктивні сорти, можу відкрити невеликі секрети. Передусім – не потрібно відбирати бульби на посадку масово. Насінний матеріал варто використовувати тільки з найкращих кущів. Відібрану картоплю перед закладанням на зберігання неодмінно треба прозеленити в напівтіні. Після яровизації бульб їх слід обробити проти хвороб. І, нарешті, нарізаючи картоплю перед посадкою, слід час від часу дезінфікувати ніж, щоб не переносити вірусної інфекції.

Підсумовуючи сказане, робимо висновок: здоровий насінний матеріал – запорука високого врожаю.

Підготувала Наталія РОМАНОВСЬКА.

В одному з випусків «Доброго господаря» “Сільські вісті” розповіли про ентузіаста та невтомного трудівника Анатолія МОНДЗОЛІВСЬКОГО із с. Дідівщини Фастівського району Київщини. Вирішили знову запросити чоловіка, бо ще дуже багато чим він може поділитися з людьми. Далі – пряма мова.

Аналізуючи минулий сільськогосподарський рік, констатую, що картоплярі працюють в умовах, які вже наближаються до екстремальних. Адже попередня зима була безсніжною і без морозів, дощі не йшли у березні та квітні, і, як наслідок, – завітали призабуті вже пилові бурі. Рясні дощі в травні викликали бурхливий розвиток хвороб і шкідників. Якщо враховувати аномальну спеку і щорічні літні посухи, то можна сказати, що хліборобам дедалі складніше вирощувати врожай. Тому слід ламати стандартні підходи до плекання сільгоспкультур і, зокрема, нашого «другого хліба».

Вважається, що картопля добре переносить монокультуру, себто бульбу садять по бульбі роками. Проте за відсутності сівозміни в ґрунті накопичуються шкідники і хвороби, насіння бур’янів, він втрачає родючість. Люди часто не хочуть зрозуміти, що ніякі найновіші агротехнології з безконтрольним застосуванням добрив і пестицидів не замінять давнього винаходу наших предків – сівозміни і зайнятих парів. Потрібно не просто чергувати культури, а застосовувати систему зайнятих парів. 

Засіваємо землю сидератами, під якими вона відпочиває, а скошеною зеленою масою разом із бур’янами, які відросли, але не встигли дати насіння, мульчуємо її. Цей агрозахід сприяє збереженню вологи. При цьому мульча, перегниваючи на поверхні землі, збільшує вміст гумусу. Взагалі після копання картоплі треба всю органічну масу повернути в землю. 

До речі, в кого маленька дачна ділянка і нема змоги застосовувати зайняті пари, я рекомендую неодмінно сіяти проміжні культури (жито, гірчицю, ріпак, олійну редьку), які до осені дадуть зелену масу і захистять ґрунт від ерозії. Загалом земля підвищує свою родючість тоді, коли постійно родить і захищена від палючого Сонця та вивітрювання. Ніякого спалювання післяжнивних решток і бур’яну!

Ще одне, на що потрібно звернути увагу при вирощуванні картоплі, – це підготовка ґрунту під садіння. Якщо ви хочете щороку мати гарний урожай, то потрібно відмовитися від такого безглуздого агроприйому, як традиційна глибока оранка. Під картоплю достатньо поверхневого обробітку поля – лущення, дискування чи плоскорізного обробітку без перевертання пласта. При поверхневому обробітку бур’яни проростають до того, як зійде картопля. Зрозуміло, що так із ними легше боротися.

Я давно відмовився від оранки. За ці роки без плуга земля відновила природну родючість і, незалежно від того, дощ чи посуха, дає високі врожаї. В землі масово розмножилися черв’яки і корисні мікроорганізми, які буквально пожирають усі післяжнивні рештки. Більше того, чим більше їх на поверхні, тим кращі умови створюються для цих невидимих трудівників.

Що стосується захисту картоплі від шкідників і хвороб, я вже давно розв’язав для себе цю проблему – тільки біологічний метод, з широким застосуванням підживлень мікроелементами та хелатними добривами по листю. Чим сильніша рослина, тим стійкіший її імунітет та опір шкідникам і хворобам. Нині є величезна кількість різноманітних біопрепаратів для захисту картоплі. Особисто я проти жука застосовую біопрепарат АКТОФІТ або СЕЗАР, діють безвідмовно щороку. Маю сказати, що, вдаючись до біологічних методів, відмовившись від оранки та застосування мінеральних добрив і перейшовши на органічне землеробство, я з радістю став помічати, що рослини значно менше хворіють і потреба в хімічному захисті від фітофтори і шкідників часто відпадає. Без добрив і пестицидів якість вирощеної продукції збільшується в рази. Це ж стосується і помідорів, огірків, баклажанів і всього різноманіття овочевої продукції, яку ми вирощуємо.

Ще слід нагадати про одну загальновідому особливість: картопля любить м’які розсипчасті ґрунти. На моєму городі нині досягнуто такого стану орного шару, що бульбу можна копати руками без лопати.

Якщо ви ще не можете відмовитися від мінеральних добрив, то рекомендую застосовувати їх локально, тобто вносити безпосередньо в лунку при садінні, а щоб нейтралізувати підвищення кислотності ґрунту, додавати попіл.

Основа врожаю будь-якої культури – правильний підбір сортів.

Якщо спиратися на такі критерії: висока врожайність, стійкість до хвороб, смакові якості, гарний товарний вид, — то безумовним лідером минулого сезону був середньоранній німецький сорт “Сорая”. Я за своє життя випробував більше сотні сортів картоплі, але щоб так вдало в одному поєднувалися вищеперераховані вимоги, це рідкість. Виняток становить хіба що “Беллароза”, яка вже понад 20 років є улюбленицею наших городників.

Зазначу, що два чудових німецьких сорти – “Бельмонда” і “Королева Анна” – також дають високий урожай красивих бульб. У них високе прямостійне бадилля, стійке до фітофтори.

Із нових голландських сортів я можу рекомендувати два високопродуктивних сорти “Рудольф” і “Аризона”. Перший з червоною шкіркою, другий із жовтою. Ці сорти стійкі до фітофтори. Яке б не було літо – посуха чи дощі – бульби мають дуже привабливий товарний вигляд і чудовий смак.

Порадував щедрим урожаєм і сорт вітчизняної селекції “Іванківська рання” (на мою думку, його можна поставити поряд із легендарною “Слов’янкою”, при тому, що суттєво перевершує її за смаком). Також перспективними є сорти “Вигода”, “Авангард”, “Бажана” та “Базалія”. Випробовую їх на своєму городі кілька років. Можу відзначити, що вони не тільки високоврожайні, а й мають міцну імунну систему, стійку до виродження.

Не варто заощаджувати на насінному матеріалі – доцільно садити картоплю тільки високих репродукцій. Для тих, хто не має змоги купувати нові високопродуктивні сорти, можу відкрити невеликі секрети. Передусім – не потрібно відбирати бульби на посадку масово. Насінний матеріал варто використовувати тільки з найкращих кущів. Відібрану картоплю перед закладанням на зберігання неодмінно треба прозеленити в напівтіні. Після яровизації бульб їх слід обробити проти хвороб. І, нарешті, нарізаючи картоплю перед посадкою, слід час від часу дезінфікувати ніж, щоб не переносити вірусної інфекції.

Підсумовуючи сказане, робимо висновок: здоровий насінний матеріал – запорука високого врожаю.