Повідомлення в номер / Які вони, сучасні німці

Без лицемірства і брехні

 – живуть же люди! 

Без суєти і в чистоті –

живуть же люди! 

Дороги рівні всі, як   скло,

 –  живуть же люди! 

То, може, їм так повезло –

живуть же люди!

Працюють на своїй землі

 –  живуть же люди!

Дітей виховують самі –

 живуть же люди!

Природно уникають зла –

 живуть же люди!

То, може їм,  так повезло –

 живуть же люди! 

Висаджують сади й ліси

 –  живуть же люди! 

Вони з природою на Ви –

 живуть же люди! 

То, може, вчитись й треба

 нам, 

А то живемо – просто

 СРАМ?

Цікаво поговорити про сучасну Німеччину, але не тільки про чистоту і порядок. Тут, справді,  акуратно підстрижені газони, охайні, рівненькі дороги, що серпантином пробігають по доглянутих, чистих містах  і селах. Кожен будиночок індивідуально неповторний, як і люди з глибоким внутрішнім світом, високою духовністю і культурою.

І саме про культуру нації хочеться сказати добре слово. Про культуру, що прищеплюється, передається від покоління до покоління і виховує таких самородків духу, які залишили гідну спадщину, як приклад, вартий наслідування. Назвемо хоч окремі імена – Гете, Бетховен, Вагнер.

Ця величність нації відчувається в кожному рухові, погляді, поставі сучасного німця.  

Найперше і найважливіше, чому приділяють увагу німці, – виховання дітей. Сім'я, родина, взаємоповага і взаєморозуміння для них стоять на першому місці. Ще змалечку дітей привчають  до охайності і порядку, щоб кожна річ мала своє місце; дисципліни і чесності; самостійності і самообслуговуванню; відповідальності за свої думки, слова, вчинки.

Батьки і саме батьки проводять з дітьми максимум часу, особливо у вихідні дні, віддаючи перевагу активному спільному відпочинку – прогулянкам, походам з краєзнавчою, історичною, пізнавальною, природознавчою метою на велосипедах (до речі, дуже популярний вид транспорту в країні), пішим, на автівках...

Діти здебільшого зайняті у спортивних секціях. Майже у кожному містечку чи селі, не говорячи вже про великі міста, є цілий ряд доглянутих, сучасних стадіонів, в тому числі й приватних, спортивних майданчиків, басейнів, кінних баз, де вчать спілкуватись і розуміти тварин, їх характер, звички, доглядати за ними.

Німці дуже ощадливі. Бюджет сім'ї планується заздалегідь,  і жодна покупка не здійснюється спонтанно, без попереднього обговорення. Хоч рівень життя у країні досить високий, але дітей оберігають від розбещенності і необдуманих вчинків,  змалку привчають до праці. Якщо, наприклад, хоче чадо нову сучасну куртку чи кросівки, а старі ще в досить пристойному стані, то на них він мусить сам заробити, допомагаючи по господарству старшим людям, вигулюючи собак, розповсюджуючи реклами чи в інтернеті. Точно так само –  і на своє захоплення, якщо воно не “вписується” у прийнятий і обговорений сімейний бюджет.

Індивідуальна  відповідальність за чистоту навколишнього середовища також виховується: заборонено смітити, голосно розмовляти, порушувати встановлений порядок розміреного, самодостатнього життя. Але, крім того, в них популярні пасажирські подорожі  пароплавом для того, щоб допомогти у наведенні порядку в сусідів.   Наприклад, в Амстердамі юні волонтери благодійно очищають місцеву затоку від куп  сміття з метою зробити нашу планету чистішою, щоб дихати стало легше. Про це потім знімають фільми і показують по телевізору, як гарний приклад для наслідування.

Німці дуже скромно і мало їдять. Пропаганда здорового способу життя – на першому плані. Заздалегідь на тиждень складають меню,  і під нього закуповують необхідні продукти. З їжі вони практично нічого не викидають, хоч  час від часу дозволяють собі  купівлю різних смаколиків. Цікаво, що дні народження і свята святкують досить скромно: один чи два тортики і чай  або  кава, кока-кола, фрукти. Або в кафе – тістечко і щось з напоїв.

Ще економлять газ, світло воду. До речі, на стічні, дощові води введено податок в залежності від величини даху. Ця вода збирається в спеціальні ємкості і використовується для поливу квітів, кущів, дерев, які німці просто обожнюють, в їх маленьких, охайних міні-садочках.  

Ще німці – завзяті колекціонери, починаючи з дитинства. До досить похилого віку нагромаджують чимало предметів в колекції, а  потім у своїх приватних оселях (в окремій кімнаті  чи декількох) відкривають музей, доступний для відвідування широкому загалу. Є у них музей кішок, старожитностей,   каміння і т. п.

У дітей виховують велику повагу до людей старшого віку. Онуки постійно провідують своїх дідусів і бабусь, діляться з ними своїми досягненнями, але стараються їх не засмучувати і їм не набридати.

Що ж до сім'ї, то вони довговічні і довготривалі: стосунки        закріплюються і регулюються Законом. Німцям просто не вигідно розривати сімейні "пута", бо розлученого члена сім'ї обкладають додатковими податками. Після цього досить важко влаштуватись на пристойну роботу,  бо за ним закріплюється тавро "неблагонадійний". Тому, якщо і є в сім'ї якісь непорозуміння, стараються їх приховати, владнати і далі жити разом. Часто сімейні узи зміцнюють контракти.

Ще німці – великі патріоти своєї держави, і дуже гордяться цим. Вони з більшим задоволенням купуватимуть німецький національний товар, який сертифікований, більш якісний і коштує значно дорожче, аніж  зарубіжного виробника. Це стосується і продуктів, і товарів широкого вжитку.

Розважливі, зі своїм глибоким внутрішнім світом, німці максимально уникають щонайменших стресів, які провокують різноманітні хвороби, посміхаються і радіють життю. Живуть здоровими і активними до глибокої старості під Богом і з Богом.                      

Світлана ПЕЛИП, 

член товариства 

"Творчий світ".

P.S. Такою побачила німців моя гарна приятелька, якій довелося у них деякий час пожити і попрацювати.  

Цікаво поговорити про сучасну Німеччину, але не тільки про чистоту і порядок. Тут, справді,  акуратно підстрижені газони, охайні, рівненькі дороги, що серпантином пробігають по доглянутих, чистих містах  і селах. Кожен будиночок індивідуально неповторний, як і люди з глибоким внутрішнім світом, високою духовністю і культурою.

І саме про культуру нації хочеться сказати добре слово. Про культуру, що прищеплюється, передається від покоління до покоління і виховує таких самородків духу, які залишили гідну спадщину, як приклад, вартий наслідування. Назвемо хоч окремі імена – Гете, Бетховен, Вагнер.

Ця величність нації відчувається в кожному рухові, погляді, поставі сучасного німця.  

Найперше і найважливіше, чому приділяють увагу німці, – виховання дітей. Сім'я, родина, взаємоповага і взаєморозуміння для них стоять на першому місці. Ще змалечку дітей привчають  до охайності і порядку, щоб кожна річ мала своє місце; дисципліни і чесності; самостійності і самообслуговуванню; відповідальності за свої думки, слова, вчинки.

Батьки і саме батьки проводять з дітьми максимум часу, особливо у вихідні дні, віддаючи перевагу активному спільному відпочинку – прогулянкам, походам з краєзнавчою, історичною, пізнавальною, природознавчою метою на велосипедах (до речі, дуже популярний вид транспорту в країні), пішим, на автівках...

Діти здебільшого зайняті у спортивних секціях. Майже у кожному містечку чи селі, не говорячи вже про великі міста, є цілий ряд доглянутих, сучасних стадіонів, в тому числі й приватних, спортивних майданчиків, басейнів, кінних баз, де вчать спілкуватись і розуміти тварин, їх характер, звички, доглядати за ними.

Німці дуже ощадливі. Бюджет сім'ї планується заздалегідь,  і жодна покупка не здійснюється спонтанно, без попереднього обговорення. Хоч рівень життя у країні досить високий, але дітей оберігають від розбещенності і необдуманих вчинків,  змалку привчають до праці. Якщо, наприклад, хоче чадо нову сучасну куртку чи кросівки, а старі ще в досить пристойному стані, то на них він мусить сам заробити, допомагаючи по господарству старшим людям, вигулюючи собак, розповсюджуючи реклами чи в інтернеті. Точно так само –  і на своє захоплення, якщо воно не “вписується” у прийнятий і обговорений сімейний бюджет.

Індивідуальна  відповідальність за чистоту навколишнього середовища також виховується: заборонено смітити, голосно розмовляти, порушувати встановлений порядок розміреного, самодостатнього життя. Але, крім того, в них популярні пасажирські подорожі  пароплавом для того, щоб допомогти у наведенні порядку в сусідів.   Наприклад, в Амстердамі юні волонтери благодійно очищають місцеву затоку від куп  сміття з метою зробити нашу планету чистішою, щоб дихати стало легше. Про це потім знімають фільми і показують по телевізору, як гарний приклад для наслідування.

Німці дуже скромно і мало їдять. Пропаганда здорового способу життя – на першому плані. Заздалегідь на тиждень складають меню,  і під нього закуповують необхідні продукти. З їжі вони практично нічого не викидають, хоч  час від часу дозволяють собі  купівлю різних смаколиків. Цікаво, що дні народження і свята святкують досить скромно: один чи два тортики і чай  або  кава, кока-кола, фрукти. Або в кафе – тістечко і щось з напоїв.

Ще економлять газ, світло воду. До речі, на стічні, дощові води введено податок в залежності від величини даху. Ця вода збирається в спеціальні ємкості і використовується для поливу квітів, кущів, дерев, які німці просто обожнюють, в їх маленьких, охайних міні-садочках.  

Ще німці – завзяті колекціонери, починаючи з дитинства. До досить похилого віку нагромаджують чимало предметів в колекції, а  потім у своїх приватних оселях (в окремій кімнаті  чи декількох) відкривають музей, доступний для відвідування широкому загалу. Є у них музей кішок, старожитностей,   каміння і т. п.

У дітей виховують велику повагу до людей старшого віку. Онуки постійно провідують своїх дідусів і бабусь, діляться з ними своїми досягненнями, але стараються їх не засмучувати і їм не набридати.

Що ж до сім'ї, то вони довговічні і довготривалі: стосунки        закріплюються і регулюються Законом. Німцям просто не вигідно розривати сімейні "пута", бо розлученого члена сім'ї обкладають додатковими податками. Після цього досить важко влаштуватись на пристойну роботу,  бо за ним закріплюється тавро "неблагонадійний". Тому, якщо і є в сім'ї якісь непорозуміння, стараються їх приховати, владнати і далі жити разом. Часто сімейні узи зміцнюють контракти.

Ще німці – великі патріоти своєї держави, і дуже гордяться цим. Вони з більшим задоволенням купуватимуть німецький національний товар, який сертифікований, більш якісний і коштує значно дорожче, аніж  зарубіжного виробника. Це стосується і продуктів, і товарів широкого вжитку.

Розважливі, зі своїм глибоким внутрішнім світом, німці максимально уникають щонайменших стресів, які провокують різноманітні хвороби, посміхаються і радіють життю. Живуть здоровими і активними до глибокої старості під Богом і з Богом.                      

P.S. Такою побачила німців моя гарна приятелька, якій довелося у них деякий час пожити і попрацювати.