Повідомлення в номер / Смертельна небезпека – СКАЗ

Епізоотична ситуація щодо сказу як по Україні в цілому, так і в районі зокрема залишається напруженою. В квітні  поточного року лабораторно підтверджено  випадок захворювання собаки  на сказ у селі Гішин, котів – у селах Дроздні та Дубове. 

Джерелом зараження являються хворі дикі тварини, які заходять на подвір'я жителів  району, контактують із свійськими тваринами, заражаючи їх смертельним вірусом, створюючи загрозу  для життя як тварин, так і  людей. Тому ще раз нагадуємо нашим читачам про це небезпечне захворювання.

Сказ – вірусне, природно-вогнищеве гостропротікаюче захворювання теплокровних тварин і людини, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, з контактним механізмом передачі збудника інфекції. Найбільше вірусу міститься у головному та спинному мозку і слині хворих тварин. Хвороба характеризується  ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить в п'ятірку найбільше небезпечних захворювань спільних для тварин та людей. 

До сказу сприйнятливі всі види свійських та диких тварин. Особливу небезпеку, як джерело інфекції, становлять бродячі собаки та коти. Основним джерелом інфекції для сільськогосподарських та домашніх тварин є дикі хижаки – вовки, єнотовидні собаки, та особливо лисиці, які можуть нападати на тварин і заражати їх сказом.     

Зараження у людей і тварин здебільшого виникає внаслідок покусів або ослизнення хворими на сказ тваринами. А тому потрібно дуже насторожено ставитися до будь-якого укусу собакою, кішкою чи іншими тваринами людей або тварин, негайно повідомляти про це органи охорони здоров'я та спеціалістів державної ветеринарної медицини.

Існує багато випадків, коли хворі дикі тварини втрачають почуття страху та обережності приходять на подвір'я селян, місця випасу, водопою, утримання худоби та нападають на тварин і людей. Така неадекватна поведінка диких м'ясоїдних тварин є першою ознакою захворювання. Часто мисливці, жителі знаходять трупи червоних лисиць на окраїнах лісу, чагарниках, полях у лісових масивах. У більшості випадків, такі тварини гинуть від сказу, тому чіпати їх не слід, необхідно повідомляти спеціалістів державної ветеринарної медицини. 

Інкубаційний період (період до проявлення перших клінічних ознак захворювання) триває від 7-8 днів до 3-ьох місяців (іноді до 6-ти місяців і навіть до одного року), що становить особливу небезпеку, якщо своєчасно не звернутися до медичних працівників та спеціалістів державної  ветеринарної медицини.

Потрібно знати, що хворі тварини надзвичайно збудливі або навпаки – пригнічені. У них відмічається або агресія, або прагнення лащитися не лише до господаря, виділяється у великій кількості слина, відмічається водобоязнь. У кінці хвороби настають паралічі, відмічається втрата свідомості, наступає смерть.

Лікування хворих сказом тварин не розроблене, і таких тварин знищують, а трупи спалюють.

Собаки чи інші тварини, які покусали людей або тварин, вважаються підозрілими у захворюванні, ізолюються і перебувають під наглядом протягом  10-ти  днів.

Основою ефективного проведення  профілактики та боротьби із сказом є планові відстріли з метою зниження чисельності диких м'ясоїдних тварин, відлов  бродячих собак та котів. 

Керівникам мисливських, лісових організацій та товариств заборонено допускати до полювання мисливських собак, які не щеплені проти сказу і не мають ветеринарного паспорта з відповідною відміткою про щеплення. Мисливцям при знятті шкури з відстрілених  диких м'ясоїдних тварин слід дотримуватися правил безпеки, а у випадку отримання порізу обов'язково звертатися до медичних працівників та спеціалістів державної ветеринарної медицини.

Основними заходами профілактики і боротьби із сказом є  щеплення собак та котів  проти сказу, відлов бродячих собак та котів, впорядкування утримання собак (на прив'язі або у вольєрі).  У разі виявлення трупів м'ясоїдних тварин або тварин із незвичною для них поведінкою (відсутність страху, неспровокований напад на тварин чи людей) потрібно негайно повідомляти про це працівників державної служби ветеринарної медицини, а у випадках покусів ними людей – ще й у медичні установи.

За посередництвом газети "Вісті Ковельщини" звертаємось до жителів міста і району, котрі утримують собак, з нагадуванням про необхідність проведення профілактичних щеплень тварин проти сказу у державних ветеринарних установах району.

Пам'ятайте, що собаки, незалежно від їх породи і призначення, які  знаходяться            (навіть з ошийниками, жетонами і в намордниках) на вулиці, фермі, парках та інших громадських місцях без своїх власників вважаються бродячими.

Вакцинацію тварин проти сказу проводять спеціалісти в установах державної ветеринарної медицини району.  Прохання до всіх власників собак не бути легковажними і привести своїх чотирилапих друзів для щеплення, яке  проводиться безкоштовно.

Таміла ДАРЧИК,

головний спеціаліст Ковельського управління ГУ  Держпродспоживслужби у Волинській області.

Епізоотична ситуація щодо сказу як по Україні в цілому, так і в районі зокрема залишається напруженою. В квітні  поточного року лабораторно підтверджено  випадок захворювання собаки  на сказ у селі Гішин, котів – у селах Дроздні та Дубове. 

Джерелом зараження являються хворі дикі тварини, які заходять на подвір'я жителів  району, контактують із свійськими тваринами, заражаючи їх смертельним вірусом, створюючи загрозу  для життя як тварин, так і  людей. Тому ще раз нагадуємо нашим читачам про це небезпечне захворювання.

Сказ – вірусне, природно-вогнищеве гостропротікаюче захворювання теплокровних тварин і людини, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, з контактним механізмом передачі збудника інфекції. Найбільше вірусу міститься у головному та спинному мозку і слині хворих тварин. Хвороба характеризується  ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. У відповідності до оцінки ВООЗ, вона входить в п'ятірку найбільше небезпечних захворювань спільних для тварин та людей. 

До сказу сприйнятливі всі види свійських та диких тварин. Особливу небезпеку, як джерело інфекції, становлять бродячі собаки та коти. Основним джерелом інфекції для сільськогосподарських та домашніх тварин є дикі хижаки – вовки, єнотовидні собаки, та особливо лисиці, які можуть нападати на тварин і заражати їх сказом.     

Зараження у людей і тварин здебільшого виникає внаслідок покусів або ослизнення хворими на сказ тваринами. А тому потрібно дуже насторожено ставитися до будь-якого укусу собакою, кішкою чи іншими тваринами людей або тварин, негайно повідомляти про це органи охорони здоров'я та спеціалістів державної ветеринарної медицини.

Існує багато випадків, коли хворі дикі тварини втрачають почуття страху та обережності приходять на подвір'я селян, місця випасу, водопою, утримання худоби та нападають на тварин і людей. Така неадекватна поведінка диких м'ясоїдних тварин є першою ознакою захворювання. Часто мисливці, жителі знаходять трупи червоних лисиць на окраїнах лісу, чагарниках, полях у лісових масивах. У більшості випадків, такі тварини гинуть від сказу, тому чіпати їх не слід, необхідно повідомляти спеціалістів державної ветеринарної медицини. 

Інкубаційний період (період до проявлення перших клінічних ознак захворювання) триває від 7-8 днів до 3-ьох місяців (іноді до 6-ти місяців і навіть до одного року), що становить особливу небезпеку, якщо своєчасно не звернутися до медичних працівників та спеціалістів державної  ветеринарної медицини.

Потрібно знати, що хворі тварини надзвичайно збудливі або навпаки – пригнічені. У них відмічається або агресія, або прагнення лащитися не лише до господаря, виділяється у великій кількості слина, відмічається водобоязнь. У кінці хвороби настають паралічі, відмічається втрата свідомості, наступає смерть.

Лікування хворих сказом тварин не розроблене, і таких тварин знищують, а трупи спалюють.

Собаки чи інші тварини, які покусали людей або тварин, вважаються підозрілими у захворюванні, ізолюються і перебувають під наглядом протягом  10-ти  днів.

Основою ефективного проведення  профілактики та боротьби із сказом є планові відстріли з метою зниження чисельності диких м'ясоїдних тварин, відлов  бродячих собак та котів. 

Керівникам мисливських, лісових організацій та товариств заборонено допускати до полювання мисливських собак, які не щеплені проти сказу і не мають ветеринарного паспорта з відповідною відміткою про щеплення. Мисливцям при знятті шкури з відстрілених  диких м'ясоїдних тварин слід дотримуватися правил безпеки, а у випадку отримання порізу обов'язково звертатися до медичних працівників та спеціалістів державної ветеринарної медицини.

Основними заходами профілактики і боротьби із сказом є  щеплення собак та котів  проти сказу, відлов бродячих собак та котів, впорядкування утримання собак (на прив'язі або у вольєрі).  У разі виявлення трупів м'ясоїдних тварин або тварин із незвичною для них поведінкою (відсутність страху, неспровокований напад на тварин чи людей) потрібно негайно повідомляти про це працівників державної служби ветеринарної медицини, а у випадках покусів ними людей – ще й у медичні установи.

За посередництвом газети "Вісті Ковельщини" звертаємось до жителів міста і району, котрі утримують собак, з нагадуванням про необхідність проведення профілактичних щеплень тварин проти сказу у державних ветеринарних установах району.

Пам'ятайте, що собаки, незалежно від їх породи і призначення, які  знаходяться            (навіть з ошийниками, жетонами і в намордниках) на вулиці, фермі, парках та інших громадських місцях без своїх власників вважаються бродячими.

Вакцинацію тварин проти сказу проводять спеціалісти в установах державної ветеринарної медицини району.  Прохання до всіх власників собак не бути легковажними і привести своїх чотирилапих друзів для щеплення, яке  проводиться безкоштовно.