Цими днями соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила результати дослідження "Ставлення українців до запровадження ринку землі", яке проводилося наприкінці квітня. Підсумки опитування абсолютно однозначні – більш як 77% громадян вважають, що доля українських чорноземів має вирішуватися на всенародному референдумі, 75% – планують взяти участь у такому голосуванні. Ще більше – 79% людей виступають проти ідеї розпродати іноземним корпораціям та банкам українські сільськогосподарські землі, в тому числі особливо цінні.
На мою думку, такі результати опитування українських громадян не випадкові. Адже навіть у нинішніх непростих економічних умовах аграрна галузь є стратегічно важливою для держави, бо не тільки забезпечує українців продуктами харчування, стабільно нарощуючи виробництво продукції, а й дає чималі фінансові надходження для Державного бюджету.
Досі держава нічого не зробила, щоб допомогти фермерам, малим та середнім сільгоспвиробникам стати справжніми господарями на рідній землі: не створено Земельного банку, не передбачено механізму кредитування, інших важелів впливу, що забезпечили б справедливість при формуванні ринку сільськогосподарської землі. А після старту земельного ринку скасовуються привілеї для українських фермерів під час купівлі сільськогосподарських угідь.
Багаторічна боротьба українського народу з олігархатом за землю вступила в завершальну фазу. В попередні роки і до сьогоднішнього для влада була неперебірливою в цій битві "без правил": масове рейдерство, немислимі за масштабами побори за право оренди, ліквідація підтримки фермерства, знищення навіть мізерних пільг для селян –стали сьогодні нормою.
Мета цієї великомасштабної і руйнівної операції очевидна і зрозуміла: якомога швидше і за безцінь відібрати у народу останнє, що в нього ще залишилося, – рідну землю!
Водночас олігархічна влада сьогодні, замість забезпечення охорони земель від бездумного розбазарювання, намагається вкласти у свідомість українців злочинну тезу про те, що тільки масовий розпродаж земель сільськогосподарського призначення призведе до економічного зростання і в подальшому –економічного розквіту України.
Зрозуміло для чого це робиться. Адже ключові діячі нинішньої влади незаконно розпоряджаються сотнями тисяч гектарів, які вони мріють спочатку оформити у власність за безцінь, а потім перепродати транснаціональним аргохолтингам вже по світових цінах. Вартість 1 га гемлі сільськогосподарського призначення в країнах Європи: Швейцарія – 70 тис. доларів, Великобританія – 31,4 тис. доларів, Німеччина – 32,3 тис. доларів, Польща – 10,3 тис. доларів. Україна лише – 500-700 доларів.
Земля повинна давати людям роботу і дохід. Це ключова мета політики, яка пропонується на селі: розвиток, а не знищення, як зараз сімейного фермерства! А разом з тим – і розвиток, а не знищення села. Мова про заборону продажу землі йде тому, що саме цей час потрібен, щоб міцно поставити на ноги українське фермерство. Щоб у нас, як і у всіх аграрно розвинутих країнах, було не 39 тис. ферм, а хоча б як у Польщі – 2,5 мільйона. Україна має обрати таку стратегію, щоб розвивати фермерське господарство і отримувати прибуток від продажу готової переробленої продукції. Адже від продажу сировини Україна щорічно отримує 7,8 мільярда Євро. А Італія, яка торгує переробленою сировиною, в 10 раз більше!
Після внесення парламентською більшістю змін до Земельного кодексу під тиском міжнародних спекулянтів та вітчизняних олігархів з 1 липня розпочнеться тотальний і безконтрольний дерибан української сільськогосподарської землі під гаслом, що кожен громадянин, який опинився у скруті, зможе продати свій пай та отримати за нього вкрай мізерну, порівняно з іншими країнами, плату. Але чи вдасться розширити свої угіддя українським аграріям, які хочуть господарювати на своїй землі?
Переконаний – ні, бо в нинішніх умовах це буде змагання грошей, великого вітчизняного та іноземного капіталу, встояти перед яким нашому фермеру, малому чи середньому агровиробнику буде не під силу. А люди похилого віку, які вже не можуть обробляти свої паї, віддадуть їх за безцінь тому, хто запропонує хоч трохи вищу ціну, ніж свій односелець-фермер.
Ухвалений законопроєкт №2194 містить низку інших ризиків, що можуть обернутися справжньою катастрофою для держави. Він, зокрема, скасовує поняття "особливо цінні землі", які не можна продавати. Це означає, що знімається заборона на продаж національних заповідників, водойм, лісів, чорноземів, тобто продавати можна буде все. Водночас держава повністю усувається від контролю за використанням сільськогосподарських земель, і тепер рішення про зміну її цільового призначення ухвалюватиме власник, той, хто купить землю, в тому числі й іноземці. Екологічною катастрофою може обернутися скасування положення чинного Земельного кодексу про заборону зняття верхнього родючого шару ґрунту.
По суті, наших селян і фермерів просто зганяють з їхньої землі. Їх також хочуть змусити виходити на електронні аукціони та конкурувати щодо купівлі землі з глобальними банками і корпораціями. За таких умов, запровадження бездумної купівлі та продажу земель сільськогосподарського призначення є неприпустимим. Наслідки такого кроку можуть бути трагічними – аж до втрати Україною своєї території та незалежності – економічної й політичної.
Переконаний: рішення про те, як розпорядитися національним багатством, дозволити чи відкласти вільну купівлю та продаж землі, має ухвалювати лише її законний власник – український народ. Щоб визначити волю народу, є єдиний спосіб – загальнонаціональний референдум. "Батьківщина" разом із українськими аграріями, фермерами ініціює проведення всеукраїнського референдуму щодо відкриття земельного ринку. 22 травня відбудуться всеукраїнські збори ініціативної групи, яка готова взятися за організацію опитування.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є український народ. Отже, саме він має вирішувати, чи варто пускати землю з молотка.
Земля – це стратегічний ресурс, який годуватиме нашу націю упродовж мільйонів років. За неї боролися українські патріоти колись і нині відстоюють ціною власного життя. Відстоїмо її зараз – збережемо нашу волю і незалежність.
Володимир Андросюк, депутат Ковельської районної ради (фракція "Батьківщина").
Залишити коментар