Інна Темрук: “Я танцюю з дитинства”
"Дзвіночок" і "Лісова пісня" стали абсолютними переможцями, виборовши сім Гран-прі і перше місце.
Мелодія птахом злітає,
Серця молоді окриля,
І юність Поліського краю
У дружньому танці кружля.
Танцюючи, ми перевершуємо самі себе, стаємо сильними, цілеспрямованими, витривалими, розкриваємо нові грані, можливості і таланти. Яскравим підтвердженням цих слів є абсолютна перемога учасників Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта") у конкурсі-фестивалі "Зірка Карпат", що відбувся у Яремчі 22 травня ц. р. Талановиті ковельські танцюристи поповнили культурну скарбничку нашого міста, ставши абсолютними переможцями конкурсу, де здобули 4 Гран-прі.
І знову зіркова слава чекала на них через тиждень – 29 травня ц. р.: три Гран-прі і перше місце у Всеукраїнському різножанровому конкурсі-фестивалі мистецтв "Пальмова першість", що проходив у Вінниці.
Журналісти нашої газети не могли залишити поза увагою успіх ковельських танцюристів, тому зустрілись з керівником цих колективів Інною Темрук, яка з перших хвилин спілкування "підкорила" наші серця своєю вишуканістю, колосальною енергетикою, мудрістю жінки, керівника, мами і берегині.
Інна Темрук ніколи не прагнула до слави, але визнання не забарилося – численні Грамоти і Подяки різних рівнів, блискучі виступи колективів на різноманітних фестивалях і конкурсах. Кожен концерт у нашому місті не проходить без їхньої участі. Але особливо молодий хореограф дорожить відзнакою "Музичний олімп" від Всеукраїнського об'єднання "Країна".
– Інно Олександрівно, щиро вітаємо із заслуженою перемогою! Ви, без перебільшення, абсолютні переможці, гордість нашого міста, адже разом із своїми вихованцями ще раз підтвердили, що Ковель створює дивовижний, різнобарвний світ танцю, прикрашений талантами, натхненням і любов'ю до цього мистецтва. Очікували на таке визнання?
– Відверто кажучи, ні. Почну з конкурсу-фестивалю "Зірка Карпат", що проходив у м. Яремчі. Місто Ковель представляли 48 учасників із двох колективів. Середня і старша група зразкового ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та основна танцювальна група народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня".
Ковельські танцюристи представили 4 танці: "Фінська Полька" – середня група, "Туди-сюди" та "Подоляночка" – старша група ансамблю "Дзвіночок". А "Лісова пісня" представила хореографічну композицію "Ой, у вишневому саду".
Програма фестивалю складалася із двох відділень. Ми виступали у другому, але не розуміли чому. І ось – момент нагородження, колективи з різних куточків України один за одним отримують нагороди і відзнаки, а про нас, нібито, усі забули (авт.-посміхається). Діти помітно хвилювалися, та й, власне, у мене серце тріпотіло від хвилювань.
"Невже, поїдемо додому ні з чим?" – думалось. Однак ми помилялись. Високоповажне журі оголосило нас абсолютними переможцями фестивалю "Зірка Карпат". Як результат – 4 Гран-прі Всеукраїнського фестивалю.
Буквально через тиждень 29 травня ц. р. ми взяли участь у Всеукраїнському різножанровому конкурсі-фестивалі мистецтв "Пальмова першість", що проходив у Вінниці. У номінації "Хореографічне мистецтво" молодша дитяча вікова категорія Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" виборола почесне перше місце. У цій же номінації змішана і середня дитячі вікові категорії, які представили танець "Подоляночка", "Туди-сюди" були також відзначені Гран-прі. Блискуче виступила старша дитяча вікова категорія Народного аматорського ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня". Як результат – ще одне Гран-прі.
Досі діти перебувають під позитивними враженнями від поїздок. Адже в Карпатах вони релаксували в басейні готелю, відвідували різноманітні екскурсії, купували сувеніри. Особливо запам'ятався дивовижний фонтан у Вінниці, світлові шоу. Це справді незабутні моменти у нашому житті.
– Пані Інно, а давайте поринемо у спогади і пригадаємо як же усе починалось… Чи пригадуєте момент, коли Ви, ще зовсім юною, взяли на себе відповідальність стати хореографом танцювального колективу?
– Зразковий ансамбль народного танцю "Дзвіночок" має творчий стаж, довжиною у 18 років. Але все розпочалося значно раніше. Дитяча студія народного танцю була створена при народному аматорському ансамблі пісні і танцю "Лісова пісня". За роки існування колектив очолювали талановиті балетмейстери і хореографи. До 1994 року ним керувала Тетяна Корнелюк. Пізніше колектив взяв під керівництво Сергій Панюс.
В 2003 році після закінчення Волинського училища культури і мистецтв я прийшла на роботу у Народний дім "Просвіта" керівником гуртка хореографії на базі ансамблю "Лісової пісні". Лише згодом очолила танцювальний колектив, який отримав назву "Дзвіночок". До речі, назву він отримав із врахуванням думки наших вихованців. Назва настільки сподобалася нашим дітям, що ми не могли не прислухатися до їхніх бажань.
"Дзвіночок!", "Ура!", – немов в унісон забриніли голоси юних "дзвіночків". Мрія дітей здійснилися. Минав час, ми працювали, проводили репетиції, брали участь у різних концертах, конкурсах, неодноразово бували за кордоном.
І ось настав той довгоочікуваний момент. За вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність танцювальному колективу у 2015 році присвоїли звання "зразковий аматорський". Нині в ансамблі займається понад 90 дітей, віком від 5 до 15 років.
– Танцюристом може стати далеко не кожен, адже це наполеглива праця, бажання і відданість улюбленій справі?
– Відмінною рисою хорошого танцюриста є природна легкість в рухах. Тут потрібно проявити свої надзвичайні можливості. Але, повірте, ми не можемо знати за декілька репетицій, хто з дітей можна стати хорошим танцюристом. Я беру у свою "команду" усіх бажаючих, відповідно до віку. Для мене усі рівні, тому не проводжу ніяких "відбір-кастингів". Адже кожна дитина для мене – особистість і індивідуальність.
Колектив вирізняється оригінальними підборами хореографії, постановок та сценічних костюмів. Його візиткою є природний артистизм, а безпосередня щирість дітей стали запорукою участі в чисельних благодійних заходах, урочистостях міського, районного та обласного рівнів. Ансамбль "Дзвіночок" бере активну участь в міських, міжнародних, всеукраїнських фестивалях та конкурсах.
– Інно Олександрівно, чи пам'ятаєте свої перші кроки хореографа, перші виступи, перемоги і визнання?
– Танцювальна стежина не була для мене легкою. Бували моменти, що були певні розчарування, але мої "дзвіночки" завжди мене надихають: поглянеш у їхні допитливі оченята і усі негаразди відходять на другий план. Згодом прийшло визнання. Під час одного із фестивалів "Танцююче місто" "Дзвіночок" визнали найкращим колективом м. Ковеля.
Я танцюю з дитинства. В свій час у Ковелі був ансамбль "Веселі чобітки", яким керувала Тетяна Корнелюк. У мене не все завжди виходило, часом виникала апатія, було навіть, що рік не танцювала. Але з часом прийшло усвідомлення того, що без народних танців не уявляю свого життя. Склала іспити у Волинське училище культури і мистецтв. У моїх починаннях мене підтримала Тетяна Дмитрівна, а викладачі училища навчили не пасувати перед труднощами, а цілеспрямовано йти вперед. Цьому навчаю і своїх вихованців. Мої діти – донька Анастасія і син Нікіта теж танцюють у "Дзвіночку". Це мене, як маму, не може не тішити. Можна сказати, що вони виросли у цьому колективі, бо змалку приходили разом зі мною на численні репетиції.
– Пані Інно, Ви є "мамою" двох танцювальних колективів. Це – колосальна праця, недоспані ночі, відповідальність за організацію поїздок. Як вам це вдається?
– Моїми натхненниками і стимулом вдосконалюватися завжди були і є наші діти. Але, справді, без підтримки ми б нічого не досягли. Висловлюю щирі слова вдячності міській владі, управлінню культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради (начальник Андрій Мигуля), директору комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта" Михайлу Пірожику, які, в міру можливостей, дбають про виділення коштів на пошиття сценічних костюмів, організацію транспорту.
Не уявляю жодної поїздки без посильної допомоги батьків наших вихованців, адже вони беруть на себе фінансові витрати, вболівають за виступи. Велике їм спасибі!
Не можу не згадати Лілію Літвін, котра багато років віддано працює у нас костюмером і старанно береже наші сценічні костюми, разом працюємо над їх розробкою і дизайном, сценічними образами дітей. Мені пощастило, адже поруч зі мною колеги і друзі, на яких можна покластися. Бажаю всім радості, любові, добра і успіхів у всіх нових починаннях!
27 червня ц. р. о 15.00 год. на парковій сцені парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки відбудеться звітний концерт зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок". Запрошуємо наших шанувальників та усіх бажаючих завітати на цю подію!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: старша група народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (під час інсценізації спектаклю "За двома зайцями") – учасники Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце"; Інна ТЕМРУК, керівник ансамблів "Дзвіночок" та "Лісова пісня"; учасники середньої групи Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" Ілля КАШИРЕЦь і Сергій ЦИПКО; після виступу "дзвіночків" у Вінниці; заслужені нагороди ковельських танцюристів.
Фото з архіву Народного дому "Просвіта".
"Дзвіночок" і "Лісова пісня" стали абсолютними переможцями, виборовши сім Гран-прі і перше місце.
Мелодія птахом злітає,
Серця молоді окриля,
І юність Поліського краю
У дружньому танці кружля.
Танцюючи, ми перевершуємо самі себе, стаємо сильними, цілеспрямованими, витривалими, розкриваємо нові грані, можливості і таланти. Яскравим підтвердженням цих слів є абсолютна перемога учасників Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта") у конкурсі-фестивалі "Зірка Карпат", що відбувся у Яремчі 22 травня ц. р. Талановиті ковельські танцюристи поповнили культурну скарбничку нашого міста, ставши абсолютними переможцями конкурсу, де здобули 4 Гран-прі.
І знову зіркова слава чекала на них через тиждень – 29 травня ц. р.: три Гран-прі і перше місце у Всеукраїнському різножанровому конкурсі-фестивалі мистецтв "Пальмова першість", що проходив у Вінниці.
Журналісти нашої газети не могли залишити поза увагою успіх ковельських танцюристів, тому зустрілись з керівником цих колективів Інною Темрук, яка з перших хвилин спілкування "підкорила" наші серця своєю вишуканістю, колосальною енергетикою, мудрістю жінки, керівника, мами і берегині.
Інна Темрук ніколи не прагнула до слави, але визнання не забарилося – численні Грамоти і Подяки різних рівнів, блискучі виступи колективів на різноманітних фестивалях і конкурсах. Кожен концерт у нашому місті не проходить без їхньої участі. Але особливо молодий хореограф дорожить відзнакою "Музичний олімп" від Всеукраїнського об'єднання "Країна".
– Інно Олександрівно, щиро вітаємо із заслуженою перемогою! Ви, без перебільшення, абсолютні переможці, гордість нашого міста, адже разом із своїми вихованцями ще раз підтвердили, що Ковель створює дивовижний, різнобарвний світ танцю, прикрашений талантами, натхненням і любов'ю до цього мистецтва. Очікували на таке визнання?
– Відверто кажучи, ні. Почну з конкурсу-фестивалю "Зірка Карпат", що проходив у м. Яремчі. Місто Ковель представляли 48 учасників із двох колективів. Середня і старша група зразкового ансамблю народного танцю "Дзвіночок" та основна танцювальна група народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня".
Ковельські танцюристи представили 4 танці: "Фінська Полька" – середня група, "Туди-сюди" та "Подоляночка" – старша група ансамблю "Дзвіночок". А "Лісова пісня" представила хореографічну композицію "Ой, у вишневому саду".
Програма фестивалю складалася із двох відділень. Ми виступали у другому, але не розуміли чому. І ось – момент нагородження, колективи з різних куточків України один за одним отримують нагороди і відзнаки, а про нас, нібито, усі забули (авт.-посміхається). Діти помітно хвилювалися, та й, власне, у мене серце тріпотіло від хвилювань.
"Невже, поїдемо додому ні з чим?" – думалось. Однак ми помилялись. Високоповажне журі оголосило нас абсолютними переможцями фестивалю "Зірка Карпат". Як результат – 4 Гран-прі Всеукраїнського фестивалю.
Буквально через тиждень 29 травня ц. р. ми взяли участь у Всеукраїнському різножанровому конкурсі-фестивалі мистецтв "Пальмова першість", що проходив у Вінниці. У номінації "Хореографічне мистецтво" молодша дитяча вікова категорія Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" виборола почесне перше місце. У цій же номінації змішана і середня дитячі вікові категорії, які представили танець "Подоляночка", "Туди-сюди" були також відзначені Гран-прі. Блискуче виступила старша дитяча вікова категорія Народного аматорського ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня". Як результат – ще одне Гран-прі.
Досі діти перебувають під позитивними враженнями від поїздок. Адже в Карпатах вони релаксували в басейні готелю, відвідували різноманітні екскурсії, купували сувеніри. Особливо запам'ятався дивовижний фонтан у Вінниці, світлові шоу. Це справді незабутні моменти у нашому житті.
– Пані Інно, а давайте поринемо у спогади і пригадаємо як же усе починалось… Чи пригадуєте момент, коли Ви, ще зовсім юною, взяли на себе відповідальність стати хореографом танцювального колективу?
– Зразковий ансамбль народного танцю "Дзвіночок" має творчий стаж, довжиною у 18 років. Але все розпочалося значно раніше. Дитяча студія народного танцю була створена при народному аматорському ансамблі пісні і танцю "Лісова пісня". За роки існування колектив очолювали талановиті балетмейстери і хореографи. До 1994 року ним керувала Тетяна Корнелюк. Пізніше колектив взяв під керівництво Сергій Панюс.
В 2003 році після закінчення Волинського училища культури і мистецтв я прийшла на роботу у Народний дім "Просвіта" керівником гуртка хореографії на базі ансамблю "Лісової пісні". Лише згодом очолила танцювальний колектив, який отримав назву "Дзвіночок". До речі, назву він отримав із врахуванням думки наших вихованців. Назва настільки сподобалася нашим дітям, що ми не могли не прислухатися до їхніх бажань.
"Дзвіночок!", "Ура!", – немов в унісон забриніли голоси юних "дзвіночків". Мрія дітей здійснилися. Минав час, ми працювали, проводили репетиції, брали участь у різних концертах, конкурсах, неодноразово бували за кордоном.
І ось настав той довгоочікуваний момент. За вагомий внесок у розвиток культури українського народу, високий художній рівень та виконавську майстерність танцювальному колективу у 2015 році присвоїли звання "зразковий аматорський". Нині в ансамблі займається понад 90 дітей, віком від 5 до 15 років.
– Танцюристом може стати далеко не кожен, адже це наполеглива праця, бажання і відданість улюбленій справі?
– Відмінною рисою хорошого танцюриста є природна легкість в рухах. Тут потрібно проявити свої надзвичайні можливості. Але, повірте, ми не можемо знати за декілька репетицій, хто з дітей можна стати хорошим танцюристом. Я беру у свою "команду" усіх бажаючих, відповідно до віку. Для мене усі рівні, тому не проводжу ніяких "відбір-кастингів". Адже кожна дитина для мене – особистість і індивідуальність.
Колектив вирізняється оригінальними підборами хореографії, постановок та сценічних костюмів. Його візиткою є природний артистизм, а безпосередня щирість дітей стали запорукою участі в чисельних благодійних заходах, урочистостях міського, районного та обласного рівнів. Ансамбль "Дзвіночок" бере активну участь в міських, міжнародних, всеукраїнських фестивалях та конкурсах.
– Інно Олександрівно, чи пам'ятаєте свої перші кроки хореографа, перші виступи, перемоги і визнання?
– Танцювальна стежина не була для мене легкою. Бували моменти, що були певні розчарування, але мої "дзвіночки" завжди мене надихають: поглянеш у їхні допитливі оченята і усі негаразди відходять на другий план. Згодом прийшло визнання. Під час одного із фестивалів "Танцююче місто" "Дзвіночок" визнали найкращим колективом м. Ковеля.
Я танцюю з дитинства. В свій час у Ковелі був ансамбль "Веселі чобітки", яким керувала Тетяна Корнелюк. У мене не все завжди виходило, часом виникала апатія, було навіть, що рік не танцювала. Але з часом прийшло усвідомлення того, що без народних танців не уявляю свого життя. Склала іспити у Волинське училище культури і мистецтв. У моїх починаннях мене підтримала Тетяна Дмитрівна, а викладачі училища навчили не пасувати перед труднощами, а цілеспрямовано йти вперед. Цьому навчаю і своїх вихованців. Мої діти – донька Анастасія і син Нікіта теж танцюють у "Дзвіночку". Це мене, як маму, не може не тішити. Можна сказати, що вони виросли у цьому колективі, бо змалку приходили разом зі мною на численні репетиції.
– Пані Інно, Ви є "мамою" двох танцювальних колективів. Це – колосальна праця, недоспані ночі, відповідальність за організацію поїздок. Як вам це вдається?
– Моїми натхненниками і стимулом вдосконалюватися завжди були і є наші діти. Але, справді, без підтримки ми б нічого не досягли. Висловлюю щирі слова вдячності міській владі, управлінню культури, молоді та спорту виконкому Ковельської міської ради (начальник Андрій Мигуля), директору комунального закладу "Ковельський Народний дім "Просвіта" Михайлу Пірожику, які, в міру можливостей, дбають про виділення коштів на пошиття сценічних костюмів, організацію транспорту.
Не уявляю жодної поїздки без посильної допомоги батьків наших вихованців, адже вони беруть на себе фінансові витрати, вболівають за виступи. Велике їм спасибі!
Не можу не згадати Лілію Літвін, котра багато років віддано працює у нас костюмером і старанно береже наші сценічні костюми, разом працюємо над їх розробкою і дизайном, сценічними образами дітей. Мені пощастило, адже поруч зі мною колеги і друзі, на яких можна покластися. Бажаю всім радості, любові, добра і успіхів у всіх нових починаннях!
27 червня ц. р. о 15.00 год. на парковій сцені парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки відбудеться звітний концерт зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок". Запрошуємо наших шанувальників та усіх бажаючих завітати на цю подію!
Світлана ТРОЦЮК.
НА ЗНІМКАХ: старша група народного ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня" (під час інсценізації спектаклю "За двома зайцями") – учасники Ковельського аматорського експериментального театру-студії "10 ряд 10 місце"; Інна ТЕМРУК, керівник ансамблів "Дзвіночок" та "Лісова пісня"; учасники середньої групи Зразкового аматорського ансамблю народного танцю "Дзвіночок" Ілля КАШИРЕЦь і Сергій ЦИПКО; після виступу "дзвіночків" у Вінниці; заслужені нагороди ковельських танцюристів.
Фото з архіву Народного дому "Просвіта".
Інна Темрук: “Я танцюю з дитинства”
Залишити коментар