Вони воювали за Україну
Як ми вже повідомляли, 6 липня ц.р. у Ковелі на Меморіалі Слави відбувся мітинг з нагоди 77-ої річниці визволення міста від нацистських загарбників. У ньому взяли участь представники міської і районної влади, громадськості, духовенства.
На жаль, учасників бойових дій у роки Другої світової війни тут видно не було – в живих їх практично не залишилося нікого. Ветеранську спільноту представляли "діти війни", ветерани праці і Збройних Сил, учасники АТО/ ООС. Але всіх їх об’єднало прагнення віддати данину шани і поваги пам’яті визволителям рідного міста, людям, котрі ціною свого життя виборювали перемогу над нацизмом.
Сьогодні по-різному оцінюють підсумки Другої світової. Дехто стверджує, що по її закінченню одна окупація – нацистська змінилась іншою – радянською. У цих словах частка правди є, але далеко не вся: воїни йшли у смертельний бій із ворогом не заради Сталіна чи його більшовицької партії. Вони боронили рідну землю, прагнули швидше здобути перемогу над нацизмом, повернутися у рідні домівки, обійняти своїх матерів, дружин, дітей. Але багато із них залишилися лежати у сирій землі, в тому числі під Ковелем. На їх честь і було відкрито в 1977 році Меморіальний комплекс Слави.
На світлинах ви бачите окремі миті вшанування пам’яті загиблих в боях за Ковель.
Наш кор.
Фото
Сергія Данилюка.
Як ми вже повідомляли, 6 липня ц.р. у Ковелі на Меморіалі Слави відбувся мітинг з нагоди 77-ої річниці визволення міста від нацистських загарбників. У ньому взяли участь представники міської і районної влади, громадськості, духовенства.
На жаль, учасників бойових дій у роки Другої світової війни тут видно не було – в живих їх практично не залишилося нікого. Ветеранську спільноту представляли "діти війни", ветерани праці і Збройних Сил, учасники АТО/ ООС. Але всіх їх об’єднало прагнення віддати данину шани і поваги пам’яті визволителям рідного міста, людям, котрі ціною свого життя виборювали перемогу над нацизмом.
Сьогодні по-різному оцінюють підсумки Другої світової. Дехто стверджує, що по її закінченню одна окупація – нацистська змінилась іншою – радянською. У цих словах частка правди є, але далеко не вся: воїни йшли у смертельний бій із ворогом не заради Сталіна чи його більшовицької партії. Вони боронили рідну землю, прагнули швидше здобути перемогу над нацизмом, повернутися у рідні домівки, обійняти своїх матерів, дружин, дітей. Але багато із них залишилися лежати у сирій землі, в тому числі під Ковелем. На їх честь і було відкрито в 1977 році Меморіальний комплекс Слави.
На світлинах ви бачите окремі миті вшанування пам’яті загиблих в боях за Ковель.
Наш кор.
Фото Сергія Данилюка.
Вони воювали за Україну
Залишити коментар