Престольний празник ковельських греко-католиків
30 червня 1973 року відійшов до Господа блаженний священномученик Василій (Величковський), місіонер Волинської землі, який майже десятиліття (1928-1935) служив і проповідував у м. Ковелі. Перша у світі парафія, що носить його ім'я, знаходиться саме у нашому місті по вул. Величковського, 2. Цьогоріч парафіяни урочисто вшанували пам'ять свого небесного покровителя.
Святкові заходи з нагоди вшанування блаженного Василія тривали на парафії весь червень, бо ж священномученик народився 1 червня 1903 року. Щоп'ятниці вірні збирались до храму на акафіст перед мощами блаженного і отримували помазання святим єлеєм на зцілення душі і тіла.
Напередодні дня переставлення священномученика Василія (Величковського) у храмі відбулась вечірня з литією та молитовні чування з благаннями за всякі потреби, які завершились молебнем до блаженного Василія.
У сам день свята було відслужено святкові утреню та Божественну Літургію.
Найбільші урочистості відбулися в неділю 4 липня. Цього дня парафіяни вітали у своєму храмі Преосвященного Владику Йосафата (Говеру), екзарха Луцького, котрий у співслужінні собору священства звершив Архиєрейську Службу Божу. Під час відправи Владика проповідував про покликання кожного християнина до апостольського служіння, а прикладом особливої ревності у поширенні Євангелія назвав життя і служіння священномученика Василія (Величковського).
Побожні вірні, які цього дня молились на Літургії, численно приступили до Святого Причастя.
Після богослужіння і молитви за Україну духовенство та Божий люд вийшли з храму для освячення новозбудованої дзвіниці.
Опісля відбулось традиційне святкове частування всіх богомольців на подвір'ї біля храму. Особливою родзинкою свята став виступ церковного хору із с. Семигинів, що на Львівщині, котрий майстерно виконав цілу низку духовних пісень.
Радість у серцях, обілля благодаті Божої, ревна молитва і архипастирське благословення — все це засвідчили парафіяни храму блаженного священномученика Василія (Величковського), дякуючи Богові за ці врочисті святкові дні.
о. Іван Дутка.
Фото з архіву храму.
30 червня 1973 року відійшов до Господа блаженний священномученик Василій (Величковський), місіонер Волинської землі, який майже десятиліття (1928-1935) служив і проповідував у м. Ковелі. Перша у світі парафія, що носить його ім'я, знаходиться саме у нашому місті по вул. Величковського, 2. Цьогоріч парафіяни урочисто вшанували пам'ять свого небесного покровителя.
Святкові заходи з нагоди вшанування блаженного Василія тривали на парафії весь червень, бо ж священномученик народився 1 червня 1903 року. Щоп'ятниці вірні збирались до храму на акафіст перед мощами блаженного і отримували помазання святим єлеєм на зцілення душі і тіла.
Напередодні дня переставлення священномученика Василія (Величковського) у храмі відбулась вечірня з литією та молитовні чування з благаннями за всякі потреби, які завершились молебнем до блаженного Василія.
У сам день свята було відслужено святкові утреню та Божественну Літургію.
Найбільші урочистості відбулися в неділю 4 липня. Цього дня парафіяни вітали у своєму храмі Преосвященного Владику Йосафата (Говеру), екзарха Луцького, котрий у співслужінні собору священства звершив Архиєрейську Службу Божу. Під час відправи Владика проповідував про покликання кожного християнина до апостольського служіння, а прикладом особливої ревності у поширенні Євангелія назвав життя і служіння священномученика Василія (Величковського).
Побожні вірні, які цього дня молились на Літургії, численно приступили до Святого Причастя.
Після богослужіння і молитви за Україну духовенство та Божий люд вийшли з храму для освячення новозбудованої дзвіниці.
Опісля відбулось традиційне святкове частування всіх богомольців на подвір'ї біля храму. Особливою родзинкою свята став виступ церковного хору із с. Семигинів, що на Львівщині, котрий майстерно виконав цілу низку духовних пісень.
Радість у серцях, обілля благодаті Божої, ревна молитва і архипастирське благословення — все це засвідчили парафіяни храму блаженного священномученика Василія (Величковського), дякуючи Богові за ці врочисті святкові дні.
о. Іван Дутка.
Фото з архіву храму.
Залишити коментар