Повідомлення в номер / На порозі нового навчального

З 1 вересня в українських школах почнуть діяти нові норми харчування. Це означає, що у шкільному меню буде обмежена кількість солі, цукру, жирів. При цьому страви стануть різноманітнішими. Водночас не всі навчальні заклади готові до впровадження реформи харчування технічно, багатьом ще належить організувати закупівлі й обладнати харчоблоки. Як довго триватиме перехідний період і чого чекати школярам вже восени, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Нове меню і перехідний період

Уже понад рік в Україні триває реформа харчування в школах. Нею займається перша леді Олена Зеленська разом із фахівцями міністерств освіти (МОН), охорони здоров’я (МОЗ) та Держпродспоживслужби (ДПСС). Минулий рік ініціатори реформи присвятили аналізу проблем шкільного харчування та оновленню нормативної бази. З початку 2021 року запрацював новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, а у травні експерти презентували нове шкільне меню. 

Оновлене меню, за яким годуватимуть школярів з вересня, розраховане на 4 тижні. Воно складається із 160 страв, зокрема традиційних українських, середземноморських, сезонних,безглютенових та безлактозних пропозицій. 

Наприклад, школярам планують давати сирну запіканку з бананом та ягодами, чахохбілі з куркою, кускус, шпундру, рибні нагетси, полтавський борщ, банош, пудинг, лобіо та бефстроганов. Меню розробив відомий український кухар Євген Клопотенко разом із командоюпроєкту CultFood. Над раціоном працювали технологи, дієтологи і фахівці МОЗ.

Згідно з новими нормами, у стравах школярів повинна бути обмежена кількість солі, цукру, жирів. У раціоні має з’явитися більше м’яса, молочних продуктів, фруктів, горіхів, ягід. Також встановлено калорійність сніданку – 25-30% від добової потреби, обіду – 30-45%.

З вересня в українських школах заборонено подавати ковбаси, сосиски, рибні консерви, непастеризоване молоко, непастеризовані соки, снеки, які перевищують норму цукру чи солі, вироби з кремом.

«Ця глобальна реформа, всеукраїнська реформа - про дітей і для дітей, задля здоров’я наших дітей сьогодні і задля здоров’я українців у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська. 

Аби всі школи встигли підготуватись до нових правил, до кінця року уряд встановив перехідний період і наклав мораторій на штрафи.Згідно з постановою, до 1 січня 2022 року школи не будуть притягувати до відповідальності, якщо перевірки виявлять порушення нових норм харчування.У МОН кажуть, що розуміють об’єктивні труднощі з організацією закупівель продуктів та послуг харчування. Але закликають не відкладати і вже долучатись до реформування. 

Необхідність модернізації харчоблоків 

Повноцінній перехід на нове меню майже неможливий без сучасного кухонного устаткування. Тож під особливий контроль потрапляє стан харчоблоків, де готується їжа для дітей.З початку серпня спеціалісти Держпродспоживслужби перевірили 1791 школу на предмет  готовності до нового навчального року. Порушення виявили у 1174 закладах освіти.

«Цього року при комісійних перевірках звертається увага на дуже багато нових норм у зв’язку із впровадженням нового Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Вони стосуються: стану утримання території, створення умов для дітей з особливими освітніми потребами, стану забезпечення меблями, створення умов для учнів початкових класів, стану проведення лабораторних досліджень факторів середовища», – пояснюєочільниця ДПСС Владислава Магалецька.

У ДПСС зауважують, що більшість порушень, які виявили під час перевірок, стосуються саме стану обладнання і харчоблоків. Серед найбільш поширених: недостатня кількість кухонного та столового посуду, холодильного і технологічного обладнання, відсутність належних умов для миття рук як в харчоблоках, так і в обідніх залах. 

Окрема проблема – це необхідність проведення капітального ремонту. Але вона поступово вирішується. У 2020 році понад 1809 шкіл відремонтували свої харчоблоки. На це пішло майже 500 мільйонів гривень: 400 млн. грн. – з Державного бюджету та майже 100 млн. грн. – з місцевих бюджетів. Найбільше коштів з державного бюджету було спрямовано до Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей. З місцевих бюджетів найбільше коштів було виділено в Києві.Цьогоріч обіцяють виділити на модернізацію їдалень не меншу суму. На 2021 рік запланована субвенція «Спроможна школа», якою навчальні заклади можуть скористатися для оновлення харчоблоків.

Реформа харчування тільки-но набирає обертів. За пів року, коли усі школи перейдуть на новий стандарт харчування, можна буде підбити перші проміжні підсумки і дивитись, чи смакує школярам нове меню. 

Оксана КОВАЛЬ.

З 1 вересня в українських школах почнуть діяти нові норми харчування. Це означає, що у шкільному меню буде обмежена кількість солі, цукру, жирів. При цьому страви стануть різноманітнішими. Водночас не всі навчальні заклади готові до впровадження реформи харчування технічно, багатьом ще належить організувати закупівлі й обладнати харчоблоки. Як довго триватиме перехідний період і чого чекати школярам вже восени, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Уже понад рік в Україні триває реформа харчування в школах. Нею займається перша леді Олена Зеленська разом із фахівцями міністерств освіти (МОН), охорони здоров’я (МОЗ) та Держпродспоживслужби (ДПСС). Минулий рік ініціатори реформи присвятили аналізу проблем шкільного харчування та оновленню нормативної бази. З початку 2021 року запрацював новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, а у травні експерти презентували нове шкільне меню. 

Оновлене меню, за яким годуватимуть школярів з вересня, розраховане на 4 тижні. Воно складається із 160 страв, зокрема традиційних українських, середземноморських, сезонних,безглютенових та безлактозних пропозицій. 

Наприклад, школярам планують давати сирну запіканку з бананом та ягодами, чахохбілі з куркою, кускус, шпундру, рибні нагетси, полтавський борщ, банош, пудинг, лобіо та бефстроганов. Меню розробив відомий український кухар Євген Клопотенко разом із командоюпроєкту CultFood. Над раціоном працювали технологи, дієтологи і фахівці МОЗ.

Згідно з новими нормами, у стравах школярів повинна бути обмежена кількість солі, цукру, жирів. У раціоні має з’явитися більше м’яса, молочних продуктів, фруктів, горіхів, ягід. Також встановлено калорійність сніданку – 25-30% від добової потреби, обіду – 30-45%.

З вересня в українських школах заборонено подавати ковбаси, сосиски, рибні консерви, непастеризоване молоко, непастеризовані соки, снеки, які перевищують норму цукру чи солі, вироби з кремом.

«Ця глобальна реформа, всеукраїнська реформа - про дітей і для дітей, задля здоров’я наших дітей сьогодні і задля здоров’я українців у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська. 

Аби всі школи встигли підготуватись до нових правил, до кінця року уряд встановив перехідний період і наклав мораторій на штрафи.Згідно з постановою, до 1 січня 2022 року школи не будуть притягувати до відповідальності, якщо перевірки виявлять порушення нових норм харчування.У МОН кажуть, що розуміють об’єктивні труднощі з організацією закупівель продуктів та послуг харчування. Але закликають не відкладати і вже долучатись до реформування. 

Повноцінній перехід на нове меню майже неможливий без сучасного кухонного устаткування. Тож під особливий контроль потрапляє стан харчоблоків, де готується їжа для дітей.З початку серпня спеціалісти Держпродспоживслужби перевірили 1791 школу на предмет  готовності до нового навчального року. Порушення виявили у 1174 закладах освіти.

«Цього року при комісійних перевірках звертається увага на дуже багато нових норм у зв’язку із впровадженням нового Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Вони стосуються: стану утримання території, створення умов для дітей з особливими освітніми потребами, стану забезпечення меблями, створення умов для учнів початкових класів, стану проведення лабораторних досліджень факторів середовища», – пояснюєочільниця ДПСС Владислава Магалецька.

У ДПСС зауважують, що більшість порушень, які виявили під час перевірок, стосуються саме стану обладнання і харчоблоків. Серед найбільш поширених: недостатня кількість кухонного та столового посуду, холодильного і технологічного обладнання, відсутність належних умов для миття рук як в харчоблоках, так і в обідніх залах. 

Окрема проблема – це необхідність проведення капітального ремонту. Але вона поступово вирішується. У 2020 році понад 1809 шкіл відремонтували свої харчоблоки. На це пішло майже 500 мільйонів гривень: 400 млн. грн. – з Державного бюджету та майже 100 млн. грн. – з місцевих бюджетів. Найбільше коштів з державного бюджету було спрямовано до Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей. З місцевих бюджетів найбільше коштів було виділено в Києві.Цьогоріч обіцяють виділити на модернізацію їдалень не меншу суму. На 2021 рік запланована субвенція «Спроможна школа», якою навчальні заклади можуть скористатися для оновлення харчоблоків.

Реформа харчування тільки-но набирає обертів. За пів року, коли усі школи перейдуть на новий стандарт харчування, можна буде підбити перші проміжні підсумки і дивитись, чи смакує школярам нове меню.